WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Удосконалення методів прогнозування, діагностики та корекції метаболічних порушень у недоношених дітей за умов хронічної внутрішньоутробної гіпоксії ( - Реферат

Удосконалення методів прогнозування, діагностики та корекції метаболічних порушень у недоношених дітей за умов хронічної внутрішньоутробної гіпоксії ( - Реферат

Науково обгрунтовано диференційований підхід до призначення препаратів метаболічної корекції передчасно народженим дітям з гіпоксичним ураженням ЦНС відповідно до ступеня тяжкості перинатальної патології на першому тижні життя.

Практичне значення одержаних результатів. У практику роботи закладів практичної охорони здоров'я запропоновано та впроваджено комплекс лікувально-профілактичних заходів у недоношених дітей з гіпоксичним ураженням ЦНС, який вклю-чає програму математичного прогнозування розвитку та диференційно-діагностичний алгоритм оцінки ступеня тяжкості патології в ранньому неонатальному періоді, що дозволяє своєчасно проводити патогенетично обгрунтоване лікування. Запропонований комплекс передбачає включення до програми обстеження недоношених дітей додаткових показників біохімічного спектру сироватки крові, інтенсивності ОМБ, показників АОСЗ організму, імунологічних показників.

Впровадження диференційованого підходу до призначення метаболічної корекції передчасно народженим дітям з гіпоксичним ураженням ЦНС на першому тижні життя в залежності від ступеня тяжкості патології зумовило зниження показника ранньої неонатальної смертності.

Впровадження результатів дослідження. Основні результати дослідження, методи діагностики та лікування недоношених дітей з гіпоксичним ураженням ЦНС на першому тижні життя впроваджені у практичну роботу лікувальних закладів міст Чернівці, Кам'янець-Подільський, Черкаси, Київ, Суми, Харків, Вінниця, а також Чернівецької та Хмельницької областей України. Матеріали наукової роботи використовуються у процесі викладання профільних дисциплін у Буковинському державному медичному університеті, Ужгородському національному університеті. За матеріалами дисертації отримано Деклараційний патент на винахід: "Спосіб діагностики морфо-функціональної незрілості у новонароджених дітей" (2002); складено та запропоновано до впровадження у практику охорони здоров'я інформаційний лист "Спосіб діагностики ступеня гіпоксичного ураження центральної нервової системи у недоношених новонароджених дітей" (2004).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним завершеним науковим дослідженням, виконаним на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології Буковинського державного медичного університету. Автор самостійно провела патентно-інформаційний пошук, опрацювала літературні дані, визначила мету та завдання наукової роботи; забезпечила організацію та проведення клінічного і лабораторного обстеження новонароджених. Особисто проведено аналіз даних обмінних карт вагітних, історій пологів та історій розвитку новонароджених. Самостійно проведена статистична обробка, аналіз та узагальнення одержаних даних, написані розділи дисертації. Автором сформульовані її основні наукові положення та висновки, обгрунтовані практичні рекомендації, підготовлені виступи на конференціях та направлені до друку наукові праці.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення, результати, висновки та практичні рекомендації дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на: Всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні питання перинатології" (Чернівці, 2001); регіональній науково-практичній конференції "Актуальні питання неонатології та дитячого харчування" (Вінниця, 2002); науково-практичній конференції неонатологів "Актуальні проблеми організації медичної допомоги новонародженим" (Київ, 2003); Всеукраїнському симпозіумі педіатрів "Вплив екопатологічних чинників на стан здоров'я дітей" (Тернопіль, 2004); І Міжнародній науково-практичній конференції "Здорова дитини: здоровій дитині – здорове середовище" (Чернівці, 2004); підсумкових наукових конференціях Буковинського державного медичного університету (2002, 2003, 2004); науковому симпозіумі "Актуальні проблеми неонатології" (Судак, 2006).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковано в 17 наукових працях, у тому числі 13 статей – у журналах та збірниках (з них 10 наведено в авторефераті), решта праць – матеріали конгресів, конференцій та симпозіумів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 208 сторінках; складається зі вступу, огляду літератури, характеристики матеріалу і методів дослідження, 6 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, додатків. Робота ілюстрована 11 таблицями та 6 рисунками, які розміщені на 6 сторінках. Перелік використаних джерел включає 379 найменувань та займає 35 сторінок. Додатки розташовані на 12 сторінках.

Основний зміст роботи

Матеріал та методи дослідження. Для вирішення мети та завдань дослідження було проведено комплексне клініко-параклінічне обстеження 172 недоношених новонароджених в ранньому неонатальному періоді. І групу склали 45 дітей з клінічними ознаками гіпоксичного ураження ЦНС легкого ступеня; ІІ групу - 49 дітей з клінічними ознаками гіпоксичного ураження ЦНС середнього ступеня тяжкості; ІІІ групу - 51 дитина з клінічними ознаками гіпоксичного ураження ЦНС тяжкого ступеня. Групу порівняння склали 27 умовно здорових недоношених новонароджених дітей.

