WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Державне регулювання розвитку приватного сектора в охороні здоров’я України на регіональному рівні (автореферат) - Реферат

Державне регулювання розвитку приватного сектора в охороні здоров’я України на регіональному рівні (автореферат) - Реферат

Дисертаційна робота створює передумови для подальших досліджень проблематики, змісту, форм та ефективності державного управління охороною здоров'я.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою автора. Результати одержані безпосередньо дисертантом і відображені в опублікованих ним працях. У дисертації не використовувалися ідеї та розробки, що належать співавторам.

Апробація результатів дисертації. Теоретичніположення, висновки та практичні рекомендації дисертації оприлюднені на науково-практичній конференції за міжнародною участю "Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення", присвяченій 10-річчю Національної академії державного управління при Президентові України (Київ, 2005), на нараді директорів вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів і деканів медсестринських факультетів медичних університетів та академій з питань реалізації положень Болонської декларації (Житомир, 2004).

Матеріали і результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри управління охороною суспільного здоров'я Національної академії державного управління при Президентові України.

Результати апробації були схвалені, а тексти наукових доповідей, оприлюднені на конференції та нарадах і рекомендовані до опублікування.

Публікації. Матеріали дисертації відображено у шести друкованих працях, з них чотири надруковані у фахових виданнях.

Структура роботи: Дисертація складається ізвступу, трьох розділів, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації – 185 сторінок, обсяг основного тексту – 160 сторінок. Список використаних джерел включає 215 найменувань

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, зв'язок роботи з науковими програмами й темами, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, гіпотезу і методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення, отриманих результатів, наведено дані щодо їх апробації, охарактеризовано особистий внесок здобувача стосовно робіт, надрукованих у співавторстві, подано перелік публікацій за темою дисертації та розкрито її структуру.

У першому розділі"Приватний сектор – важлива складова системи охорони здоров'я (огляд літературних джерел за темою дослідження)"на системній основі з використанням методів причинно-наслідкового аналізу досліджено науково-практичні праці вітчизняних дослідників і нормативно-правові акти України з розвитку приватного сектора охорони здоров'я.

У розділі показано, що в умовах розбудови української державності важливим чинником успішного функціонування вітчизняного підприємництва, що визначає його економічний і соціальний вибір, є орієнтація на ринок. Ринкова економіка при всій різноманітності моделей, відомих світовій практиці, характеризується тим, що являє собою соціально орієнтований господарський механізм, доповнений державним регулюванням. Велику роль як у самій структурі ринкових відносин, так і в механізмі їх регулювання з боку держави відіграють фінанси, які є невід'ємною складовою ринкових відносин і водночас важливим інструментом реалізації державної політики. Першочергове значення в сучасних умовах матиме вирішення питання стабілізації економічної та фінансової ситуації в охороні здоров'я. Сучасний стан переходу економіки до ринкових відносин потребує усвідомлення українським суспільством цінності здоров'я населення, економічної результативності інвестицій у галузь охорони здоров'я. Адже добре відомо, що стан здоров'я громадян відображає рівень економічного розвитку країни, є інтегративним показником соціальної спрямованості державної політики.

Указується, що для успішної перебудови галузі охорони здоров'я потрібно точно визначити цілі, на які спрямовані перетворення, а також результати, яких необхідно досягнути. В цих умовах головним завданням є реорганізація системи бюджетного фінансування охорони здоров'я, яка б дала змогу: інтегрувати медицину у фінансові потоки розширеного відтворення; збалансувати бюджетні і позабюджетні джерела, залучення коштів з певною децентралізацією фінансів галузі на користь територіальних медичних програм; розширити права регіонів, місцевих органів влади і трудових колективів щодо накопичення та використання ресурсів галузі охорони здоров'я.

