WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Системно-структурний аналіз психічних розладів і особливості військово-медичної експертизи у спів-робітників правоохоронних органів (автореферат) - Реферат

Системно-структурний аналіз психічних розладів і особливості військово-медичної експертизи у спів-робітників правоохоронних органів (автореферат) - Реферат

Індивідуально-психологічними факторами, що предиспонують, суіцидальну поведінку співробітників міліції з високою вірогідністю (р<0,005) були низька здатність до формування психологічних захисних механізмів, невміння послабити фрустрацію, імпульсивність, емоційна нестійкість, почуття провини і низка самооцінка, зниження уявлень про цінності життя. 54,9% співробітників у момент суїциду знаходилися в стані алкогольного сп'яніння (табл. 4).

Особи, що не страждали психічними розладами, чинили суїциди в стані звуженої свідомості, фізіологічного афекту, гострої панічної реакції або в стані так званої непатологічної ситуаційної реакції. Отримані нами дані дозволили виділити три види таких ситуаційних реакцій: реакцію дезорганізації, реакцію демобілізації і песимістичну реакцію.

При реакції дезорганізації (22,5% випадків) у відповідь на психотравмуючі події виникали: емоційна напруга, афективна фіксація на переживаннях, що травмують, зниження інтелектуального контролю за своїм станом і, як наслідок, дезорганізація поведінки. Суіцидальні тенденції в цих випадках виявлялися раптово, реалізовувалися швидко і, як правило, випадковими способами. Найчастіше вони спостерігалися в осіб ригідних, прямолінійних, безкомпромісних.

Таблиця 4

Частота індивідуально-психологічних факторів, що предиспонують, суіцидальну поведінку співробітників міліції (n=71)

Фактори

Група суіцидентів (n=71)

Група здорових (n=50)

р

Абс.

%

Абс.

%

підвищена напруженість потреб

43

60,62,1

26

52,01,6

>0,05

прагнення до емоційної близькості

51

71,81,6

18

36,00,9

<0,05

низька здатність до формування психологічних захисних механізмів

62

87,32,3

12

24,00,8

<0,001

невміння послабити фрустрацію

64

90,11,7

13

26,00,9

<0,001

імпульсивність, експлозивність, емоційна нестійкість

53

74,62,1

9

18,00,7

<0,001

підвищена сугестивність

47

66,21,1

17

34,00,7

<0,01

безкомпромісність

56

78,91,2

24

48,01,2

<0,01

відсутність життєвого досвіду

35

49,30,9

22

44,01,3

>0,05

почуття провини і низька самооцінка

60

84,51,4

12

24,00,9

<0,001

низька толерантність до емоційних навантажень

54

76,11,2

15

30,01,1

<0,01

недостатність прогнозування

43

60,61,4

24

48,02,1

>0,05

слабість комунікативних здібностей

55

77,52,1

14

28,01,3

<0,01

зниження і втрата уявлень про цінності життя

46

64,81,7

9

18,00,7

<0,001

гіпореактивне емоційне тло в період конфліктів

58

81,72,3

16

32,01,5

<0,01

ускладнення в перебудові ціннісних орієнтацій

37

52,11,3

28

56,01,7

>0,01

Реакції демобілізації (39,4% випадків), напроти, були властиві особам психічно незрілим, залежним, з низькою опірністю фруструючим обставинам, схильним до "ухилень" від життєвих труднощів. В умовах психотравмуючої ситуації в них ще більше знижувався рівень спонукань до діяльності і вольових зусиль, виникали переживання безпорадності, беззахисності, знижувалася самооцінка, з'являлися думки про самогубство як спосіб "покінчити з усіма неприємностями". Суіцидальні тенденції в них швидко трансформувалися у відповідні вчинки.

Песимістичні реакції (38,1%) характеризувалися відчуттям психологічного дискомфорту, невдоволення собою і навколишніми, почуттям розчарування в житті, утрати життєвої мети і сенсу життя, переживаннями безнадійності і безперспективності подальшого існування. Такі реакції виникали звичайно в осіб, схильних до рефлексії і самоаналізу, до звичних песимістичних оцінок і інтерпретації. Суіцидальні спроби в таких випадках були як спонтанні, так і продумані.

