WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Хірургічне лікування стенозуючих уражень аорто-клубового сегмента з урахуванням проліферації неоінтими (автореферат) - Реферат

Хірургічне лікування стенозуючих уражень аорто-клубового сегмента з урахуванням проліферації неоінтими (автореферат) - Реферат

Аорто - біфеморальне шунтування із вшиванням одного дистального анастомозу за типом "кінець у бік" у ЗСтА, а іншого "кінець у кінець " у ЗСтА або реконструйовану ГСтА було виконано 34 (54,3%) хворим. У післяопераційному періоді виникли гемодинамічно значимі стенози у 2 (3,2%) хворих, гемодинамічно незначимі стенози відмічено в 4 (6,3%) хворих, повна функціональна спроможність анастомозу мала місце у 23-х (36,5%). Поліпшення відмічено у 29 (46%) хворих. Ампутація виконана 3 (4,6%) хворим. Померло 2 (3,2%) хворих.

Лінійне аорто-стегнове шунтування виконано 12 (19,04%) хворим. Гемодинамічно значимий стеноз мав місце в 1 (1,6%) хворого, гемодинамічно незначимий стеноз відмічався в 1-го (1,6%), повна функціональна спроможність анастомозу відмічена у 8 (12,7%). Поліпшення із збереженою кінцівкою відмічено в 10 (15,9%) хворих. Ампутацію переніс 1 (1,6%) хворий. Помер 1 (1,6%).

Лінійне клубово-стегнове шунтування виконано 9 (14,46%) хворим. В усіх хворих відмічалося поліпшення з повною функціональною спроможністю анастомозу.

Таким чином, у цій групі хворих клінічне поліпшення з повною функціональною здатністю протеза після імплантації відмічено у 54 (85,7%) хворих, ампутацію виконано у 5 (7,8%) хворих, померло 4 (6,4%) особи.

Проводилось порівняння результатів лікування та післяопераційного спостереження хворих контрольної та основної груп.

Виходячи з даних таблиці, у хворих основної групи кількість позитивних результатів лікування (з поліпшенням) в 1,14 рази більше, ніж в контрольній. Це відповідає зростанню покращення якості лікування на 14%. При цьому, хворих з повною функціональною спроможністю дистальних анастомозів в 1,16 рази більше, що відповідає збільшенню кількості функціонально спроможних анастомозів в основній групі хворих у порівнянні з контрольною на 16%. Гемодинамічно значимих стенозів анастомозів, які потребували повторної реконструктивної операції, в 1,7 рази менше, що відповідає зменшенню рестенозів, що потребують хірургічної корекції, на 70%. Виявлення стенозів анастомозів, що формуються, хоча й гемодинамічно незначимих за рахунок застосування вдосконаленої системи післяопераційного моніторингу в 2,06 рази ефективніше в основній групі, ніж у контрольній. Ампутацій в основній групі проведено в 1,94 рази менше. Смертність в основній групі хворих була в 1,45 рази менша.

Порівнюючи основну й контрольну групи на 9-му році спостережень, у хворих основної групи поліпшення відмічено в 54 осіб, а у хворих контрольної групи - у 49, що на 14% за кількістю позитивних результатів більше (відповідно 75,4% та 85,7%).

Для попередження патологічного проліферативного росту неоінтими після шунтуючих операцій на аорто-стегновому сегменті та збільшення терміну його функціональної спроможності, застосовувались методи медикаментозного впливу, які б запобігали зайвому її росту та поліпшували реологічні властивості крові та мікроциркуляції.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне обгрунтування й практичне здійснення актуальної задачі з поліпшення результатів хірургічного лікування хворих з ішемією нижніх кінцівок, викликаної cтенозом аорто-клубового сегменту. Проведений докладний аналіз причин, що викликають гіперплазію неоінтими в зоні судинного анастомозу. Розроблені й комплексно запроваджені в клінічну практику нові оригинальні методики профілактики й своєчасної діагностики патологічного росту неоінтими в ранньому й пізньому післяопераційному періодах.

