WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Аутоагресивна поведінка несуїцидального характеру у хворих на параноїдну шизофренію (діагностика, корекція, профілактика) (автореферат) - Реферат

Аутоагресивна поведінка несуїцидального характеру у хворих на параноїдну шизофренію (діагностика, корекція, профілактика) (автореферат) - Реферат

Практична значущість роботи. Практичною цінністю цього дослідження є обгрунтування діференційованого підходу до профілактики НАП у хворих на параноїдну шизофренію. Виявлено предиктори несуїцидальної аутоагресивної поведінки при параноїдній шизофренії. На підставі отриманих у дослідженні результатів розроблено рекомендації щодо діагностики, корекції та профілактики НАП у хворих на параноїдну шизофренію.

Результати дослідження впроваджено у практику роботи Харківської обласної клінічної психіатричної лікарні № 3, Харківської обласної психіатричної лікарні № 1, Харківського міського психоневрологічного диспансеру № 3, використано у навчальному процесі на кафедрі психіатрії, наркології та медичної психології Харківського державного медичного університету.

Апробація роботи. Основні положення роботи були оприлюднені на 59-й науково-практичній конференції молодих вчених Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця з міжнародною участю "Актуальні проблеми сучасної медицини" (Київ, 2005), російській науково-практичній конференції з міжнародною участю "Интеграция психиатрии и клинической психологии: проблемы и перспективы" (Белгород, 2004), науково-практичних конференціях молодих вчених "Досягнення молодих вчених – майбутнє медицини" (Харків, 2004, 2005), науково-практичній конференції з міжнародною участю, присвяченій 200-річчю з дня заснування Харківського державного медичного університету „Від фундаментальних досліджень – до прогресу в медицині" (Харків, 2005), пленумі науково-практичного товариства неврологів, психіатрів та наркологів України "Якість життя хворих на психоневрологічні розлади та їх родин" (Донецьк-Харків, 2005), пленумі науково-практичного товариства неврологів, психіатрів та наркологів України "Пароксизмальні стани в неврології, психіатрії та наркології" (Одеса, 2006).

Публікації.За матеріалами дисертації опубліковано 11 друкованих праць, у тому числі, 4 у спеціалізованих наукових журналах згідно з "Переліком" ВАК України (з них 4 - самостійні), 7 статей у збірниках наукових праць науково-практичних конференцій (5 з них - самостійні), отримано 2 деклараційні патенти на корисні моделі, оформлено 1 раціоналізаторську пропозицію.

Особистий внесок дисертанта в розробку наукових результатів. Автором особисто виконано планування і здійснення всіх досліджень: клініко-психопатологічне та психодіагностичне обстеження хворих на параноїдну шизофренію, аналіз отриманих даних і математичне опрацювання результатів дослідження. Проведено вивчення клінічної структури та особливостей формування НАП, розроблено методики прогнозу та рекомендації щодо корекції і профілактики НАП у хворих на параноїдну шизофренію.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, опису методик дослідження, методів статистичного опрацювання аналізу отриманого матеріалу, розділів з описом результатів дослідження, заключення та висновків. Робота викладена на 149 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 12 таблицями і 6 малюнками. Список літератури містить 190 джерел, у тому числі, 92 - на іноземних мовах.

ЗМІСТ РОБОТИ ТА ОТРИМАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Матеріал і методи дослідження. Для досягнення завдань дослідження у період з 2003 по 2006 рр. нами були обстежені 200 пацієнтів чоловічої статі, хворих на параноїдну шизофренію, які склали дві клінічні групи та групу контролю. Усі пацієнти проходили обстеження та стаціонарне лікування на базі Харківської обласної клінічної психіатричної лікарні №3. До основної клінічної групи (група НАП) увійшли 100 пацієнтів, у яких в анамнезі або на момент надходження до стаціонару спостерігалися спроби аутоагресивних дій або реалізовані аутоагресивні акти несуїцидального характеру. Другу клінічну групу (група порівняння) склали 50 хворих, які мали суїцидальні спроби, прояви суїцидальних тенденцій. До третьої групи (контролю) було дібрано 50 хворих на параноїдну шизофренію, у яких в анамнезі захворювання та на момент обстеження не спостерігалося аутоагресивних дій та тенденцій.

