WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Структурно-функціональні особливості слизової оболонки шлунка щурів різних вікових періодів при зміні імунного статусу (автореферат) - Реферат

Структурно-функціональні особливості слизової оболонки шлунка щурів різних вікових періодів при зміні імунного статусу (автореферат) - Реферат

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових праць, які містять основні положення проведеного дослідження. З них у наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, 5 (усі праці - самостійні), у матеріалах конференцій та конгресів - 9.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, що складає з 4-х підрозділів, матеріалів і методів дослідження, розділу "результати досліджень", що включає 8 підрозділів, обговорення результатів, висновків, списку використаної літератури, додатка.

Дисертаційна робота виконана на 295 сторінках машинописного тексту (із них 179 сторінок основного тексту). Містить 169 ілюстрацій (98 мікрофотографій, 35 електронних фотографій і 36 малюнків), 19 таблиць. Список використаних літературних джерел включає 364 найменувань (211-держав СНД, 153-держав далекого зарубіжжя). У розділі "Додаток" міститься 25 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи. Дослідження було проведено на 360 білих лабораторних безпородних щурах-самцях. Залежно від віку всі щури були розподілені на серії: статевонезрілі - віком 4 тижні, статевозрілі - віком 16 тижнів та тварини періоду старечих змін - віком 18 місяців. Виділяли такі експериментальні групи: тварини після тимектомії та після введення циклоферону. Контролем до тимектомованих щурів були тварини з несправжньою тимектомією. При цьому проводили всі етапи оперативного втручання крім видалення тимусу. Тваринам другої дослідної групи внутрішньочеревинно вводився препарат циклоферон виробництва НТФФ "Полисан", Санкт-Петербург, 600703, у дозі 6мкг/кг маси тіла за схемою 1,2,4,6,8,11,14,17,20,23 день. Контролем до цієї групи були тварини, яким внутрішньочеревинно уводили фізіологічний розчин в еквівалентних до циклоферону об'ємах по тій же схемі. Після закінчення термінів експерименту (7, 15, 30, 90, 180 доба) тварин декапітували під ефірним наркозом відповідно до "Методичних рекомендацій по виведенню тварин з експерименту" (1985).

Матеріалом для морфологічних досліджень було визначено слизову оболонку шлунка (СОШ) тварин. Для морфологічного дослідження матеріал забирали із фундальної частини шлунка, фіксували в 10%-му розчині нейтрального формаліну, зневоднювали і заливали в парафін. Серійні гістологічні зрізи товщиною 4-5 мкм забарвлювали гематоксилін-еозином. Дослідження серійних зрізів проводили під бінокулярним мікроскопом МІКМЕД-1 при різних збільшеннях (окуляр 7,10; об'єктив 20-40-90).

Кількісний морфометричний аналіз кожного гістологічного препарату проводився в 8 полях зору тестової площі на апаратно-програмному комплексі, який складався із мікроскопа DOCUVAL (GENA), відеокамери TAYAMA (Японія) і комп'ютера DURON 1,7 ГГЦ (лабораторія морфології й цитології інституту геронтології АМН України). У цілому вивчалося 2880 полів зору. Цифрові зображення розміром 640х480/720х560 далі опрацьовувалися програмою "Promorph-Paradіs". Оцінювали товщину СОШ, глибину шлункових ямок (ГШЯ), підраховували кількість головних (ГК), парієтальних клітин (ПК) та міжепітеліальних лімфоцитів (МЕЛ) на одиницю фундальних залоз СОШ, плазматичних клітин на тестову площу, яка складала 5,88∙10-8 м2 у власній пластинці слизової оболонки, вивчали площу перетину, діаметр цих клітин та їх ядер. Для вивчення функціональної морфології фундальних залоз використовували індекс співвідношення головних (ГК) і парієтальних (обкладочних) клітин (індекс СГОК).

Нейтральні глікопротеїни виявляли ШИК-реакцією, кислі мукополісахариди забарвлювали альціановим синім.

Електронно-мікроскопічне дослідження здійснювали за загальновживаною методикою. Досліджений матеріал документували за допомогою фотографій у вигляді позитивних та негативних відбитків.

Обробка отриманих результатів проведена за допомогою дисперсійного аналізу, різниця середніх результатів оцінювалась з використанням критерія Дж. Т'юки (1981) Розрахунки проводили на комп'ютері ІBM ATHLON-2000 з використанням пакету прикладних програм Statіstіca 5,5.

Результати дослідження та їх аналіз. Результати, отримані нами в ході дослідження, дозволяють стверджувати, що при зміненому імунологічному стані, індукованому тимектомією та циклофероном відбуваються морфофункціональні зміни у фундальній частині шлунка білих щурів, які спостерігаються на всіх рівнях організації і мають характерні риси залежно від віку тварини й тривалості впливу.

