WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Експертна оцінка ускладнень оперативних втручань на органах травлення на етапах медичної реабілітації (автореферат) - Реферат

Експертна оцінка ускладнень оперативних втручань на органах травлення на етапах медичної реабілітації (автореферат) - Реферат

Разом із цим для оцінки функціонального стану ПЗ у 45 хворих з ХП застосовувався метод дуоденального зондування. Для стимуляції секреції ПЗ використовували розчин метіоніну в соляній кислоті (В.А. Максимов и др., 1998). В отриманому секреті визначали активність трипсину, амілази, ліпази, бікарбонатної лужності у 4-х порціях (базальній і 3-х стимульованих, отриманих протягом години з інтервалом у 20 хвилин). Водночас у секреті ПЗ визначали основні показники системи антипротеолізу – α1-АТ, α2-МГ (Карягин и др., 1990). Також вивчали регіонарні показники перекисно-антиоксидантного гомеостазу в дуоденальному вмісті хворих з ХП – ТБКАП, СОД, ЗАОА (Л.І.Кобилинська та ін., 2004). Паралельно зазначені інгредієнти визначали в сироватці периферичної венозної крові обстежених.

Оцінка імунного статусу проведена у хворих з ХП. Хворі були обстежені в період клінічної ремісії захворювання. Для оцінки клітинної ланки імунітету обстежених був застосований метод імунофлуоресценції, що заснований на взаємодії моноклональних антитіл з визначеними субпопуляціями лімфоцитів (А.Ю. Барышников, 1990). У периферичній крові обстежених визначались абсолютна кількість лейкоцитів, абсолютна та відносна кількість Т-лімфоцитів (фенотипу СД 2+, СД 3+), Т-хелперів (СД 4+), Т-цитотоксичних лімфоцитів (СД 8+), відносна кількість натуральних кілерів (СД 16+), абсолютна та відносна кількість В-лімфоцитів (СД 22+). Фагоцитарна активність нейтрофілів оцінювалася за НСТ-тестом, визначались відносна кількість фагоцитуючих клітин та фагоцитарний індекс (К.А. Лебедев, И.Д. Понякина, 2003). Кількість циркулюючих імунних комплексів визначалася за методом преципітації в розчині поліетиленгліколя (ПЕГ-6000) (В.В. Меньшиков, 1987). Для визначення концентрацій імуноглобулінів класів А, М, G був застосований метод імунодифузії в гелі за Манчіні (К.А. Лебедев, И.Д. Понякина, 2003). Визначення концентрації імуноглобуліну класу Е проведено за допомогою імуноферментного аналізу (R.H. Buckley, 1979). Визначали вміст ФНП-β, Іл-6, Іл-8 у сироватці крові за допомогою методу ензимозв'язаного імуносорбентного аналізу на наборах Human IL-6, Human IL-8 Cytimmune sciences inc, CytelisaTM, 8075 Greenmead Drive, College Park, Maryland 20 740, Human TNF-beta ELISA, MedSystems Diagnostics GmbH Rennweg 95b, A-1030 (Vienna, Austria) з використанням вторинних видоспецифічних моноклональних антитіл при довжині хвилі 490 нм на автоматичному лічильному приладі (Immunosoft Software Package, США). У хворих з ХП проведено дослідження вмісту фекальної еластази-1. Були використані набори ELASTASE – ELISA, Bioserv, Analytik und medizinprodukte GMBH, Dr. – Lorenz-Weg 1, 18059 Rostock, Germany (D. Bimmler et al., 1997).

Оцінку морфологічних змін у паренхімі та протоковій системі підшлункової залози та жовчовивідних протоків і жовчного міхура у хворих на хронічний панкреатит визначали за допомогою традиційного ультразвукового дослідження за допомогою ультразвукового сканера "Toshiba SSA 110" з використанням електронного конвексного датчика на частоті 3,5 мГц (J.P.Duffy, H.A.Reber, 2002; C. Berrocal et al., 1995; S.Bank, K.W.Chow, 1994).

Визначення відносної площі грижових воріт до площини передньої черевної стінки у хворих з післяопераційними грижами проводилося за допомогою розробленого планіметричного способу.

Усім пацієнтам проведене дослідження стану вищої нервової діяльності за показниками її основних якісних функціональних характеристик. Оцінка сили, урівноваженості та рухливості нервової системи проводилась за О.Н. Бєсєдіним та ін. (1996). Аналіз результатів ґрунтувався на інтервальній бальній оцінці відповідей пацієнтів, серед яких проведено опитування.

