WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості ортопедичного лікування часткової втрати зубів конструкціями зубних протезів у хворих на хронічну ішемічну хворобу серця (автореферат) - Реферат

Особливості ортопедичного лікування часткової втрати зубів конструкціями зубних протезів у хворих на хронічну ішемічну хворобу серця (автореферат) - Реферат

Відчуття тривоги та неспокою констатували в 38,44,8% хворих, в 14,23,5% хворих відмовились від надання подальших стоматологічних втручань.

Розподіл хворих за функціональними класами тяжкості ІХС в цілому відобразив вказані вище закономірності. Більше того, хворі, особливо з високими градаціями функціонального класу, не були відібрані для подальшого ортопедичного лікування, тобто доцільно враховувати функціональний стан серцево-судинної системи та наявність ускладнень ІМ. Під час проведення визначених обов'язкових стоматологічних маніпуляцій можна оцінити реакцію серцево-судинної системи, передбачити ризик поглиблення ішемічних змін і підійти до вибору найбільш оптимального методу ортопедичного лікування.

Аналізуючи отримані дані, можна констатувати, що лише незначна частина хворих на ІХС, які перенесли ІМ – 53,13,2% була відібрана для подальшого ортопедичного лікування, враховуючи реакцію та важкість функціонального стану серцево-судинної системи на проведення вищезазначених обов'язкових стоматологічних маніпуляцій.

Підсумовуючи отримані дані, можна з певністю сказати, що існує певна до кінця не вирішена проблема ортопедичного лікування даної категорії хворих.

Відсутність методів кількісної оцінки психоемоційного стресу також ускладнює роботу в даному плані. Крім того, можливість виявлення ролі стоматологічного стресу (дентофобії) в розвитку ІХС обмежується тим, що його вплив може проявитися не зразу, а через деякий період часу. Слід також відмітити, що патогенність психоемоційного перевантаження найбільш виражена при його індивідуальній спрямованості.

Оцінку стану серцево-судинної системи вели в динаміці: в умовах підготовки до проведення ортопедичного лікування, на кожному клінічному етапі надання ортопедичного лікування знімними чи незнімними конструкціями зубних протезів, у кінці протезування та через 3 місяці поспіль.

Згідно отриманих даних дослідження, можна стверджувати, що ряд характеристик стану серцево-судинної системи в обстежених хворих визначаються не лише наявністю власне ІХС, зокрема перенесеного ІМ, але й певним чином залежить від клінічного етапу ортопедичного лікування та вибору методу протезування.

Аналізуючи клінічні ознаки стану серцево-судинної системи у здорових осіб при проведенні ортопедичного лікування різними видами конструкцій зубних протезів, відмічали появу лише в поодиноких випадках, на різних клінічних етапах запаморочення 3,33,3%, серцебиття – 20,07,3%, загальну слабість – 13,36,2%, пітливість та тремор – 6,74,6% відповідно обстежених осіб.

Проте, зовсім іншу картину вегетативних змін з боку серцево-судинної системи спостерігали в хворих на ІХС. Стоматологічні маніпуляції, які проводили на різних клінічних етапах при ортопедичному лікуванні за допомогою знімних конструкцій зубних протезів, провокувало виникнення клінічних ознак коронарної недостатності. Так, на І та ІІ клінічних етапах поява вказаних ознак була майже аналогічною й складала: ангінальний біль – майже в третини обстежуваних хворих (28,86,3%) випадків, серцебиття – 30,86,4% випадків. Набагато рідше хворі відмічали запаморочення 19,25,5% випадків та загальну слабість 23,05,8% випадків.

На наступних клінічних етапах напади стенокардії вже спостерігались рідше. Якщо ж взяти для прикладу, то на 1-му клінічному етапі майже 28,86,3% хворих констатували напади стенокардії та на 3-му і 4-му клінічних етапах в 11,54,4% та 5,83,2% хворих відповідно (р0,05). Аналогічна закономірність спостерігалась і за іншими клінічними ознаками.

Зате більш виражені зміни відмічали з боку серцево-судинної системи при наданні ортопедичного лікування за допомогою незнімних конструкцій зубних протезів. Навіть у здорових осіб при проведенні стоматологічних маніпуляцій на всіх клінічних етапах відмічали появу вегетативної симптоматики: запаморочення в 26,76,3% випадків, серцебиття – 33,36,7% випадків, загальна слабість – 33,36,7% випадків, пітливість – 13,34,9% осіб. У той же час найбільш значну реакцію з боку серцево-судинної системи спостерігали в осіб на 1-му та 2-му клінічних етапах.

У групі хворих на ІХС надання ортопедичного лікування за допомогою незнімних конструкцій зубних протезів характеризувалось несприятливими ознаками коронарної недостатності. Так, вже на 1-му клінічному етапі досить вагому частку складав ангінальний біль (51,07,1%) випадків у хворих. Серед них, майже половина хворих (24,56,1%) випадків потребували вживання нітрогліцерину. Мали місце й інші клінічні прояви серцевої недостатності: в третини осіб – запаморочення, рідше – задишка 13,34,9%, загальний тремор – 16,35,3% та пітливість – 14,35,0%.

