WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Тиреоїдно-імунна регуляція гомеостазу у дітей, хворих на гострі кишкові інфекції та патогенетичне обгрунтування застосування ліотироніну (авторефера - Реферат

Тиреоїдно-імунна регуляція гомеостазу у дітей, хворих на гострі кишкові інфекції та патогенетичне обгрунтування застосування ліотироніну (авторефера - Реферат

Міжнародній науково-практичній конференції "Наука та освіта – 2006" (м. Дніпропетровськ, 2006 р.)

Публікації. За темою дисертації і результатами виконаних досліджень опубліковано 9 наукових праць, у тому числі: 4 статі у провідних спеціалізованих журналах (1– без співавторів), 5 – у матеріалах з'їздів, конференцій, тезах доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Матеріали дисертації викладено на 181 сторінці комп'ютерного тексту і складаються із вступу, огляду літератури, трьох розділів власних досліджень, обговорення та узагальнення одержанних результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку літературних джерел ( 227 видань вітчизнянних і російськомовних, та 102 - іноземних авторів). Робота ілюстрована 15 таблицями і 1рисунком.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Під спостереженням знаходились 254 дитини, хворих на ГКІ різної етіології, які отримували лікування в Кримському республіканському закладі "Дитяча інфекційна клінічна лікарня" міста Сімферополя. Вік дітей від 1 міс. до 12 років. Дівчаток – 108 (43%), хлопчиків – 146 (57%). Діагноз ГКІ ставився на підставі клінічної картини захворювання і підтверджувався результатами лабораторних, бактеріологічних і серологічних досліджень. В залежності від вираженості інфекційного токсикозу, місцевих симптомів ураження шлунково-кишкового тракту, а також втягнення в процес інших органів і систем організму, встановлена тяжкість ГКІ: середньотяжка – у 105 (41,3%) і тяжка – у 149 (58,7%) хворих.

В залежності від вираженості клінічних проявів ГКІ і ступеня токсикозу хворі були розподілені на 2 групи: першу групу склали хворі із середньотяжким ступенем і другу – хворі зі тяжким ступенем захворювання.

Для оцінки функціонального стану щитовидної залози визначали рівень тиротропного гормону гіпофізу (ТТГ) і тиреоїдних гормонів (Т3, Т4) в сироватці крові імуноферментним методом, основаним на принципі імунологічного "сендвіча" з використанням тест-системи фірми "ДІАплюс" (" ТТГ, Т3, Т4 ІФА ДІАплюс", м.Москва).

Для вивчення імунного статусу використовувався комплекс показників клітинного і гуморального імунітету. Дослідження клітинної ланки складалися із визначення абсолютної та відносної кількості субпопуляцій лімфоцитів, що несуть на своїй поверхні наступні рецептори: CD3, CD4, CD8, CD22, обчислення індексу імунорегуляції (CD4/CD8), а також визначення реакції бласттрансформації лімфоцитів. Для виявлення CD-маркерів використовувався метод непрямої реакції поверхневої імунофлюоресценції (РІФ) з моноклональними антитілами. Дослідження гу-

моральної ланки включали: кількісне визначення сироваткових імуноглобулінів (Ig) класів А, М, G; циркулюючі імунні комплекси (ЦІК) визначали методом В.В. Меньшикова, (1987 р). Для визначення ендокринної регуляції функціональної взаємодії систем гемостазу і клітинного імунітету у дітей, хворих на ГКІ, проведено ряд експериментальних "навантажувальних тестів" з преінкубацією клітин з L-тироксином, що включають визначення поглинання тироксину лімфоцитами (ПТ4Л). За основу тесту прийнята методика Трофімова В.І. та співавт. (1989). Для визначеннятироксин-опосередкованої біологічної активності тималіну використана модификація методу Морозова В.Г. і Хавінсона В.Х. (1989). Визначення вмісту кортизолрезистентної фракції лімфоцитів (КРФЛ) проводили з використанням методики Пицького В.І. (1986).Визначення фібринолітичної активності лейкоцитів крові (показник LF) проводили методом, розробленим Пуртовим А.В., Хреновим О.А. (1990). За основу тесту визначення експресуючих рецепторів до тромбіну, урокінази, тканинного активатора плазміногену на лімфоцитах використовували методику Кусельман А.І. (1987).

Було проведено кореляційний аналіз показників вмісту в крові ТТГ гіпофізу, гормонів щитовидної залози (Т3, Т4) і показників популяції Т –,В –лімфоцитів, Ig класів А, М, G і ЦІК як у здорових дітей, так і хворих на ГКІ. Виявлення кореляційних взаємозв'язків між показниками тиреоїдної і імунної систем проводили за допомогою виміру кореляції рангів методом обчислення коефіцієнту кореляції Кендела. Одержані результати досліджень були піддані математичній обробці з використанням варіаційно-статистичних методів, а також на персональному комп'ютері "Celeron 600" за допомогою пакета комп'ютерних програм "Microsoft Excel".

