WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Варіабельність артеріального тиску та особливості ремоделювання міокарду лівого шлуночка у хворих з гіпертонічною хворобою (автореферат) - Реферат

Варіабельність артеріального тиску та особливості ремоделювання міокарду лівого шлуночка у хворих з гіпертонічною хворобою (автореферат) - Реферат

В усіх підгрупах рівень варіабельності систолічного АТ був більше норми, при цьому в підгрупі без ГЛШ і помірної ГЛШ варіабельність систолічного АТ не виходила за межі граничних значень, а при значної ГЛШ – була підвищеною. Однак достовірної різниці між варіабельністю по систолічному АТ вдень не було. В нічні години варіабельність систолічного АТ була вірогідно більшою у пацієнтів зі значною ГЛШ. Варіабельність систолічного АТ у ранні ранкові години мала найбільші значення усередині кожної з підгруп, її рівень зростав зі збільшенням ступеня ГЛШ, хоча достовірної різниці між підгрупами виявлено не було.

Варіабельність діастолічного АТ за всі аналізовані періоди доби у всіх пацієнтів не виходила за рамки граничних значень для діастолічного АТ і в залежності від ступеня ГЛШ вірогідно не відрізнялася.

Аналіз кореляційних взаємозв'язків свідчить про те, що існує пряма залежність ІММЛШ від варіабельності систолічного АТ вночі (r = 0,35 p = 0,04), варіабельності діастолічного АТ вдень і вночі (r = 0,35 p = 0,04 і r = 0,43 p = 0,01) у пацієнтів без ГЛШ. В групі помірної ГЛШ виявлена зворотна кореляційна залежність між ІММЛШ та варіабельністю систолічного АТ вночі (r = - 0,31 p = 0,015), діастолічного АТ удень (r = -0,24 p = 0,04) та в спец. період (r = -0,30 p = 0,02). У підгрупі зі значною ГЛШ достовірних кореляційних залежностей не було. Ці дані свідчать про те, що підвищена варіабельність можливо має значення на етапі формування ГЛШ.

Швидкість ранкового підйому систолічного АТ в залежності від ГЛШ вірогідно не відрізнялася, а показник швидкості ранкового підйому діастолічного АТ був найменшим у хворих без ГЛШ.

По характеру ремоделювання ЛШ хворі основної групи розподілилися в такий спосіб: з нормальною геометрією лівого шлуночка (НГЛШ) – 17 чоловік (18,89%), концентричним ремоделюванням лівого шлуночка (КРЛШ) – 7 чоловік (7,78%), ексцентричною гіпертрофією лівого шлуночка (ЕГЛШ) – 25 чоловік (27,78%) і з концентричною гіпертрофією лівого шлуночка (КГЛШ) – 41 чоловік (45,55%).

Рівень АТ за всі аналізовані часові інтервали доби між підгрупами з НГЛШ, КРЛШ та ЕГЛШ вірогідно не відрізнявся. Істотно та вірогідно більш високим був рівень систолічного АТ в підгрупі КГЛШ. Аналіз кореляцій між значеннями АТ та ІММЛШ у підгрупах з різним характером ремоделювання виявив, що у пацієнтів із КРЛШ визначається зв'язок з рівнем систолічного АТ тільки в спец. період (r=0,66, p=0,03), а в підгрупі ЕГЛШ – із середньодобовим, середньонічним систолічним АТ та в спец. період (r =0,43, p=0,01; r=0,53, p=0,002 і r=0,50, p=0,004 відповідно). При КГЛШ зв'язок ІММЛШ та рівня систолічного АТ за добу, день, ніч і спец. період носить ще більш виразний характер (r=0,56 p=0,00002; r=0,49 p=0,0003; r=0,60 p<0.00001; r=0,56 p=0,00004).

Проведений кореляційний аналіз виявив зв'язок між ІММЛШ та швидкістю ранкового підйому АТ та характер такого відношення був різним в залежності від типу ремоделювання. Так, було виявлено високий ступінь взаємозв'язку між ІММЛШ та швидкістю ранкового підйому систолічного АТ в підгрупі концентричного ремоделювання (r=0,89 p=0,0004) та ІММЛШ і швидкістю ранкового підйому діастолічного АТ при ЕГЛШ (r=0,34 p=0,04), а при КГЛШ такого зв'язку не було.

Таким чином, збільшенню ІММЛШ сприяє спочатку систолічний АТ в ранкові години (КРЛШ), потім в процес включається середній за ніч систолічний АТ, а при сформованої КГЛШ має значення підвищення систолічного АТ в усі інтервали доби.

У 1993 році Frattola et al. переконливо показали взаємозв'язок варіабельності АТ з аномальною геометрією ЛШ. Однак, незважаючи на сформовану думку про потенційне неблагополуччя з погляду підвищеної імовірності розвитку серцево-судинних катастроф у хворих з підвищеною варіабельністю АТ (І.Г.Фоміна, А.Е.Брагина, 2005), це питання залишається таким, що дотепер дискутується.

