WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Дискурс сучасної англомовної сім’ї (автореферат) - Реферат

Дискурс сучасної англомовної сім’ї (автореферат) - Реферат

Апробація роботи. Основні положення роботи були висвітлені у доповідях на науково-практичних конференціях студентів, аспірантів та викладачів КНУ імені Тараса Шевченка (квітень 2000 р., травень 2003 р. та квітень 2004 р.), а також на науково-практичних конференціях студентів, аспірантів та викладачів Ужгородського національного університету (квітень 2001 р., квітень 2002 р.). Положення дисертації обговорювалися на засіданні кафедри англійської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (лютий 2005 р., лютий 2006 р.). Основні результати дисертаційного дослідження викладено у чотирьох наукових статтях.

На захист виносяться наступні положення:

Сформований під впливом екстралінгвістичних чинників у другій половині ХХ століття дискурс сучасної англомовної сім'ї визначається як комунікація споріднених сімейними зв'язками осіб, якій притаманні: залежна від статі, віку та різновиду сімейної одиниці статусно-рольова конфігурація, ускладненість конфліктними комунікативними ситуаціями, широкий вибір комунікативних тактик для втілення конкретних стратегій спілкування, важливе значення комунікативної компетенції мовців для збереження міжособистісних стосунків.

Розгалужена та ускладнена психологічними чинниками рольова парадигма нових сімейних формацій сприяла появі низки неологізмів та евфемізмів, які позначають ролі родинного зв'язку, а також зумовила уникнення в дискурсі сучасної англомовної сім'ї пейоративних слів із семіафіксом 'step'. Особливої ваги набула роль БАТЬКА, внаслідок чого англійська мова збагатилася новими колокаціями із лексемою 'father'.

Знання конфліктонебезпечних комунікативних ситуацій дискурсу сучасної англомовної сім'ї полегшує декодування мовленнєвих і невербальних дій адресанта, особливо тих, які націлені на утворення комунікативних пасток (докір, звинувачення, експресиви, образи, іронія), і сприяє формуванню консенсусно-орієнтованого міжособистісного спілкування. Комунікативна ситуація „зрада" з'являється у міжособистісній комунікації за умови несхвалення зради учасниками сімейного дискурсу. ЇЇ характерними ознаками є когнітивні дисонанс і лакуна, а мовленнєві та невербальні ходи, які призводять до комунікативних невдач, є прогнозованими.

Новітня комунікативна ситуація „сім'я на вихідні" ускладнена нетиповими адресантно-адресатними конфігураціями: „НЕДІЛЬНИЙ БАТЬКО (рідше МАТИ) – БІОЛОГІЧНА ДИТИНА", „КОЛИШНІЙ ЧОЛОВІК – КОЛИШНЯ ДРУЖИНА", Нова/ий ДРУЖИНА/ЧОЛОВІК/ПАРТНЕР – КОЛИШНя/ій ДРУЖИНА/ЧОЛОВІК", унаслідок чого мовленнєва поведінка учасників дискурсу є емоційно забарвленою і конфронтативною (образи, критика). Відсутність фонової інформації зумовлює малоінформативність і високий рівень мовної експлікації. У результаті „другого демографічного зміщення", зокрема другої контрацептивної революції, з'явилася новітня комунікативна ситуація - „поповнення сім'ї", аргументативні діалоги якої варіюються від раціональних до змістовно-деградованих, а комунікативне відчуження партнерів від суспільства спричинене збірним актантом „ВОНИ" - уособленням суспільного очікування.

Основними комунікативними стратегіями в межах рольової конфігурації ДРУЖИНА-ЧОЛОВІК є стратегії здійснення впливу, захисту власного „Я" та підтримання міжособистісних стосунків. Відкритий характер сімейних міжособистісних стосунків та соціальне очікування зумовлює те, що ЧОЛОВІК-адресант для втілення згаданих стратегій одночасно застосовує і конфронтативні, і консенсусні комунікативні моделі. Водночас ДРУЖИНА-адресант навіть з високим соціальним статусом не відмовляється від стереотипно „жіночих" комунікативних тактик, націлених на збереження „обличчя" адресата, мінімізацію конфліктів і досягнення консенсусу. ДРУЖИНА також є одноосібним модератором сімейної міжособистісної комунікації. Натомість змінилася мовленнєва та невербальна поведінка ДРУЖИНИ-адресата, яка виконує ролі СИТУАТИВНОГО чи ПЕРІОДИЧНОГО ПЕРЕСЛІДУВАЧА у відповідь на абсолютне волевиявлення ЧОЛОВІКА.

