WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Резистентність гетеротрофних морських бактерій одеського прибережжя до важких металів (автореферат) - Реферат

Резистентність гетеротрофних морських бактерій одеського прибережжя до важких металів (автореферат) - Реферат

Для всіх використаних в експерименті концентрацій металів середні значення частки резистентних бактерій за всі періоди року зменшуються в ряду станцій Нафтова гавань, Дача Ковалевського, Дельфін.

Співвідношення кількості резистентних і чутливих (Nr : Ns) бактерій до свинцю, кадмію й ртуті зменшується в ряду: Нафтова гавань, Дача Ковалевського й Дельфін. Найбільше значення співвідношення (189,8) відзначено для Нафтової гавані влітку на середовищі зі ртуттю в концентрації 0,005 ммоль/л.

Рівень резистентності представників гетеротрофного бактеріопланктону вивчених районів до Pb, Cd і Hg за всіма показниками (значенням МІК, часткою стійких бактерій і співвідношенням Nr : Ns) в усі сезони збільшується в ряді станцій Дельфін, Дача Ковалевського, Нафтова гавань, що цілком узгоджується з рівнем антропогенного забруднення води в цих районах.

ВИДОВИЙ СКЛАД ДОМІНУЮЧИХ ГЕТЕРОТРОФНИХ БАКТЕРІЙ ОДЕСЬКОГО ПРИБЕРЕЖЖЯ

Переважна більшість виділених мікроорганізмів як з фоновим, так і високим рівнем резистентності, – грамнегативні, каталазопозитивні, неспороносні, рухливі палички, які відносятся до роду Vibrio. Серед гетеротрофних бактерій, виділених з води Нафтової гавані, домінували V. nereis (54,2 %), Дачі Ковалевського – V. campbellii (78,9 %), станції Дельфін – Pseudomonas stutzeri (30,8 %). Серед резистентних до свинцю бактерій на станціях Нафтова гавань переважали V. nereis (42,5 %), Дача Ковалевського – V. campbellii (70,0 %), Дельфін – V. natriegens (51,9 %). Серед резистентної до кадмію мікробіоти у воді Нафтової гавані домінували представники V. nereis (88,0 %), Дачі Ковалевського – V. harveyi (42,6 %), Дельфіна – Enterobacter agglomerans (60,3 %). Серед резистентних до ртуті мікроорганізмів на станціях Нафтова гавань переважали P. nautica (93,9 %), Дача Ковалевського – V. harveyi (44,4 %), Дельфін – V. natriegens (43,0 %).

Більша видова різноманітність домінуючих гетеротрофних бактерій характерна для мікробних ценозів морської води станції Дельфін як при виділенні на середовищі без додавання металу, так і на середовищах зі свинцем та ртуттю.

На відміну від даних, отриманих раніше, не встановлено помітного домінування у водах Одеського прибережжя представників грампозитивних бактерій родів Micrococcus і Bacillus. Підтверджено перевагу грамнегативних бактерій комплексу Vibrio – Aeromonas – Photobacterium – Lucibacterium (Цыбань, 1990; Теплинская и др., 1984).

ЗМІНА СТІЙКОСТІ МОРСЬКИХ БАКТЕРІЙ

В УМОВАХ ПРИСУТНОСТІ Й ВІДСУТНОСТІ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ

Резистентність до свинцю, кадмію й ртуті морських бактерій в умовах відсутності важких металів. Змодельовані в лабораторії умови дозволили відзначити, як відбувається зміна резистентності до важких металів у бактерій з високим рівнем стійкості в порівнянні з мікроорганізмами, що мають фонові значення резистентності.

Під час відсутності впливу свинцю, кадмію й ртуті відзначена схожа картина зниження резистентності до кожного з металів досліджених гетеротрофних бактерій з вихідним фоновим і високим рівнем резистентності (рис. 2).

Рис. 2. Зміна вихідних значень МІК (%) Pb(а), Cd (б), Hg (в) для морських бактерій в умовах модельного експерименту: 1 – культури бактерій з фоновим рівнем резистентності, 2 – культури бактерій з високим рівнем резистентності

Найбільш консервативною ознакою виявилася резистентність обох груп досліджених штамів до свинцю, що у ході 12-місячного модельного експерименту зменшилось на 6,7 – 9,8 %. Найбільшою мірою протягом річного спостереження втрачається стійкість до ртуті – на 79 – 92 %.

Бактерії з високим рівнем резистентності, виділені на живильному середовищі із важким металом, після 12-місячної підтримки зберегли більш високі значення МІК металу, ніж бактерії, виділені на середовищі без токсиканту.

Резистентність до свинцю, кадмію й ртуті морських бактерій в умовах присутності важких металів. У модельному експерименті використані бактерії, які підтримувалися на середовищах без важких металів. Через дев'ять місяців після початку експерименту дослідну частину культур морських бактерій, резистентних до свинцю, кадмію й ртуті, перенесли на живильні середовища із відповідним металом, а контрольну групу продовжували зберігати на середовищі без важких металів ще 12 місяців.

У присутності свинцю, кадмію й ртуті в живильному агарі протягом перших 3-х місяців відзначалися адаптивні зміни у бактерій, які проявлялися в підвищенні рівнів резистентності до цих металів, потім до 6, 9 і 12 місяця спостерігалося зниження резистентності, аналогічне тому, що мало місце на середовищах без токсикантів (рис. 3).

Рис. 3. Зміна вихідних значень МІК (%) Pb (а), Cd (б), Hg (в) для морських бактерій, резистентних до свинцю (а), кадмію (б), ртуті (в) в умовах модельного експерименту при підтримці на середовищі: 1 – без металу, 2 – зі свинцем, 3 – з кадмієм, 4 – із ртуттю

Наявність важкого металу в живильному середовищі протягом перших трьох місяців підвищувало резистентність бактерій одночасно й до двох інших досліджених металів. Зниження резистентності бактерій до ртуті й кадмію відбувалося інтенсивніше, ніж до свинцю.

Loading...

 
 

Цікаве