На наступному клінічному етапі виразність змін з боку серцево-судинної системи залишалась майже без змін, лише на 3-му та 4-му клінічних етапах незнімного протезування відмічали тенденцію до поліпшення показників вегетосудинної симптоматики. Так, відсоток хворих, в яких було проведено ортопедичне лікування за допомогою незнімних конструкцій зубних протезів і викликало появу ангінальних болей, зменшився з 51,67,1% до 10,24,3% (р0,001), запаморочення – з 36,76,9% до 6,13,4% (р0,001). Найбільш часто клінічні ознаки коронарної недостатності спостерігали на 1-му та 2-му клінічних етапах протезування. Незважаючи на те, що на 3-му та 4-му клінічних етапах їх було менше, однак у порівнянні з ортопедичним лікуванням за допомогою знімних конструкцій зубних протезів, реакція стану серцево-судинної системи була більш вираженою (р0,05).

Під час проведення даного дослідження також вивчалась динаміка АТ. Згідно з отриманими результатами, можна сказати, що в контрольній групі рівні як САТ так і ДАТ були стійкими. Коливання АТ в більшості випадків, за умов ортопедичного лікування знімними конструкціями зубних протезів, не виходили за межі норми (р0,05). У процесі надання стоматологічного лікування відмічена повна адаптація стану серцево-судинної системи, що супроводжувалось зменшенням приросту САТ, ДАТ і ЧСС.

При ортопедичному лікуванні за допомогою незнімних конструкцій зубних протезів зміни АТ, ЧСС були більш суттєвими, ніж у контрольній групі, особливо в хворих на ІХС. Дані величини зазнавали найбільших змін при проведенні стоматологічних маніпуляцій на перших двох клінічних етапах протезування. Так, приріст САТ на 36,514,05 мм рт.ст. і ЧСС на 34,413,5 уд/хв, обумовлені на 1-му клінічному етапі протезування призвели до зростання подвійного добутку на 45,43,21 ум.од. Поряд з цим у 26,54,6% хворих спостерігали навпаки зниження САТ та в 18,43,8% – ДАТ, що є також несприятливим для забезпечення ефективного коронарного кровообігу. Аналогічні зміни були констатовані і на 2-му клінічному етапі протезування. Пізніше, на 3-му та 4-му клінічних етапах зміни показників АТ і ЧСС не були меншими в порівнянні з іншими групами обстежуваних хворих.

Високим був і приріст ЧСС та ПД. Так, приріст ПД навіть на 4-му клінічному етапі протезування залишався високим – 30,122,12 ум.од. проти 9,41,5 ум.од. в групі обстежуваних, яким проводили ортопедичне лікування за допомогою знімних конструкцій зубних протезів (р0,001).

Проведення добового моніторингу артеріального тиску і ЧСС дозволило отримати додаткову інформацію стосовно реакції серцево-судинної системи на проведення ортопедичного лікування.

У цілому проведення ортопедичного лікування контрольної групи обстежуваних супроводжувалося стійкими величинами САТ та ДАТ (р > 0,05).

З приведених даних випливає що, як при підготовці до ортопедичного лікування, так і в кінці ортопедичного лікування вірогідних змін показників САТ і ДАТ в обох групах обстежуваних не було. Більше того стійкими залишались характеристики стандартного відхилення, за показниками якого оцінювали вірогідність САТ і ДАТ.

Зовсім іншою була динаміка показників добового моніторингу АТ і ЧСС в хворих на ІХС. Так, на 1-му клінічному етапі як знімного, так і незнімного протезування спостерігали достовірний приріст середньодобових значень САТ, ДАТ, ЧСС. При цьому констатували вірогідне збільшення варіабельності особливо САТ і ЧСС. Більше того, у хворих на ІХС, яким надавали ортопедичне лікування за допомогою незнімних конструкцій зубних протезів вказана динаміка була більш вагомою. Зокрема, у групі обстежуваних зі знімним протезуванням показник середнього відхилення систолічного артеріального тиску (СВ САТ) зріс з 15,00,3 мм рт.ст. до 16,20,4 мм рт.ст. (р0,05) та умов здійснення стоматологічних маніпуляцій на 1-му клінічному етапі незнімного протезування з 14,20,2 мм рт.ст. до 17,40,3 мм рт.ст. (р < 0,01). Також відмічали аналогічні зміни показника ЧСС (р < 0,01).

Констатовані відмінності знайдені й за аналізом показників добового моніторингу, який проводили по завершенні ортопедичного лікування. В групі хворих на ІХС, яким проводили ортопедичне лікування знімними конструкціями зубних протезів мали місце такі середньодобові величини САТ, ДАТ, ЧСС і їх відмінності, які вірогідно не відрізнялися від показників до протезування, та в кінці завершення ортопедичного лікування за допомогою незнімних конструкцій зубних протезів. Характеристики САТ і ЧСС були достовірно вищими вихідних величин (р < 0,05).

Так, за ЧСС констатовано зростання частини ритму серця не лише на 1-му клінічному етапі, але й в кінці ортопедичного лікування. При цьому варіабельність ЧСС складала до протезування 18,50,28 уд/хв, зросла до 12,430,36 уд/хв, (р < 0,01) і до 10,240,3 уд/хв, (р < 0,05).

У групі хворих, яким проводили ортопедичне лікування за допомогою знімних конструкцій зубних протезів, ці ознаки перебігу ІХС були мінімальними. Більше того, якщо незнімне протезування провокувало виникнення шлуночкової бігемінії в 10,24,3% хворих та шлуночкових „пробіжок" у 12,24,7%, то при проведенні знімного протезування такі небезпечні для життя хворого порушення ритму були поодинокими.

Loading...

 
 

Цікаве