WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Дискурс сучасної англомовної сім’ї (автореферат) - Реферат

Дискурс сучасної англомовної сім’ї (автореферат) - Реферат

З лінгвістичної перспективи теоретичну базу реферованої праці становлять результати пошуків лінгвістичної студії Університету Джорджтауна (США), зокрема фахівця з сімейної комунікації Дебори Таннен. Згідно з цими дослідженнями, розуміння дії розмовного стилю в сім'ях чи в окремо взятій сім'ї дає можливість співрозмовникам використовувати мовленнєві засоби для формування та підтримання міжособистісних стосунків, і запобігати їх руйнуванню. Для цього важливо правильно інтерпретувати вислови у сімейній комунікації через відмежування повідомлення від метаповідомлення (separating messages from metamessages), відмова від розмовних фреймів (reframing), здійснення метакомунікації (metacommunicating), комунікація з урахуванням гендеру (genderspeaking). Беручи за основу висновки, отримані лінгвістами при аналізі деяких типових комунікативних ситуацій у сім'ї, діадичної комунікації батьків і дітей, а також дитячого дискурсу, дослідження дискурсу сучасної англомовної сім'ї було розширено шляхом детального соціокультурного аналізу сучасних сімейних різновидів, визначення закономірностей вербальної реалізації вольової референції у сучасних міжособистісних стосунках, відстеження взаємовпливу традиційних і нових стереотипів на рольову парадигму сучасної англомовної сім'ї, виділення найбільш конфліктонебезпечних комунікативних ситуацій, систематизування комунікативних стратегій і тактик у сімейному дискурсі за гендерними та віковими ознаками.

Аналіз наукової літератури показав, що існує багато визначень поняття „сім'я", натомість жодне з них не в змозі охопити всі різновиди сімейних формацій, які поширені у західному суспільстві. Встановлено, що сучасна англомовна сім'я представлена вісьмома різновидами: нуклеарна (західноєвропейська, традиційна, буржуазна) сім'я (nuclear family, Western-European family, traditional family, bourgeois family), неотрадиційна сім'я (neo-traditional family), симетрична (егалітарна) сім'я (symmetrical family), сім'я раніше розлучених (remarried couples, blended family, сombined family, reconstituted family), сім'я на вихідні (weekend family), громадянський шлюб (cohabitation, consensual unions), одноосібна сім'я (one household family), союз гомосексуалістів (gay/lesbian unions, same-sex marriage/partnership, single-sex unions). Тому для носіїв англійської мови лексема 'family' не позначає класичну сім'ю з двома батьками та їхніми нащадками (так, кількісно-детерміноване словосполучення two-parent family вказує на зникнення типового визначення сім'ї як соціальної одиниці, що складається з двох батьків). Реагуючи на позалінгвальні зміни в сімейних стосунках, англійська мова завдяки когнітивній діяльності людини, механізму людського мислення, актам категоризації і субкатегоризації збагатилася новими колокаціями з лексемою family (mother-child family, lone-parent family, two-earner family, conjugal-based family, maritally-disrupted family). Ця лексема продемонструвала багаті комбінаторні можливості, зокрема вживається у словосполученнях як у номінативній (female-headed, single-parent family), так і в атрибутивній функціях (family organisation, family economy, second-family formation). Водночас, словотворчі можливості даної лексеми незначні (familial: In traditional marriages, husbands enjoy more familial authority than do their wives), здебільшого представлені авторськими неологізмами (He was no longer family-less, only fit to pay the bills).

Розгляд сім'ї як конфігурації відносин, які перебувають у постійному русі і перетинаються через розмноження, прив'язаність, спільні інтереси та владу (Robertson, Harwood), уможливив всеохоплюючий аналіз дискурсу сучасної англомовної сім'ї, його результати свідчать про те, що існує безпосередній зв'язок між соціокультурними змінами другої половини ХХ століття та нормами й правилами вербальної поведінки в сім'ї, внаслідок чого сімейне спілкування є цілковито новим дискурсивним утворенням.

По-перше, встановлено, що внаслідок перегляду домінантних суспільних цінностей та поступове зникнення патріархальних взаємовідносин сучасне сімейне спілкування є засобом формування сімейних міжособистісних стосунків.

