WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Дискурс сучасної англомовної сім’ї (автореферат) - Реферат

Дискурс сучасної англомовної сім’ї (автореферат) - Реферат

Ілокутивною метою стратегії здійснення впливу є тиск на адресата з метою отримання поодиноких безпосередніх результатів. Найбільш універсальною батьківською стратегією впливу є тактика використання статусу, прагматичним засобом реалізації якої виступають прескриптиви, менасиви та прогібативи. Тактика виклику співчуття, яка часто реалізується за допомогою невербальних елементів, спирається на емоційно близькі міжособистісні стосунки комунікантів. Маніпулювання почуттями ДИТИНИ також можливе завдяки тактиці піклування, яка виражена комунікативними актами критикування та надання порад. Комунікативна тактика використання непрямих директив (риторичних питань зі значенням докору, констативів) ґрунтується на фонових знаннях комунікантів-членів сімейної одиниці. Вживання ДИТИНОЮ комунікативної тактики використання загальновживаних аргументів батьків пояснюється, з одного боку, авторитетністю батьків в очах ДИТИНИ, а з іншого боку, суто маніпулятивним мовленнєвим ходом ДИТИНИ: БАТЬКИ не можуть ставити під сумнів власні повідомлення, повторені ДИТИНОЮ.

Висновки

Сім'я як соціальна одиниця завжди розвивалась паралельно і узгоджено з іншими соціальними інститутами. На початку ХХІ століття сімейні міжособистісні стосунки у повній мірі віддзеркалюють основні суспільні зміни останніх 50 років, поштовхом до яких стали ідейні (ціннісні), феміністичні, економічні, соціальні та медичні чинники. Серед них найбільший вплив на сімейну комунікацію мали поява альтернативних сімейних формацій із симетричними міжособистісними стосунками, перенесення народження дітей на більш пізній період, зростання кількості розлучень та одноосібних сімей. Проте ці зміни не призвели до прогнозованого занепаду сім'ї як соціального інституту, а спричинили крах тільки одного з його різновидів – нуклеарної сім'ї (nuclear family), яка спиралася на патріархальне волевиявлення.

Плюралізм – це характерна ознака сім'ї на межі тисячоліть. Співіснування багатьох різновидів сімейних формацій безпосередньо відобразилось на лексемі 'family', яка більше не є однозначною. Усі нові колокації з цією лексемою слугують субкатегоризації сімейних стосунків у концептуальній картині світу носіїв англійської мови (blended family, symmetrical family, neo-traditional family, nuclear family, weekend family). Як результат свідомої зацікавленості носіїв мови у розв'язанні проблем сучасного сімейного дискурсу, англійська мова збагатилась також значною кількістю словосполучень з лексемами father та parent. Водночас мовна дискримінація є несхвальною, тому лексеми із конотацією відчуження замінюються евфемізмами (stepfather ↔ husband of my mother /Harry / he).

Отримані результати дослідження дискурсу сучасної англомовної сім'ї дали змогу сформулювати таке його визначення: сімейний дискурс - це міжособистісне спілкування споріднених сімейними зв'язками осіб, якому притаманні залежна від статі, віку та сімейних ролей адресантно-адресатна конфігурація, широкий набір комунікативних тактик, конфліктонебезпечні типові та новітні комунікативні ситуації та вищі вимоги до комунікативної компетенції мовців.

Аналіз впливу фактору влади на міжособистісну комунікацію в родині дає можливість стверджувати, що конфліктні ситуації часто виникають унаслідок міжрольової та внутрішньорольової невизначеності членів сім'ї, застосування влади для вираження почуттів, а також у випадку використання жінками вербальних засобів волевиявлення. Активна дія у сучасних умовах традиційних сімейних рольових стереотипів (зокрема, концептуальної метафори „курка") зумовлює те, що сучасними жінками сьогодні легше приймаються нові суспільні ролі, ніж сімейні. Особливо динамічно розвиваються нові чоловічі рольові стереотипи, зокрема ПРИСУТНЬОГО БАТЬКА, що сприяє поширенню в англійській мові нових колокацій з лексемою 'father' (Sunday dad, weekend father, one-day dad, part-time dad; proper, real, good, bad father/dad). Як результат, у майбутньому можна очікувати на появу нових ознак чоловічого мовлення та нових комунікативних тактик у сімейних ролях ЧОЛОВІК та БАТЬКО.

