WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Хірургічне лікування стенозуючих уражень аорто-клубового сегмента з урахуванням проліферації неоінтими (автореферат) - Реферат

Хірургічне лікування стенозуючих уражень аорто-клубового сегмента з урахуванням проліферації неоінтими (автореферат) - Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ΄Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АРТАМОНОВ Роман Валентинович

УДК 616.136-089.168.1-06616-005.6-089.197.6

Хірургічне лікування стенозуючих уражень аорто-клубового сегмента з урахуванням проліферації неоінтими

14.01.03. – хірургія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті загальної та невідкладної хірургії АМН України

Науковий керівник: Лауреат Державної премії України,

доктор медичних наук, професор

Бойко Валерій Володимирович,

Інститут загальної та невідкладної хірургії

АМН України, директор, Харківський державний

медичний університет МОЗ України, завідувач

кафедри госпітальної хірургії.

Офіційні опоненти: Лауреат Державної премії

України з науки та техніки,

доктор медичних наук, професор

Губка Олександр Вікторович,

Запорізький державний медичний університет

МОЗ України, професор кафедри

госпітальної хірургії

доктор медичних наук, професор

Даценко Борис Макарович,

Харківська медична академія післядипломної освіти

МОЗ України, завідувач кафедри

хірургії та проктології.

Провідна установа: Інститут хірургії та трансплантології АМН України,

відділ хірургії магістральних судин.

Захист відбудеться "25" травня 2006 р. о 13.30 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д.64.600.02 при Харківському державному медичному університеті за адресою: 61022, Харків, проспект Леніна, 4; тел. 707-73-27.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного медичного університету (61022, Харків, проспект Леніна,4)

Автореферат розісланий "21" квітня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук, доцент Ягнюк А.І.

ЗАГАЛЬНА характеристика рОботИ

Актуальність теми. Хірургічне лікування стенозуючих атеросклеротичних уражень аорто-клубового сегмента отримало значний розвиток в останні десятиріччя (Мішалов В.Г. із співавт. 2005). Постійний прогрес хірургічної техніки привів до появи широкого запровадження в повсякденну практику нових малоінвазивних підходів до усунення артеріальних стенозів, таких як рентгенендоваскулярна дилятація (РЕД) та стентування. Незважаючи на успіхи, досягнуті практичним використанням цих методик, вони не можуть бути використаними для всіх пацієнтів, що страждають на стенози аорто-клубового сегмента через обмеженість показань до застосування РЕД (Рабкин И.Х., Матевосов А.Л., Готман Л.Н. 1987). Через абсолютну більшість позитивних віддалених результатів і надійність методу, безперечна перевага практичними хірургами надається класичним реконструктивним шунтуючим операціям (Oliver J, Webb D., 2003).

Позитивні безпосередні результати аорто-клубових реконструкцій (Затєвахін І.І., Говорунов Г.В., Сухарєв І.І. 2001) (85-92%) вказують на необхідність їх виконання. Однак, у віддалені терміни після реконструктивних утручань досить часто (у 50-55%) випадків виникають ускладнення, які ставлять під загрозу не тільки життєздатність кінцівки, але й життя самого пацієнта. (Шумаков П.В., Самородский В.П., Коваленок Е.О 1998.). Серед них найпоширенішими є стенози та тромбози імплантованих протезів, що складають 30 – 50% від загальної кількості ускладнень (Court et al. 2002). Прогресування гіперплазії неоінтими є провідним процесом, що призводить до рестенозів та реоклюзій артеріальних судин (Fairdutti В., et all 1991; Давидович Л. та співавт. 2000; Гамзаєв Н.П. 2001).

Дотепер недостатньо вивчений етіопатогенез виникнення реакції гіперплазії неоінтими в судинних анастомозах, при якій існує високий ступінь ризику розвитку стенозу анастомозу і, як наслідок, тромбозу оперованого сегмента (Діб'як Ю.М., 2005).

Експериментальні дослідження дозволили деяким авторам (Импорато Антони М 1997; Казаков Ю.И. та співавт., 2002) констатувати, що її розвиток у зоні анастомозу обумовлений відповіддю гладком'язових клітин на розтягування судинної стінки. У свою чергу це розтягування, насамперед, викликане гідродинамічним ударом (Binns R., Ku та співавт., 1999; Pomposelli F., та співавт., 2003; Sottiurai V.S. та співавт., 2004) і залежить від кута накладання анастомозу та ригідності трансплантату (Fei D.Y., та сівавт., 2001;.Hasson J., 2002).

