WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Інтенсивна терапія гепатоспланхнічної ішемії та її наслідків у потерпілих з політравмою (автореферат) - Реферат

Інтенсивна терапія гепатоспланхнічної ішемії та її наслідків у потерпілих з політравмою (автореферат) - Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

АЛЕКСЮК СВІТЛАНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 616-036.882-08:616.33/.34-005.4 02:616-031.64-001

Інтенсивна терапія гепатоспланхнічної ішемії та її наслідків у потерпілих з політравмою

14.01.30 – анестезіологія та інтенсивна терапія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступенякандидата медичних наук

Дніпропетровськ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Мальцева Людмила Олексіївна, Дніпропетровська державна медична академія, професор кафедри анестезіології та інтенсивної терапії.

Офіційні опоненти:

член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор Черній Володимир Ілліч, Донецький державний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, завідувач кафедри анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів факультету післядипломної освіти;доктор медичних наук, професор Шлапак Ігор Порфирійович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії, головний токсиколог МОЗ України.

Провідна установа:

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, кафедра анестезіології та інтенсивної терапії, м.Київ.

Захист відбудеться 02.03.2006 р. о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.601.01 у Дніпропетровській державній медичній академії (49027, м.Дніпропетровськ, Жовтнева площа, 4).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Дніпропетровської державної медичної академії (49044, м.Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 9).

Автореферат розісланий 01.02.2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, доктор медичних наук

Кобеляцький Ю.Ю.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В Україні показники летальності при тяжкій травмі коливаються в межах від 63,5% до 83,5% (Рощина Г.Г., 2005). В останні роки у відділеннях інтенсивної терапії США летальність при політравмі знизилася до 18-24% (Глумчер Ф.С. та ін., 2004).

За даними J. Marshall et al. (1993) при травматичній хворобі, що супроводжується порушенням центральної гемодинаміки, розвиваються епізоди кишкової інтрамукозної гіпоксії, що є наслідком невідповідності спланхнічної доставки кисню його споживанню. Період пошкодження слизової кишечнику по типу "ішемія-реперфузія" надмірно активує запальний каскад, визначає синдром поліорганної недостатності.

Паралельно розвиваються ізольовані ускладнення з боку шлунково-кишкового тракту у вигляді гастроінтестінальної недостатності: парез кишечнику, стресові виразки, шлунково-кишкові кровотечі (Wheeler A.P. et al., 1999; Pastores S.M. et al. 1996; Зильбер А.П., 1995).

Концепція емпіричної реоксигенації загальної дії шляхом досягнення супранормальних значень загальної доставки та споживання кисню (Shoemaker W.C., 1998) останнім часом піддається критичному аналізу (Wheeler A.P. et al., 1999; Усенко Л.В. и соавт., 1999; Мальцева Л.А. и соавт., 2000).

В основі широкого використання вазоактивних препаратів для поліпшення спланхнічного кровообігу лежить потенціювання екзогенною фармакологічною вазодилатацією кишкової ауторегуляції (Koga I. et al., 2002; Zehtipalo S. et al., 2002).

Включення в комплекс інтенсивної терапії раннього ентерального харчування дозволяє знизити частоту тяжких стресових ушкоджень слизової оболонки гастроінтестінального тракту і шлунково-кишкових кровотеч (Згржебловская Л.В., Шлапак И.П., Малыш И.Р., 2003; Згржебловская Л.В., 2004).

Методи гепатоспланхнічної реоксигенації локальної дії вивчені недостатньо (Guzman J.A. et al., 1998). Зустрічаються поодинокі експериментальні дослідження з використанням перфторана (Басараб Д.А., 2004).

Відсутні дані про спільне застосування методів реоксигенації загальної та локальної дії.

Подальший пошук нових методик спланхнічної реоксигенації на основі раціонального об'єднання загального і локального варіантів буде сприяти зниженню летальності у потерпілих з політравмою, а також визначає наукову, прикладну і соціальну актуальність дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Дніпропетровської державної медичної академії "Розробка і оптимізація методів інтраопераційного знеболення, інтенсивної терапії, зокрема з використанням негемоглобінового переносника кисню - перфторана при критичних станах різного ґенеза (експериментально-клінічне дослідження № держреєстраціі – 0199V002117, реєстраційний шифр IH 03/99).

Мета дослідження. На підставі кількісно-динамічного аналізу функціонального стану центральної нервової системи, гемодинаміки, спланхнічної системи, печінки, нирок, кисневого статусу крові у потерпілих з політравмою, визначити ланки ушкодження, спрямованість адаптаційних реакцій з метою обґрунтування і впровадження в клініку оптимального варіанта інтенсивної терапії гепатоспланхнічної ішемії та зниження летальності.