При аналізі морфометричних показників структурних компонентів СОШ в умовах імунодефіциту в серії статевонезрілих щурів встановлено, що товщина СОШ перевищувала контрольні показники на 7 та 30 добу експерименту на 72% (р<0,001), відхиляючись від контрольних показників у бік зменшення на пізніх термінах (31%, р<0,05). Максимальні показники різниці ГШЯ, щодо контролю, відмічені на 7-му - 67% (p<0,001) та 30-ту добу-135% (p<0,001). Кількість ПК на одиницю фундальних залоз була вірогідно зменшеною протягом всього експерименту, максимальна різниця з контролем спостерігалася на 90 добу - 31% (р<0,05). Площа перетину і діаметр ПК збільшувалися на 7 і 15 добу на 37% і 13% (р<0,05), у той час як площа перетину й діаметр їхніх ядер зменшувалися відповідно на 30% і 14% (р<0,001) на 180 добу. Кількість ГК на одиницю фундальних залоз була також зменшеною в усі терміни спостереження, досягаючи максимального відхилення 44% на 30 добу (р<0,001). На ранніх термінах спостереження площа перетину і діаметр ГК збільшувалися на 89% і 42% (р<0,001), але починаючи з 30 доби відбувалося зменшення цих показників, максимально виражені зміни мали місце на 180 добу- 21% і 10% (р<0,05). Площа перетину та діаметр ядер ГК на ранніх термінах спостереження (7, 15 доба) також збільшувалися на 21% і 11% (р<0,05), під кінець спостереження відбувалося зменшення цих показників на 17% і 9% (р<0,01). Індекс СГОК, рівний на 30 добу експерименту 0,9, що вказує на перевагу кількості ПК, збільшився до 2,2 на 90 добу на користь головних клітин. До кінця експерименту кількість МЕЛ на одиницю фундальних залоз зменшувалася, досягаючи найбільшої різниці з контролем (62,5%) на 90 добу. Площа перетину і діаметр МЕЛ були збільшеними на 235% (р<0,001) і 37% (р<0,05) лише на 7 добу експерименту, при подальшому спостереженні відзначено зменшення даних показників з максимальною виразністю відхилення 42% і 24% (p<0,05) на 90 добу. Кількість плазматичних клітин на тестову площу була зменшеною протягом всього експерименту, найбільш значима різниця відзначалася на 7 добу, складаючи 34% (р<0,05). Показники площі перетину і діаметра плазматичних клітин були також зменшеними до кінця експерименту, величина відхилення була максимальною на 90 добу, складаючи 19% і 11% (р<0,05). За результатами гістологічного дослідження у тварин цієї серії після ТЕ на окремих ділянках відзначалася деформація поверхневого епітелію СОШ, місцями з десквамацією. Аналіз гістохімічних властивостей епітеліального шару шлунка показав зменшення змісту кислих і нейтральних глікопротеїнів в мукоцитах залоз і поверхневих епітеліоцитах на ранніх і пізніх термінах спостереження, що є відображенням послаблення захисного бар'єра СОШ. Відзначалася деформація парієтальних клітин, деякі клітини мали цитоплазму зернистого характеру. Частина парієтальних клітин мала ядра багаті хроматином та яскравооксифільну цитоплазму, інші - були пофарбовані блідо, їхні ядра також пофарбовані слабко. У багатьох парієтальних клітин відмічалося перинуклеарне просвітлення цитоплазми. Зустрічалися також клітини зі зморщеними ядрами, у яких відбувалася конденсація хроматину, чи з ядрами, котрі розпадаються на глибки, що вказує на різний морфофункціональний стан ПК. У базальній частині залоз знаходилися, в основному, головні клітини з базофільною цитоплазмою. .Ядра ГК здебільшого округлої форми, фарбувалися інтенсивно і містили ядерця. Ядра були відтиснуті до базальної частини клітин, а в області верхівки виявлявся дрібнозернистий вміст, що відображає стан функціональної активності ГК. У поверхневому епітелії СОШ фундального відділу щурів зустрічалися одиничні МЕЛ. Вони розташовувалися переважно між базальними частинами епітеліальних клітин. У власній пластинці СОШ спостерігалося дифузне скупчення лімфоцитів і плазмоцитів. За даними дисперсійного аналізу достовірні зміни окремих морфометричних показників під впливом тимектомії реєструвались вже на ранніх стадіях експерименту, відносно інших показників сила впливу збільшувалась на пізніх стадіях. Виявлено, що сила впливу тимектомії на деякі морфометричні показники СОШ у серії щурів статевонезрілого періоду була більш вираженою, ніж у серії щурів статевозрілого періоду, що, можливо, пов'язано з недостатньою зрілістю механізмів підтримання морфо-функціонального гомеостазу у цих тварин, що обумовлює схильність до більш виражених відхилень від контролю порівняно з тваринами статевозрілого періоду (Богданова Т.И.,2000).