Ступінь недоношеності визначався з урахуванням терміну гестації та антропометричних даних дітей при народженні. Оцінка відповідності ознак ступеня морфо – функціональної зрілості новонароджених до гестаційного віку проводилася за шкалою Баллард та таблицями перцентилів (Н.П.Шабалов, 1995). Для оцінки загального стану дітей при народженні використаний метод клінічного обстеження з урахуванням бальної оцінки за шкалою Апгар на 1 і 5 хвилинах життя та особливостей ранньої неонатальної адаптації.

Діагностика захворювань ЦНС у недоношених новонароджених проводилася згідно "Класифікації уражень нервової системи у дітей та підлітків" (В.Ю.Мартинюк, 2001). Для визначення ступеня тяжкості гіпоксичного ураження ЦНС в ранньому неонатальному періоді використана бальна шкала "Оцінка неврологічного статусу недоношеного новонародженого". Для підтвердження тяжкості гіпоксичного ураження ЦНС проведено нейросонографічне обстеження дітей на апараті УЗД "SA–600 № 01345".

Визначення біохімічних показників сироватки крові недоношених дітей (рівня загального білка, альбумінів, загального білірубіну та його фракцій, глюкози, сечовини, сечової кислоти, холестерину, тригліцеридів; активності AлAT, AсAT, ЛДГ, ЛФ, ГГТ; концентрації іонів кальція, заліза) проводилося з використанням аналізатору "ULTRA" фірми "Коnе" (Фінляндія) та апарату для електрофорезу "PARAGON" фірми "Bekman" (Австрія).

Оцінку інтенсивності ОМБ проводили за принципом взаємодії амінокислотних залишків білків з 2,4-динітрофенілгідразином (2,4-ДФГ) з утворенням похідних (Є.Є.Дубі-ніна та співавт., 1995) у модифікації (І.Ф.Мещишен, 1998). Вміст SН-груп у крові визначали за допомогою реактиву Еллмана (І.Ф.Мещишен та співавт., 2002). Рівень ЦП вимірювали за здатністю окиснювати р-фенілендіамін (В.Г.Колб та співавт., 1982). Визначення активності каталази проводили з використанням молібдату амонію (М.А.Королюк, 1988).

Дослідження рівня IL-1 та IL-6 проведено методом імунофлюоресценції "Клоноспектр" з використанням реактивів ООО "ProCon". Визначення абсолютної та відносної кількості CD2+-асоційованих Т- та NK-клітин, CD14+-асоційованих моноцитів, CD15+-асоційованих нейтрофілів, CD19+-асоційованих В-клітин, CD54+-асоційованих клітин (IСAM-1) здійснено методом імунофлуоресценції "Статус" із застосуванням "Набору моноклональних і поліклональних антитіл" ООО "Сорбент".

Статистична обробка отриманих даних проведена з використанням пакету прикладних програм для проведення медико-біологічних досліджень "STATGRAPHICS" (1992, 2001) на персональному комп'ютері Pentium MMX CPU. Оцінка відмінностей між відносними величинами проводилася згідно методу кутового перетворення Фішера "". Надійність (ймовірність "нульової гіпотези") при даній величині "t" та числі ступенів свободи обраховувалися згідно методу Стьюдента при двобічному тесті. Для ствердження вірогідності різниці враховувалася величина ймовірності (р) – р<0,05. Для побудови математичної моделі прогнозування та визначення диференційно-діагностичних критеріїв ступеня тяжкості гіпоксичного ураження ЦНС у недоношених дітей використані кореляційний, дискримінантний та багатофакторний кореляційний аналізи.

Результати власних досліджень та їх обговорення. Аналіз даних анамнезу, соматичного та акушерсько-гінекологічного статусу матерів обстежених дітей надав змогу визначити перинатальні фактори ризику гіпоксичного ураження ЦНС у недоношених новонароджених. Найбільш часто вказана патологія спостерігалася при народженні дітей від повторної вагітності (46,9%) та пологів (37,2%) матерями віком старше 30 років (15,2%), які мали поєднану соматичну та гінекологічну патологію: інфекції TORCH-комплексу (22,8%), кольпіт (20,7%), хронічний аднексит (16,6%), хронічний пієлонефрит (15,7%), гострі респіраторні вірусні захворювання (11,8%), вегето-судинну дистонію (13,8%). Ризик гіпоксичного ураження ЦНС зростав на фоні обтяженого акушерського анамнезу матері, а саме наявності самовільних викиднів (11,7%) та штучного переривання вагітності (14,5%). Ускладнення перебігу гестаційного періоду, які мали особливо несприятливий вплив на формування неврологічних функцій у недоношених дітей, представлені хронічною фетоплацентарною недостатністю (ХФПН) у 38,6% випадків та анемією вагітних ІІ-ІІІ ступеня у 11,0% випадків. Зростання ризику гіпоксичного ураження ЦНС відмічалося при народженні дітей шляхом кесарського розтину за ургентними показами (13,8%).

Loading...

 
 

Цікаве