Задачі дослідження:

  1. У потерпілих з політравмою при надходженні в стаціонар провести комплексне дослідження функціонального стану центральної нервової системи, гемодинаміки, спланхнічної системи, печінки, нирок, кисневого статусу крові; визначити тяжкість ушкодження по шкалам TS, ISS; тяжкість стану по шкалі APACHE II; виявити головні фактори розвитку і ступінь гепатоспланхнічної ішемії в середньому по групі та в залежності від наслідку захворювання.

  2. Оцінити стан центральної гемодинаміки у потерпілих з політравмою в середньому по групі та в залежності від наслідку захворювання при використанні емпіричної реоксигенації загальної дії та локального застосування перфторана на етапах дослідження.

  3. Оцінити динаміку кисневого статусу у потерпілих з політравмою в середньому по групі та в залежності від наслідку захворювання при використанні емпіричної реоксигенації загальної дії та локального застосування перфторана на етапах дослідження.

  4. Оцінити функціональний стан спланхнічної системи у потерпілих з політравмою в середньому по групі та в залежності від наслідку захворювання при використанні емпіричної реоксигенації загальної дії та локального застосування перфторана на етапах дослідження.

  5. Оцінити функціональний стан печінки і нирок у потерпілих з політравмою в середньому по групі та в залежності від наслідку захворювання при використанні емпіричної реоксигенації загальної дії та локального застосування перфторана на етапах дослідження.

  6. Визначити ланки ушкодження, спрямованість адаптаційних реакцій, порівняти ефективність використаних методів інтенсивної терапії гепатоспланхнічної ішемії та визначити їх вплив на прогноз у потерпілих з політравмою.

Об'єкт дослідження – потерпілі з політравмою.

Предмет дослідження – гепатоспланхнічна ішемія та її наслідки у потерпілих з політравмою.

Методи дослідження – клінічні та лабораторні тести для оцінки показників центральної гемодинаміки, кисневого статусу крові; гепатоспланхнічної оксигенації по показниках інтрамукозної рН, загальним патогістологічним процесам у слизовій оболонці з антрального відділу шлунку; тяжкості ушкоджень по шкалам TS, ISS; тяжкості стану потерпілих.

Наукова новизна отриманих результатів. У дисертації встановлено, що по середніх величинах основні демографічні показники, фактори ризику, показники тяжкості вихідного стану у потерпілих I-ї (використання емпіричної реоксигенацїї загальної дії) та II-ї (локальне застосування перфторана) груп початково не відрізнялися і подальший перебіг травматичної хвороби залежить від виду використаних методів інтенсивного лікувального формуляра.

Розподіл потерпілих I-ї та II-ї груп при надходженні в стаціонар на підгрупи в залежності від наслідку захворювання виявило істотні відмінності в тяжкості ушкоджень по шкалі ISS, тяжкості травми на основі патофізіологічних порушень по шкалі TS, рівнях крововтрати, дефіциті ОЦК, функціонуванні систем життєзабезпечення.

Виявлені істотні відмінності в центральній гемодинаміці та кисневому статусі залежать від варіанта інтенсивної терапії, наслідку захворювання, обумовлюють динаміку клінічних проявів гастроінтестінальної недостатності та значень pHi і piCO2.

Оптимальні варіанти нівелювання клінічних проявів гастроінтестінальної недостатності та максимального наближення pHi до фізіологічних значень були встановлені в групі потерпілих, які вижили, при включенні в стандартний комплекс ІТ локальної реоксигенації перфтораном.

Відзначено чіткий паралелізм між динамікою клінічної оцінки гастроінтестінальної недостатності, гастроскопічною картиною і даними гістологічного і гістохімічного дослідження слизової оболонки антрального відділу шлунку. Вперше патогістологічно зафіксоване поліпшення трофіки слизової антрального відділу шлунку і підвищення кількості слизу в поверхневому епітелії та на його поверхні як результат розвитку захисних механізмів до агресивного впливу соляної кислоти шлункового соку у потерпілих, які вижили, в групі з гастроінтестінальною реоксигенацією перфтораном.

Установлено цінність і надійність інтрамукозного рН як маркера спланхнічної дизоксії та гіпоперфузії, загрози розвитку шлунково-кишкових кровотеч та наслідку захворювання.

Практичне значення отриманих результатів. У потерпілих з політравмою при надходженні в стаціонар з метою прогнозу наслідку захворювання необхідне дослідження тяжкості ушкодження по шкалі ISS, тяжкості травми на основі патофізиологічних порушень по шкалі TS, тяжкості клінічного стану по шкалі APACHE II, поліорганних порушень по шкалі MODS.

Loading...

 
 

Цікаве