WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Структурно-функціональні особливості слизової оболонки шлунка щурів різних вікових періодів при зміні імунного статусу (автореферат) - Реферат

Структурно-функціональні особливості слизової оболонки шлунка щурів різних вікових періодів при зміні імунного статусу (автореферат) - Реферат

Морфометричні дослідження тварин серії виражених старечих змін після ТЕ виявили зменшення товщини СОШ з максимальним відхиленням до 40% (p<0,05) на 15 добу. ГШЯ на 7 і 15 добу експерименту збільшувалася на 77% (p<0,05), а з 30 - ї доби –зменшувалася, максимальна виразність відхилення від контролю на 32% (p<0,05) відмічена на 90 добу. На 7, 15 і 90 добу кількість ПК на одиницю фундальних залоз збільшувалася на 45% (p<0,001), 13% (p<0,05), і 20% (p<0,001) відповідно. Показники ПК протягом всього експерименту відхилялися у бік зменшення: площа перетину ядер на 22% (р<0,001), діаметр ядер на 15% (р<0,001), площа перетину і діаметр ПК відповідно на 43% (p<0,05) і 23% (р<0,001), що свідчило про зниження функціональної активності ціх клітин. Кількість ГК на одиницю фундальних залоз у цій віковій серії також збільшувалася, досягаючи максимального відхилення у відношенні до контролю 213% (р<0,001) на 90 добу. Морфологічні еквіваленти функціі клітин, такі як площа перетину і діаметр ядер головних клітин, навпаки, зменшувалися на 22% (р<0,05) і 11% (р<0,001) відповідно, а площа перетину клітин - на 34% (р<0,001). Аналізуючи індекс СГОК було виявлено, що починаючи з 30 доби і до кінця експерименту він дорівнював 0,9, тобто переважала кількість ПК. Збільшення кількості ПК за даними літератури супроводжується підвищеною секрецією соляної кислоти (Успенський В.М.,1986), що є одним з патогенетичних чинників формування деструктивних-запальних процесів у слизовій оболонці (Белова Е.В. із співавт.,2002). При дослідженні імунокомпетентних клітин виявлено, що кількість МЕЛ на одиницю фундальних залоз на ранніх термінах зменшувалася на 20% (p<0,05), а починаючи з 30 доби спостерігалося збільшення їхноьї кількості з максимальним відхиленням від контролю 62% (p<0,05) на 90 добу, однак протягом усього спостереження відбувалося зменшення морфометричних показників функціональної активності: площі перетину і діаметра ядер на 33% і 40% (p<0,05). Кількість плазматичних клітин на тестову площу протягом експерименту була вірогідно зменшена на 53% (p<0,01). Також відзначалося зменшення розмірів площі перетину і діаметра ядер плазмоцитів на 40% (р<0,001) та 36% (р<0,001), що показує знижену функціональну активність. При гістологічному дослідженні поверхневий епітелій СОШ був очагово десквамований. Гістохімічне дослідження показало зменшення на ранніх термінах експерименту кількості гранул нейтральних і кислих глікопротеїнів. На пізніх термінах спостерігалося незначне збільшення гранул кислих глікопротеїнів, що розташовувалися дифузно. Уже на ранніх термінах в області дна залоз спостерігалася деформація ГК, відрив їх від підлягаючої базальної мембрани. Ядроутримуюча частина ГК базофільна, ядра клітин ущільнені та гіперхромні. Апікальна частина клітин, звернена у просвіт залози, слабко сприймала барви, оксифільна і мала зернистий характер. Серед ГК спостерігалися двуядерні клітини. Частина ГК була сплощена, контури клітин розпливчасті, ядра овальної форми, цитоплазма пофарбована слабко. Багато ПК знаходилися в стані деструкції. Ядра в одних ПК сферичні, з великим накопиченням хроматину, в інших - овальні, ущільнені. Спостерігалося просвітління й ущільнення цитоплазми ПК. Проведений дисперсійний аналіз сили впливу ТЕ на основні морфометричні параметри СОШ показав, що сила впливу на окремі структурні компоненти була статистично значимою та максимальною вже на 7 добу. У відношенні інших показників, таких як площа перетину і діаметр ядер ГК, площа перетину ПК, ГШЯ, сила впливу ТЕ досягала максимуму до кінця експерименту. Оцінка сили впливу ТЕ на морфометричні показники СОШ щурів у постнатальному онтогенезі дозволяє відзначити, що зміни залежать від тривалості експерименту і віку тварин.