Найбільш конфліктонебезпечними новітніми комунікативними ситуаціями дискурсу сучасної англомовної сім'ї є „зрада", „сім'я на вихідні", „поповнення сім'ї", яким притаманні такі ознаки, як:

конструювання комунікативних пасток, які базуються на вираженні мовцем та викликанні в адресата негативних емоцій, що втілюються на мовленнєвому рівні через емоційно марковані одиниці (мовленнєві акти експресиви, звинувачення, докори, образи, засоби вираження категорії заперечення, лексичні одиниці з негативним денотативним чи конотативним значенням і т.д.);

високий рівень мовної експлікації, який викликаний обмеженим доступом до фонової інформації і забезпечується через відмову від комунікації на рівні „імплікатур" та категоризацію і вербалізацію почуттів.

Проаналізований матеріал показав, що міжособистісна комунікація між ЧОЛОВІКОМ і ДРУЖИНОЮ тяжіє до симетричності. Але сучасну сімейну міжособистісну комунікаціювизначає не очоловічена жіноча сутність, яка є характерною ознакою сучасних жінок із високим соціальним статусом - жінки у ролі ДРУЖИНИ продовжують застосовувати компромісні комунікативні тактики, а те, що ЧОЛОВІКИ під впливом соціального очікування почали використовувати поряд із комунікативними тактиками домінування також комунікативні моделі, в основі яких лежить апелювання до емоцій адресата.

Комунікація між БАТЬКАМИ та ДИТИНОЮ представлена цілеспрямованими комунікативними діями, завдяки яким і дорослі, і діти досягають своїх комунікативних цілей. Основною комунікативною стратегією БАТЬКІВ, від якої залежить рівень соціалізації ДИТИНИ, є стратегія виховання. На відміну від стратегії впливу, комунікативні тактики якої спрямовані на досягнення короткострокових цілей через емотивну сферу ДИТИНИ, стратегія виховання формує особистість ДИТИНИ на основі чітко сформульованих аргументів, потенційного покарання за девіантну поведінку, засудження чи похвали. Внаслідок „вербального егоцентризму" основною комунікативною стратегією маленької ДИТИНИ у спілкуванні з БАТЬКАМИ виступає стратегія самовираження.

Результати дослідження вказують на те, що акцент у міжособистісних стосунках ставитиметься на комунікацію, що пояснюється перш за все відкритим характером сімейних стосунків. Проте через різноманітність сімейних утворень первинна мовна соціалізація може виявитися недостатньою для формування успішного сімейного дискурсу, тому зросте потреба у фаховій допомозі не тільки психологів, але й фахівців із комунікативної лінгвістики.

Подальші дослідження сімейного дискурсу уможливлять різнобічне вивчення комунікативних особливостей кожного різновиду сімейних утворень, аналіз інших конфліктонебезпечних комунікативних ситуацій, а також виділення наявних у цьому дискурсі концептів. Результати дослідження дискурсу сучасної англомовної сім'ї можуть бути враховані у розробці посібників для сімейних терапевтів.

Основні положення дисертації викладені у таких публікаціях:

Бігарі А.А. Емотивна аргументація у дискурсі сімейного спілкування // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. – К.: Логос, 2000. – С. 30-39.

Бігарі А.А. Засоби вираження категорії модальності у дискурсі сімейного спілкування // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. – К.: Логос, 2002. - №7. – С. 579-586.

Бігарі А.А. Ознаки діалогічного мовлення у сімейному дискурсі // Українське мовознавство: Міжвідомчий науковий збірник. – К.: Київський університет, 2003. - Випуск 25. – С. 89-93.

Бігарі А.А. Дискурсивна характеристика сімейного спілкування // Наукова спадщина професора Ю.О.Жлуктенка та сучасне мовознавство: Зб. наук. праць. – К.: Логос, 2000. – С. 20-23.

АНОТАЦІЇ

Бігарі А.А. Дискурс сучасної англомовної сім'ї. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 – германські мови. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2006.

Дослідження присвячене комплексному аналізу дискурсу сучасної англомовної сім'ї, який сформувався під впливом позалінгвальних змін другої половини ХХ століття і якому притаманні залежна від статі, віку та сімейних ролей адресантно-адресатна конфігурація, широкий вибір комунікативних тактик, конфліктонебезпечні типові та новітні комунікативні ситуації, вищі вимоги до комунікативної компетенції мовців.

Встановлено, що існує взаємовплив між фактором влада, традиційними і новими стереотипами та рольовою парадигмою сучасної сім'ї. Для сімейного спілкування у межах адресантно-адресатної конфігурації „ДРУЖИНА-ЧОЛОВІК" та „БАТЬКИ-ДИТИНА" характерним є паралельне застосування як конфронтативних (патріархальних), так і консенсусних (егалітарних) мовленнєвих засобів.

Змодельовано типову для сімейного дискурсу конфліктонебезпечну комунікативну ситуацію „зрада", а також комунікативні ситуації, які набувають конфліктних ознак у сучасному житті („сім'я на вихідні", „поповнення сім'ї).

Loading...

 
 

Цікаве