WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Удосконалення способів обробки ран фіброзної капсули важкодоступної зони ока (автореферат) - Реферат

Удосконалення способів обробки ран фіброзної капсули важкодоступної зони ока (автореферат) - Реферат

Порівняльний аналіз стану внутрішньоокового тиску (ВОТ) показав, що через один місяць з моменту травми в 10,0%3,6% хворих основної групи й у 10,7%3,6% контрольної групи виявлена гіпотонія. У 90,0%3,6% хворих основної групи і 89,3%3,6% хворих контрольної групи внутрішньооковий тиск був в межах норми. Офтальмогипертензії не спостерігалося, статистично значущих відмінностей не виявлено (Р>0,05). Через 6 місяців після травми порушення ВОТ спостерігаються частіше в контрольній групі, розходження статистично значиме на рівні Р<0,001 (за критерієм 2). Так гіпотонія в контрольній групі спостерігалася в 51,6%6,3% випадків, нормотонія – 46,8%6,3% випадків, в одного хворого (1,6%1,6%) виявлене підвищення внутрішньоокового тиску до 29,0 мм.рт.ст. В основній групі гіпотонія спостерігалася в 26,9%5,4%, нормотонія – у 73,1%+5,4% випадків.

При ультразвуковому дослідженні через один місяць після травми різниця передньо-заднього розміру (ПЗР) менше 2 мм була у 60,0%5,8% хворих основної групи і 58,7%5,7% хворих контрольної групи, розходження не були статистично значимими за критерієм 2, Р=0,98. Через шість місяців після травми різниця ПЗР менше 2 мм зафіксована в основній групі в 68,7%5,7% випадків, у контрольній групі – в 24,2%5,4% випадків. Різниця ПЗР 2 мм виявлена в контрольній групі в 32,3%5,9% випадків, в основній – 10,5%3,7% випадків. Різниця ПЗР 3-6 мм спостерігалася в хворих основної і контрольної груп у 20,9%5,0% і 24,2%5,4% відповідно. Різниця ПЗР більше 7 мм - тільки в 19,4%5,0% контрольної групи. Розходження статистично значущі (Р<0,001).

Більш важкі анатомічні результати спостерігалися у хворих контрольної групи, розходження статистично значуще на рівні Р<0,001 (за критерієм 2). В основній групі енуклеація проведена в 5,6%2,7% випадків, а в контрольній групі – у 19,5%4,5% випадків. Значно частіше в контрольній групі розвинулося субатрофія – 32,5%5,3% випадків, а в основній групі – в 19,7%4,7% випадків. У 23,4%4,8% випадків серед хворих контрольної групи відзначені важкі анатомічні зміни очного дна у вигляді витреоретинальної проліферації, відслойки сітківки, а в основній групі в 9,9%3,5% випадків. Аналіз анатомічних результатів показав залежність їх від розмірів рани. При розмірі рани 7-10 мм енуклеація проведена тільки в контрольній групі у 5,2%2,5% випадків, субатрофія спостерігалася в контрольній групі в 6,5%3,3% випадків, а в основній – 2,8%2,0% випадків.

Оскільки мова йде про хворих з великими проникаючими пораненнями очного яблука, коли важко сподіватися на відновлення зорових функцій, немаловажне значення для пацієнта має косметичний ефект. Порівняльний аналіз показав, що косметичний ефект був кращим в основній групі. Так негативний косметичний ефект в основній групі становить у 10,5% (інтервальна оцінка 4,0%–18,0%) випадків, а в контрольній групі - 25,8% (інтервальна оцінка 12,4%–30,7%) випадків (Р=0,05).

Установлено імунологічні критерії прогнозування перебігу післятравматичного процесу в оці, при цьому зниження рівня sIgА менше 0,14 г/л, лізоциму сльози менше 0,6 мг/мол, наростання середнього геометричного титру АТ до U-Ag вище 1:128 і рівня ЦІТ вище 2,0 г/л є несприятливими прогностичними ознаками в плані розвитку тяжких ускладнень у пацієнтів із проникаючими склеральними пораненнями.

  • Використання ербісолу в комплексному лікуванні хворих основної групи з проникаючими ранами склери сприяло істотному поліпшенню клінічної картини захворювання: тривалість ціліарних болів скоротилася від 31,61,4 дня до 19,11,1 дня (Р<0,01), гіпотонії – від 35,01,2 дня до 17,90,8 дня (Р<0,01); відбулося скорочення тяжких ускладнень з 40,6% до 16,7% випадків (Р<0,05). В імунному статусі в основній групі хворих виявлене підвищення рівня Т-лімфоцітів до 64,41,6%, в абсолютному обрахуванні – 1,16+0,03 М/л (Р<0,01), Т-хелперів до 43,32,2%, в абсолютному численні – 0,78+0,04 М/л (Р<0,05). Рівень CD8-лімфоцитів змінювався недостовірно як у відносному (Р>0,05), так і в абсолютному численнях (Р>0,05). У результаті цього спостерігалося підвищення імунорегуляторного індексу CD4/CD8 до 2,0+0,03 (Р<0,05).

  • Застосування ербісолу сприяло нормалізації чинників місцевого імунітету (підвищення концентрації sIgA (P<0,01), лізоциму сльози (Р<0,01)), зниженню виразності аутоімунних і імунокомплексних реакцій (зниження титру АТ: к U-Ag – до 1:64, к S-Ag – до 1:64, зниження концентрації ціркулювальних імунних комплексів (ЦІК) в сльозі (P<0,01), при цьому відзначена нормалізація молекулярного складу ЦІК).

