WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Респіраторні порушення та їх профілактика у хворих з портальною гіпертензією на фоні цирозу печінки (автореферат) - Реферат

Респіраторні порушення та їх профілактика у хворих з портальною гіпертензією на фоні цирозу печінки (автореферат) - Реферат

Для профілактики респіраторних порушень та покращення функції органів зовнішнього дихання у хворих із резистентним асцитом показана екстракорпоральна сорбція та ультрафільтрація асцитичної рідини з послідуючої їй реінфузією, як етап лікування, що дає можливість зберегти хворих та підготувати їх до послідуючої хірургічної корекції портальної гіпертензії.

При проведенні сеансів ЕСУАР рекомендоване замороження асцитичної рідини перед її реінфузією, що дозволяє зменшити частоту ускладнень процедури.

Для профілактики респіраторних порушень та покращення функції органів зовнішнього дихання у компенсованих хворих з портальною гіпертензією на фоні цирозу печінки дані рекомендації по застосовуванню антагоністів кальцієвих канальців, інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту та блокаторів β-ΰдренорецепторів, враховуючи функціональний стан серцево-судинної та легеневої систем.

Особистийвнесокздобувача. Ідею та мету дисертаційної роботи запропоновано науковим керівником. Всі наведені в роботі конкретні результати досліджень були отримані особисто здобувачем. Всі серії експериментальних досліджень виконані особисто автором. Вивчення морфологічних змін з боку органів зовнішнього дихання та печінки проводилось за консультативною допомогою завідуючого кафедрою анатомії людини та гістології УжНУ, доктора медичних наук, професора Головацького А.С. Автор брав безпосередню участь в обстеженні та лікуванні всіх хворих. Автор самостійно виявив можливі ускладнення з боку органів зовнішнього дихання під час проведення ЕСУАР та запропонував шляхи їх корекції. Узагальнення та аналіз отриманих результатів здобувач провів самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації і результати досліджень викладено на 4-му Національному конгресі анестезіологів України у м. Донецьку (2004 р.), на науково-практичній конференції з Міжнародною участю: "Сучасні методи діагностики та лікування хронічних гепатитів, цирозів, гепатогенної виразки, портальних гастропатій та енцефалопатій у клініці внутрішніх та хірургічних хвороб" у м. Ужгороді (2005 р.), засіданнях Асоціації анестезіологів Закарпаття (2002–2005 рр.), засіданнях Асоціації хірургів Закарпаття (2003–2005 рр.).

Публікації. Результати дисертації опубліковані в 5 друкованих працях у часописах, затверджених ВАК України.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається із вступу, 7 розділів, висновків, списку використаних джерел та додатку. Роботу викладено на 144 сторінках машинописного тексту, ілюстровано 36 таблицями і27 рисунками. Бібліографічний покажчик містить 140 джерел. Перелік використаних джерел включає 48 вітчизняних та російськомовних, а також 92 зарубіжні джерела.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали та методи дослідження. Для досягнення поставленої мети і рішення відповідних завдань проведено комплексне обстеження 110-ти хворих з портальною гіпертензією на фоні цирозу печінки за період з вересня 2002 року по лютий 2005 року в клініці госпітальної хірургії на базі хірургічного відділення № 1, гастроентерологічного відділення, відділення анестезіології та інтенсивної терапії обласної клінічної лікарні м. Ужгорода.

46-ти пацієнтам проведені сеанси ЕСУАР. 25-ом хворим переливався свіжоотриманий концентрат асцитичної рідини, а 21-му хворому концентрат переливався після попереднього заморожування та розморожування. Одинадцятьом хворим проводились повторні процедури протягом до трьох місяців.

64 хворих проліковано консервативно різними групами медикаментозних середників з детальним обстеженням хворих до, під час і після лікування.

Також було проведено гістологічне дослідження печінки та легень у 48-ми померлих хворих.

При аналізі отриманих результатів виявлено, що захворювання частіше спостерігалось у чоловіків (61 пацієнта – 55,5%), ніж у жінок (49 пацієнток – 44,5%). Середній вік у чоловіків був 42 роки, а у жінок – 40 років. 80,9% (89 пацієнтів) хворих склали групу працездатного населення віком від 20 до 60 років. На жаль, 10,0% (11 пацієнтів) були молодше 20 років.

Для правильного підбору пацієнтів з метою проведення консервативної корекції портальної гіпертензії, а також ЕСУАР враховували функціональний стан печінки, який оцінювався за допомогою критеріїв Child-Pugh.

