WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Дискурс сучасної англомовної сім’ї (автореферат) - Реферат

Дискурс сучасної англомовної сім’ї (автореферат) - Реферат

Рольова парадигма складається з чотирьох зрізів: родинний зв'язок, задоволення духовно-емоційних потреб, матеріально-фінансове та побутове забезпечення сім'ї, домінування. Розподіл ролей відіграє первинне значення у сімейній міжособистісній комунікації, що ускладнюється побутуванням в англомовних країнах як традиційних, так і сучасних рольових стереотипів. Жінки з легкістю приймають нові суспільні ролі, однак традиційні стереотипи обмежують їх в алокації нових сімейних ролей, що призводить до „тягаря подвійного робочого дня" та внутрішньо-рольового конфлікту. Під час аналізу сімейних діалогів був зафіксований стереотип, який, незважаючи на соціальні зміни та законодавчі акти про рівноправність, продовжує приписувати жінкам традиційні сімейні ролі домогосподарки та матері. Ця ментальна одиниця стійка і здійснює невидимий (на перший погляд) вплив на щоденну сімейну комунікацію, так, наприклад, схвалюється чоловіча невірність (You've destroyed us for nothing. I thought that's what men supposed to dо) чи чоловіки відмежують себе від виховання дитини чи виконання домашньої роботи (husband: Don't give me this shit! I was working, for God's sake; husband: I'd love to but I'm working on a story – wife: You're always working on a story; husband: I'm not trying to be selfish. I go off every day to work and it's a big stress trying to get the novel off the ground. It's not easy you know. – wife: It's not easy for you? ... How easy is it for me? I love the children but it's tough to be buried at home with them all day without any friends). Згаданий стереотип є концептуальною метафорою „курка", яка у мові представлена через ідеалізування образу життя між свійськими тваринами півнем і куркою і перенесення цього образу життя в людські виміри, іншими словами, ця метафора утворює міжфреймовий зв'язок між життям жінки і курки. Концептуальна метафора „курка" яскраво представлена у фольклорних літературних жанрах, особливо у пареміях через епіфори: A whistling woman and a crowing hen is neither fit for God nor men, Girl that whistle and hens that crow should have their necks twisted betimes, Let the hen prepare a nest before laying, If you have a hen lay you must bear with her cackling. Дана концептуальна метафора активно діє і в сучасних умовах, хоча вона втрачає позитивність, особливо з точки зору жінок: At the very least, women have become increasingly hesitant about putting all their eggs in the family basket.

Починаючи з 60-х років минулого століття, чоловік поступово стає активним учасником сімейного життя, але тільки в останньому десятилітті минулого століття він опиняється у фокусі суспільного очікування, виконуючи роль „ДОМОГОСПОДАРЯ" та „нову роль батька" (the New Role of Father – термін А.Дженсен). Закономірно, що саме в цей період особливого поширення в англійській мові набули нові колокації, які позначають нові чоловічі ролі родинного зв'язку (Sunday dad, weekend father, one-day dad, part-time dad) чи надають характеристику чоловікові при виконанні ним ролі батька (proper, real, good, bad father/dad). Натомість, над сучасними чоловіками все ще тяжіє традиційний маскулінний стереотип і як результат вони часто задаються питанням'... what is it to be a man at the beginning of the twenty first century?'

Отже, внаслідок переформування міжрольового відношення між чоловіком і дружиною, а також через виникнення альтернативних нуклеарній сім'ї сімейних формацій утворилися нові ролі, які не відповідають традиційним стереотипам. У реферованій роботі запропоновано визначення наступних нових сімейних ролей: недільний батько (Sunday father, weekend father, one-day father, part-time father), відсутній батько (non-residing father, absent/decentfather), чоловік/партнер моєї матері (husband/partner of my mother), дружина/партнер мого батька (wife/partner of my dad), дитина моєї дружини/мого чоловіка (child of my wife/husband), чоловік/дружина моєї колишньої дружини/мого колишнього чоловіка (husband/wife of my ex-wife/ex-husband).