  1. Основною причиною виникнення гіперплазії неоінтими в судинних анастомозах є гемодинамічні ефекти, обумовлені відбиттям пульсової хвилі від неоднорідностей, що виникають як через біфуркацію (протез-артерія), так і через різницю пружніх якостей артеріальної стінки й протеза, а також реакція гладком΄язових клітин, що виникає в місці ушкодження артеріальної стінки на фоні змін показників гомеостазу (стан дисліпідемії та гіперкоагуляції). Емпіричність підходу до створення дистального анастомозу за типом "кінець у бік", відсутність чітких критеріїв, які визначають його конфігурацію, не враховує гемодинамічні ефекти відбиття пульсової хвилі, посилюючи тим самим турбулентні потоки, що виникають у зоні анастомозу і, як наслідок, прогресування гіперплазії неоінтими, що суттєво знижує термін його функціонування.

  2. Застосування нового методу математичної оптимізації дистального анастомозу за типом "кінець у бік" (патент України на корисну модель 3406) з урахуванням даних ангіографії та ультразвукового дослідження забезпечує його гемодинамічну оптимальність, знижує вплив ефектів пульсової хвилі, зменшуючи тим самим виникнення турбулентних потоків, запобігає патологічній проліферації неоінтими та збільшує термін функціональної спроможності анастомозу на 16 %.

  3. У післеяопераційному періоді розроблена методика ультразвукового контролю (патент України № 9778) дозволяє виявляти процес стенозування імплантованого протеза на ранніх стадіях удвічі ефективніше в порівнянні з загальноприйнятою методикою, що дозволяє визначити тактику ведення хворого до збільшення ішемії кінцівки.

  4. Хворим з гемодинамічно значимим стенозом дистального анастомозу аорто-стегнового протеза показана резекція з його реконструкцією.

  5. У результаті застосування при реконструктивних утручаннях вищезазначених методик удалось поліпшити результати проведених реконструкцій до кінця 9-го року спостереження на 14 % у порівнянні з використанням стандартних методик.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

  1. При визначенні показань до первинної операції у хворих із стенозуючими ураженнями аортостегнового сегмента необхідно брати до уваги дані ультразвукового та ангіографічного обстеження, проводити оцінку анатомічної й функціональної спроможності артерій відтоку, їхні ємкісні можливості, ступені стенозу, вихідних діаметрів артерій, у які припустимо будуть вшиватися дистальні бранші синтетичного протеза, математичних розрахунків з метою створення оптимального гемодинамічно "вигідного" анастомозу, згідно розробленої методики (патент України на корисну модель № 3406).

  2. Після реконструктивних утручань усі хворі потребують активного динамічного спостереження. З метою здійснення останнього необхідним є використання спеціально розробленої методики ( патент України на корисну модель № 9778), яка встановлює терміни профілактичного ультразвукового моніторингу. У випадку початкових проявів росту неоінтими в анастомозах, що викликає стенози анастомозів, програма дозволяє виявляти їх у періоді формування до настання ішемії кінцівки.

  3. При виявленні в пацієнта гемодинамічно значимого стенозу анастомозу, який викликає рецидив ішемії кінцівки, доцільним є виконання повторної реконструктивної операції: резекції анастомозу з його реконструкцією .

  4. Ураховуючи, що реакція гіперплазії неоінтими частіше всього виникає в умовах гіперхолестеринемії необхідно виявляти рівень ліпідів та загального холестерину хворих.

  5. При підвищенні рівня ліпідів та холестерину крові рекомендувати прийом препаратів, що знижують рівень загального холестерину та його ліпопротеідів.

  6. Ураховуючи, що в умовах активності атеросклеротичного процесу має місце підвищення показників згортання системи крові, необхідним є обстеження системи гомеостазу пацієнтів, що готуються до реконструктивного втручання.

