WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Варіабельність артеріального тиску та особливості ремоделювання міокарду лівого шлуночка у хворих з гіпертонічною хворобою (автореферат) - Реферат

Варіабельність артеріального тиску та особливості ремоделювання міокарду лівого шлуночка у хворих з гіпертонічною хворобою (автореферат) - Реферат

Практичнезначення. Визначена гетерогенність хворих на есенціальну гіпертензію II стадії відносно ступеню підвищення варіабельності АТ. Доведена необхідність виділення пацієнтів з нормальною, граничною та підвищеною варіабельністю АТ. Особливе значення має граничний рівень варібельності АТ в різний період доби, як фактор, що впливає як на прогрес ступеня підйому АТ при АГ, так і на процес ремоделювання ЛШ.

Продемонстрована доцільність підрахунку та аналізу „чистого індекса варіабельності" АТ згідно результатів ДМАТ з метою більш повної та адекватної характеристики варіабельності АТ.

Доведена ефективність застосування кандесартана по відношенню до адекватної гіпотензивної відповіді, зниження варіабельності АТ та зменшення виразності ГЛШ.

Впровадження результатів роботи в практику. Результати дослідження впроваджені в практику кардіологічного, терапевтичного відділень клінічної лікарні №11 м.Дніпропетровська (акт впровадження від 12.10.2004 р.), терапевтичного відділення клінічної лікарні №2 м.Дніпропетровська (акт впровадження від 22.04.2005 р.), кардіологічного відділення клінічної залізничної лікарні на ст.Дніпропетровськ (акт впровадження від 22.11.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Автор особисто проводив аналіз наукової літератури, патентно-інформаційний пошук, базуючись на чому були визначені напрямки наукового дослідження, мета та завдання. Автор самостійно проводив добовий моніторинг АТ, анкетування всіх пацієнтів, особисто проводив призначення антигіпертензивної терапії та контроль її ефективності. Автором проведено аналіз результатів дослідження, проведена їх статистична обробка, написані всі розділи дисертаційної роботи, сформульовані висновки та практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були представлені на науково-практичній конференції „Сучасні питання кардіології", що була присвячена 80-річчю професора І.К. Владковського (Чернівці, 2004), на регіональній науково-практичній конференції „Артеріальна гіпертензія: виявлення, розповсюдженність, диспансерізація, профілактика та лікування" (Івано-Франківськ, 2006). Апробація дисертації проведена на сумісному засіданні кафедр факультетської терапії та ендокринології, пропедевтики внутрішніх хвороб, госпітальної терапії №2 Дніпропетровської державної медичної академії 11 травня 2006 року.

Публікації. По матеріалам дисертації опубліковано 6 наукових праць, з них 4 статті в наукових журналах, визначених ВАК України, 2 тезів.

Структура та обсяг дисертації. Матеріали дисертації викладені на 110 сторінках друкованого тексту. Робота складається зі вступу, огляду літератури, розділу „Матеріали і методи досліджень", 4 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Дисертація ілюстрована 23 таблицями, 7 рисунками. Список використаної літератури містить 207 джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. З метою вирішення поставлених завдань були обстежені 120 чоловік. Здорові нормотензивні пацієнти склали контрольну групу з 30 осіб. У 90 пацієнтів (основна група) було встановлено діагноз АГ II стадії по класифікації АГ, що прийнята Українським товариством кардіологів в 1992 році та рекомендованої для подальшого застосування наказом МОЗ України № 247 від 1.08.1998 року. По рівню підвищення АТ хворі відносились до м'якого та помірного ступеню підвищення АТ (1-ий та 2-ий ступінь) у відповідності рекомендаціям Української асоціації кардіологів по профілактиці та лікуванню АГ 2004 року.

Всі хворі попередньо були обстежені на базі антигіпертензивного центра кардіологічного відділення 11-ої міської клінічної лікарні м. Дніпропетровська з метою виключення вторинного характеру АГ. Всі пацієнти проходили обстеження згідно спеціально розробленого протоколу, який включав крім стандартного переліку обстежень для хворих на АГ ДМАТ, ехокардіографію та допплерехокардіографію. У випадку, коли пацієнт вже приймав антигіпертензивну терапію первинне обстеження хворих згідно протоколу проводили наприкінці 7 денного безмедикаментозного періоду. При необхідності, хворим проводили додаткові обстеження, що дозволяли уточнити генез АГ та виявити наявність супутньої патології в кожному конкретному випадку.