По-друге, така велика кількість сімейних формацій створює умови, за яких первинна соціалізація, зокрема мовна, пропонує індивіду обмежені знання про різноманіття міжрольової парадигми, комунікативних стратегій і тактик, новітніх комунікативних ситуацій у межах окремо взятого різновиду сім'ї. Тому, міжособистісне спілкування в сучасній сім'ї є свідомо побудованою, складною вербальною та позамовною діяльністю.

По-третє, одночасно зі збільшенням кількості одноосібних сімейних формацій і розлучень зростає вимога до кожного члена сучасної англомовної родини розвинути високу комунікативну компетенцію.

По-четверте, зміщення від універсальної сімейної одиниці у бік різноманіття сприяє поширенню сімейної комунікації, яка спрямована на формування ліберальних і толерантних міжособистісних стосунків.

У другому розділі "Вербальна поведінка в межах рольової парадигми сучасної сім'ї" представлені методи дослідження дискурсу сучасної англомовної сім'ї, обґрунтовується їх дієвість, проаналізовано особливості взаємодії у сучасному сімейному дискурсі традиційних і сучасних стереотипів щодо сімейних стосунків, а також їх вплив на сучасну рольову алокацію. Запропоновано визначення нових сімейних ролей, які ще не розтлумачені в англомовних тезаурусних джерелах. Розглядаються особливості волевиявлення та визначаються різновиди суб'єктності влади у сучасних сімейних міжособистісних стосунках. Аналізуються основні конфліктонебезпечні типові та новітні комунікативні ситуації дискурсу сучасної англомовної сім'ї.

Основними методами під час лінгвістичного аналізу сімейного спілкування слугували дискурсивний, конверсаційний та трансакційний аналізи. Розуміючи важливість соціального контексту та здатність учасників не тільки приймати, але й створювати та трансформувати контекстуальні ознаки дискурсивних подій, під час дослідження також застосовувався аналітичний прийом дискурсивного аналізу - розширення (expansion - термін В.Лабова і Д.Фаншела), завдяки якому вдалося синтезувати інформації різних рівнів абстракції. Наприклад, під час аналізу синтаксичних структур, пропозиційного змісту, екстралінгвістичних та невербальних елементів мовлення, використовувалася, зокрема, інформація про комунікативну історію міжособистісних стосунків, а також біографічна та соціокультурна інформація про учасників дискурсу (сімейні ролі, стать, вік, позиція в суспільстві). Конверсаційний та трансакційний методи уможливили вивчення інтерактивної складової сімейної комунікації, комунікативний взаємовплив учасників дискурсу один на одного, беручи до уваги „его-стани" мовців. Тому, внаслідок відмови від аналізу мови per se і зважаючи на властивий сімейному спілкуванню високий рівень конфіденційності, матеріалом дослідження стали діалоги, взяті з англомовної художньої літератури та художніх DVD-фільмів з англомовними субтитрами, які кваліфіковано імітують сімейне спілкування у синтезі з соціальними та психологічними аспектами життєдіяльності носіїв англійської мови.

При аналізі дискурсу сучасної англомовної сім'ї слід врахувати різноманіття сімейних одиниць, оскільки залежно від різновиду варіюватиметься кількість учасників, наявні у сім'ї адресантно-адресатні конфігурації, характер волевиявлення, розподіл сімейних ролей, рівень імпліцитності комунікативного процесу і т.д. Основними учасниками сімейного дискурсу є представники трьох поколінь: найстаршого (дідусь і бабуся), старшого (батьки: батько й мати) та молодого (діти). Однак деяким сучасним сімейним різновидам властивий інший склад учасників, так, учасниками міжособистісної комунікації у сім'ї раніше розведених є члени старої і нової сім'ї, а сім'я на вихідні, зазвичай, складається з одного з батьків та дитини. Аналогічно міжособистісне спілкування також може відбуватися не тільки в межах загальновідомих адресантно-адресатних конфігурацій „батьки-дитина", „дружина-чоловік", „дитина-дитина". Наприклад, у сім'ї на вихідні, де учасниками дискурсу виступають один із розлучених батьків та дитина, наявна комунікативно складна адресантно-адресатна конфігурація „БІОЛОГІЧНИЙ БАТЬКО/МАТИ – ДИТИНА".

Loading...

 
 

Цікаве