При аналізі морфометричних показників після закінчення введення циклоферону у щурів серії статевонезрілого періоду встановлено, що товщина СОШ і ГШЯ збільшувались на 7 добу, відхилення від контролю складало 36% (p<0,05) і 85% (p<0,001), однак у подальшому, починаючи з 30-ї доби, відзначалось зменшення ГШЯ до 33% (p<0,05). Кількість ПК на одиницю фундальних залоз була вірогідно збільшеною у відношенні з контролем на 48% і 55% (30 та 90 доба), зменшуючись на 20% на 180 добу. Площа перетину ПК зменшувалася на 15 і 90 добу на 41% і 17% (р<0,05), але збільшувалась, поряд з площею перетину ядер, на 36% та 25% (р<0,05) під кінець експерименту. Кількість ГК на одиницю фундальних залоз була також збільшеною в усі терміни спостереження, проте максимальні показники різниці щодо контролю спостерігались на 15 добу та становили 126% (р<0,001). На 30 і 180 добу площа перетину і діаметр ГК збільшувалися проти контрольних на 19% і 6% (р<0,05), на 15 і 90 добу відзначено зменшення площі перетину на 20% і 23% (р<0,05). Площа перетину і діаметр ядер ГК протягом усього спостереження збільшувалися, найбільш значна різниця між показниками експериментальної та контрольної груп відзначалась у кінці спостереження та становила 25% і 18% (р<0,05). Індекс СГОК в усі терміни експерименту не перевищував 2,0. На 7 добу експерименту відзначено збільшення кількості МЕЛ на одиницю фундальних залоз відносно контролю на 132% (р<0,001), надалі, протягом усього спостереження, відбувалося зменшення кількості МЕЛ з максимальним значенням відхилення 77% (р<0,001). На 15 добу після введення ЦФ мало місце значне підвищення кількості плазматичних клітин на тестову площу (161%, р<0,001). При гістологічному дослідженні поверхневий епітелій збережений. Залози звичайної структури зі збереженою архітектонікою. При гістохімічному дослідженні протягом всього експерименту відзначалася висока секреторна активність поверхневого епітелію, що виражалося в збільшеній кількості гранул ШИК-позитивних речовин. Як ГК, так і ПК були звичайної конфігурації, ядра округлої чи овальної форми. У власній пластинці слизової оболонки наявне дифузне скупчення лімфоцитів і плазмоцитів. Проведений дисперсійний аналіз впливу ЦФ на морфометричні показники структурних компонентів СОШ тварин серії статевонезрілого періоду показав, що достовірні зміни окремих морфометричних показників відзначалися вже на ранніх стадіях експерименту (7 і 15 доба), однак вплив ЦФ досягав свого максимуму до місячного терміну і знижувався в наступний період.

Максимальне збільшення товщини СОШ та ГШЯ у тварин серії статевозрілого періоду після введення ЦФ відбувалося на 15 добу, розходження з контролем склало 15% і 29% (p<0,05). На ранніх термінах спостереження кількість ПК на одиницю фундальних залоз збільшувалась, на 15 добу зазначений показник перевищував аналогічний параметр у контрольних тварин на 45% (p<0,01), але на більш пізніх термінах спостерігалося зменшення кількості ПК відносно контролю на 41% (p<0,01). Площа перетину і діаметр ПК збільшувалися протягом всього експерименту, максимальні показники відхилення від контролю на 42% (p<0,01) і 19% (р<0,05) фіксувались на 90 добу. Морфометрією встановлено, що площа перетину і діаметр ядер ПК були зменшеними відносно контролю на 49% і 26% (p<0,05) через 7 діб після введення ЦФ, але ці показники збільшувалися на 11% (p<0,001) і 38% (p<0,05) на пізніх термінах експерименту. Протягом всього спостереження відзначено збільшення кількості ГК на одиницю фундальних залоз, при цьому найбільш виражене відхилення до 76% (p<0,001) відбувалося на 15 добу. Площа перетину і діаметр цих клітин максимально перевищували контрольні на 31% і 14% (р<0,05) на 90 добу спостереження. Індекс СГОК був у межах норми протягом всього експерименту. На всіх термінах експерименту відзначено збільшення кількості МЕЛ на одиницю фундальних залоз, найбільш виражені показники різниці з контролем на 106% (р<0,05) зареєстровані на 15 добу. Ці дані сполучались з ультраструктурними ознаками високої функціональної активності МЕЛ. Вірогідно збільшену в усі терміни кількість плазматичних клітин у щурів експериментальної групи можна розцінити як реакцію, що сприяє посиленню захисних властивостей СОШ. За результатами гістологічного дослідження структура слизової оболонки, загальний план її будівлі без особливостей. Протягом усього експерименту в клітинах поверхневого епітелію фундальних залоз гістохімічним методом дослідження виявлялася підвищена кількість нейтральних та кислих глікопротеїнів. При електронно-мікроскопічному вивченні в апікальній частині слизових клітин поверхневого епітелію відзначені численні готові до екскреції слизові гранули. Отримані дані свідчать про посилення циклофероном захисних властивостей СОШ. Структура гландулоцитів, що складають залози, мала нормальний вид. У багатьох ПК ядра придбали овальну форму. На електронограмах ПК відзначена велика кількість мітохондрій із щільно упакованими кристами і щільним матриксом. Збільшувалася довжина мембран системи внутрішньоклітинних канальців. Майже всі тубуловезікули представлені пухирцями і розташовувалися не тільки біля внутрішньосекреторних канальців, але й рівномірно по всій цитоплазмі. У ядрі переважав еухроматин. ГК були без особливостей, серед них досить часто зустрічалися двуядерні. На ультраструктурному рівні виявлена перевага ГК з ознаками високого ступеня диференцировки. У ядрі превалював еухроматин. У цитоплазмі ГК відмічались рясно розвинуті структури гранулярної ендоплазматичної сітки, добре розвинутий комплекс Гольджі, біля якого розташовані мітохондрії. Екскреторні гранули однорідні й щільні, локалізувалися, головним чином, в апікальній частині клітин. У сполучнотканинних прошарках між залозами, а також у сполучній тканині власної пластинці спостерігалися дифузно розташовані лімфоцити, плазмоцити і еозинофіли, нерідко вони утворювали ланцюжки різної довжини. Проведений дисперсійний аналіз показав, що вплив циклоферону на морфометричні показники структурних компонентів СОШ тварин статевозрілого періоду мав різний ступінь виразності. Сила впливу була найбільш вираженою на ранніх термінах дослідження (7 і 15 доба).

