WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Варіабельність артеріального тиску та особливості ремоделювання міокарду лівого шлуночка у хворих з гіпертонічною хворобою (автореферат) - Реферат

Варіабельність артеріального тиску та особливості ремоделювання міокарду лівого шлуночка у хворих з гіпертонічною хворобою (автореферат) - Реферат

3

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЇ

НАДЕР М.Х. АБУ ШИХАБ

УДК 616.12-008.331.1:616.127-07-085

Варіабельність артеріального тиску та особливості ремоделювання міокарду лівого шлуночка у хворих з гіпертонічною хворобою

14.01.11 - кардіологія

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Дніпропетровськ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України

Науковий керівник:

академік АМН України, доктор медичних наук, професор Дзяк Георгій Вікторович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри госпітальної терапії №2

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Коваль Сергій Миколайович, Інститут терапії ім. Л.Т.Малої АМН України (м.Харків), завідувач відділу артеріальної гіпертензії;

доктор медичних наук, професор Фуштей Іван Михайлович, Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри терапії, клінічної фармакології та ендокринології

Провідна установа:

Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України (м.Київ), відділ гіпертонічної хвороби.

Захист відбудеться " 03 " листопаду 2006 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.601.02 Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України та Інституту гастроентерології АМН України (пр. Правди, 96, м.Дніпропетровськ, 49074)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровської державної медичної академії (вул.Дзержинського, 9, м.Дніпропетровськ, 49044)

Автореферат розісланий " 01 " вересня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор М.Б.Щербиніна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Артеріальна гіпертензія (АГ) є одною з актуальних проблем кардіології. Кожний четвертий мешканець Землі віком більше 40 років має підвищений артеріальний тиск (АТ). В Україні станом на 1 січня 2004 АГ зустрічалась у 24,3% дорослого населення країни та в порівнянні з 1998 р. спостерігається стійке зростання цього показника (И.П.Смирнова, И.М.Горбась, 2004).

За останнє десятиріччя переконливо показано, що ризик серцево-судинних ускладнень при АГ прямо пропорційний ступеню гіпертрофії лівого шлуночка (ГЛШ) (С.Б.Шустов с соавт., 2002). Причому, зростання маси лівого шлуночка (ЛШ) відіграє більш важливу роль серед чинників смерті ніж вік пацієнта, рівень систолічного та діастолічного тиску, кількість стенозованих артерій або фракція викиду (A.Mosterd, 1999). Тому пошук причин розвитку ГЛШ і аналіз факторів, що впливають на масу міокарда та зміну геометрії ЛШ є край актуальною проблемою.

Метод добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ) на сучасному рівні розвитку медицини є найціннішим інструментом в діагностиці, контролі та профілактиці АГ (О.Д.Остроумова с соавт., 2000). Наукова та практична цінність ДМАТ полягає в тому, що поряд з визначенням рівня АТ в різні часові інтервали, він дозволяє визначати такі важливі характеристики змін АТ, як варіабельність, циркадний ритм АТ, показники „навантаження тиском", швидкість ранкового підьому АТ, оцінювати ефективність антигіпертензивної терапії з урахуванням індивідуальних особливостей профіля АТ (Ю.М.Сіренко, 2002; Л.И.Ольбинская, 1998; G.Mancia, 1990; E.O'Brien, 1998).

В останній час приділяється велика увага вивченню варіабельності АТ – короткочасних коливань АТ в різний час доби. Варіабельність АТ, незалежно від середнього рівня АТ є фактором ризику різних ускладнень, що досить часто визначає виразність клінічних симптомів захворювання (В.А.Бобров, О.И.Жаринов, 1997).

Однак, дослідження впливу варібельності на гіпертрофію та процес ремоделювання ЛШ нечисленні та суперечливі. В цих працях аналізується та проводиться інтерпретація переважно добової варіабельності АТ, що є методично некоректним, оскільки відбувається нашарування циркадних коливань АТ (день/ніч) на короткочасні коливання АТ, що призводить до помилкового тлумачення отриманних результатів (C.Y.Miao, 2002). Праць по вивченню впливу різного ступеню підвищення варіабельності АТ на ГЛШ та характер ремоделювання в доступній літературі ми не зустріли.

