WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Варіабельність артеріального тиску та особливості ремоделювання міокарду лівого шлуночка у хворих з гіпертонічною хворобою (автореферат) - Реферат

Варіабельність артеріального тиску та особливості ремоделювання міокарду лівого шлуночка у хворих з гіпертонічною хворобою (автореферат) - Реферат

Таким чином, у хворих АГ II стадії з нормальним рівнем варіабельності АТ зростання ММЛШ залежить від коливань АТ в денний період. В міру росту рівня варіабельності АТ ІММЛШ так само зростає, але в основному за рахунок варіабельності АТ вночі. А у пацієнтів з високою варіабельністю АТ варіабельність втрачає своє значення в прогресуванні ГЛШ. Крім того, у пацієнтів із граничним рівнем варіабельності АТ спостерігається найбільша кількість хворих з КГЛШ – найбільш несприятливим типом ремоделювання міокарда.

Кандесартан – високоселективний антагоніст рецепторів ангіотензину II першого типу, що володіє найбільш сильною антигіпертензивною дією довів свою клінічну ефективність в багатоцентрових дослідженнях (B.M.Cheung et al., 2005). Тому, однієї з задач нашого дослідження було вивчення впливу тривалого прийому кандесартана на динаміку АТ і морфофункціональні показники ЛШ у хворих АГ II стадії.

Після 6-ти місячного прийому кандесартана за даними ДМАТ у обстежених пацієнтів спостерігалося рівномірне та вірогідне зниження систолічного АТ в усі часові проміжки проведення моніторингу в середньому на 12%. Діастолічне АТ так само вірогідно і рівномірно знижувалося в середньому на 11,3%. Динаміка пульсового та середнього АТ цілком відбиває ефективне зниження АТ за допомогою кандесартана.

Варіабельність АТ, що оцінена, як стандартне відхилення вірогідно знижувалася при лікуванні кандесартаном по систолічному та діастолічному АТ протягом усієї доби. Однак, ступінь зниження варіабельності трохи вище в спеціальний період. Динаміка чистого індексу варіабельності АТ на тлі терапії кандесартаном цілком узгоджується зі зміною стандартної варіабельності АТ.

При тривалої 6-ти місячної терапії кандесартаном спостерігалося достовірне зменшення товщини задньої стінки ЛШ на 1 мм та недостовірне – міжшлуночкової перегородки. А загальна ММЛШ та ІММЛШ знизилися на 15% (динаміка достовірна). Крім зменшення загальної маси міокарда, спостерігалася тенденція до рівномірного зниження обсягів і розмірів лівих порожнин серця, як у систолу, так і в діастолу. Відносна товщина стінок і коефіцієнт концентричності ЛШ так само знижувалися, що говорить про можливості кандесартана сприяти регресові порушеної геометрії ЛШ.

ВИСНОВКИ

  1. У обстежених хворих на гіпертонічну хворобу II стадії спостерігався різний характер підвищення варіабельності АТ. Найбільше частіше зустрічалися пацієнти з підвищеною варіабельністю АТ (53,3%) і пацієнти з граничним рівнем варіабельності АТ (35,6%). Нормальна варіабельність АТ спостерігалося лише в 11,1% випадків.

  2. У пацієнтів із граничним рівнем варіабельності АТ підвищення варіабельності відбувалося за рахунок коливань систолічного АТ вдень і вночі та діастолічного АТ уночі. А в групі хворих з високою варіабельністю збільшення варіабельності АТ відбувалося в основному за рахунок систолічного та діастолічного АТ в усі часові періоди.

  3. Ранній ранковий період характеризується найбільшим підвищенням варіабельності АТ в усіх групах пацієнтів. Навіть у пацієнтів з нормальною варіабельністю АТ в ранні ранкові години спостерігалося підвищення варіабельності АТ, причому ступінь підйому більший ніж у здорових осіб.

  4. На розвиток ГЛШ і характер його ремоделювання впливають не тільки рівень АТ, але й інтегральні показники, що відбивають ступінь навантаження, яке припадає на міокард у зв'язку з тривалістю і ступенем підвищення АТ.

  5. Збільшенню ІММЛШ у хворих з КРЛШ сприяє як рівень систолічного АТ в ранкові часи, так і середній за ніч систолічний АТ, а при сформованої КГЛШ має значення підвищення систолічного АТ в усі часові інтервали доби.

  1. Встановлено, що для процесу ремоделювання ГЛШ особливе значення має рівень АТ, час і площа його підвищення особливо в ранні ранкові години. Виявлено високу кореляційну залежність між ІММЛШ і швидкістю ранкового підйому систолічного АТ у підгрупі концентричного ремоделювання (r=0,89, p=0,0004), ІММЛШ і швидкістю ранкового підйому діастолічного АТ при ЕГЛШ (r=0,34, p=0,04); при КГЛШ вплив швидкості ранкового підйому на ІММЛШ не встановлено.

  2. У пацієнтів з граничною варіабельністю АТ найбільше часто зустрічається КГЛШ, що спостерігалася в 56,3% хворих. А у пацієнтів з високою варіабельністю АТ хворих з КГЛШ (41,7%) менше за рахунок збільшення співвідношення на користь ЕГЛШ.

