WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Інтенсивна терапія гепатоспланхнічної ішемії та її наслідків у потерпілих з політравмою (автореферат) - Реферат

Інтенсивна терапія гепатоспланхнічної ішемії та її наслідків у потерпілих з політравмою (автореферат) - Реферат

В ІІ-й групі зафіксовано покращення трофіки слизової оболонки: більше виявляється просвіт судин без стазу крові та підвищення кількості слизу в поверхневому епітелії та на його поверхні; у 98% випадків визначалися І-ІІ рівні ушкодження по C.J. Chin.

Встановлено високі, позитивні, достовірні кореляційні зв'язки між рН інтрамукозною і наслідком захворювання.

Фактична летальність у потерпілих з політравмою при включенні в стандартний комплекс інтенсивної терапії емпіричної реоксигенації загальної дії протягом 7 діб дослідження (проміжні крапки) склала 34,69%: на 3-ю добу померли 4 потерпілих, на 5-у добу – 10 потерпілих, на 7-у добу – 3 потерпілих. До 28 доби клінічного спостереження фактична летальність склала 46,94% (з 7 доби по 28 добу померли 6 потерпілих). Після 28 доби до 32 доби померли ще 2 потерпілих. Фактична летальність по кінцевим крапкам склала 51,02%.

Фактична летальність у потерпілих з політравмою при включенні в стандартний комплекс інтенсивної терапії перфторана по проміжним крапкам склала 20%: на 3-у добу померли 3 потерпілих, на 5 у добу – 2 потерпілих, що на 14,69% нижче, ніж у I-й групі дослідження. До 28 доби клінічного спостереження фактична летальність склала 44% (з 7 ї доби по 28 добу померли ще 6 потерпілих). Після 28 доби до 32 доби летальність не зареєстрована. Тобто, фактична летальність по кінцевим крапкам дослідження в II-й групі склала 44,0%, що на 7,02% нижче, ніж у I-й групі.

ВИСНОВКИ

Кількісно-динамічний аналіз функціонального стану центральної нервової системи, гемодинаміки, спланхнічної системи, печінки, нирок, кисневого статусу крові, виявлення ланок ушкодження, спрямованості адаптаційних реакцій, аналіз фактичної летальності по проміжним і кінцевим крапкам дозволяє вважати, що раціональне об'єднання емпіричної реоксигенації загальної дії зі спланхнічною реоксигенацією локальної дії (група II) є оптимальним варіантом інтенсивної терапії гепатоспланхнічної ішемії у потерпілих з політравмою.

  1. По середнім величинам основні демографічні показники, фактори ризику, показники тяжкості потерпілих I-ї групи (використання гепатоспланхнічної реоксигенації загальної дії) і II-ї групи(локальна гепатоспланхнічна реоксигенація перфтораном) дослідження початково не відрізнялися і подальший перебіг травматичної хвороби залежав від виду використаних методів інтенсивної терапії гастроінтестінальної ішемії.

  2. Розподіл потерпілих в залежності від наслідку захворювання виявило, що при надходженні в стаціонар у постраждалих з наступним летальним кінцем:

    • значення шкал ISS, APACHE II, MODS вище на 11,77%; 20,78%; 74,52%; шкал TS і GCS нижче на 15,42% і 23,78%;

    • вище крововтрата на 27,65%, дефіцит ОЦК на 33,42%, гіпотонія на 5,83, тахікардія на 3,93%, УОС на 11,06%, СІ на 18,61%;

    • більш низькі значення СаО2 на 40,52%, CvО2 на 50,97%, VO2 на 28,98% у порівнянні з потерпілими, що вижили;

    • гастроінтестінальна недостатність клінічно відповідала II-III стадіям, по вияву гістологічних змін у слизовій оболонці антрального відділу шлунка – III-IV рівням.

  3. При проведенні гепатоспланхнічної оксигенації загальної дії (група I) визначальними показниками в саногенезі чи танатогенезі потерпілих з'явилися критерії, що характеризують порушення газообміну в легенях внаслідок ГРДС: paО2/FiО2 і QS/QT. У потерпілих, що вижили, усунення артеріальної гіпоксемії, поліпшення індексу оксигенації, зниження внутрішньолегеневого шунтування крові супроводжувалося переходом гемодинаміки в режим нормодинамії, нормометаболічний рівень обміну речовин. У потерпілих, що померли, порушення газообміну в легенях paО2/FiО2< 300 мм рт.ст., QS/QT> 30% зберігалися до кінця дослідження.

  4. При включенні в стандартний комплекс інтенсивної терапії методів реоксигенації загальної і локальної дії (група II) установлено, що у потерпілих, що вижили, з 1-ї доби інтенсивної терапії відновилися оксигенація артеріальної крові, фізіологічне шунтування в легенях, нормодинамічний тип кровообігу, нормометаболічний обмін речовин. У потерпілих, що померли, формувалися гіподинамічний тип кровообігу, гіповолемічний шок, рефрактерний до вазопресорної терапії з 3-ї доби дослідження.

  5. При проведенні гепатоспланхнічної реоксигенації загальної дії у потерпілих, що вижили, рН інтрамукозний прийняв нормальне значення на 5-у добу та утримувався на цьому рівні до 7-ї доби; ступінь клінічних проявів гастроінтестинальної недостатності до 7-ї доби дослідження в 84,62% випадків прийшов від недостатності до дисфункції.