Спілкування в межах рольової діади БАТЬКИ-ДИТИНА є цілеспрямованою дією, яка містить такі стратегії, як виховання, самовираження, захист власного „Я" та здійснення впливу. Стратегія виховання проходить у менш чи більш асиметричних умовах залежно від різновиду сім'ї і має на меті спрямовувати розвиток світогляду ДИТИНИ, у той час як стратегія здійснення впливу націлена на досягнення миттєвого результату через емотивну сферу ДИТИНИ-адресата. У розмові з батьками мовленнєва та позамовна поведінка адресанта у ролі ДИТИНИ визначається стратегією самовираження, яка присутня у мовленні ДИТИНИ навіть у зрілому віці.

Структура роботи. Дисертація загальним обсягом 240 сторінок (190 сторінок основного тексту) складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел, списку джерел ілюстративного матеріалу та додатків.

У вступі визначається мета, завдання та методологія дослідження, обґрунтовується його актуальність та новизна, теоретична та практична цінність, сформульовані основні положення, які виносяться на захист.

У першому розділі дисертації викладено основні соціологічні, економічні, феміністичні та ідеологічні теорії сім'ї; вивчаються роботи з сімейної комунікації, на які спирається дослідження дискурсу сучасної англомовної сім'ї; визначаються позалінгвальні чинники, які зумовили сучасну рольову структуру сімейних стосунків; вивчаються сучасні різновиди сімейних формувань; аналізуються семантичні та комбінаторні характеристики лексеми 'family'.

У другому розділі викладено теоретичні засади, що склали основу принципів дискурсивного дослідження сімейної комунікації; надається визначення сімейного дискурсу як лінгвістичного явища, вивчаються традиційні та сучасні стереотипи у рольовому відношенні, пропонується визначення новим сімейним ролям, які ще не наводяться у тезаурусних посібниках англійської мови. Досліджується значення фактору влади для регулювання міжособистісних стосунків у сімейному дискурсі, а також подається аналіз конфліктнонебезпечних типових і новітніх комунікативних ситуацій, визначаються основні чинники комунікативних невдач мовців.

Третій розділ присвячено дослідженню міжособистісного спілкування в межах моделей міжрольової конфігурації ДРУЖИНА-ЧОЛОВІК, БАТЬКИ-ДИТИНА, виділяються основні комунікативні стратегії та тактики їхньої щоденної інтеракції, розглядаються прагматичні, стилістичні, лексичні, граматичні, синтаксичні та невербальні засоби реалізації певної комунікативної тактики.

У висновках узагальнюються теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження, окреслюються перспективи подальших досліджень з обраної теми.

Список використаної літератури налічує 282 джерел, з них 156 іноземними мовами.

Список джерел ілюстративного матеріалу налічує 45 позицій, цитованих у тексті дисертації фрагментів художньої літератури, а також художніх фільмів.

Додатки містять фрейми комунікативних ситуацій „зрада", „сім'я на вихідні", „поповнення сім'ї"; таблиці комунікативних стратегій і тактик у межах ролей ДРУЖИНА-ЧОЛОВІК та БАТЬКИ-ДИТИНА; таблицю англійських та американських паремій про сімейні міжособистісні стосунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, її актуальність, визначено об'єкт і предмет дослідження, сформульовано мету і завдання дисертації, розкрито наукову новизну, теоретичне значення і практичну цінність роботи, окреслено методи і матеріал дослідження, наведено дані про апробацію результатів та публікації, визначено основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі "Сімейне спілкування в англомовних країнах в умовах змін сімейних формацій" проаналізовані екстралінгвістичні фактори, які вплинули на організацію сучасної сімейної комунікації, а також подано огляд робіт із сімейної комунікації, на які спирається дослідження дискурсу сучасної англомовної сім'ї.

60-і роки ХХ століття стали переломними в історії міжособистісних стосунків, зокрема сімейних відносин. Саме тоді почалося т.зв. „друге демографічне зміщення" (second demographic transition – R.Lesthaeghe, D.J. van de Kaa), в межах якого відбулися друга сексуальна та друга контрацептивна революції (contraceptive revolution - N.Ryder, C.Westoff), друга хвиля феміністичних рухів (J.Chafetz, A.Dworkin), другий спад в народжуваності, переформування ринку праці, а також політичні реформи і перегляд у суспільстві домінантних суспільних цінностей (silent revolution – R.Inglehart). Ідейні (ціннісні), феміністичні, економічні, соціальні та медичні чинники у сукупності сформували сучасну англомовну сім'ю, якій притаманне різноманіття сімейних формацій, у тому числі із симетричними міжособистісними стосунками, перенесення народження дітей на більш пізній період, а також зростання кількості розлучень. За півстоліття було виконано низку антропологічних, історичних, демографічних, психологічних, соціологічних досліджень, проведено міждисциплінарні пошуки (див. видання Національної ради з питань сімейних відносин „Шлюб та сім'я" (Journal of Marriage and Family, National Council on Family Relations), однак найменш вивченою частиною сімейної теорії залишається сімейна комунікація.

Loading...

 
 

Цікаве