При аналізі морфофункціональних показників ЛШ виявлено, що товщина задньої стінки ЛШ вірогідно і значно більше у осіб із граничною варіабельністю АТ (II група) у порівнянні з пацієнтами, у яких варіабельність АТ була в межах нормальних значень. Але в хворих з підвищеною варіабельністю АТ (III група) товщина задньої стінки виявилася, хоча і вище, ніж в I-й групі, але визначалася тенденція до її зниження стосовно пацієнтів II-ої групи. Аналогічно змінювалася й відносна товщина стінок. Міжшлуночкова перегородка рівномірно збільшувалася в залежності від ступеня підвищення варіабельності АТ. Так само визначалося прогресивне збільшення маси міокарда ЛШ та ІММЛШ в залежності від рівня варіабельності АТ. Причому, ступінь такого підвищення стає найбільш виразним з появою граничної варіабельності АТ.

З огляду на отримані результати морфометричних досліджень було проведено розподіл пацієнтів з різним рівнем варіабельності АТ по типах ремоделювання ЛШ (мал. 1). У хворих АГ II стадії з нормальним рівнем варіабельності АТ переважають нормальна геометрія, концентричне ремоделювання та ексцентричний тип гіпертрофії, тобто початкові етапи зміни лівошлуночкової геометрії. Найбільш важкий тип геометрії – КГЛШ спостерігалася в одному випадку. У пацієнтів II групи (граничний рівень варіабельності АТ) картина розподілу значно змінилася. У дослідженні спостерігалася виражена перевага хворих з КГЛШ – 56,3%. А в хворих III групи (висока варіабельність АТ) – незважаючи на абсолютне превалювання пацієнтів з КГЛШ (41,7%), у порівнянні з II групою таких пацієнтів виявилося менше і відзначене збільшення відсотка хворих з ексцентричним типом гіпертрофії.

Рис. 1. Розподіл хворих за типами геометрії лівого шлуночка в залежності від рівня варіабельності АТ.

Кореляційний аналіз ІММЛШ та варіабельності АТ показав, що у пацієнтів I-ої групи найбільший позитивний та вірогідний зв'язок спостерігається з варіабельністю середньогемодинамічного АТ вдень (r=0,64) і в спеціальний період (r=0,59). У той же час у денний період так само спостерігалася пряма кореляційна залежність між ІММЛШ і варіабельністю систолічного АТ (r=0,42), діастолічного АТ (r=0,62) та пульсового АТ (r=0,44). Показники чистого індексу варіабельності повторюють картину кореляційних залежностей визначених для стандартної варіабельності АТ.

В II-ій групі обстежених хворих напрямок кореляційних залежностей ІММЛШ і варіабельності АТ змінився убік нічного періоду. А в III-ій групі хворих (у пацієнтів з високою варіабельністю АТ) значимих зв'язків між ІММЛШ та варіабельністю АТ у різні інтервали часу не виявлено. Хоча відзначається чітка негативна достовірна залежність росту маси міокарда від зміни варіабельності ЧСС в усі тимчасові проміжки доби (r=-0,37 удень, r=-0,39 вночі і r=-0,14 у спец. період). Чистий індекс варіабельності прямо підтвердив таку залежність (r=-0,32; r=-0,35; r=-0,28 відповідно періодові доби).

Аналіз кореляційних відносин параметрів гемодинамічної варіабельності з відносною товщиною стінок у різні часові проміжки в I-ій групі обстежених хворих показав негативну кореляційну залежність по систолічному (r=-0,35 уночі) і, особливо діастолічному АТ (r=-0,52 вдень і r=-0,62 уночі). Причому, чистий індекс варіабельності виявився більш показовим у впливі на геометрію ЛШ як по систолічному АТ (вдень r=-0,44 та вночі r=-0,52), так і по діастолічному АТ (r=-0,62 вдень і r=-0,66 уночі).

З ростом рівня варіабельності АТ до граничних значень (II-а група) вплив варіабельності АТ на геометрічну формацію ЛШ придбало позитивний характер і основним фактором, що впливає, стала мінливість середньогемодинамічного тиску вдень і в ранні ранкові години (r=0,37 і r=0,36). Чистий індекс варіабельності в II-ій групі виявився більш чуттєвим показником, що вплинув на ВТС (r=0,52 і r=0,39).

А в III-ій групі пацієнтів, включених в дослідження, не було виявлено кореляційної залежності відносної товщини стінок від варіабельності АТ. Згідно з попереднім аналізом кореляційних відносин варіабельності АТ з ІММЛШ, відносна товщина стінок мала негативний достовірний кореляційний зв'язок з варіабельністю ЧСС в денний період – r=-0,19 та r=-0,24 по чистому індексі варіабельності та у нічний період – r=-0,28 та r=-0,19.

Loading...

 
 

Цікаве