WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Аутоагресивна поведінка несуїцидального характеру у хворих на параноїдну шизофренію (діагностика, корекція, профілактика) (автореферат) - Реферат

Аутоагресивна поведінка несуїцидального характеру у хворих на параноїдну шизофренію (діагностика, корекція, профілактика) (автореферат) - Реферат

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ НЕВРОЛОГІЇ, ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ

УДК: 616.895.87 - 008.44 – 07

БОНДАРЧУК АНДРІЙ ГРИГОРОВИЧ

Аутоагресивна поведінка несуїцидального характеру у хворих на параноїдну шизофренію(діагностика, корекція, профілактика)

14.01.16 - психіатрія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник - доктор медичних наук, професор

Гавенко Володимир Леонідович,

Харківський державний медичний університет,

МОЗ України, завідувач кафедри психіатрії, наркології та медичної психології.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Бачериков Андрій Миколайович,

Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, завідувач відділу невідкладної психіатрії та наркології,

доктор медичних наук, професор

Чуприков Анатолій Павлович,

Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, МОЗ України, завідувач кафедри дитячої, соціальної та судової психіатрії.

Провідна установа - Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України.

Захист дисертації відбудеться " 22 " листопада 2006 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.566.01 при Інституті неврології, психіатрії та наркології АМН України (61068, м. Харків, вул. акад. Павлова, 46).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту неврології, психіатрії та наркології АМН України (61068, м. Харків, вул. акад. Павлова, 46).

Автореферат розісланий "20" жовтня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, с.н.с.

Л.І. Дяченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема профілактики, прогнозу та корекції аутоагресивної поведінки в осіб, які страждають на психічні розлади, перебуває в центрі уваги як вітчизняних, так і закордонних дослідників. Велике значення вивчення самоушкоджень для клінічної і теоретичної медицини визначається великою поширеністю аутоагресивних дій серед хворих на психічні захворювання, що, за даними літератури становить 10-15% від загальної кількості пацієнтів психіатричної клініки (Амбрумова А.Г., 1980; Постовалова Л.І., 1993; Михайлов Б.В., 1996; Рогожин Б.А., 1996; Волошин П.В., 1999; Кутько І.І., 1999; Чуприков А.П., 1999; Підкоритов В.С., 2000; Бітенський В.С., 2000; Марута Н.О., 2001; Напреєнко О.К., 2001; Моховиков А.Н., 2001; Москаленко В.Ф., Гойда Н.Г., Кузнєцов В.М., 2002; Гавенко В.Л., 2003; Бачериков А.М., 2006; Юр'єва Л.М., 2004, 2006).

Незважаючи на операціональну подібність, самоушкодження, на відміну від суїцидальних дій, не направляються уявленнями про смерть. При фізичній несуїцидальній аутоагрессії метою є пошкодження того чи іншого органу (Трайніна О.Г., 1987; Тихоненко В.А. 1989; Полєтаєва О.О., 2002).

Найважчі та специфічні ушкодження внаслідок несуїцидальної аутоагресивної поведінки (НАП) виявляються у пацієнтів з діагнозом параноїдної шизофренії, які, за даними деяких авторів, складають групу високого ризику НАП (Маркіс Л.А., 1972; Антохін Г.А., 1979; Агазаде Н.В., 1989; Мухамадієв Д.М., 1998; Шустов Д.І., 2000; Тіунов С.В., 2000; Аширбаєва А.К., 2001; Мерінов А.В., 2001, 2003).

У вітчизняній та російськомовній літературі на тлі великої кількості досліджень суїцидальної поведінки при психічних розладах та при шизофренії зокрема, аутоагресивні несуїцидальні прояви досліджені в окремих роботах (Агазаде Н.В., 1989; Пилягіна Г.Я., 2004). У працях закордонних авторів переважають психоаналітичний та соціально-психологічний підходи в розв'язанні проблеми, переважно у відриві від особливостей клінічної картини психічного розладу (Rosen P.M., Walsh B.W., 1989; Pies R. W., Popli A. P., 1995; Strong M., 1998; Simeon D., Favazza A.R., 2001, 2004). У більшості сучасних досліджень вивчаються особливості структури аутоагресивних феноменів, але без урахування клініко-психопатологічних особливостей захворювання. Окремі роботи вказують на можливість впливу НАП на подальший перебіг основного психічного захворювання, однак недостатньо досліджена роль аутоагресивного епізоду як стресового фактора, який впливає на подальший психічний стан хворого (Спіріна І.Д., 1999; Чуприков А.П., 1999; Юр'єва Л.М., 2004, 2006; Бачериков А.М., 2006).