Результати досліджень та їх обговорення. Результати проведених досліджень функціонального стану тиреоїдної системи показали, що у дітей, хворих на ГКІ, відбувалися певні зміни показників тиреоїдного обміну, ступінь яких залежав від тяжкості і періоду захворювання, але не залежив від його етіології. Дані, одержані при обстеженні дітей, хворих на середньотяжку форму ГКІ ( перша група), свідчили, що в гострому періоді захворювання рівень ТТГ гіпофізу статистично не відрізнявся від показників у здорових дітей (p < 0,50), а рівень Т3 і Т4 знижувався відповідно на 19 % і 21% порівняно з контрольними показниками (р < 0,02). При повторному обстеженні хворих із середньотяжкою формою захворювання (7-10 день хвороби) вміст ТТГ гіпофізу в сироватці крові статистично не відрізнявся не тільки від показників у здорових дітей (p < 0,50), так і хворих на ГКІ при надходженні в стаціонар (р1 < 0,20). Вміст Т3 в сироватці крові підвищувався в середньому на 10,5%, а рівень Т4 вірогідно не відрізнявся від показників у здорових дітей (р < 0,02) відповідно (табл.1).

Таблиця 1

Показники рівня тиротропного гормону гіпофізу і тиреоїдних гормонів в сироватці крові дітей, хворих на гострі кишкові інфекції

Примітки:

1. p – показник вірогідності відмінностей в порівннняі з групою здорових дітей,

2. p1 – показник вірогідності відмінностей в порівнянні з їх значенням в гострому періоді захворювання.

У хворих на ГКІ тяжкої форми ( друга група) в гострому періоді рівень ТТГ гіпофізу в сироватці крові всього на 9% був нижче нормальних показників, тоді як вміст Т3 знижувався на 21,4%, а вміст загального Т4 – на 16,8% порівняно з показниками у здорових дітей.

В періоді реконвалесценції рівень ТТГ гіпофізу досягав тих же цифр, що і у здорових дітей; рівень Т3 і Т4 хоча і підвищувався, але всеж таки був нижче показників у здорових дітей на 11% і 14%.

Виявлений характер змін у вмісті ТТГ гіпофізу і тиреоїдних гормонів в сироватці крові хворих на ГКІ, свідчить про те, що у хворих на ГКІ в гострому періоді має місце формування псевдодисфункції ЩЗ, варіант якої визначається ступенем тяжкості захворювання: при середньому ступені тяжкості – ізольована псевдодисфункція ЩЗ з низьким Т3 ("синдромом низького трийодтироніну"), при тяжкому перебігу – сполучена псевдодисфункція ЩЗ із синдромом низького трийодтироніну і низького тироксину. Встановлено, що особливістю тяжкого перебігу ГКІ

є розвиток стійкого (до 7–10 дня захворювання) дефіциту ендогенного трийодтироніну.

Наряду із вивченням тиреоїдного обміну у дітей, хворих на ГКІ, для характеристики стану специфічного імунітету були вивчені основні показники клітинних і гуморальних факторів.

При цьому встановлено, що у хворих на середньотяжку форму ГКІ в гострому періоді захворювання, на тлі збільшення загального числа лейкоцитів в середньому в 1,7 рази, відбувалося вірогідне зниження як відносної кількості лімфоцитів в 3,1 рази, так і абсолютної – в 1,6 рази. Одночасно відносна кількість CD4+ падала в 1,7 рази, а абсолютна – в 3 рази; відносне число CD8+ знижувалось в 1,2 рази, абсолютне – в 2,2 рази (р < 0,01). Вміст субпопуляції В-лімфоцитів CD22+ також мав тенденцію до зниження їх відносної кількості в 1,4 рази, абсолютної – в 2,5 рази порівняно з показниками у здорових дітей. Показник РБТЛ, що відображає функціональну активність лімфоцитів, і ІРІ – коефіцієнт співвідношення CD4+/CD8+ знижувались у хворих цієї групи в 1,3 і 1,4 рази відповідно (р < 0,01).

