WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Ефективність модифікованого способу пневматичної дислокації в лікуванні субмакулярних крововиливів (автореферат) - Реферат

Ефективність модифікованого способу пневматичної дислокації в лікуванні субмакулярних крововиливів (автореферат) - Реферат

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена російською мовою. Складається зі вступу, огляду літератури, розділу матеріалів та методів дослідження, двох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, списку літератури. Ілюстрована 9 таблицями, 54 рисунками, що розташовані у тексті. Список літератури містить 208 джерел, розміщений на 21 сторінці. Загальний обсяг дисертації 153 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Експериментальна частина роботи виконана на 24 кролях породи шиншила. Для світлооптичного вивчення структур сітківки виготовляли напівтонкі оглядові препарати, що фарбували 1% розчином толуїдинового синього. Ультратонкі зрізи для електронно-мікроскопічного дослідження фарбували р-ми уранілацетату і цитрату свинцю. Переглядали і фотографували зразки за допомогою електронного мікроскопу ПЕМ-100.

Клінічні дослідження проведені на 101 хворому (103 ока) із СМК різної етіології. Серед них: чоловіків – 71 ( 69,2 %), жінок – 31(29,8 %) у віці від 16 до 79 років, в середньому (38,417,8) років. Всі хворі були розподілені на дві групи: контрольна (54 хворих - 55 очей), у якій проводилася лише традиційна консервативна терапія та основна (47 хворих - 48 очей), у хворих якої була проведена ПД СМК за запропонованою нами методикою. Обидві групи хворих за статтю, віком, етіологією СМК були ідентичні.

Основні результати та їх обговорення. Результати експериментальних досліджень. Нами удосконалено експериментальну модель СРК шляхом введення в субретинальний простір ока кроля 0,1 – 0,2 мл нативної негепаринізованої аутокрові, взятої з вушної вени. Використання негепаринізованої аутокрові дає можливість вивчати адгезивні, контрактильні та тракційні властивості крові, введеної в субретинальний простір ока.

В різні строки з моменту моделювання СРК проводилась його ПД шляхом інтравітреального введення 0,3 мл 100 % перфторпропану.

Усі тварини були розподілені на шість піддослідних груп залежно від термінів інтравітреального введення перфторпропану. Кролям п'яти груп інтравітреальне введення перфторпропану виконувалось в різний термін з моменту моделювання СРК: через 1, 7, 14, 21, 35 діб (1, 2, 3, 4, 5 групи, відповідно) (табл. 1). Кролям шостої групи 0,3 мл 100 % перфторпропану вводили в СТ інтактного ока.

Таблиця 1

Розподіл тварин по групам залежно від термінів інтравітреального введення перфторпропану з моменту моделювання субретинального крововиливу

№ групи (кільк.

експер. тварин)

Терміни інтравітреального введення перфторпропану з моменту моделювання СРК (доба)

1 (4)

1

2 (4)

7

3 (4)

14

4 (4)

21

5 (4)

35

6 (4)

Введення перфторпропану в СТ інтактного ока

Критерієм ефективності втручання вважали факт наявності і ступінь дислокації або фрагментації СРК.

Через 21 добу після інтравітреального введення перфторпропану очі тварин були енуклейовані з метою виготовлення препаратів для світлооптичних і електронно-мікроскопічних досліджень. Сітківка досліджувалась в зоні первинної локалізації СРК і в зоні його дислокації після інтравітреального введення газу.

Результати проведених експериментальних досліджень показали, що основне переміщення субретинального кров'яного згустку з місця його первинної локалізації після інтравітреального введення перфторпропану відбувається в терміни до 7 доби з моменту моделювання СРК. У ранній термін моделювання СРК, незважаючи на ушкодження базальної області клітин ПЕС, відзначається виражена активація функцій клітини, що виражається в збільшенні кількості органел, особливо лізосом і фагосом, що свідчить про різке підсилення фагоцитозу. Найбільш виразні структурні зміни сітківки і кров'яного згустку настають на 21 добу і пізніше з моменту його утворення, що свідчить про найбільшу імовірність його дислокації з меншими структурними ушкодженнями сітківки у терміни до 21 дня. Встановлено, що в разі дислокації згустку крові в термін до 21 доби з моменту його утворення спостерігається часткове збереження фоторецепторних клітин та ПЕС.

Інтравітреальне введення перфторпропану в СТ інтактного ока (без попереднього моделювання СРК) викликає реактивні зміни сітківки лише протягом перших 7 діб. У віддалений термін патологічних структурних змін сітківки не виявлено.

