WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Оцінка ефективності методів оперативного лікування первинних і рецидивних пахвинних гриж (автореферат) - Реферат

Оцінка ефективності методів оперативного лікування первинних і рецидивних пахвинних гриж (автореферат) - Реферат

Матеріали дисертації впроваджені в навчально-педагогічний процес і наукову роботу кафедр хірургії № 1, хірургії № 2, загальної хірургії та кафедри хірургії ФПО Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського, а також в роботу хірургічного відділення Відділенської клінічної лікарні на ст. Сімферополь та відділення гастрохірургії РКЛ ім .М.О.Семашка.

Особистий внесок здобувача. Дисертація виконана автором самостійно: проаналізовані актуальність і ступінь вивчення проблеми, розроблені мета і задачі дослідження, визначений методологічний підхід, згідно з яким проведено експеримент і клінічні дослідження, включно самостійні операції; проведені аналіз, систематизація і статистична обробка одержаних результатів, розроблені головні положення дисертації, на основі яких обґрунтовані наукові висновки і практичні рекомендації.Дисертант приймав участь у 90% операцій , половина з яких виконана ним особисто. У працях, опублікованих із співавторами, внесок дисертанта полягає в проведенні експериментальних і морфологічних досліджень, виконанні ультразвукового дослідження, аналізі спермограм, зборі та вивченні клінічного анамнезу хворих, а також в узагальнені одержаних результатів. Фрагменти статей, що стосуються виконаних дисертантом досліджень, написані ним самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи повідомлені, обговорені і схвалені на: Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю "Нові технології в хірургічному лікуванні гриж живота" (Київ, 18 квітня 2003 р.); міжнародній конференції "Современные методы герниопластики и абдоминопластики с применением полимерных имплантатов" (Москва, 25-26 листопада 2003 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Актуальные проблемы госпитальной медицины" (Севастополь, 2004 р.); II всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю "Новые технологии в хирургическом лечении грыж живота" (Алушта, 24-25 вересня 2004 р.); V міжнародній конференції "Современные подходы к разработке и клиническому применению эффективных перевязочных средств, шовных материалов и полимерных имплантатов" (Москва, 24-25 січня 2006 р.); III Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю "Нові технології в хірургічному лікуванні гриж живота" (Київ, 14-15 квітня 2006 р.); 78-й міжвузовській науково-практичній конференції студентів і молодих вчених, присвяченій 75-річчю Кримського державного медичного університету ім С.І. Георгієвського (Сімферополь, 20 квітня 2006 р.); науково-практичній конференції з міжнародною участю "Современные методы хирургического лечения вентральных грыж и эвентраций" (Алушта, 27-28 вересня 2006 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 наукових праць. З них 3 – у наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, 1 – в збірках наукових праць, 7 – в матеріалах науково-практичних конференцій. Дисертант є співавтором розділу "Рецидивные паховые грыжи". в монографії В.В. Жебровского, Ф.Н. Ильченко "Атлас операций при грыжах живота". Має 2 деклараційних патента України.

Об'єм і структура дисертації. Дисертація викладена на 162 сторінці машинописного тексту, побудована по загальноприйнятому для наукових робіт плану і складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів та методів досліджень, чотирьох розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій і списку використаних джерел. Бібліографічний перелік містить 211 джерел, з яких 129 робіт вітчизняних і 82 закордонних авторів. Робота ілюстрована 15 таблицями, 90 рисунками, 5 формулами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Для вирішення поставлених в роботі задач проведені клінічні і експериментальні дослідження.

Клінічний розділ роботи виконаний на 223 хворих з пахвинними грижами. З них у 91 (40,8%) пацієнта грижі були первинними, у 132 (59,2%) рецидивуючими.

Весь клінічний матеріал, залежно від застосованих способів операцій, розподілений три групи:

1 група — 94 хворих з первинними і рецидивними грижами, які перенесли аутопластичні операції (Chouldice, Postemsky, Nyhus);

2 група — 70 хворих з первинними і рецидивними пахвинними грижами, які перенесли алопластичні операції (передочеревинна пластика по нашому методу, спосіб Lichtenstein);

3 група — 59 хворих з багатократно рецидивуючими пахвинними грижами (операція Тоскіна–Жебровського, способи Rives, Stoppa, лапароскопічна герніопластика).

Всі пацієнти — чоловіки у віці від 20 до 60 років і старше.

Із 132 хворих з рецидивуючою грижею у 65 грижі були багаторазово рецидивуючі (більше 2 разів).

Для визначення розмірів пахвинного проміжку, вираженості пахвинної зв'язки, діаметру пахвинних кілець, а також відсутність або наявність ковзної грижі використовували УЗД - сканер фірми "Siemens" з лінійним датчиком 3,5—5 Мгц.