  • Таким чином, у даному дослідженні показана можливість використання запропонованого комплексу лікувальних заходів у хворих із проникаючими пораненнями склери, що локалізуються у важкодоступній для ПХО зоні ока.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичні узагальнення і нові рішення наукової проблеми лікування хворих із проникаючими пораненнями склери, що локалізуються у важкодоступній для ПХО зоні ока. Для підвищення ефективності лікування хворих з цією патологією на основі клініко-морфологічних даних розробленні нові інструментальні технології оперативного втручання. Визначено імунологічні критерії прогнозування перебігу посттравматичного процесу в оці. Удосконалено комплекс консервативної терапії хворих з пораненнями фіброзної капсули у важкодоступній для ПХО зоні ока.

1. Проникаючі поранення склери, що локалізуються у важкодоступній для ПХО зоні ока, є важкою інвалідізуючою патологією в 61,4%-80,2% випадків. Функціональні й анатомічні результати залежать від ряду причин, серед яких провідна роль належить обсягу і характеру ПХО, а також активності імунокоригувальної терапії. Усе це визначає актуальність проблеми.

2. Розроблено інструментарій для ПХО ран склери, що локалізуються у важкодоступній зоні ока, і це дозволяє забезпечити надійну фіксацію рани в 91,7% (інтервальна оцінка 80,6%–98,3%) випадків, скоротити кількість операційних ускладнень: випадання склоподібного тіла з 68,8% (інтервальна оцінка 57,9%–78,8%) до 22,5% (інтервальна оцінка 13,5%–33,1%), наростання гемофтальму з 63,6% (інтервальна оцінка 52,5%–74,1%) до 25,4% (інтервальна оцінка 15,8%–36,2%), при порівнянні з контрольною групою розходження статистично значуще на рівні Р<0,001.

3. Розроблено спосіб локального екстрасклерального пломбування з урахуванням обсягу втрати склоподібного тіла і розміру рани при ПХО рани склери, що локалізується у важкодоступній зоні ока.

4. Проведені експериментальні гістоморфологічні дослідження показали найбільшу ефективність ПХО ран склери у важкодоступній зоні ока запропонованим голкотримачем у поєднанні з запропонованим методом локального екстрасклерального пломбування в області рані, що дозволило поліпшити адаптацію рани з 33,3% (інтервальна оцінка 4,6%–72,2%) до 91,7% (інтервальна оцінка 80,6% – 98,3%), зменшити надлишкову проліферацію з 66,7% (інтервальна оцінка 27,8% – 95,4%) до 5,63% (інтервальна оцінка 0,6% – 15,3%), зменшити кількість відшарувань сітківки з 83,3% (інтервальна оцінка 46,5% – 100%) до 0% (інтервальна оцінка 0% – 28,4%) (Р<0,05).

5. У хворих із проникаючими склеральними пораненнями виявлені істотні порушення системного імунітету у вигляді вторинної імунологічної недостатності за відносним супресорним варіантом (CD8+клітини – 0,250,02 М/л (p<0,05)), активації аутоімунних та імунокомплексних реакцій, порушення місцевого імунітету в сльозовій рідині в обстежених хворих у вигляді зниження концентрації секреторного імуноглобуліну А до 0,140,03 г/л (Р<0,01) і лізоциму сльози до 0,60,04 мг/мол (Р<0,01), збільшення середнього геометричного титру антитіл більш ніж 1:112 у сльозі до антигенів увеального тракту і сітківки, підвищення рівня ЦІК до 1,960,03 г/л (Р<0,01).

6. Застосування ербісолу в комплексному лікуванні пацієнтів з проникними пораненнями склери в післяопераційному періоді сприяє скороченню тривалості симптомів запалення травмованого ока: тривалість ціліарних болів скорочувалася до 19,11,1 дня (Р<0,01), гіпотонії – до 17,90,8 дня (Р<0,01), також відбувається нормалізація факторів системного (підвищення рівня Т-лімфоцитів до 64,41,6% (Р<0,01), Т-хелперів до 43,32,2% (P<0,05), зниженню рівню ЦІК до до 2,67+0,2 г/л) і місцевого імунітету (підвищення концентрації sIg (P<0,01), лізоциму сльози (P<0,01)), зниження виразності аутоімунних та імунокомплексних реакцій.

7. Запропонований комплекс хірургічних заходів при ПХО рани склери у віддалений період спостереження у зіставленні з контрольною групою знижує кількість енуклеацій з 19,5%4,5% до 5,6%2,7% (Р<0,001), субатрофій – з 32,5%5,3% до 19,7%4,7% (Р<0,001), відшарувань сітківки – з 23,4%4,8% до 9,9%3,5% (Р<0,001).

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сухина Л.А., Абдряхимов Р.А. Инструментальные способы обработки ран фиброзной капсулы в труднодоступной зоне глаза // Травма. - 2002.- Том 3. № 1.- С. 95-98.

2. Абдряхимов Р.А. Нарушения местного иммунитета в слезной жидкости у больных с проникающими ранениями склеры // Український медичний альманах. - 2003. - Т.6. №.6. - С. 7-9.

Loading...

 
 

Цікаве