Морфометричним методом дослідження в серії тварин старечих змін на 15 добу після введення циклоферону було виявлено максимальне збільшення товщини СОШ, відхилення від контролю склало 17% (p<0,05). На ранніх термінах спостереження відмічено заглиблення шлункових ямок на 26% (p<0,05) у порівнянні з контролем, а на більш пізніх термінах - зменшення глибини на 10% (p<0,05). Кількість ПК на одиницю фундальних залоз на 30 день дослідження знижувалась відносно контролю на 27% (p<0,05), але на 90 і 180 добу експерименту - збільшувалась відповідно на 42% (p<0,001) і 21% (p<0,001). Показники ПК протягом всього експерименту відхилялися від контрольних у бік зменшення: площа перетину ядер на 30% (р<0,05), площа перетину і діаметр ПК відповідно на 11% (p<0,05) і 7% (р<0,001). Кількість ГК на одиницю фундальних залоз у цій віковій серії на 30 і 180 добу збільшувалася на -30% і 28% (р<0,05). Площа перетину і діаметр ядер ГК зменшувалися на 21% і 8% (р<0,001) відповідно, площа перетину і діаметр клітин - на 14% і 9% (р<0,01). Індекс СГОК був в межах норми майже протягом всього експерименту. Вивчення імунокомпетентних клітин виявило, що на ранніх термінах кількість МЕЛ зменшувалась відносно контролю на 56% (p<0,05). Починаючи з 90-ї доби спостерігалося збільшення їх кількості на 100% (p<0,05), однак протягом усього спостереження відбувалося зменшення морфометричних еквівалентів функціональної активності - площі перетину і діаметра на 19% і 10% (p<0,001). Збільшення кількості МЕЛ у літньому віці деякі автори пов'язують з посиленням місцевого антигенного впливу або відносять його до порушень реакції гіперчутливості уповільненого типу (Новикова А.В.,1995). Найбільш виражене збільшення кількості плазматичних клітин на тестову площу (90%, p<0,05) відзначено на 30 добу. Гістохімічне дослідження показало, що секреторна активність клітин поверхневого епітелію фундальних залоз в усі терміни експерименту не відрізнялася від контролю, що свідчило про слабкі захисні властивості СОШ. Виявлені при гістологічному дослідженні структурні зміни головних і парієтальних клітин, що полягали у вакуолізації цитоплазми; наявності клітин з різким набряканням, зморщенням ядер; лізисом цитоплазми і розпадом ядер на фрагменти різної величини, нами розцінені як фізіологічні інволютивні процеси, що відбуваються в залозистих елементах СОШ у даний віковий період. У власній пластинці слизової оболонки відмічено дифузне розташування лімфо-плазматичних клітин. За даними дисперсійного аналізу визначено, що максимально виражені зміни морфометричних показників структурних компонентів СОШ щурів періоду старечих змін під дією впливу ЦФ відзначені на 15 та 180 добу.

ВИСНОВКИ

Loading...

 
 

Цікаве