WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Державне регулювання розвитку приватного сектора в охороні здоров’я України на регіональному рівні (автореферат) - Реферат

Державне регулювання розвитку приватного сектора в охороні здоров’я України на регіональному рівні (автореферат) - Реферат

Комплексна стоматологічна послуга – набір складних і (або) простих стоматологічних послуг, що завершуються або проведенням профілактики, або встановленням діагнозу, або закінченням певного етапу лікування (наприклад санація порожнини рота, протезування тощо) за формулою "пацієнт" + "прості + складні послуги" = "проведення профілактики, встановлення діагнозу або закінчення проведення певного етапу лікування".

У розділі наголошується на тому, що сучасна стоматологія є високоспеціалізованим науковим і трудомістким соціально значущим виробництвом з чіткою медико-клінічною, біологічною, організаційно-економічною та правовою специфікою. Головною ж проблемою в приватних стоматологічних клініках вважається відсутність законодавчого забезпечення цієї сфери діяльності. З огляду на те, що, за оцінками багатьох експертів, недержавна медицина в Україні розвиватиметься швидкими темпами, нормативно-правове врегулювання всіх аспектів діяльності приватних стоматологічних лікувально-профілактичних закладів є надзвичайно актуальними.

Доведено, що на сучасному етапі серед працюючого медичного персоналу надзвичайно багато осіб, які бажають працювати у приватному секторі охорони здоров'я. З окремих фахівців найбільше в цьому зацікавлені стоматологи, гінекологи, хірурги, провізори та фармацевти.

Обґрунтовується, що тривале стримування розвитку приватного сектора в галузі охорони здоров'я України може призвести до відпливу в близьке та далеке зарубіжжя великої кількості висококваліфікованих медичних кадрів.

У третьому розділі"Система та організаційно-правові форми управління підготовкою молодших медичних спеціалістів як важлива складова регулювання розвитку приватного сектора в охороні здоров'я України" визначаються шляхи удосконалення підготовки і післядипломної освіти молодших медичних і фармацевтичних спеціалістів.

Медичні заклади освіти України І-ІІ рівня акредитації вже понад 15 років готують фахівців як для державного, так і для приватного сектора охорони здоров'я. Проте загальний незадовільний стан досліджуваної галузі та гальмування ринкових перетворень в ній не сприяють розкриттю потенційних можливостей нової генерації спеціалістів та їх залученню до активної участі в прискоренні темпів реформування галузі.

Утвердження демократичних перетворень у суспільстві, формування нової концепції державного управління в галузі охорони здоров'я населення України передбачають наукове обґрунтування системи управління її складовими. Серед них особливе місце належить освіті фахівців охорони здоров'я як надзвичайно складному, важливому, з великими потенційними можливостями чиннику впливу на ефективність діяльності галузі, наукомісткому процесу сучасного етапу реформування системи охорони здоров'я.

Посилення уваги до проблем державного управління підготовкою фахівців для охорони здоров'я України зумовлене складністю вирішення питань щодо якості вищої медичної освіти й необхідністю приведення національного законодавства у цій сфері у відповідність з європейськими нормами і стандартами. Ще більшої актуальності набуває досліджувана проблема у зв'язку зі вступом України до єдиного європейського освітнього простору на засадах Болонської декларації.

Обґрунтовано, що, незважаючи на певну професійну роль кожної групи медичних фахівців, вирішальне значення в підтримці реалізації реформ в охороні здоров'я мають три групи спеціалістів, а саме: керівники органів управління та лікувально-профілактичних закладів, лікарі загальної/сімейної медичної практики та молодші медичні спеціалісти зі спеціальностей "сестринська справа", "лікувальна справа", "стоматологія" та "фармація". На сьогодні молодші медичні і фармацевтичні спеціалісти – найбільша за чисельністю ланка фахівців в охороні здоров'я України. Понад 486 тис. медичних сестер, фельдшерів, акушерок, лаборантів, помічників санітарних лікарів, зубних техніків та фармацевтів працюють у системі охорони здоров'я нашої держави, що становить 70,5% від усіх працівників цієї галузі.

