WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Формування м’ясної продуктивності у тварин створюваного крупноекстер’єрного типу поліської м’ясної породи (автореферат) - Реферат

Формування м’ясної продуктивності у тварин створюваного крупноекстер’єрного типу поліської м’ясної породи (автореферат) - Реферат

Робота викладена на 186 сторінках комп'ютерного тексту, загальним обсягом 121 сторінка, містить 38 таблиць і 17 додатків. Список використаної літератури включає 255 джерела, з яких 39 – іноземні видання.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури. Проведено аналіз літературних даних щодо перспектив розвитку м'ясного скотарства в Україні. На основі аналізу літератури обґрунтована доцільність вивчення екстер'єрно-конституційних, біологічних особливостей, а також актуальність дослідження росту і розвитку тварин поліської м'ясної породи (ПМП) та вивчення їх забійних і м'ясних якостей.

Загальна методика та основні методи досліджень. Експериментальна частина дисертаційної роботи виконана на кафедрі технології виробництва молока і яловичини Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького та племзаводі "Клен" Жовківського району Львівської області.

Об'єктом досліджень були тварини поліської м'ясної породи, добір проводився методом пар-аналогів з урахуванням генотипу. Схему досліджень наведено на рис. 1.

Для проведення дослідів були відібрані 33 бугайці та 35 теличок різних генотипів поліської м'ясної породи, із яких сформовано по 3 піддослідні групи з урахуванням статі.

І дослідна група – бугайці й телички створюваного крупноекстер'єрного типу в ПМП з генотипом 11/16 шароле (Ш) 1/8 абердин-ангуса (А) 3/16 симентала (С) (нащадки чистопородних бугаїв-плідників вихідної шаролезької породи);

ІІ контрольна група – чистопородні бугайці й телички існуючого проміжного типу в поліській м'ясній породі з генотипом 3/8Ш1/4А3/8С (нащадки ліній Каскадера 530, Пакета 93 в породі);

ІІІ дослідна група – чистопородні бугайці й телички існуючого дрібного типу в поліській м'ясній породі з генотипом 3/8Ш1/4А3/8С (нащадків лінії Омара 814 в породі).

Протягом досліду бугайці й телички всіх шести груп перебували в однакових умовах годівлі, догляду та утримання. Від народження до 7-місячного віку молодняк утримувався разом із коровами на підсисі. Після відлучення бугайці й телички утримувались на вигульно-кормових

майданчиках ферми. У літній період телички випасались на пасовищах у гуртах, а бугайці – на вигульно-кормових майданчиках ферми. Рівень годівлі передбачав отримання запланованих середньодобових приростів залежно від віку та періоду вирощування (при складанні раціонів користувались нормами, рекомендованими А.П. Калашніковим та ін.,1985,

П.З. Столярчуком та ін., 1989). Облік з'їдених кормів вираховували зважуванням до і після годівлі їх піддослідним тваринам один раз на місяць за два суміжні дні по групі.

При оцінці росту визначали такі показники: живу масу піддослідних тварин шляхом індивідуального щомісячного зважування, вранці до годівлі, абсолютний приріст (А) за окремі вікові періоди і за весь період досліджень визначали за формулою: А=W1-Wo, де W1 і Wo – кінцева і початкова жива маса, кг. Середньодобовий приріст (Ас.д.) визначали за формулою: , де t1 і t0 – вік в кінці і на початку періоду, днів. Відносну швидкість росту (К) визначали за формулою С. Броді, 1965.

Рис. 1. Схема досліджень

Кратність збільшення живої маси визначали шляхом ділення живої маси в 7-ми, 12-ти, 15-ти і 18-місячному віці на живу масу новонароджених теличок та бугайців або на попередній досліджуваний період 7-ми 12-ти і 15 місяців.

Екстер'єрні показники розвитку визначали у віці 7; 12; 15 та 18 місяців за допомогою взяття промірів (мірною палицею, циркулем та мірною стрічкою), брались наступні проміри: висота в холці, висота в крижах, коса довжина тулуба, глибина грудей, ширина грудей, обхват грудей за лопатками, обхват п'ястка, ширина в маклаках, ширина в сідничних горбах та коса довжина заду. Шляхом співвідношення відповідних промірів вираховували індекси будови тіла (А.І. Чижик, 1979; Й.З. Сірацький та інші, 2001) та побудови екстер'єрних профілів (за загальноприйнятими методиками).