  3. Аналіз кореляційних зв'язків ІММЛШ, відносної товщини стінок ЛШ та варіабельності АТ показав, що в процесі ремоделювання ЛШ у хворих II стадії АГ особливе значення має граничний рівень варіабельності АТ переважно в нічний період та ранні ранкові години.

  4. Блокатор рецепторів ангиотензина II кандесартан володіє вираженим антигіпертензивним ефектом. Встановлено, що він знижує не тільки рівень АТ, але і варіабельність, індекси часу і площі АТ, і приводить до регресу ГЛШ.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою повної й адекватної характеристики варіабельності АТ необхідно проводити підрахунок і аналіз "чистого індексу варіабельності", визначення ступеня підвищення варіабельності з виділенням граничних значень варіабельності АТ:

для систолічного АТ ≥ 11,9/9,5 < 15/15 мм рт.ст. (день/ніч),

для діастолічного АТ ≥ 11,9/9,5 < 14/12 мм рт.ст. (день/ніч).

2. Проводити обов'язкову оцінку варіабельності АТ в ранні ранкові години, з огляду на найбільше підвищення варіабельності АТ саме в цей період доби у всіх пацієнтах, включно із здоровими.

3. Проведення медикаментозної антигіпертензивної терапії необхідно вже на ранніх етапах ремоделювання ЛШ.

4. Раннє застосування кандесартана дозволяє не тільки знижувати рівень АТ, але і зменшити виразність ГЛШ.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дзяк Г.В., Коваль Е.А., Колесник Т.В., Абу Шихаб Н. Ренин-ангиотензиновая система и гипертрофия левого желудочка: возможности предотвращения и обратного развития с помощью ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента // Український кардіологічний журнал. – 2002. – № 6. – С. 20–28.

Здобувачем особисто проведений добір тематичних хворих, їх клінічне та функціональне обстеження, статистична обробка отриманих даних. Сумісно проаналізовано отримані результати.

2. Дзяк Г.В., Колесник Т.В., Абу Шихаб Н. Опыт длительного применения кандесара в лечении артериальной гипертензии // Український терапевтичний журнал. – 2004. – № 2. – С. 45–48.

Здобувачу належить аналіз літературних даних з проблеми написання статті. Сумісна ідея та оформлення статті.

3. Дзяк Г.В., Колесник Т.В., Абу Шихаб Н. Эффективность фозиноприла в лечении артериальной гипертензии // Український кардіологічний журнал. – 2005. – № 2. – С. 30–35.

Здобувачеві належить ідея тез, особисто проведений добір та обстеження хворих, статистична обробка отриманих даних. Сумісно проаналізовано отримані результати.

4. Дзяк Г.В., Колесник Т.В., Ханюков А.А., Абу Шихаб Н. Суточный контроль артериального давления в оценке лечения периндоприлом больных с артериальной гипертензией // Український кардіологічний журнал. – 2005. – № 3. – С. 67–73.

Здобувачем особисто проведений добір тематичних хворих, їх клінічне та функціональне обстеження. Сумісно проаналізовано отримані результати.

5. Абу Шихаб Н. Варіабельність артеріального тиску хворих на артеріальну гіпертензію в залежності від статі // Артеріальна гіпертензія: Тези наук.-практ. конф. – Івано-Франківськ, 2006 р. – С. 5–6.

6. Дзяк Г.В., Колесник Т.В., Абу Шихаб Н. Вплив кандесару на варіабельність артеріального тиску за даними довготривалого спостереження. // Сучасні питання кардіології: Тези наук.-практ. конф., присвяченої 80-річчю проф. І.К. Владковського. – Чернівці, 2004. – С. 121–122.

Здобувачу належить аналіз літературних даних з проблеми написання статті. Сумісна ідея та оформлення статті.

АНОТАЦІЯ

Надер М.Х. Абу Шихаб. Варіабельність артеріального тиску та особливості ремоделювання міокарду лівого шлуночка у хворих з гіпертонічною хворобою. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, Іститут гастроентерології АМН України, Дніпропетровськ, 2006.

Дисертація присвячена вивченню варіабельності артеріального тиску (АТ), пошуку взаємозв'язків з ремоделюванням лівого шлуночка і фармакологічної корекції цих порушень у хворих на гіпертонічну хворобу.

В роботі вперше визначено, що у хворих на гіпертонічну хворобу II стадії та нормальною варіабельністю зв'язок з рівнем підвищення АТ відсутній, а при підвищенні варіабельності до граничного рівня АТ зростає вночі та в ранковий період. Визначено, що зростання індексу маси міокарда лівого шлуночка найбільш виразне при граничній варібельності АТ. Встановлено, що для процеса ремоделювання особливе значення має рівень АТ, час та площина його підвищення особливо в ранній ранковий час. Визначена висока кореляційна залежність між індексом маси міокарда та швидкістю раннього підйому систолічного АТ у пацієнтів з концентричним ремоделюванням, індексом маси міокарда лівого шлуночка та швидкістю утрішнього підйому діастолічного АТ при ексцентрічній гіпертрофії лівого шлуночка.

Loading...

 
 

Цікаве