Одним із принципів реформування системи охорони здоров'я є розвиток економічних відносин багатоукладної системи охорони здоров'я, тобто створення поряд із державною безоплатною системою охорони здоров'я розвинутого приватного сектора. Зазначається, що в Україні сьогодні фактично вже існують ці два сектори охорони здоров'я – державний, що фінансується з державного та місцевого бюджетів, та недержавний, який має позабюджетні джерела фінансування. Лікувально-профілактичним закладам, які належать до недержавного сектора, властивий різний організаційно-правовий статус і найчастіше вони мають форму товариств з обмеженою відповідальністю, акціонерних товариств, індивідуальних приватних підприємств. Крім того, недержавний сектор охорони здоров'я представляють лікарі, що приватно практикують і займаються медичною практикою як фізичні особи.

У дослідженні наголошується на тому, що приватна система охорони здоров'я являє собою сукупність об'єктів охорони здоров'я, що здійснюють приватну медичну діяльність, тобто діяльність з надання медичної допомоги суб'єктами приватної системи охорони здоров'я. Приватні медичні організації – це комерційні та некомерційні організації, майно яких перебуває в приватній та інших, крім державної, формах власності. У статутах таких організацій зазначено, що медична діяльність є для них основною.

Наявність розвинутого приватного сектора медичних послуг, як показує зарубіжний досвід, дає змогу знизити навантаження на державну систему охорони здоров'я, оскільки він обслуговує частину громадян, які спроможні самостійно сплачувати за лікування. Це зумовило подальший розвиток наукових засад управління охороною здоров'я, що висвітлені в роботах українських учених М.М.Білинської, В.Ю.Вороненка, В.М.Лехан, В.М.Лобаса, І.М.Солоненка, О.І.Черниш, М.М.Шутова та ін.

На важливості та актуальності ґрунтовного дослідження проблем державного управління охороною здоров'я України наголошується в працях сучасних науковців-медиків М.М.Білинської, Ю.В.Вороненка, В.І. Журавля, Б.П.Криштопи, В.М.Лехан, В.М.Лобаса, В.Ф.Москаленка, В.В.Паська, Л.А.Пирога, В.М.Пономаренка, Я.Ф.Радиша, І.М.Солоненка, А.Р.Уваренка, О.С.Шаптала, М.М.Шутова та ін. Наукове обґрунтування інформаційних процесів у галузі охорони здоров'я регіону та шляхи їх вдосконалення здійснила О.В.Балуєва. Проблеми та перспективи реструктуризації регіональної системи охорони здоров'я досліджувалися О.М.Бердановою, механізми державного регулювання реформування системи охорони здоров'я великого міста – В.В.Загороднім, підходи до реформування управління охороною здоров'я на регіональному рівні – О.П.Перетякою. Теоретичне обґрунтування та розробку організаційно-економічного механізму якісних перетворень у системі управління охороною здоров'я на регіональному рівні з урахуванням загальних тенденцій функціонування й реальних можливостей фінансування цієї сфери в трансформаційних умовах провів О.В.Галацан. Концепція управління напрямами розвитку національної медсестринської освіти науково обґрунтована, розроблена та впроваджена у практичну діяльність Т.І.Чернишенко.

Аналіз основних державних документів з питань управління охороною здоров'я свідчить, що в сучасних умовах розбудови незалежної України суттєво змінюється роль держави: вона стає демократичним регулятором суспільних відносин, гарантом та захисником інтересів і прав кожного громадянина. Поряд з цим дослідження фактичного стану нормативно-правової бази охорони здоров'я України переконує в необхідності її подальшого вдосконалення щодо надання прав лікарським громадським асоціаціям впливати на управління галуззю, реалізовувати свої наміри й побажання з покращання системи охорони здоров'я в державі.

Результати аналізу теоретичних основ та існуючої практики державного управління охороною здоров'я в Україні й за кордоном підтвердили необхідність демократичних перетворень в галузі охорони здоров'я. Для цього визначені такі напрями подальших досліджень: розробка механізмів державного управління приватним сектором охорони здоров'я на регіональному рівні та визначення технологій щодо їх реалізації; місце і роль приватних лікувально-профілактичних закладів у загальнодержавній системі охорони здоров'я на засадах єдиного медичного простору України.

Loading...

 
 

Цікаве