WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Системно-структурний аналіз психічних розладів і особливості військово-медичної експертизи у спів-робітників правоохоронних органів (автореферат) - Реферат

Системно-структурний аналіз психічних розладів і особливості військово-медичної експертизи у спів-робітників правоохоронних органів (автореферат) - Реферат

3) відсутність соціальної підтримки (головним чином з боку родини і близьких родичів) або неадекватне ставлення до неї самого пацієнта.

Таблиця 2

Залежність рівня компенсації стійких змін особистості від

тривалості роботи в умовах хронічного стресу

Тривалість роботи в умовах емоційного стресу

Стан компенсації

Стан хитливої компенсації

Стан декомпенсації

Усього

абс.

%

абс.

%

абс.

%

1-5 років

20

100,0

-

-

-

-

20

6-10 років

30

81,1

7

18,9

-

-

37

11-15 років

42

75,0

14

25,0

-

-

56

16-20 років

18

51,4

10

28,6

7

20,0

35

понад 20 років

46

54,8

27

32,1

11

13,01

84

разом

156

67,2

58

25,0

18

7,8

232

Вивчення механізмів несприятливої динаміки стійких змін особистості в співробітників спецпідрозділів міліції показало, що при станах декомпенсації, у порівнянні з групою здорових співробітників і особами з компенсованими формами СИЛ, спостерігалися значне збільшення показників по більшості шкал тесту Ямпольского (нейротизм (8,70,8 бала; р<0,05), психотизм (7,70,9 бала; р<0,05), депресія (9,51,1 бала; р<0,05), загальна активність (2,20,4 бали; р<0,05) і ін.), високий рівень ситуаційної і невротичної тривоги зі значно вираженою незадоволеністю життям, роботою і порушенням продуктивної діяльності, а також низькі показники соціальної адаптації. Предикторами декомпенсації СИЛ за даними психофізіологічних досліджень були різке уповільнення швидкості простих і складних сенсомоторних реакцій (4,92 і 4,62 бали при нормі – 1,84 і 1,66 бала, р<0,05), зниження рухливості основних нервових процесів.

Таблиця 3

Рівень компенсації стійких змін особистості в залежності від тривалості стресових впливів і стресостійкості пацієнтів

Тривалість роботи в умовах емоційного

стресу

Рівень стресостійкості

Вірогідність розходжень

стан компенсації

стан хитливої компенсації

стан декомпенсації

1-5 років

14512,3

-

-

-

-

6-10 років

14011,7

23017,6

-

р1<0,05

-

11-15 років

16114,1

25615,8

-

р1<0,05

-

16-20 років

17515,2

26414,3

32018,7

р1<0,05

р2<0,05

понад 20 років

18716,5

29517,1

34119,3

р1<0,05

р2<0,05

Примітка: р1 – вірогідність розходжень показників при станах компенсації і хитливої компенсації; р2 – вірогідність розходжень показників при станах компенсації і декомпенсації.

Значну частину співробітників ОВС із діагностованими психічними розладами склали ліквідатори наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Із 132 обстежених хворих у 46,2% були виявлені симптоми органічного астенічного (емоційно-лабільного) розладу, у 28,8% - органічного розладу особистості й у 25,0% - хронічної зміни особистості.

Проведений аналіз співвідношення психічних факторів дозволив виділити основні механізми дестабілізуючого впливу системних соматичних захворювань на психічний стан обстежених:

- переживання, що травмують, у зв'язку з множинністю соматичних симптомів;

- безпосередній вплив соматичного патологічного процесу на функціональний стан головного мозку і психічну сферу (зокрема, при церебрально-васкулярних захворюваннях і захворюваннях щитовидної залози);

- хронічні болючі відчуття, що провокують депресивні (астено-депресивні) стани;

- тривале медикаментозне лікування (наприклад, прийом деяких гіпотензивних засобів), що сприяє дестабілізації емоційної сфери;

- усвідомлення можливого погіршення соціального стану, зниження активності і професійної продуктивності, порушення сімейних взаємин у зв'язку з хронічним соматичним неблагополуччям (соматичний стан у цих випадках виступав у ролі "життєвої події", що провокує психічний розлад).