Вивчення взаємозв'язків між клініко-психопатологічними особливостями захворювання та несуїцидальною аутоагресивною поведінкою у хворих на шизофренію є необхідним для розроблення критеріїв прогнозу і методів корекції та профілактики аутоагресивних дій.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану НДР Харківського державного медичного університету за темою "Вивчення системних механізмів індивідуальної неспецифічної стійкості до стресу" (0101U001910). У роботі досліджена роль психогенних факторів у розвитку аутоагресивної поведінки у хворих на параноїдну шизофренію при різних клініко-психопатологічних варіантах НАП (галюцинаторному, маревному, компульсивному, афективному, кататонічному). Вивчено особливості стресового впливу аутоагресії на подальший стан пацієнта при різних типах розвитку НАП (гострий, підгострий, поступовий).

Мета дослідження. Дослідити предиктори несуїцидальної аутоагресивної поведінки при параноїдній шизофренії на підставі вивчення клініко-психопатологічних особливостей захворювання, розробити рекомендації щодо прогнозу, корекції та профілактики несуїцидальної аутоагресивної поведінки у хворих на параноїдну шизофренію.

Завдання дослідження:

  1. Дослідити особливості психопатологічної симптоматики, яка домінує у хворих на параноїдну шизофренію з проявами НАП.

  2. Визначити особливості динаміки НАП у хворих на параноїдну шизофренію з урахуванням клініко-психопатологічних особливостей захворювання.

  3. Провести порівняльний аналіз клініко-психопатологічних особливостей захворювання у групі хворих з НАП та групі хворих з суїцидальними проявами.

  4. Здійснити порівняльний аналіз агресивності та тривожності у групі хворих з НАП та групі хворих з суїцидальними проявами.

  5. Провести аналіз основних способів та частоти самоушкоджень у хворих на параноїдну шизофренію з проявами НАП.

  6. Виділити предиктори НАП при параноїдній шизофренії та розробити методику експрес-діагностики ризику аутоагресивних дій.

  7. Розробити рекомендації щодо діагностики, профілактики та корекції НАП у хворих на параноїдну шизофренію.

Об'єкт дослідження. Аутоагресивна поведінка несуїцидального характеру у хворих на параноїдну шизофренію.

Предмет дослідження. Клініко-психопатологічні та психодіагностичні, анамнестичні особливості аутоагресивної поведінки несуїцидального характеру у хворих на параноїдну шизофренію.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань були використані: 1) клініко-психопатологічний метод, який було доповнено використанням анкети "параноїдного хворого" для реєстрації клініко-психопатологічних особливостей захворювання (Бачериков М.Є., Бачериков А.М., 1994); 2) клініко-анамнестичний; 3) психодіагностичний метод з використанням шкали оцінювання рівня реактивної та особистісної тривожності Спілбергера-Ханіна (1976), методики визначення суїцидального ризику (Гавенко В.Л. зі співавт., 2001), методики оцінювання самосвідомості смерті (Гавенко В.Л. зі співавт., 2001), проективної методики руки для оцінювання агресивності (Брайклін Б., Піотровський 3., 1961).

Статистичний метод включав обчислення середніх показників, вивчення параметрів діапазону даних, вірогідності розходжень. Математичне опрацювання результатів дослідження проводилося на ПК Pentium за допомогою Windows-ХP із використанням програмного забезпечення Excel XP, STATISTICA 6.0 for Windows.

Наукова новизна роботи. Вивчено клініко-психопатологічні особливості формування та розвитку НАП у хворих на параноїдну шизофренію. Під час роботи проведено аналіз залежності рівня ризику НАП від психопатологічних та патопсихологічних особливостей захворювання, що дозволило визначити внутрішні взаємозв'язки між цими показниками в залежності від регістру психічних порушень та вивчити вплив НАП на подальшу динаміку захворювання.

Loading...

 
 

Цікаве