Критеріями включення до основної групи дослідження були веріфікований діагноз параноїдної шизофренії (F 20.0) за клінічними діагностичними критеріями МКХ-10, наявність у хворих аутоагресивних тенденцій та дій несуїцидального характеру, результатом яких було реальне або потенційне нанесення фізичного ушкодження цілісності тканин або органів власного тіла.

Вікові характеристики у досліджуваних групах були такими: в основній групі вік початку захворювання становив 23,24,9 років, середній вік хворих -32,97,9 років; у групі контролю без аутоагресивних дій - вік маніфесту захворювання 26,75,6 років та середній вік складав 35,56,7 років; у групі суїцидентів - вік маніфесту захворювання 243,5 років та середній вік хворих становив 36,24,4 років.

Результати дослідження та їх обговорення. У результаті проведеного аналізу способів нанесення самоушкоджень хворими групи НАП основними були такі: нанесення травм гострими (колючими, рублячими, ріжучими) предметами - 46,5% спостережень; ураження зубами і нігтями (укуси, нанесення лінійних подряпин, зривання струпів з раніше нанесених ушкоджень) - 16,9%; удари тупими предметами - 11,3%; використання джерел високої температури (полум'я, гаряча вода) - 7%; проковтування та введення в анатомічні порожнини предметів побуту (столових приборів, частин авторучок тощо) - 7%; комбіновані самоушкодження з використанням двох або більше способів - 11,3%. Переважна більшість хворих (84,5%) здійснювали самоушкодження в домашніх умовах, 9% заподіювали самоушкодження і в домашніх умовах, і в лікарні, 6,5% - тільки в умовах стаціонару. Важкі та середньої тяжкості самоушкодження заподіювалися як в умовах стаціонару, так і в домашніх умовах. Як правило, у лікарні хворі заподіювали легкі самоушкодження, які було важко попередити зуcиллями медичного персоналу (подряпини, садна, синці).

При вивченні психопатологічних особливостей загострення серед пацієнтів основної групи та групи порівняння були виявлені деякі відмінності у клінічній картині. Клініко-психопатологічна характеристика загострення подана в таблиці1.

Синдромальний аналіз клінічної симптоматики у хворих на параноїдну шизофренію з проявами НАП дозволив виявити ряд якісних специфічних особливостей та розбіжностей з групою порівняння.

Для параноїдного синдрому, який зустрічався у 41% хворих з НАП, переважно характерними були комплекс ідей впливу та відношення з маренням тілесного оволодіння, психічними автоматизмами. У хворих групи порівняння для параноїдного синдрому (46% від загального числа хворих)характерною була маревна фабула переслідування на тлі маревних ідей особливого походження,марення фантастичного змісту, а наявність психічних автоматизмів була вірогідно частішою, ніж у групі з НАП (54%, p<0,05).

У групі НАП галюцинаторно-параноїдний синдром (27% хворих групи НАП) характеризувався вербальними псевдогалюцинаціями погрожуючого та імперативного характеру з фіксацією змісту на заподіюванні шкоди собі або оточуючим, наслідком покори яким і була аутоагресивна поведінка. У групі порівняння галюцинаторно-параноїдний синдром зустрічався вірогідно частіше (44%, p<0,05).У його структурі переважали коментуючі вербальні псевдогалюцинації нейтрального характеруабо неприємні для хворого за змістом.

Таблиця 1.

Клініко-психопатологічна характеристика психотичної симптоматики в період загострення захворювання у хворих основної групи та групи порівняння


 
 

Цікаве

Загрузка...