В періоді реконвалесценції показники клітинного імунітету хоча і мали тенденцію до нормалізації, але, все ж таки, дисбаланс їх ще зберігався. Так, загальна кількість лейкоцитів крові у хворих на середньотяжку форму ГКІ перевищувала норму в 1,2 рази, а відносна і абсолютна кількість лімфоцитів крові також залишалась нижче норми в 1,3 і 1,5 рази відповідно. Незважаючи на збільшення відносної кількості CD3+, до 7-10 дня хвороби вона залишалась ще нижче норми в 1,2 рази, а абсолютне число – в 2 рази. Притому, що відносна кількість CD8+ наближалась до норми, відносна кількість CD4+ залишалась нижче показника у здорових дітей в 1,2 рази, тоді як абсолютна кількість CD4+ і CD8+ зберігалась вірогідно нижче норми в 2 і 1,6 рази відповідно (р < 0,05). Вміст субпопуляції В-лімфоцитів CD22+ в періоді реконвалесценції захворювання підвищувався, але відносна кількість залишалась нижче норми в 1,2 рази, а абсолютне число – в 1,8 рази порівняно зі здоровими. Показники РБТЛ і ІРІ також залишались вірогідно нижче, ніж у здорових дітей в 1,2 рази (р < 0,05).

Однак у хворих на тяжку форму ГКІ порушення показників клітинних факторов імунітету в гострому періоді захворювання відбувалися більш значно. Так, вміст лейкоцитів підвищувався в 2 рази, а відносне і абсолютне число лімфоцитів знижувалося в 1,7 і 2 раза відповідно; відносна кількість CD3+ була нижче норми в 1,7 рази, а абсолютна – в 3,4 рази; відносне і абсолютне число CD4+ зменшувались в 2,3 і 4,5 рази відповідно, тоді як відносне число CD8+ було нижче в 1,5 рази, абсолютне – в 3,7 рази (р < 0,01). Одночасно зменшувалась і субпопуляція В-лімфоцитів: відносна кількість CD22+ в 1,7 рази, а абсолютна – в 3,4 рази

порівняно зі здоровими (р < 0,01). Крім того, знижувались показники РБТЛ в 1,6 рази і ІРІ в 1,5 порівнння з контрольними.

В періоді реконвалесценції у хворих на тяжку форму ГКІ загальна кількість лейкоцитів хоча і знижувалась, але, все ж таки, ще перевищувала норму в 1,5 рази. Відносна ж кількість лімфоцитів, незважаючи на деяке їхнє зростання, залишалась зниженою більш ніж в 2 рази по відношенню до норми, а абсолютне число – в 1,3 рази; відносний вміст CD3+ був в 1,5 рази, абсолютний – в 2,3 рази нижче, ніж у здорових детей. Також повільно підвищувався рівень субпопуляцій Т-лімфоцитів: відносна і абсолютна кількість CD4+ була нижче, ніж у здорових дітей в 1,6 і 2,1 рази відповідно (р < 0,05). Не на багато відрізнялось і підвищення CD8+: відносне їх число залишалось вірогідно нижче норми в 1,2 рази, а абсолютне – в 1,6 рази. Відносна і абсолютна кількість CD22+ збільшувалась, але була ще нижче показників здорових дітей відповідно в1,3 і 1,9 рази (р < 0,05). Показники РБТЛ і ІРІ залишались також вірогідно нижче, ніж у здорових дітей в 1,4 рази і 1,5 рази відповідно (р < 0,05).

Одночасно з клітинними факторами імунітету були вивчені і основні гуморальні фактори. При цьому у хворих на середньотяжку форму захворювання виявлено вірогідне зниження вмісту Ig A в 1,5-2 рази при одночасному підвищенні вмісту Ig М в 1,6 рази, Ig G – в 1,2 рази, а ЦІК – більш ніж в 2 рази порівняно з показниками у здорових (р < 0,01).

З процесом видужання, рівень Ig A у хворих на середньотяжку форму зростав, але при при цьому залишався ще в 1,6 рази нижче, ніж у дітей контрольної групи. Вміст Ig М і Ig G мав тенденцію до нормалізації, однак перевищував ще показники здорових в 1,5 і 1,3 рази відповідно. Рівень ЦІК також знижувався порівняно з гострим періодом захворювання, але ще перевищував норму в 2 рази (р < 0,01).

У хворих на тяжку форму ГКІ, що протікала з клінічними проявами вираженого токсикозу і ексикозу, рівень Ig A в сироватці крові був в 2,5 рази ниже, ніж у здорових дітей. Тоді як вміст Ig М і Ig G підвищувався в 2 і 1,5 рази відповідно (р < 0,01). Одночасно збільшувався і вміст ЦІК, вірогідно перевищуючи норму в 2,8 рази (р < 0,01).

В періоді реконвалесценції вміст Ig A підвищувався, однак залишався ще нижче норми в 1,2-1,4 рази; вміст Ig М і Ig G знижувався, але все ж таки ще перевищував показники їх рівня у здорових ще в 1,5 і 1,7 рази відповідно; рівень ЦІК знижувався порівняно з гострим періодом захворювання в 1,8 рази (р < 0,01).

Таким чином, у хворих на тяжку форму ГКІ в гострому періоді розвинулась вторинна імунна недостатність, яка зберігалась і в періоді реконвалесценції.

Loading...

 
 

Цікаве