WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Оцінка стану здоров‘я дітей у віці від 1 до 5 років з урахуванням показників адаптивності організму (автореферат) - Реферат

Оцінка стану здоров‘я дітей у віці від 1 до 5 років з урахуванням показників адаптивності організму (автореферат) - Реферат

ЗМІСТ РОБОТИ.

  1. Матеріали та методи досліджень.

Стан адаптивних систем оцінювався за допомогою:

  • аналізу співвідношення показників лейкоцитарної формули за методом Гаркаві Л.Х. (2001р.);

  • вивчення найбільш показових для оцінки адаптивних реакцій ланок ендокринної системи – гормонів кори наднирників (кортизол) та тих, що регулюють функцію щитовидної залози (ТТГ) за допомогою ІФА-аналізу. Для визначення рівню кортизолу крові використовувався набір реагентів „ИммуноФА-КОРТИЗОЛ" для імуноферментного визначення кортизолу в сироватці крові ЗАО „НВО ИММУНОТЕХ" (ТУ 9398-382-11361534-00). Основний принцип дії – одностадійний конкурентний ІФА. Для визначення рівню ТТГ крові використовувався набір реагентів „ИммуноФА-ТТГ" для імуноферментного визначення ТТГ в сироватці крові ЗАО „НВО ИММУНОТЕХ" (ТУ 9398-318-11361543-2002). Основний принцип дії – двустадійний „сендвіч" ІФА.;

  • вивчення стану клітинного і гуморального імунітету, яке включало визначення абсолютного та відносного числа CD4+, CD8+, CD16+, CD22+, СD95+ клітин за допомогою методу моноклональних антитіл (Використовувалась тест-система "Диагностикум стабильный на основе моноклональных антител для выявления субпопуляций Т- и В-лимфоцитов человека", розроблена кафедрою алергології та імунології Вітебського медичного університету (реєстраційне посвідчення МЗ РБ, ТУ РБ 300002704.001-2001. ИМН № ИМ-7.2481. № 0000015). Застосування діагностикума регламентовано інструкцією до застосування № 67-0005 "Методы определения Т- и В-лимфоцитов диагностикумами на основе моноклональных антител", затверджена МЗ РБ 12.06.2000 р.); визначення рівню імуноглобулінів А, М, G у сироватці крові (за методом Чиркіна В.В. в модифікації Когосової Л.С., Ю.О.Матвієнко);

  • вивчення характеру міжклітинних взаємодій, та імуно- нейро- ендокринних регуляторних реакцій, за допомогою визначення рівню ІЛ-6 в сироватці крові, користувались набором IL-6 ELISA test kit для кількісного визначення рівню ІЛ-6 імуносорбентним методом DALKONE (Франція). Основний принцип дії – двустадійний „сендвіч" ІФА;

  • вивчення стану перекисного окислення ліпідів та алергічної зацікавленості організму за допомогою біохемілюмінісцентного методу (для реєстрації хемілюмінісцентного свічення використовувався високочутливий елемент ФЕУ-39а в апараті β-аналізаторі);

  • методів математичного та статистичного аналізу. Оцінку достовірності отриманих результатів проводили загальноприйнятим методом за допомогою критерію Ст'юдента. Достовірність вважалась встановленою, якщо її вірогідність дорівнювала не менш 95% (0,05). Розрахунок проводили на персональній ЕОМ з застосуванням електронних таблиць MS EXCEL 97.

Результати особистих досліджень та їх обговорення.

Завдання вирішені в результаті обстеження 196 дітей віком від 1 до5-ти років І та ІІ груп здоров'я, що мешкають в м. Києві. Дослідження включало визначення вихідного стану адаптивних систем в період клінічного благополуччя, не менш ніж через 3 тижні після останньої перенесеної ГРВІ чи вакцинації, та подальшого спостереження динаміки адаптивних реакцій протягом трьох місяців.

До І групи відносилось 30 дітей (15,3%), до ІІ – 166 дітей (84,7%) У обстежених дітей найчастіше зустрічалась ІІВ група здоров'я 146 дітей (64,3%), при чому в усіх дітей цієї групи, функціональні розлади чи дефіцитні стани формувались на тлі певної аномалії конституції, що підтверджує дані щодо поширеності діатезів в популяції, та актуальність вивчення адаптивних реакцій в саме цій групі дітей.

Дані анамнезу та аналіз родоводів продемонстрували, що якщо не брати до уваги функціональні розлади, на які скаржились 98,9% батьків, обтяжену спадковість мали 60% дітей без аномалій конституції та 98% дітей з діатезами. Значний рівень хронічної захворюваності батьків на фоні тенденції до збільшення середнього віку народження першої дитини (28,3 роки для жінок по генеральній сукупності) значної частоти патології вагітності (70%), обтяженого акушерського анамнезу (кожна 5 вагітність закінчується перериванням за соціальними показаннями чи бажанням жінки) є факторами ризику формування функціональних порушень та хронічної патології у дітей.