За даними морфометричного дослідження у тварин серії статевозрілого періоду після тимектомії визначалось зменшення товщини СОШ у порівнянні з контролем, яке досягало максимального значення 13% (p<0,05) на 15 добу. Поглиблювалася ГШЯ, максимальна виразність відхилення від контролю спостерігалась на 7 добу і складала 40% (p<0,01). Відзначалося збільшення кількості ПК на одиницю фундальних залоз протягом всього експерименту з максимальним значенням 41% (p<0,01) на 180 добу, при цьму площа перетину і діаметр ПК зменшувалися на 28% і 15% (р<0,05) на 15 добу. Морфометрія ядер показала, що площа перетину ПК була збільшеною починаючи з ранніх термінів експерименту, максимальний ступінь відхилення спостерігався на 7 добу- 89% (p<0,05). Показник діаметра ядер ПК мав протилежну спрямованість, він зменшувався з максимальним значенням 97% (p<0,05) на 30 добу. Протягом всього експерименту відзначалось зменшення кількості ГК на одиницю фундальних залоз, найбільш виражене відхилення від контролю відбувалося на 30 та 90 добу-32% (p<0,001) і 31% (p<0,01). Площа перетину цих клітин найбільш перевищувала контрольну на 17% (р<0,001) на 180 добу. Спостерігалося збільшення площі перетину і діаметра ядер ГК з 7 доби на 73% і 31% відповідно. Аналізуючи індекс СГОК виявлено, що на ранніх і пізніх термінах експерименту була перевага ПК, він дорівнював 0,8-0,9. Даними морфометрії МЕЛ виявлено зменшення їх кількості на одиницю фундальних залоз на 33% (p<0,05), що сполучається з результатами електронно-мікроскопічного дослідження. Округле чи бобовидне ядро, конденсований хроматин котрого, в основному, розташовувався біля ядерної оболонки і лише в незначній кількості в центрі ядра, свідчило про зниження функції МЕЛ. Кількість плазмоцитів на тестову площу зменшувалася протягом спостереження, досягаючи максимального відхилення 18% (p<0,05) на 30 добу. За результатами гістологічного й електронно-мікроскопічного досліджень відзначалася структурна дезорганізація поверхневих шарів СОШ з десквамацією поверхневого епітелію. Ядра мукоцитів деформовані, зморщені і гіперхромні, цитоплазма - вакуолізована. При гістохімічному дослідженні з ранніх термінів спостереження встановлено зменшення змісту нейтральних і кислих глікопротеїнів у мукоцитах залоз і покривних епітеліоцитах, що є морфологічним еквівалентом зниження секретоутворюючої функції. На пізніх термінах спостерігалася повна відсутність гранул нейтральних глікопротеїнів, у невеликій кількості виявлялися гранули кислих глікопротеїнів. На ультраструктурному рівні також виявлені докази зниження функції клітин поверхневого епітелію. Наші припущення про пригнічення бар'єрної функції СОЖ, що розвивається після тимектомії унаслідок зниженої секреції слизу клітинами поверхневого епітелію і мукоцитами, узгоджуються з даними літератури (Непомнящих Г.И.,2004).

При гістологічному дослідженні виявлялися залози з структурними змінами як головних, так і парієтальних клітин. Частина ПК була з різко збільшеними ядрами, а в деяких - ядра зменшені у розмірах і розташовані ексцентрично, цитоплазма ПК набрякла та вакуолізована. Дані вивчення ультраструктури ПК після тимектомії, у яких у першу чергу уражаються мітохондріальний апарат і секреторні канальці, також свідчать про зниження їх функціональної активності. За даними ряду авторів зменшення довжини системи внутрішньоклітинних канальців, зімкнутість мембрансекреторних канальців, редукування числа мітохондріальних крист і їхньої довжини свідчать про зниження функціональної активності клітин (Янев П.,1978; Мирахмедов Б.У.,1989). Головні клітини були деформовані і розташовувалися у виді невеликих скупчень між парієтальними клітинами. Спостерігали зморщення та деформацію ядер деяких ГК. Цитоплазма ГК фарбувалась слабко, вакуолізована. Отримані нами дані електронно-мікроскопічного вивчення ГК у виді розширення, вакуолізації канальців ендоплазматичної сітки, зменшення їхньої довжини, наростання структурних змін комплексу Гольджі, що виражалося в розширенні його цистерн, а потім фрагментації його мембран, свідчать про зниження білокпродукуючої функції цих клітин, що узгоджується з даними літератури (Байбеков И.М.,1991; Гулич М.П.,1993). Відзначена у ядрі конденсація хроматину уздовж ядерної оболонки також свідчить про пригнічення функціональної активності ГК після тимектомії. У власній пластинці слизової оболонки, між залозами і м'язовою пластинкою, виявлялися невеликі дифузні скупчення лімфоцитів і плазматичних клітин. У ході дисперсійного аналізу виявлено, що максимально вірогідний вплив тимектомії на морфометричні показники структурних компонентів СОШ у тварин статевозрілого періоду спостерігався на 15 і 180 добу експерименту.

Loading...

 
 

Цікаве