Влада завжди посідала важливе місце в сімейній комунікації, на ній, зокрема, базувалося патріархальне одноосібне волевиявлення. Сьогодні вона продовжує виступати регулятором вольової референції між комунікантами, однак суб'єктність влади не є абсолютизованою. У роботі визначено три різновиди суб'єктності влади у сучасній англомовній сім'ї, а саме: абсолютну, періодичну і ситуативну. Аналіз сімейних діалогів показав, що абсолютна суб'єктність волевиявлення продовжує бути прерогативою чоловіків та батьків, однак жінки та діти все частіше стають ситуативними та періодичними ПЕРЕСЛІДУВАЧАМИ. Проте особа, яка користується владою, наділена не тільки винятковими правами та привілеями, але й несе відповідальність і має певний набір обов'язків. Зафіксовано, що міжособистісні конфлікти у сім'ї часто виникають унаслідок міжрольової та внутрішньо-рольової несумісності членів сімейного дискурсу на тлі вольової референції. Наступним конфліктонебезпечним мовленнєвим прийомом є використання влади для вираження почуттів, унаслідок чого глибинний рівень повідомлень залишається непоміченим за поверхневим лексико-синтаксичним, наприклад, патерналістична любов старшого брата до молодшого: '... What about all those nights when Mum was gone, when I stayed with you reading you stories because you were scared? What about all the lifts I gave you when I got my car? That money I lent you for the wedding? ...' Не менш конфліктною є діадичне спілкування між чоловіком і дружиною з перспективи волевиявлення, оскільки вербальні прояви жіночої влади все ще засуджуються суспільною думкою.

Щоденне спілкування в сім'ї обтяжене комунікативними ситуаціями, зокрема конфліктонебезпечними: „зрада", „сім'я на вихідні", „поповнення сім'ї".

Встановлено, що комунікативна ситуація „зрада" виникає у тому випадку, якщо зрада як вчинок, спрямований на знехтування довірою одного чи більше членів сім'ї, не схвалюється ними. Зазвичай їй передує комунікативний дисонанс і комунікативна лакуна між майбутнім зрадником і зрадженим. Виявлення зради супроводжується емоційно-напруженою міжособистісною комунікацією, в якій чітко простежується послідовність вербальних і невербальних ходів комунікантів. Аналіз сімейних діалогів показав, що вербальні та невербальні ходи комунікантів, які призводять до комунікативних невдач при виявленні зради, є прогнозованими. Серед них: 1) спростування зради висловлюваннями кліше об'єктно-оціночного зразку „вчинок=помилка", „вчинок=ніщо", „вчинок=нереальність" ('It was a mistake', 'It didn't mean a thing','It wasn't like that'); 2) пояснення причини зради шаблонними ідеями ('men and women have different needs', 'it's the biological imperative' і т.д.); 3) маніпулювання сімейними цінностями (child, love, parents); 4) завдавання образи саркастичними та іронічними висловлюваннями; 5) порушення сімейного міжрольового відношення; 6) обмеження зрадженого(ої) у встановлені індивідуальних меж проксемічної комунікації.

Комунікативна ситуація „сім'я на вихідні" притаманна двом сучасним різновидам сімей (сім'ї раніше розлучених і сім'ї на вихідні) і об'єднує актантів, які виступають у нових сімейних ролях. Умовою якісного міжособистісного спілкування у цій комунікативній ситуації є відповідність сімейної ролі, яку обрав адресант, тому образу, який сформував про нього адресат. Встановлено, що в аналізованій комунікативній ситуації на особливий інтерес заслуговують три адресантно-адресатні конфігурації: 1) „НЕДІЛЬНИЙ БАТЬКО (рідше НЕДІЛЬНА МАТИ) – БІОЛОГІЧНА ДИТИНА", 2) „КОЛИШНІЙ ЧОЛОВІК – КОЛИШНЯ ДРУЖИНА", 3) „НОВа/ий ДРУЖИНА/ЧОЛОВІК/ ПАРТНЕР та КОЛИШНя/ій ДРУЖИНА/ЧОЛОВІК". У першому випадку внаслідок просторової віддаленості біологічних батьків від дітей, їх спілкування характеризується малоінформативністю, а комунікативна поведінка дітей є пасивною.

'So how's it going?' ...

'Good,' he said. ...

'School's okay? You get on with everyone in your class? You're feeling all right about things, darling?' ...

'Good,' he repeated, poker-faced, drawing an impenetrable veil over his life with one little word...

'You like your teacher?'

He nodded, biting off more Happy Meal than he could possibly chew, and making further comment impossible (Tony Parsons,Man and Wife).

Друга міжрольова конфігурація виникає як результат прагнення колишнього подружжя спільно виховувати дітей, унаслідок чого колишні партнери повинні підтримувати „живий" діалог. Але такий обмін інформацією часто супроводжується суперечками, які представлені ітеративним сценарієм з'ясування міжособистісних стосунків.

Loading...

 
 

Цікаве