  7. Для попередження розвитку гіперкоагуляції хворим необхідно рекомендувати довготривалий прийом антагоністів рецепторів АДФ (клопідогрель, плавікс), а також дезагрегантів (тиклід або тиклопідин) в комбінації з аспірином.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1. Бойко В.В., Криворучко И.А., Прасол В.А., Богдан В.Н., Малюскин А.В., Артамонов Р.В. Применение оптимизированного сосудистого анастомоза по типу "конец в бок" между синтетическим протезом и артерией // Харківська хірургічна школа. - 2004. - №4. - С. 55-58.

  2. Бойко В.В., Прасол В.А., Богдан В.Н., Поливенок И.В., Вишняков А.Е., Артамонов Р.В., Мороз А.Н. Применение усовершенствованной ультразвуковой диагностики гиперплазии неоинтимы в анастомозе синтетического протеза с бедренной артерией // Харківська хірургічна школа. - 2005. - № 3. - С. 24-25.

  3. Бойко В.В., Криворучко И.А., Прасол В.А., Артамонов Р.В. Коррекция микроциркуляции послеоперационных ран и эндотелизации сосудистых анастомозов при взаимодействии с электромагнитным полем // Харківська хірургічна школа. - 2003. - № 3. - С.7-10.

  4. Бойко В.В., Криворучко И.А., Прасол В.А., Артамонов Р.В. Эффект коррекции микроциркуляции послеоперационных ран и эндотелизации сосудистых анастомозов при взаимодействии с электромагнитным полем // II міжнародна наукова конференція "Мікроциркуляція та її вікові зміни". Київ, 2002., Тез. Докл. – Київ. - 2002. – Ч. І. – С. 38 – 39.

  5. Бойко В.В., Криворучко И.А., Прасол В.А., Артамонов Р.В. Применение эндотелизации сосудистых протезов в ангиохирургии как метод ремоделирования сердечно-сосудистой системы//Всеукраїнська науково-практична конференція "Прогресуючі нефропатії і ремоделювання серцево-судинної системи – сучасні уявлення про механізми развитку, нове в диагностиці, лікуванні та профілактиці", Харків, 2003., Тез. докл. – Ч. І. – С. 6-7.

  6. Спосіб надання судинному протезу атромбогенних якостей. Декл. пат. України № 50565А, МКП7А61В 17/00. / Бойко В.В., Криворучко И.А., Прасол В.А., Артамонов Р.В (UA). - № 2002021169; заявл.13.02.2002; опубл.15.10.2002, бюл. № 10.

  7. Спосіб підготовки судинного протезу. Декл. пат. України№ 46489А, МКП7А61В 17/00. / Бойко В.В., Криворучко И.А., Григорьєва Т.Г., Прасол В.А., Артамонов Р.В. (UA). - № 2001075333; заявл. 25.07.2001; опубл.15.05.2002, бюл. № 5.

  8. Спосіб оптимізації судинних анастомозів між синтетичним протезом та артерією по типу "кінець в бік". Декл. пат. України № 3406, G09B23/28, G09B23/30, G09B23/32, G09B23/34, МКП 760923/28, 17/00. / Бойко В.В., Криворучко И.А., Прасол В.А., Богдан В.Н., Малюскин А.В., Артамонов Р.В. (UA). - № 2004021148; заявл.17.02.2004; опубл.15.11.2004, бюл. № 11.

  9. Процес виявлення та моніторингу стенозування реконструйованої судини. Декл. пат. України № 9778, МКП7А61В 17/00. / Бойко В.В., Сушков С.В., Прасол В.А., Вишняков А.Е., Богдан В.Н., Бабынкина Г.П., Артамонов Р.В. (UA). - № 2005 03049; заявл.04.04.2005; опубл.17.10.2005, бюл. № 10.

Loading...

 
 

Цікаве