Як пластичний матеріал при пластиці нами застосовувалися: пролен (фірма "Етікон"); VIPRO–II; поліпропіленова сітка українського виробництва. У 11 хворих з багаторазово рецидивуючими грижами застосовувалися алогенні трансплантати ТМО для створення нового пахвинного каналу, а також відновлення пупартової зв'язки.

Вивчення функції статевих залоз (сперматогенезу) і статевої функції оперованих чоловіків проведені у хворих у віці від 20 до 40 років. Всього обстежено 62 пацієнти. Контроль склав 10 здорових чоловіків репродуктивного віку. З досліджень були виключені пацієнти, в анамнезі у яких були вказівки на перенесені гострі і хронічні простатити, а також запальні захворювання.

Сексопатологічні обстеження починали вивченням сексуального анамнезу анкетним методом з використанням стандартної карти сексуальної чоловічої формули.

З об'єктивних методів дослідження ми застосовували вимірювання об'єму яєчок, пальпацію передміхурової залози, вивчення спермограми хворих до і після операції. Ця частина роботи виконана в лабораторії сексопатології Діагностичного центру АР Крим.

Оцінка травматичности методів Lichtenstein і передочеревинної пластики проводилася на підставі вивчення динаміки зміни регуляторів і медіаторів запального процесу в тканинах хворого.

Як маркери тканинного пошкодження визначали концентрації С–реактивного білка, а також імуномодуляторів — інтерлейкін –6 (IL–6) і чинника некрозу пухлин — ФНП–.Концентрацію чинника некрозу пухлин – (ФНП–) і інтерлекіну–6 (IL–6) визначали методом твердофазного імуноферментного аналізу (ІФА).

Матеріал із зони пластики для гістологічного дослідження брали після евтаназії тварини. Подібним чином брали шматочки тканини статевих залоз кролів і придатків яєчок з обох боків.

Обробка цифрових значень проводилася на комп'ютері типу "Athlon 2500+" з використанням програм "Excel". Дані, одержані в результаті клінічних і експериментальних досліджень, статистично обробляли методом малих вибірок.

Результати дослідження їх аналіз та узагальнення. Згідно класифікації L. Nyhus в групі первинних пахвинних гриж (91 хворих) косі пахвинні грижі (II–III тип) спостерігалися у 36 пацієнтів. У 19 з них були обширні і гігантські форми захворювання (3Б тип). У 55 хворих грижі були прямі (3А тип). Защемлені грижі спостерігалися у 17 пацієнтів, що склало 18,68%. Невправимі грижі були в 14 випадках (15,38 ) . Ковзні грижі сечового міхура в групі первинних пахвинних гриж спостерігалися у 4 хворих (4,39%). У 55 пацієнтів з прямою пахвинною грижею у 22 спостерігалися грижі з 2 сторін. Із 223 хворих — 83 (37,22%) були старші 60 років.

Тактичні і технічні помилки хірургів як причина рецидиву виявлені у 40% хворих. Так, з 132 хворих з рецидивуючою пахвинною грижею у 56 раніше проводилася пластика передньої стінки пахвинного каналу за способом Жірара–Спассокукоцького. Травматизація n. illioinguinalis та інші чинники погрішності хірургічної техніки виявлені у 18 хворих. У 22% хворих причиною рецидиву були ранні післяопераційні ускладнення (нагноєння рани, інфільтрати, сероми). У решти хворих — грижова хвороба.

Найчастіше (у 82 хворих) спостерігалися медіальний і надлобковий рецидив. Це побічно свідчило про те, що рецидив виник унаслідок недостатньо надійного зміцнення медіального відділу пахвинного проміжку. латеральний рецидив, як наслідок недостатності внутрішнього (глибокого) пахвинного отвору спостерігався у 14 хворих (10,6%). Повний рецидив спостерігався у 22 пацієнтів (16,66%). Проміжний рецидив був у 4 хворих (3,03%) і рецидив після операції Lichtenstein у 2 пацієнтів, що склало 1,52%.

У 52 хворих з рецидивуючою грижею при вивченні стану статевих залоз виявлено статистично вірогідне зменшення яєчка в розмірах на стороні операції. Так, якщо морфологічно і функціонально збережене яєчко має об'єм 16 см3 і більш у більшості хворих (у 39 з 52) яєчко на стороні операції мало об'єм менше 10 см3, з обмеженою його рухливістю в мошонці. У 4 хворих яєчко було в стані глибокої атрофії (менше 5 см3). І лише у 11 хворих об'єм яєчка досягав 16 см3. Водянка сім'яного канатика і яєчка супроводжували грижі у 11 хворих. Ковзні форми рецидивуючих гриж спостерігалися у 51 хворого (38,63%), що було виявлено як клінічно, так і при проведенні розробленої нами для рецидивуючих гриж методики УЗД, яки проведени нами у 73 хворих з рецидивними пахвинними грижами. Проводили сканування всієї передньої черевної стінки, пахвинних областей, а також органів черевної порожнини з метою діагностики симультанної патології.

Loading...

 
 

Цікаве