Морфологічні та біохімічні показники крові вивчали у віці 15 місяців на 5 тваринах з кожної групи. Кількість еритроцитів та вміст гемоглобіну визначали фотоелектроколориметрично, вміст глюкози – за кольоровою реакцією з ортолуїдином; активність аспартат-(АСТ) та аланін-(АЛТ) амінотрансфераз – за методикою Райтмана-Френкеля в модифікації Т.С. Пасхіної (М.Д. Лемперт, 1968), вміст загального білка – рефрактометричним методом, кількість альбумінів, б-, в-, г-глобулінів – методом електрофорезу в поліакриламідному гелі (В.І. Левченко та співав., 2004).

Для вивчення м'ясних якостей проводили контрольний забій тварин на Рава-Руському м'ясокомбінаті – за методикою ВІТа (1977). При цьому визначали такі показники: забійна маса, маса парної туші, внутрішнього жиру та шкури. Обваловування напівтуш проводили після 24-годинного охолодження. У півтушах встановлювали: кількість м'язової (м'якушу) тканини - за сортами – вищий, перший та другий; кількість жирової тканини, вміст кісток та сухожилків. Розміри шкури визначали шляхом взяття промірів її довжини та ширини за допомогою мірної стрічки. Для проведення хімічного аналізу відбирали середні проби м'яса із найдовшого м'яза спини. У пробах визначали вміст води, сухої речовини, протеїну, жиру, золи (Г.Т. Шкурин, О.Г. Тимченко, Ю.В. Вдовиченко та інші, 2002). Економічну ефективність вирощування тварин різних піддослідних груп визначали за загальноприйнятим методом.

Цифровий матеріал опрацьовували методом варіаційної статистики за методикою М.А. Плохінського (1969) та програмного забезпечення „Statistica" Excel для ПК. Різницю між значеннями середніх величин вважали статистично вірогідною при * – P<0,05; ** – P<0,01; *** – P<0,001 (вірогідність між типами).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ОБГОВОРЕННЯ

Ріст і розвиток піддослідного молодняку. Ріст та розвиток піддослідного молодняку у різні вікові періоди був неоднаковим і залежав від їх генотипу. За однакових умов годівлі та утримання жива маса молодняку змінювалась по-різному (табл. 1, 2). При народженні найбільшу живу масу (35,3 кг) мали бугайці І (дослідної) групи. За цим показником вони переважали бугайців ІІ (контрольної) групи на 5,4 кг, а ІІІ (дослідної) - на 5,9 кг. У всі вікові періоди спостерігалась перевага за живою масою бугайців І дослідної групи (крупний тип), дещо нижчою вона була у бугайців контрольної групи (середній тип) і найнижчою – в бугайців ІІІ дослідної групи (дрібний тип).

Таблиця 1

Вікова динаміка живої маси піддослідних бугайців, кг

Вік, міс.

Групи

І (n=12)

ІІ (n=10)

ІІІ (n=11)

Сv%

Сv%

Сv%

Новонароджені

35,31,42

13,9

29,91,11

11,7

29,41,52

17,1

7#

232,14,58*

6,8

217,04,23

6,2

207,36,30

10,1

8

255,56,03*

7,5

234,03,93

5,3

223,25,23

7,8

12

391,56,33***

5,1

333,14,08

3,9

308,23,52***

3,8

15

464,58,31**

5,7

412,010,28

7,8

381,89,66

8,4

18

554,510,79***

6,1

489,03,79

2,4

440,510,32**

7,8

Примітка: # два бугайці вибуло із першої дослідної групи у віці 7 місяців; тут і далі * – P<0,05; ** – P<0,01; *** – P<0,001

У піддослідних групах теличок спостерігалась подібна закономірність (табл. 2).

Таблиця 2

Вікова динаміка живої маси піддослідних теличок з віком, кг

Вік, міс.

Групи

І (n=11)

ІІ (n=14)

ІІІ (n=10)

Сv%

Сv%

Сv%

Новонароджені

31,11,34

14,3

29,61,04

13,1

26,90,97

11,4

7

231,83,39***

4,8

203,21,79

3,3

191,51,83**

3,03

8

256,43,38***

4,4

223,61,77

2,9

206,01,80***

2,8

12

329,14,25***

4,3

295,41,99

2,5

272,01,7**

1,9

15

375,52,82***

2,5

340,72,02

2,2

311,51,67***

1,7

18

420,92,0***

1,6

385,72,45

2,4

356,54,5***

3,9

Loading...

 
 

Цікаве