WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Удосконалення способів обробки ран фіброзної капсули важкодоступної зони ока (автореферат) - Реферат

Удосконалення способів обробки ран фіброзної капсули важкодоступної зони ока (автореферат) - Реферат

Впровадження в практику. Розроблені методики вже впроваджені в клінічну практику лікування хворих у центрі мікрохірургії ока Донецької обласної травматологічної лікарні, очному відділення МЛ №1 м. Макіївки, центрі „Мікрохірургії ока" м. Луганськ.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведене обстеження 210 хворих із проникаючими пораненнями склери, які локалізовані у важкодоступній для ПХО зоні ока, з них особисто прооперовано 69% хворих. Здобувачем здійснена постановка експерименту, вивчення особливостей клінічного перебігу травматичного процесу у кролів і хворих в залежності від способу ПХО рани склери.

Дисертант брав безпосередню участь у розробці й одержанні деклараційних патентів на винахід України (Голкотримач для накладення склеральних швів у важкодоступній зоні ока. Деклараційний патент України №40314А від 16.07.2001.р.; Інструмент для накладення скобкових швів на склеру у важкодоступній зоні ока. Деклараційний патент України №40315А від 16.07.2001.р.; Спосіб локального екстрасклерального пломбування при великих проникаючих пораненнях склери у важкодоступній для ПХО зоні ока. Деклараційний патент України №6608 від 16.05.2005.р.). Разом з науковим керівником сформульовані висновки та рекомендації для впровадження в практику.

Морфологічні дослідження проводилися автором на кафедрі патологічної анатомії Донецького державного медичного університету ім. М. Горького під керівництвом завідувача кафедрою проф. Василенко І.В.

Вивчення ролі імунологічного статусу організму хворого в післятравматичному процесі при проникаючих пораненнях склери проводилися автором на кафедрі імунології Луганського державного медичного університету під керівництвом завідувача кафедрою акад. Фролова В.М.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації повідомлені й обговорені на міжобласній науково-практичній конференції офтальмологів Донецької, Луганської, Харківської областей "Діагностика та лікування дитячої офтальмопатології, катаракти, глаукоми, захворювання судинної та сітчастої оболонок, пошкоджень зору" (Донецьк, 2001); на засіданні обласного товариства офтальмологів (Донецьк, 2002); Х з'їзді офтальмологів України (Одеса, 2002); науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю кафедри і клініки очних хвороб "Досягнення та перспективи розвитку сучасної офтальмології" (Одеса, 2003); міжобласній науково-практичній конференції офтальмологів Донецької, Луганської, Харківської областей "Актуальні проблеми офтальмології" (Луганськ, 2004).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 наукових праць, у тому числі 6 – в журналах, затверджених ВАК України, отримано 3 патенти України на винахід.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, розділу матеріалів і методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, узагальнення та висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел, що містить 51 вітчизняних та 184 іноземних публікацій, у тому числі російських джерел. Дисертація викладена на 184 сторінках друкованого тексту, ілюстрована 38 рисунками та 29 таблицями, з яких 22 рисунка та 7 таблиць розміщені на 17 окремих сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Експериментальне дослідження виконане на 42 кролях (42 ока) породи шиншила. Усім тваринам проводилася ПХО рани склери в залежності від завдань експерименту різними способами. Виділено 7 експериментальних груп. Для порівняльної ефективності ПХО рани склери за екватором ока з використанням запропонованого нами голкотримача і традиційного інструмента були проведені експерименти на двох групах кролів: ПХО рани з використанням традиційного інструменту (1 група – 6 кролів, 6 очей); ПХО рани з використанням запропонованого голкотримача (2 група – 6 кролів, 6 очей).

Для визначення реакції тканин ока (3 група) на танталову скобу був проведений експеримент на 6 кролях (6 очей), що полягав у накладенні на рану склери скобкових швів. Для ослаблення тракційного синдрому і профілактики відшарування внутрішніх оболонок було використано, разом із запропонованим голкотримачем, екстрасклеральне пломбування. Порівняльна ефективність вивчена в чотирьох групах тварин по 6 кролів (6 очей) у кожній групі: ПХО рани з використанням запропонованого голкотримача + екстрасклеральне локальне пломбування на рані за традиційною методикою (4 група); ПХО рани з використанням запропонованого голкотримача + екстрасклеральне локальне пломбування на рані за запропонованою нами методикою (5 група); ПХО рани з використанням запропонованого голкотримача + кругове екстрасклеральне пломбування (6 група); ПХО рани з використанням запропонованого голкотримача + комбінація кругового екстрасклерального пломбування і екстрасклерального локального пломбування на рані з урахуванням запропонованого способу розрахунку пломби (7 група). Клінічні дослідження проведені у 210 хворих (210 очей) із проникними пораненнями склери, локалізованими у важкодоступній для ПХО зоні ока. До важкодоступної зони відносилися рани фіброзної капсули, розташовані за екватором.

Методи дослідження включали: візометрію, біомікроскопію, периметрію, сумарне поле зору за чотирма меридіанами, В-сканування, доплерографію, морфологічні методи дослідження.