Оцінка ефективності лікування на основі ДМАТ є найбільш повною, та її результати можуть відрізнятися від результатів оцінки, що базується на клінічних вимірах АТ. Оптимальна антигіпертензивна терапія повинна мати ціль не тільки знизити рівень АТ, але й зменшити ступінь коливань АТ (О.Д.Остроумова с соавт., 2000).

Блокатори рецепторів до ангіотензину II згідно з результатами багатоцентрових досліджень переконливо довели свою антигіпертензивну ефективність (G.S.Bleumink, 2004; L.de las Fuentes, 2003), однак вплив цього класу лікарських засобів на варіабельність АТ вивчено недостатньо.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась в рамках науково-технічного проекту МОЗ України "Діагностика та лікування гіпертонічної хвороби в залежності від гіпертрофії лівого шлуночка та ремоделювання міокарда" (№ державної реєстрації 0102V001316).

Мета дослідження: вивчення особливостей варіабельності АТ у хворих на есенціальну АГ та оцінка впливу різного ступеню варіабельності АТ на процес ремоделювання міокарду ЛШ.

Завдання дослідження:

  1. Вивчити особливості варіабельності АТ у хворих на есенціальну АГ на протязі доби.

  2. Вивчити особливості ремоделювання міокарда у хворих на есенціальну АГ II ст.

  3. Встановити вплив варіабельності АТ на різні типи ремоделювання міокарда ЛШ.

  4. Вивчити вплив блокаторів рецепторів до ангіотензіна II (кандесартан) на варіабельність АТ та зворотній розвиток ГЛШ при тривалій (6 місяців) терапії.

Об'єкт дослідження: здорові та хворі на гіпертонічну хворобу II стадії без асоційованих клінічних станів.

Предмет дослідження: Показники ДМАТ, структурно-функціонального стану міокарда ЛШ, закономірності взаємозв'язку між показниками ДМАТ, ступенем ГЛШ та характером ремоделювання ЛШ серця, можливість антигіпертензивної терапії (кандесартаном) по відношенню до впливу на показники ДМАТ та регрес ГЛШ.

Методи дослідження: клінічні, функціональні (добове амбулаторне моніторування АТ, ехокардіографія), статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше вивчені показники ДМАТ та особливості варіабельності АТ у хворих на АГ в залежності від ступеня підвищення варіабельності (нормальна, порогова, підвищена) АТ окремо вдень, вночі та ранній ранковий період. Вперше аналіз та інтерпретація особливостей варіабельності АТ проводилась по двом показникам: варіабельності, що рахується як стандартне відхилення від середнього та яка традиційно використовується при проведенні ДМАТ та додатковому показнику – „чистому індексу варіабельності", що рахується як середньоквадратичне значення різниці між послідовними вимірами АТ.

Встановлено, що у хворих на гіпертонічну хворобу II стадії та нормальною варіабельністю зв'язок з рівнем підвищення АТ відсутній, а при підвищенні варіабельності до граничного рівня відбувається зростання АТ вночі та в ранковий період.

Показано, що ранній ранковий період є несприятливим часом на протязі доби та характерізується найбільшим підвищенням варіабельності АТ, навіть при нормальній варіабельності в ці години відбувається підвищення варіабельності більш значною мірою, ніж у здорових осіб.

Отримані нові дані про вплив ступеня варіабельності АТ в різний час доби на гіпертрофію та характер ремоделювання ЛШ. Визначено, що зростання індексу маси міокарда лівого шлуночка (ІММЛШ) спостерігається в залежності від ступеня варіабельності. Причому, ступінь підвищення найбільш виразний показник при граничній варібельності АТ.

Встановлено, що для процеса ремоделювання ЛШ особливе значення має рівень АТ, час та площина його підвищення особливо в ранній ранковий час. Визначена висока кореляційна залежність між ІММЛШ та швидкістю раннього підйому систолічного АТ у пацієнтів з концентричним ремоделюванням, ІММЛШ та швидкістю утрішнього підйому діастолічного АТ при ексцентрічній ГЛШ.

Встановлено, що у хворих на АГ II стадії з нормальною варіабельністю перевагу мають початкові форми змін геометрії ЛШ (концентричне ремоделювання), у пацієнтів з граничною варібельністю визначено перевагу концентричної ГЛШ, а при високій варіабельності спостерігається переважно ексцентричний та концентричний тип гіпертрофії.

Loading...

 
 

Цікаве