Аналіз клінічних та анамнестичних даних продемонстрував, що при збереженні адекватних віку показників фізичного та нервово-психічного розвитку кількість дітей І групи здоров'я прогресивно зменшується. Так, стан 75% п'ятирічних дітей, на момент обстеження віднесених до ІІ групи здоров'я, при народженні та протягом першого року життя розцінювався як такий, що відповідає І групі здоров'я. Можливо, однією з причин подібних зрушень є дисгармонійний розвиток адаптивних реакцій організму дитини, в умовах великого міста, які не мають специфічних клінічних проявів, однак виступають в якості субстрату для маніфестації спочатку функціональних, а потім і органічних зрушень. Слід зазначити, що однією з найбільш частих причин переведення дитини з ІІ до ІІІ групи здоров'я серед обстежених дітей було формування вогнищ хронічної інфекції в органах лімфоглоткового кільця.

Відмічено високий рівень сенсибілізації до респіраторних та харчових алергенів (за методом біохемілюмінісценції), при чому 82% обстежених мали сенсибілізацію до домашнього пилу в розмірі як мінімум одного плюса, що може бути пояснено як спадковим фактором, так і негативним впливом макро- (високий рівень загазованості) та мікрооточення (незадовільні умови існування).

Для детальної характеристики перебігу адаптивних реакцій була використана теорія Гаркаві Л.Х. (2001р), згідно з якою вплив подразників різної сили викликає неспецифічні нейроімуногуморальні реакції – тренування, активації, та стресу, кожна з яких супроводжується типовими змінами ендокринного, нервового та імунного статусу, що знаходить своє відображення у змінах відсоткового вмісту лейкоцитів . Враховуючи на те, що дитячий організм знаходиться в умовах, що потребують активної адаптації, стану повного здоров'я відповідає реакція підвищеної активації високих рівнів реагування. Гіпореактивна для дитячого віку реакція спокійної активації буде відповідати „середньому" рівню здоров'я, а реакція тренування, що засвідчує інертність адаптивних систем, можливу у дорослих – стан передхвороби. Для стану хвороби у дітей, як і у дорослих характерні реакції переактивації, гострого та хронічного стресу, та тренування низьких рівнів реагування .

Оцінка стану адаптивності за формулою крові проводилось у 60 дітей. Серед обстежених дітей, що вже пройшли другий перехрест лейкоцитарної формули, до першої групи здоров'я могло бути віднесено 7% дітей; до ІІ-А групи - 45%, до ІІ-Б - 48%, відповідно очікувалось зареєструвати щонайменше у 7% дітей гармонійну реакцію підвищеної активації (відповідає стану „ідеального" здоров'я).

Результати дослідження продемонстрували, що реакцій типових для високого рівню здоров'я в популяції не зустрічалось, середній рівень здоров'я мали 10% дітей, а в решти спостерігались адаптивні реакції характерні для донозологічних станів. Водночас виявлена невідповідність існуючої класифікації за групами здоров'я реальному стану адаптивних реакцій дітей. Так, всі діти, що були віднесені до І групи здоров'я мали а- чи гіпореактивний тип реагування.

У 91% дітей адаптивні реакції перебігали негармонійно. В 85% напруження адаптивних реакцій відбувалось за рахунок моноцитарно-макрофагальної ланки, переважно моноцитопеній. Оскільки головною функцією моноцитів є неспецифічний захист, зменшення їх вмісту можна розцінювати як напруження ланки неспецифічного захисту, можливо внаслідок підвищеного антигенного навантаження, неблагоприємних умов макросередовища.

Аналіз особливостей перебігу адаптивних реакцій у дітей з діатезами та без, демонструє більшу частоту гіпореактивних станів у дітей без аномалій конституції та дітей з лімфатичним діатезом. У дітей з алергічним діатезом переважно спостерігалась реакція гострого стресу з еозинофілією, що засвідчує відносну глюкокортикоїдну недостатність та підвищену фонову активність адаптивних систем. Також спостерігалась залежність між типом адаптивної реакції та проявами алергічного діатезу у дітей: вираженість шкіряних та респіраторних проявів була яскравішою у дітей з реакціями стресу, спокійної активації, тоді як у дітей, що знаходились в реакції тренування перебіг алергічного діатезу був більш латентним, проте тривалішим, резистентним до реабілітаційних заходів.

Для кращого розуміння перебігу адаптивних реакцій був проаналізований стан клітинного (CD3+,4+,8+,16+,22+,95+ клітин) та гуморального (IgA, G, M) імунітету у 196 дітей І та ІІ груп здоров'я, оскільки імунна відповідь є не єдиною, але однією з важливих складових частин процесу адаптації. Результати засвідчили відсутність достовірних змін абсолютної та відносної кількості імунних клітин залежно від віку дитини. Враховуючи на те, що ми спостерігали за дітьми в період активного контакту з антигенами, відсутність проліферативних реакцій з боку клітинного імунітету може розцінюватись як гіпореактивний стан, та призводити до розвитку часткової толерантності до інфекцій.

Абсолютна кількість CD3+, 4+, 8+ та 22+ клітин в загальній групі була достовірно зниженою відносно рекомендованих до вжитку показників майже вдвічі (таблиця 1). В той же час, відсотковий вміст CD3+, 4+, 8+ та 22+ знаходився в межах вікових нормативних значень (А.В.Мазурин, И.В.Воронцов, 2000). Абсолютна кількість CD16+ клітин знаходилась в межах вікових показників, але відсоткові значення достовірно вдвічі перевищували нормативні, що може розцінюватись як прояв напруження неспецифічних адаптивних реакцій, можливо внаслідок важких екологічних умов, що складаються в центральних районах великого міста.

Loading...

 
 

Цікаве