Результати клінічних досліджень. Клінічні спостереження проведені нами в двох групах хворих із СМК – у контрольній, в якій проводилась традиційна консервативна терапія, і в основній, в якій для дислокації СМК із макулярної області в нижні відділи очного дна був застосований модифікований нами спосіб ПД.

Давність СМК у контрольній групі складала від 1 до 60 діб, в т.ч. у 36 хворих (65,5 %) не перевищувала 20 діб, у 16 - (23,6 %) вона складала від 20 до 60 діб. Гострота зору у всіх хворих була нижче 0,1, в т.ч. у 60 % - менш ніж 0,05. В результаті консервативного лікування лише у хворих із тривалістю СМК менше, ніж 40 діб, спостерігалось незначне (від 0,04 до 0,08) підвищення гостроти зору.

В основній групі хворих тривалість СМК складала від 1 до 40 діб, в середньому (12,38,7) діб. Площа СМК знаходилась в межах від 1,5 до 20,0 діаметрів диску зорового нерву (ДД), в середньому (6,13,7) ДД; товщина - в межах від 0,1 до 3,0 мм, в середньому (0,80,7) мм. Гострота зору до інтравітреального введення перфторпропану у всіх хворих була ≤0,1 і в середньому складала 0,0350,02.

Усім хворим було проведено інтравітреальне введення перфторпропану (C3F8) по запропонованій нами методиці, суть якої наступна. В умовах затемненої операційної під офтальмоскопічним контролем через

плоску частину війчастого тіла у верхньо-темпоральному квадранті в 4 мм від площини лімбу в порожнину СТ за допомогою інсулінового шприця вводиться 0,5 – 0,6 мл 100 % перфторпропану, після чого хворому рекомендується дотримувати нахилене вперед під кутом 45є положення голови. Оптимальні кут нахилу вперед голови хворого та об'єм газового міхура в СТ установлені на основі проведеного нами фізико-математичного моделювання СМК і його ПД з урахуванням усіх сил, що діють на СМК (сили ваги, гідростатичної сили і сили натягу сітківки). У результаті зроблених розрахунків були отримані наступні дані: оптимальними для повної дислокації крові з субмакулярної області в нижні відділи очного дна є: кут нахилу голови хворого вперед в післяопераційному періоді – 45, а об'єм газу в СТ - 40 %.

Критерієм ефективності лікування вважали факт дислокації СМК з макулярної області, її ступінь, терміни, функціональний результат, наявність чи відсутність ускладнень. Дислокацію оцінювали як повну, часткову або відсутність такої. Ефект дислокації СМК відзначався вже наступного дня після втручання майже у всіх хворих (на 46 з 48 очей). У 23 хворих (47,9 %) спостерігалась повна дислокація СМК із макулярної області, часткову дислокацію було відмічено у 23 хворих (47,9%). Дислокація не спостерігалась лише у 2 хворих (4,2%) з незначними по площі (1,5ДД та 3ДД) і товщині (0,4 мм) СМК.

Ступінь дислокації СМК, який оцінювали як відстань від фовеоли до верхньої межі СМК, виражали чисельно в ДД, варіював від 0,5 до 5 ДД.

Аналіз динаміки середнього ступеня дислокації СМК показав, що ступінь дислокації статистично достовірно збільшувався від першого до третього і від третього до п'ятого дня (F=87,9; р<0,00001). У більшості хворих (38 – 79, 2 %) спостерігалась дислокація СМК в нижні відділи очного дна.

Для аналізу залежності ступеня дислокації СМК від його товщини і площі були виділені підгрупи по товщині: < 0,5 мм і  0,5 мм і по площі: < 4 ДД і  4 ДД (табл. 2).

Таблиця 2

Динаміка ступеня дислокації СМК після ПД залежно від його площі та товщини

Розміри СМК

Середній ступінь дислокації СМК (ДД)

Рівень

значущості

1 доба

3 доба

5 доба

4 ДД (n=5)

0,60,1

0,90,1

0,950,2

р1=0,02

р3 =0,025 р5=0,018

4 ДД (n=41)

1,2 0,5

1,7 0,8

2,11,0

0,5мм (n=13)

0,80,3

1,20,4

1,40,6

р1=0,04

р3=0,01р5=0,02

0,5мм (n=33)

1,30,5

1,80,8

2,21,1

Loading...

 
 

Цікаве