Сумарне значення показника зниження якості життя в цих пацієнтів склало 38,010,01 бала, а в групі порівняння (співробітники ОВС аналогічного віку, що не брали участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС) – 21,037,11 бала; р=0,000004, що свідчить про дифузійне відчуття зниження своїх можливостей на рівних брати участь у сімейному, особистісному і громадському житті.

Із ще більшим ступенем вірогідності відрізнялися рівні показників фактора порушень функціонування "Я" (р=0,000003). Показник в основній групі склав 15,42,97 бали, а в групі порівняння – 8,73,07 бали, що є доказом неминучої необхідності самообмеження, зменшення резерву вільного часу, а також заклопотаності зниженням своєї сили, упевненості в собі.

У діапазоні низьких оцінок у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС знаходилися показники по шкалах "кар'єра" 4,002,44 бали, особистісних довгострокових і короткочасних прагнень (3,131,57 бали), самовідчуття здоров'я (2,371,67 бали), індивідуального спілкування (4,302,63 бали), можливості перепровадження на самоті (4,332,43 бали), релігійної і духовної підтримки (3,832,96 бали), ставлення до фізичного стану і навколишнього середовища (2,971,94 бали), життєвих криз за останні 6 місяців (3,072,07 бали), задоволеності своєю фізичною активністю (3,771,86 бали), задоволеності сном (2,502,29 бали), здатності самостійно приймати рішення (3,301,47 бали), індивідуальної і професійної гнучкості (4,22,49 бали), схильності до гніву (3,172,04 бали), самоповаги (3,972,60 бали), чіткості життєвих цінностей і принципів (4,132,31 бали).

За всіма перерахованими вище шкалами середні значення показників були нижче середнього рівня індексу якості життя (4,710,91 бали), що в цілому відбивало стан хронічного дистреса і дезадаптації особистості в різних сферах соціального і професійного функціонування співробітників ОВС, що брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. До найбільш загальних ознак особистісної дисфункції віднесений високий рівень емоційної напруги, особистісної і ситуаційної тривоги, зниження адаптаційних можливостей, каталізація занепокоєння за своє здоров'я в умовах пролонгованого стресу, безперспективність і безглуздість життя, високий рівень конфліктності, гіперсинзитивність, порушення інтелектуального контролю, "відхід у хворобу".

При ретроспективному аналізі випадків самогубства співробітниками правоохоронних органів установлено, що 94,4% суіцидентів були люди, що ніколи, у т.ч. у пресуіцидальний період не зверталися за психіатричною допомогою і тільки 5,6% страждали гострими психічними розладами. У жодного з них не було аутоагресивного анамнезу. У 63,4% випадках суїциди відбувалися у віці від 25 до 40 років, а 83,1% співробітників мали багаторічний стаж роботи в ОВС, що не дозволяло однозначно розглядати причини їхнього аутоагресивного поводження у зв'язку з проблемами професійної адаптації.

Мотиви, з яких співробітники міліції чинили самогубства, не мали яких-небудь відмітних рис від аналогічних дій цивільних осіб. 56,4% покінчили з життям через побутові мотиви, основними з яких були сімейна невпорядкованість, конфлікти з родичами і скрутний матеріальний стан у родині. 5,6% вчинили самогубство з маревних мотивів; у 32,4% випадків справжні мотиви залишалися невідомими, але приблизно були зв'язані зі службовими взаєминами, і тільки 5,6% співробітників зробили аутоагресивні дії через острах покарання при здійсненні службових провин. 56,3% покінчили з життям через повішення, 9,9% - за допомогою вогнепальної мисливської зброї, 8,5% - зістрибнувши з висоти, табельну зброю застосували проти себе тільки 21,1% осіб.


 
 

Цікаве

Загрузка...