Хворі були розподілені на дві групи: основна – 71 хворий (71 око) і контрольна – 77 хворих (77 очей). До основної групи увійшли хворі, яким був застосований запропонований комплекс оперативних втручань. До контрольної групи увійшли хворі, яким була зроблена первинна хірургічна обробка за загальноприйнятою методикою з застосуванням звичайного мікрохірургічного інструментарію. За статтю, віком, характером поранень та виявленими ускладненнями хворі обох груп розподілилися рівномірно, статистична різниця не достовірна (Р>0,05). Не виявлено статистично значущих відмінностей за локалізацією рани між основною та контрольною групами (Р>0,05 ) та за розмірами рани (Р>0,05). Імунологічні показники вивчені у 62 хворих з проникними пораненнями склери. Для дослідження ефективності ербісолу в лікуванні проникаючих поранень склери хворі розподілені на 2 групи та рандомізовані за статтю, віком та важкістю поранення. Групу 1 склали 30 осіб, які в післяопераційному періоді разом з традиційним консервативним лікуванням отримували ербісол. Групу 2 склали 32 пацієнти, які отримували в післяопераційному періоді лише традиційне консервативне лікування.

У відповідності до основних положень доказової медицини, достовірність відмінностей між варіаційними рядами визначали за допомогою параметричних та непараметричних статистичних критеріїв. При зіставленні якісних ознак було використано критерій 2 та метод кутового перетворення. Критичний рівень значущості приймався таким, що дорівнює р=0,05.

Результати власних досліджень та їх обговорення.

Вивчення патоморфологічних змін при різних способах ПХО ран склери, які локалізуються у важкодоступній зоні ока, показало, що оброблення ран традиційним способом мало найгірші результати. Першими ознаками ушкодження сітківки виявилися гістологічні зміни: зникнення глікогену із шару гангліозних клітин і шару паличок і колбочок, а також зникнення несульфатованих глікозаміногліканів із шару паличок і колбочок; виявлялося слабке запалення поблизу рани, відсутність зіставлення країв рани в склері, відзначене розростання сполучної тканини в порожнину ока, тобто формування шварти. Комплексне застосування запропонованого голкотримача для накладення склеральних швів у важкодоступній для ПХО зоні ока, інструмента для накладення скобкових швів на склеру у важкодоступній зоні ока та запропонованого способу локального екстрасклерального пломбування для ослаблення тракційного синдрому покращує адаптацію рани з 33,3% (інтервальна оцінка 4,6%–72,2%) до 91,7% (інтервальна оцінка 80,6%–98,3%), зменшує надмірну проліферацію з 66,7% (інтервальна оцінка 27,8%–95,4%) до 5,63% (інтервальна оцінка 0,6%–15,3%), зменшує кількості відшарувань сітківкі з 83,3% (інтервальна оцінка 46,5%–100%) до 0% (інтервальна оцінка 0% – 28,4%) (Р<0,05).

Виявлений під час експерименту позитивний ефект запропонованого комплексу лікувальних заходів (ПХО з застосуванням голкотримача та екстрасклерального локального пломбування), а також застосування в комплексному консервативному лікуванні ербісолу у хворих з проникаючими пораненнями склери дозволяють розглядати використання даного комплексу в лікуванні хворих з даною патологією важливім і доцільним.

Проведено порівняльну оцінку результатів лікування в обох групах з метою визначення ефективності запропонованого комплексу лікувальних заходів у хворих із проникаючими пораненнями склери, що локалізуються у важкодоступній для ПХО зоні ока. Основними критеріями, за якими оцінювалася ефективність проведеного лікування, були такі: характер післяопераційних запалювальних змін, функціональні й анатомічні результати .

Аналіз характеру запалювальних змін у післяопераційному періоді показав, що післяопераційний період протікав важко у хворих і основної і контрольної групи, розходження статистично не значуще (Р>0,05). Так ареактивний плин відзначений у 7,0%3,0% випадків в основній групі, і в 3,9%2,2% випадків у контрольній групі. Іридоцикліт спостерігався в основній групі в 86,0%5,6% хворих і в 87,0%5,1% хворих контрольної групи. Задній увеїт серед хворих основної групи зафіксований у 7,0%3,0% випадків, а в контрольній групі – у 9,1%4,3% випадків.

При вивченні функціональних результатів у віддалений термін спостереження встановлено, що через один місяць середня величина гостроти зору після проведеного лікування в основній групі склала 0,040,013, а в контрольній - 0,0230,008, статистично значного розходження між досліджуваними групами не виявлено (Р=0,345). Порівняльний аналіз середньої гостроти зору через 6 місяців показав, що гострота зору в основній групі (0,040,013) вище ніж в контрольній (0,0100,003), розходження статистично значуще на рівні Р<0,001(W- критерій Вілкоксона.).

Необхідно відзначити зниження гостроти зору в контрольній групі у віддалений період спостереження (6 місяців) у порівнянні з гостротою зору через один місяць, розходження статистично значиме на рівні Р<0,05, у той же час в основній групі статистично значимої зміни в той же період не виявлено, Р>0,05.

Loading...

 
 

Цікаве