Найважливішим напрямком психопрофілактичної діяльності серед працівників міліції є вивчення особливостей формування синдрому емоційного вигоряння. З цією метою був проведений аналіз різних фаз емоційного вигоряння в осіб з різним стажем роботи в ОВС: 20 і більш років (основна група), 10-15 років (група порівняння 1), 3-5 років (група порівняння 2) (Табл.5). В осіб зі стажем 3-5 років ознак фізичного, психічного та емоційного виснаження не спостерігалося, що дозволило їм зберегти оптимальний рівень соціального функціонування.

В осіб основної групи у фазі напруги з найбільшою частотою зустрічалися симптоми "переживання психотравмуючих обставин" (20,3% випадків) і "тривоги і депресії" (17,2% випадків), а фаза напруги, що сформувалася, виявлена в 25,0% обстежених. У групі порівняння 1 домінуючими симптомами у фазі напруги були "тривога і депресія" (13,2% випадків), а фаза напруги сформувалася тільки в 7,3% обстежених (р<0,01).

Таблиця 5

Частота виявлення ознак емоційного вигоряння у співробітників органів внутрішніх справ з різним стажем роботи

Ознаки вигоряння

Частота

Р

Основна

група,

n=64 чіл.

Група

порівняння 1,

n=68 чіл.

1. Ознаки фізичного виснаження:

- хронічне почуття утоми, слабкості, нудьги; зниження енергії;

- часті головні болі, болі в спині, м'язова напруга, порушення сну, нудота;

-схильність до захворювань.

31 (48,4 2,3%)

28 (43,7 2,1%)

29 (45,3 2,0%)

17 (25,0 1,6%)

24 (35,2 3,1%)

12 (17,6 1,3%)

<0,01

>0,05

<0,01

2. Ознаки емоційного виснаження:

-почуття пригніченості, безпорадності, безнадійності;

- підвищена напруженість і конфліктність у родині;

- збільшення частоти й інтенсивності негативних емоцій (дратівливість, гнів, нетерпіння і т.п.);

23 (35,917,1%)

18 (28,1 2,4%)

22 (34,7 1,7%)

15 (22,0 1,5%)

9 (13,2 1,1%)

13 (19,1 1,3%)

<0,05

<0,05

<0,05

Продовження табл. 5

- зниження частоти і рівня позитивних емоційних станів (співчуття, дружелюбність, дбайливість, ввічливість і т.п.)

19 (29,6 1,5%)

11 (16,7 1,2%)

<0,05

3. Ознаки психічного виснаження:

- незадоволення і негативне ставлення до себе, роботи і до життя в цілому;

- частішання форм поводження, зв'язаних з ухиленням від роботи (прогули, часте перебування на лікарняних).

31 (48,4 2,3%)

31 (48,4 2,3%)

11 (16,7 1,2%)

10 (14 1,3%)

<0,001

<0,001

У фазі резистенції, відзначеної в 23,4% осіб основної групи, що домінують симптомами були: неадекватне емоційне реагування (32,8%), емоційно-моральна дезорієнтація (21,9%) і редукція професійних обов'язків (25,0%). У групі порівняння домінуючими симптомами в цій фазі було неадекватне емоційне реагування (10,3%) і редукція професійних обов'язків (10,3%), фаза резистентності сформувалася в 8,8% осіб (р<0,05).

Таким чином, в основній групі фази напруги і резистентності виявлені в 48,4% обстежених (середня величина рівня емоційного вигоряння 1449,12), у той час як у групі порівняння – тільки в 16,2% (середня величина рівня емоційного вигоряння 1236,9%). Установлено кореляційні залежності між рівнем емоційного вигоряння і віком обстежених (r = 0,486 при р < 0,05), їхньою матеріальною забезпеченістю (r = 0,254 при р < 0,1) і наявністю в них невротичної симптоматики (r = 0,426 при р < 0,01). Найбільш виражений кореляційний зв'язок спостерігався між рівнем емоційного вигоряння і стажем роботи обстежених в умовах хронічного емоційного стресу.

Як показало комплексне експериментально-психологічне дослідження, у розвитку синдрому емоційного вигоряння істотне значення мали такі особливості особистості, як залежність обстежених (р=0,006), схильність до логічних міркувань із приводу різних життєвих колізій обстежених (р=0,0003), конформізм (р=0,004), а також різке підвищення усіх видів тривожності (464,7 бали) і показників загальної інтернальності (р=0,001) (Табл. 6).

Loading...

 
 

Цікаве