Статистична обробка отриманих даних проведена за допомогою комп'ютерної програми "STATISTICA" (6 версія) з використанням критеріїв Шапіро-Уілка, Лєвєна, Стьюдента, Манна-Уітні, аналіз відносних величин – за критерієм Фішера. Кореляційний аналіз проведений за методом Спірмена.

Результати дослідження. Епідеміологічне дослідження дозволило визначити поширеність інвалідності внаслідок ускладнень оперативних втручань на органах травлення, основні причини інвалідизації оперованих пацієнтів і потребу в їхній медичній реабілітації. У 2001 р. в Україні серед інвалідів унаслідок післяопераційних ускладнень абдомінальних оперативних втручань переважали пацієнти з ХОШ (42%), інваліди внаслідок ХП складали 29%, інваліди внаслідок СХ – 19%, внаслідок ПГПЧС – 5%, внаслідок іншої післяопераційної патології органів ШКТ – 5%. Таким чином, переважна більшість (95%) інвалідизуючої післяопераційної патології була представлена ХОШ, ХП, СХ, ПГПЧС.

Застосування стандартного комплексу обстежень у більшості випадків було недостатньо інформативним для медико-соціальної експертизи й реабілітації даної категорії хворих та носило орієнтовно-діагностичний характер. Лише у випадках грубої органічної патології була отримана позитивна діагностична інформація. Більш ніж у 50% обстежених обмеження життєдіяльності обумовлювали функціональні розлади, діагностика яких потребувала застосування нестандартних методів обстеження.

Традиційні навантажувальні тести з 40% розчином глюкози, проведені у хворих з демпінг-синдромом (ДС), давали аналогічні результати у здорових осіб. Аналіз результатів проведеного дослідження свідчить про те, що вегето-судинні реакції, які розвивалися у відповідь на вживання їжі й були зареєстровані в обстежених обох груп спостережень, є одним з нормальних проявів фізіологічних процесів, що відбуваються в організмі людини в період активного травлення, у процесі якого беруть активну участь нейро-вегетативні, гуморальні, гормональні та інші фізіологічні механізми підтримки гомеостазу.

Проведення у хворих з демпінг-синдромом радіонуклідної діагностики за розробленою технологією дозволило достовірно об'єктивізувати прояви синдромів порушеного травлення та всмоктування. Застосування психологічної діагностики в обстежених хворих дозволило визначити ступінь їхньої психологічної дезадаптації.

У кожному конкретному випадкові на основі даних клініко-експертної та реабілітаційної діагностики розроблялася індивідуальна програма реабілітації (ІПР) з визначенням заходів, етапів, місця проведення реабілітаційних заходів.

Хірургічне відновлювальне лікування було проведене 58 пацієнтам з ХОШ. З приводу ХОШ функціонального характеру – ДС було оперовано 9 (15,5%) хворих, інші 49 (84,5%) пацієнтів оперовані з приводу органічної патології, яка представлена в табл. 2.

Як свідчать результати дослідження, відновлювальне хірургічне лікування в інвалідів унаслідок ДС виявилося не ефективним – ДС рецидивував, що призводило до поглиблення психологічної дезадаптації пацієнтів. Після реконструктивних оперативних втручань з приводу ДС хворих було досить важко реабілітувати – вони зовсім утрачали віру в можливість повернутися до активного життя та праці.

У досліджуваній групі пацієнтів реконструктивні хірургічні втручання з приводу ХОШ органічного характеру були представлені як органозберігаючими, так і резекційними операціями (табл. 2).

Таблиця 2. Види реконструктивних втручань, які проведені пацієнтам з ХОШ органічного характеру

Нозоло-гічні форми

Види оперативних втручань

ГЕА

СВ+дре-

нуюча

операція

СПВ

СВ+

антру-мекто-мія

БІ

БІІ

екс-тир-пація кукси шлунка

усього

абс

%

абс

%

абс

%

абс

%

абс

%

абс

%

абс

%

абс

%

Пептична виразка

9

18,4

9

18,4

5

10,2

13

26,5

1

2,0

37

75,5

Деком-пенсований стеноз

4

8,1

3

6,2

1

2,0

8

16,3

Синдром привідної петлі

2

4,1

2

4,1

4

8,2

Усього

4

8,1

12

24,6

9

18,4

8

16,3

2

4,1

13

26,5

1

2,0

49

100

Loading...

 
 

Цікаве