Отже, актуальним є розгляд питання про вибір методу судинної пластики з метою створення гемодинамічно оптимізованого анастомозу, здатного більш тривалий час перешкоджати процесу патологічної проліферації неоінтими.

Недостатньо глибоко вивчені також аспекти медикаментозного ведення хворих, що перенесли реконструктивне втручання на магістральних артеріях (Мішалов В.Г. із співавт., 2006). Актуальною залишається проблема післяопераційного спостереження за хворими з імплантованим судинним протезом (Орел Ю.Г. із співавт., 2005). Принципово важливим є створення діагностичного алгоритму післяопераційного моніторингу, який дозволяє виявляти стеноз анастомозу, що формується, до його клінічних проявів.

Вищевикладене свідчить про те, що проблема патологічного зростання неоінтими містить багато невирішених питань. Це позначає актуальність і практичну значущість подальших досліджень, спрямованих на їх вирішення.

Зв'язок роботиз науковими програмами, планами, темами. Виконана дослідницька робота є фрагментом комплексної НДР Інституту загальної та невідкладної хірургії АМН України ВН.1.2002 - "Вивчити морфо-функціональні зміни серцево-судинної системи, стану гомеостазу і вдосконалити лікувальну тактику тромбоемболічної хвороби та її ускладнень" (№ держ. реєстр. 0102U003240).

Метата задачідослідження. Метою даної роботи є поліпшення результатів реконструктивних операцій на аорто-клубовому сегменті через пригнічення реакції гіперплазії неоінтими шляхом гемодинамічної оптимізації дистального судинного анастомозу, розробки методу ультразвукового спостереження за станом дистальних анастомозів у хворих, які перенесли реконструктивне втручання.

Для виконання поставленої мети були визначені такі задачі:

  1. Вивчити основні причини виникнення гіперплазії неоінтими в судинних анастомозах.

  2. Створити оптимальний дистальний анастомоз за типом "кінець у бік" шляхом математичних розрахунків з метою зменшення реакції гіперплазії неоінтими при реконструктивних операціях на судинах.

  3. Розробити амбулаторну діагностичну схему спостереження хворих, які перенесли післяопераційне втручання для своєчасного виявлення процесів стенозування дистального анастомозу.

  4. Вивчити показники регіонарної геодинаміки в післяопераційному періоді як фактори, що визначають функціональну спроможність імплантованих протезів.

  5. На основі вивчення найближчих і віддалених результатів первинних операцій у хворих із стенозом аорто-клубового сегмента виявити переваги й недоліки запропонованих методів лікування та післяопераційного ведення хворих.

Об'єкт дослідження – облітеруючі ураження черевної аорти та магістральних артерій кінцівок.

Предмет дослідження – хірургічне лікування хворих на облітеруючі захворювання черевної частини аорти та магістральних артерій нижніх кінцівок із використанням синтетичних протезів.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі використані загальноклінічні, біохімічні, коагулологічні, ультразвукові, ангіографічні, морфологічні (електронно-мікроскопічний, світлово-мікроскопічний), статистичний методи.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше на основі вивчення причин виникнення патологічних процесів в імплантованих судинних протезах після первинних шунтуючих операцій у хворих із стенозами аорто-клубового сегмента встановлені напрямки їхньої профілактики.

Уперше в експерименті було з΄ясовано причину виникнення гіперплазії неоінтими. Визначена посилена реакція гладком΄язових клітин у місці ушкодження артерії.

Уперше розроблена гемодинамічна модель для обліку впливу основних параметрів (довжини й ступеня стенозу, стану артерій притоку, опору периферичної кровоносної системи, довжини, діаметру протезу, кута вшивання анастомозу, довжини артеріотомної рани) на оптимальність анастомозу за типом "кінець у бік". Уперше впроваджений у клінічну практику математичний розрахунок гемодинамічної оптимізації дистального анастомозу за типом "кінець у бік" під час первинних реконструктивних утручань (патент України на корисну модель № 3406).

Уперше розроблений і впроваджений у клінічну практику метод амбулаторного динамічного спостереження післяопераційних хворих, що забезпечує виявлення стенозів анастомозів, що формуються (патент України на корисну модель № 9778).

Практичне значенняотриманих результатів досліджень. Уперше розроблена й застосована в клініці індивідуалізована хірургічна тактика у хворих із стенозуючими ураженнями аорто-клубового сегмента.

Loading...

 
 

Цікаве