  6. При проведенні гепатоспланхнічної реоксигенації загальної дії у потерпілих, що померли, рН інтрамукозний залишався нижче норми на всіх етапах дослідження; ступінь клінічних проявів гастроінтестинальної недостатності прийшов до неспроможності.

  7. При включенні в стандартний комплекс інтенсивної терапії методів реоксигенації загальної та локальної дії перфтораном (група II) у потерпілих, що вижили, уже на 3-у добу дослідження нівелювалися клінічні прояви гастроінтестинальної недостатності, рН інтрамукозний максимально наблизився до фізіологічних значень і склав 99,59% норми.

  8. При включенні в стандартний комплекс інтенсивної терапії методів реоксигенації загальної і локальної дії перфтораном (група II) у потерпілих, що померли, рН інтрамукозний на 3-у добу складав 7,330,08 од, що нижче фізіологічного значення усього на 0,27%, на 5-у і 7-у добу відповідав нормі; при цьому функція шлунково-кишкового тракту не відновилася цілком і до 7-ї доби дослідження.

  9. Динаміка клінічних проявів гастроінтестинальної недостатності і рН інтрамукозного на етапах травматичної хвороби знайшла своє підтвердження в даних гістологічного і гістохімічного дослідження слизової оболонки антрального відділу шлунка: при проведенні гепатоспланхнічної реоксигенації загальної дії відзначався різний ступінь виразності гемодинамічних розладів, осередкового парезу судин, звуження просвіту капілярів, десквамації епітелію, утворення ерозій, зменшення слизеутворення; при застосуванні локальної гепатоспланхнічної оксигенації перфтораном зафіксоване поліпшення трофіки слизової, підвищення кількості слизу в поверхневому епітелії і на його поверхні, що свідчить про прискорення репаративної регенерації ентероцитів і розвиток захисних механізмів до агресивного впливу соляної кислоти шлункового соку.

  10. У потерпілих з політравмою поза залежності від варіанта інтенсивної терапії гепатоспланхнічної ішемії вміст в крові АЛТ і АСТ на всіх етапах дослідження перевищував межу фізіологічних коливань. Рівень сечовини у постраждалих II-ї групи , що вижили, на 5-у і 7-у добу, креатиніну на 1-у, 3-ю і 5-у добу були вище норми; у потерпілих I-ї групи, що померли, значення креатиніну перевищує фізіологічні величини на всіх етапах дослідження.

  11. Фактична летальність у потерпілих з політравмою при проведенні гепатоспланхнічної реоксигенації загальної дії (I група) по проміжним крапкам склала 34,64%; до 28 доби клінічного спостереження 46,94%; по кінцевим крапкам – 51,02%.

  12. Фактична летальність у потерпілих з політравмою при проведенні гепатоспланхнічної реоксигенації локальної дії перфтораном (II група) по проміжним крапкам склала 20%, що на 14,64% нижче, ніж у I-й групі; до 32 доби клінічного спостереження – 44%, тобто фактична летальність по кінцевим крапкам у II-й групі на 7,02% нижче, ніж у I-й групі.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

  1. У потерпілих з політравмою при надходженні в стаціонар необхідно провести стратифікацію тяжкості травми і клінічного стану по шкалам ISS, TS, APACHE II, MODS з метою прогнозу наслідку захворювання.

  2. Наявність клінічних проявів гастроінтестінальної недостатності: парез кишечнику, динамічна непрохідність, наявність ерозій і виразок вимагає проведення фіброгастродуоденоскопії, взяття біопсії слизової оболонки з антрального відділу шлунка, встановлення ступеня виявленості гістологічних змін по Chin.

  3. Загроза розвитку гастроінтестінальної ішемії зростає, коли тяжкість травми по шкалі ISS перевищує 36 балів, клінічного стану по шкалі APACHE II – 20 балів, поліорганної недостатності по шкалі MODS більше 5 балів в умовах гіподинамічного типу кровообігу і значень DO2 < 350 мл/(хвм2), VO2 < 130 мл/(хвм2), СІ < 3 л/(хвм2).

  4. Для інтенсивної терапії гепатоспланхнічної ішемії у потерпілих з політравмою рекомендоване сумісне застосування емпіричної реоксигенації загальної дії шляхом досягнення супранормальних значень DO2-VO2, раннього ентерального харчування, Н2-блокаторів, з локальною внутрішньопросвітковою реоксигенацією перфтораном.

  5. Встановлена цінність і надійність визначення інтрамукозного рН як маркера спланхнічної дизоксії та гіпоперфузії, загрози розвитку шлунково-кишкових кровотеч і наслідку захворювання.

СПИСОКОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

    1. Мальцева Л.А., Усенко Л.В., Алексюк С.А., Островская Е.И., Устиянович О.С. Цитокины – двигатели синдрома полиорганной недостаточности при политравме // Збірник наукових праць Української військово-медичної академії: "Проблеми військової охорони здоров'я". – Київ, 2002. – С. 726-730.

Здобувач самостійно проводив обстеження хворих, виконав аналіз результатів та статистичну обробку даних.

    1. Мальцева Л.А., Шпонька И.С., Алексюк С.А., Ершова С.Ю. Морфологические исследования слизистой оболочки желудка у больных с политравмой // Політравма – сучасна концепція надання медичної допомоги: Збірник тез І Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю (16-17 травня 2002 р.). – Київ: Київська військово-медична академія, 2002. – С. 105.

Здобувач самостійно проводив клінічне та інструментальне обстеження хворих.

Loading...

 
 

Цікаве