Серед обстежених хворих 64 (58%) були компенсованими (група А); 36 (33%) – субкомпенсованими (група В) і 10 (9%) – декомпенсованими (група С).

Для проведення медикаментозного лікування хворі відбиралися із групи А – 64 хворих (58%). Для проведення ЕСУАР хворі відбиралися із групи В – 36 хворих (33%) та із групи С – 10 хворих (9%).

Перед початком проведення ЕСУАР у хворих забиралась асцитична рідина шляхом здійснення парацентезу з метою визначення слідуючих аналізів:

  • рівень білка в асцитичній рідині – при низькому рівні (менше 5 г/л) асцитичну рідину просто випускали і ЕСУАР не проводили через незначні втрати білка, які компенсували введенням розчинів альбуміну та плазми.

  • кількість лейкоцитів в асцитичній рідині – при наявності лейкоцитів ≥250 в 1 мм ЕСУАР не проводили через наявність асцит-перитоніту.

  • посів асцитичної рідини на стерильність – при наявності росту мікроорганізмів ЕСУАР не проводили через небезпеку обсіменіння.

  • наявність атипових клітин в асцитичній рідині – при наявності атипових клітин ЕСУАР не проводили.

В асептичних умовах в нижній відділ черевної порожнини зліва вводили катетер-дренаж, який через комплект діалізних магістралей під'єднували до контуру: роликовий насос апарату СГД (завод "Алмаз", Україна) для обліку об'єму забраної асцитичної рідини, повітревловлювач, колба з гемосорбентом ("Гемосорб – 2", торгова марка Карбокол), діалізатор (F-5, Fresenius, Німеччина),в якому замість діалізного розчину був створений від'ємний тиск за допомогою другого роликового насосу. Очищену та дегідратовану асцитичну рідину забирали в заздалегідь приготовлені стерильні флакони. За один сеанс забирали 8–10 літрів асцитичної рідини, із якої після ЕСУАР отримували 2-3 літри концентрату.

Для вивчення впливу медикаментозних середників на показники спланхнічного кровообігу, центральної гемодинаміки і функцію системи органів зовнішнього дихання було відібрано 64 хворих з портальною гіпертензією на фоні цирозу печінки. Всі хворі відносились до групи А по Child-Pugh.

Зміни показників спланхнічного кровообігу, центральної гемодинаміки та функції органів зовнішнього дихання вивчались в три етапи:

  • до призначення препарату;

  • через 2 години після прийому першої дози;

  • через 3-5 діб після початку прийому препарату.

До поступлення в клініку хворим не проводилось специфічного вазоактивного лікування основної та супутньої патологій. Під час проведення дослідження хворим не призначались медикаментозні середники із інших груп.

Вплив препаратів із групи антагоністів кальцію (блокаторів кальцієвих канальців) вивчались у 23 хворих на прикладі ніфедіпіну виробництва ЗАТ „Технолог", Україна, який призначався двічі на добу у дозі 20 мг.

Вплив препаратів із групи інгібіторів ангіотензінперетворюючого ферменту вивчався на прикладі каптопрілу виробництва ВАТ „Київмедпрепарат", Україна у 21 хворих який призначався у дозі 25 мг двічі на добу.

Вплив блокаторів β-адренорецепторів вивчався на прикладі анапріліну виробництва ТОВ „Здоровья", Україна у 20 хворих, який призначався у дозі 20 мг тричі на добу.

Зміни з боку спланхнічного кровообігу вивчали за допомогою ультразвукової доплерографії, з боку центральної гемодинаміки – за допомогою ехокардіоскопії та визначення артеріального тиску, а зміни з боку системи органів зовнішнього дихання – за допомогою спірографії.

Хворим також здійснювався лабораторний моніторинг (загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові) до і після 3-5 діб після початку прийому препарату, а також після 10 – 12 діб.

Мікропрепарати фотографувалися фотоапаратом „Зеніт ЕМ" через мікроскоп „Біолам Р 15" із збільшенням в 120-400 раз.

Статистична обробка отриманих результатів проводилась на кафедрі кібернетики і прикладної математики математичного факультету Ужгородського національного університету: розраховувались середні величини і довіряючі інтервали, для виявлення статистично значимих розбіжностей використовувались критерії Стьюдента, коефіцієнт прямої кореляції визначався за допомогою парного методу Пирсона, при обробці групи показників застосовувався метод множинної кореляції.

Loading...

 
 

Цікаве