У розділі в результаті дослідження доводиться, що елементи національної системи управління підготовкою молодших медичних спеціалістів формувалися під впливом історичних, регіональних, фахових та інших особливостей, притаманних українській державності, і продовжують динамічно розвиватися під впливом структурних і функціональних реформ в галузі охорони здоровся України.

На основі системного аналізу архівних документів встановлено, що фельдшерсько-акушерська школа в м. Шепетівка функціонувала до початку Другої світової війни. Це підтверджується тим, що в Державному архіві Хмельницької області виявлено "Книгу финансирования подведомственных медицинских учреждений за 1941 год", де наведені кошториси Кам'янець-Подільської, Проскурівської та Шепетівської фельдшерсько-акушерських шкіл. Ще одним підтвердженням функціонування Шепетівської фельдшерсько-акушерської школи в довоєнний період є свідоцтво, видане жителю міста Славута Л.К.Захожому про те, що він 1 вересня 1933 р. вступив, а 1 липня 1937 р. закінчив Шепетівську медичну школу, отримавши кваліфікацію фельдшера. Інших матеріалів, які б стали підставою для докладного аналізу процесу підготовки середнього медичного персоналу на базі Шепетівської фельдшерсько-акушерської школи, виявити не вдалося, оскільки приміщення школи було зруйновано в роки Великої вітчизняної війни 1941-1945 рр. Новітня історія підготовки молодшого медичного персоналу для галузі охорони здоров'я в м. Шепетівка бере початок з 1 серпня 1990 р., коли за наказом Міністерства охорони здоров'я УРСР від 3 липня 1990 р. № 129 згідно з рішенням Хмельницького облвиконкому від 18 липня 1990 р. № 133 та наказом завідувача Хмельницьким обласним відділом охорони здоров'я від 24 липня 1990 р. № 258 в цьому місті було відкрито медичне училище.

З 1990 по 2003 р. Шепетівське медичне училище функціонувало як вищий заклад освіти І рівня і здійснювало підготовку молодших спеціалістів для галузі охорони здоров'я з ліцензованим обсягом 270 осіб за такими спеціальностями: 5.110102 "сестринська справа", кваліфікація – "медична сестра", ліцензований обсяг прийому – 90 осіб; 5.110109 "стоматологія ортопедична", кваліфікація – "зубний технік", ліцензований обсяг прийому – 90 осіб; 5.110106 "стоматологія", кваліфікація – "зубний лікар", ліцензований обсяг прийому – 90 осіб.

У дисертаційний роботі основна увага зосереджувалась на дослідженні особливостей процесу підготовки в училищі середнього медичного персоналу за спеціальностями "стоматологія" та "фармація". Такий вибір спеціальностей підготовки зумовлений, принаймні, чотирма обставинами. По-перше, майбутні фахівці середньої ланки в стоматології та фармації становлять 56,8% від загальній чисельності студентського колективу Шепетівського медичного училища. По-друге, фахівцям саме цих кваліфікацій найчастіше пропонуються робочі місця не тільки в державних, а й у приватних закладах охорони здоров'я як в Україні, так і за кордоном. По-третє, наявність як навчально-виробничої бази Шепетівського медичного училища студентської стоматологічної поліклініки та спеціальної аптеки свідчить про певні особливості навчального процесу, які й забезпечують високу якість підготовки фахівців середньої ланки для стоматологічних та аптечних підрозділів лікувально-профілактичних закладів системи охорони здоров'я. І, зрештою, по-четверте, велика популярність спеціальностей "стоматологія" та "фармація" серед студентів училища пояснюється наявністю нових для вищих медичних закладів освіти І та ІІ рівнів акредитації навчальних дисциплін: основи менеджменту і маркетингу в стоматології; основи економічної теорії (36 годин – 30% від загальної кількості годин циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки); основи маркетингу та менеджменту фармації; комп'ютерне забезпечення обліку та звітності фармації; організація і економіка фармації (293 години – 20% від загальної кількості годин циклу професійної та практичної підготовки). Опанування саме цих "популярних" на сьогодні серед студентів навчальних дисциплін дає можливість випускникам впевнено почуватися, працюючи як у державних, так і в приватних медичних установах.

У розділі запропоновано підходи до комплексного вирішення питань підготовки середнього медичного персоналу як важливої складової розвитку приватного сектора охорони здоров'я України.

Loading...

 
 

Цікаве