Основну групу становили 90 осіб і розподіл хворих в ній по статі відбувся наступним чином: переважали чоловіки – 51 пацієнт та 39 осіб – жінки. Аналізуючи групи в віковому аспекті, середній вік жінок виявився вірогідно більшим. Тривалість захворювання (час першого виявлення підвищеного АТ) також була вірогідно більша у жінок ніж у чоловіків. Обтяжена спадковість по серцево-судинним захворюваням в більшому відсотку випадків спостерігалась у жінок. Серед чоловіків 45% пацієнтів палили. Всі пацієнти основної групи мали надлишкову масу тіла. Рівень загального холестеріну по групі в середньому встановив 5,59 0,3 ммоль/л.

До контрольної групи увійшли 30 осіб (16 чоловіків та 14 жінок), в яких при обстеженні діагноз гіпертонічної хвороби було виключено. Середній вік в контрольній групі встановив 41,63 2,37 років, аналогічно розподілу в основній групі жінки були старіші за чоловіків (45,36 3,22 та 38,38 3,32 відповідно). Індекс маси тіла в середньому по групі був в межах нормальних показників – 25,33 0,62 кг/м2.

Згідно з рекомендаціями Російського кардіологічного центру (РКНПК) окрім нормальних та високих значень визначаються граничні значення варіабельності АТ, тому відповідно до мети нашого дослідження основна група була розподілена на три підгрупи по рівню варіабельності. В першу групу увійшли пацієнти з нормальною варіабельністю систолічного АТ та діастолічного АТ, до другої – з граничними значеннями варіабельності, а до третьої – хворі, в яких варіабельність АТ перевищувала граничний рівень. В цих підгрупах був проведений аналіз особливостей циркадного ритму АТ, ступеня підвищення АТ, виразності гіпертензивного навантаження по результатам ДМАТ, встановлено характер ремоделювання ЛШ та взаємозв'язок з діастолічною дисфункцією ЛШ по даним ехокардіографії.

У 30 хворих із основної групи (14 чоловіків та 16 жінок) був проаналізован вплив тривалої (6 місяців) терапії блокатором рецепторів ангіотензину II – кандесаром (кандесартан, Ranbaxy) на характер ремоделювання ЛШ та показники ДМАТ. Кандесар призначався в дозі 8 мг одноразово на добу.

Середній вік хворих, яким проводилось лікування кандесартаном, становив 47,71 2,18 роки, а середній стаж захворювання – 10,75 1,37 роки. Чоловіки, що увійшли до цієї групи були значно молодші за жінок (41,38 3,03 роки у чоловіків та 53,20 2,38 роки у жінок) і відповідно, стаж захворювання в них був менший (6,23 1,32 роки у чоловіків та 14,67 1,77 роки у жінок). Індекс маси тіла в середньому по групі становив 30,67 0,56 і суттєвої різниці між чоловіками та жінками не спостерігалось.

Добове амбулаторне моніторування АТ проводили на апаратах типу АВРМ – 04 (фірма "Meditech", Угорщина). Виміри проводили кожні 15 хвилин в період денної активності та кожні 30 хвилин під час нічного сну. Проводили аналіз середніх значень систолічного та діастолічного АТ, показники "навантаження тиском" – індекси часу та площи гіпертензії, варіабельність систолічного АТ, діастолічного АТ, середнього та пульсового АТ.

При проведенні дослідження користувались нормативними показниками АТ, що рекомендовані Європейським товариством кардіологів в 2003 році та Українською асоціацією кардіологів в 2004 році.

Аналізуючі дані ДМАТ точне визначення варіабельності означає оцінку відхилень АТ від кривої добового ритму. Однак на практиці частіше використовується спрощений показник варіабельності – стандартне відхилення від середнього значення АТ. Недоліком цього методу підрахунку варіабельності є те, що він не приймає нульового значення навіть при відсутності відхилень від кривій добового ритму. Важливо й те, що стандартне відхилення містить компоненти добового ритму АТ, які збільшують варіабельність для середньодобових значень АТ на 30%, для денних – на 17% та на 10% - для нічних. Один з варіантів „чистого індексу варіабельності" запропоновано у вигляді середньоквадратичного значення різниці між послідовними вимірами АТ (H.Schachinger, 1989).

В якості нормативних значень варіабельності АТ використовувались цифри, що запропоновані P.Verdecchia в 1994 році, де в денні години нормальна варіабельність не перевищує 11,9 мм рт. ст. та 9,5 мм рт.ст. вночі. Граничними значеннями орієнтовно вважаються: для систолічного АТ – 15/15 мм рт.ст. (день/ніч), для діастолічного АТ – 14/12 мм рт.ст. (день/ніч). До групи підвищеної варіабельності АТ віднесено пацієнтів, в яких спостерігалось перевищення порогового значення хоча б одного з чотирох показників варіабельності.

Loading...

 
 

Цікаве