WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Системно-структурний аналіз психічних розладів і особливості військово-медичної експертизи у спів-робітників правоохоронних органів (автореферат) - Реферат

Системно-структурний аналіз психічних розладів і особливості військово-медичної експертизи у спів-робітників правоохоронних органів (автореферат) - Реферат

- "Суіцидологія: теорія і практика" (1998р., м. Київ),

- "Психологія суіцидальноі проведінки: діагностика, корекція, профілактика (2000р., м. Київ).

- науково-практичної конференції з міжнародною участю "Психіатрія, наркологія і медична психологія сьогодні" (23-24 вересня 2004р., м.Луганськ).

- 1-й міжнародній науково-практичній школі-семінарі "МКХ-10 – методологія і практика клінічного використання у психіатрії" (11-16 грудня 2000р., м.Святогорськ, Донецька область).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 28 наукових праць, у тому числі 20 статей у спеціалізованих виданнях, затверджених ВАК України (з них 15 - без співавторів), 6 у матеріалах конференцій і симпозіумів, а також 2 методичні посібники.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду медичної інформації, 8 розділів власних досліджень, узагальнення результатів дослідження, висновків і списку використаних літературних джерел. Вона викладена на 300 сторінках машинописного тексту (258 сторінок – основний текст дослідження і 42 сторінки – список використаних джерел). Список використаної літератури складається з 454 джерел (з них 268 - украіно- і російськомовні і 186 - закордонні). Матеріал дисертації проілюстрований 26 таблицями, 10 малюнками і 7 повними описами досліджених клінічних випадків.

Основний зміст роботи

Аналіз джерел медичної інформації свідчить, що діяльність відомчої психіатричної служби системи МВС, залишаючись дещо ізольованою від "цивільної" психіатрії, не має ні своєї концептуальної основи, ні науково обґрунтованих підходів до практичної реалізації специфічних психолого-психіатричних проблем, що виникають на різних етапах професійної діяльності співробітників міліції. Сучасні наукові дослідження в цій області не дають чіткого уявлення про поширеність, клінічну структуру і специфічні особливості психічних розладів і змін особистості у співробітників правоохоронних органів, не розглядаються механізми їхнього формування, питання психопрофілактики і військово-медичної експертизи.

Саме тому почате дисертаційне дослідження присвячене обговоренню основних положень висунутої теоретичної моделі системно-структурного вивчення клініко-психопатологічних розладів, що виникають у співробітників ОВС на різних етапах їхньої професійної діяльності. Для її розробки сформульована дослідницька гіпотеза, заснована на багатогранному підході до оцінки патодинамічних, індивідуально-психологічних і соціальних характеристик пацієнта і вирішенню клініко-експертних питань.

Програма дослідження включала комплексне вивчення співробітників ОВС із різними психічними розладами з урахуванням специфічних особливостей професійної діяльності, а також вимог, пропонованих до їх професійної придатності і нормативних підходів до проведення військово-медичної експертизи. Робота проводилася на базі військово-лікарської комісії і Центра психіатричної допомоги і професійного психофізіологічного добору УМВС України в Донецькій області.

У дослідження був включений наступний контингент співробітників ОВС:

1. Особи з психічними розладами серед вступаючих на службу (532 особи) або навчання (175 чоловік) в установи і навчальні заклади системи МВС.

2. Хворі, звільнені з ОВС у зв'язку з різними психічними захворюваннями — 120 чоловік. Середній вік хворих склав 37,39,5 років, стаж роботи в органах внутрішніх справ — 13,31,3 роки. 62,5% хворих мали вищу освіту, 37,5% — середню. 31,7% хворих склали рядові, 10,0% — прапорщики і 58,3% — офіцери. Розподіл хворих за діагностичними категоріями були такими: органічні психічні розлади — 30,0% хворих; шизофренія і маревні розлади — 20,0%; невротичні і соматоформні розлади — 15,0%; розлади особистості — 11,0%; гострі і транзиторні психічні розлади — 10,0%; афективні розлади — 7,0%; інші — 4,0 % хворих.

3. Співробітники спецпідрозділів міліції (група затримки державної служби охорони) зі стійкими змінами особистості в умовах хронічного емоційного стресу — 232 особи. За віком всі обстежені цієї групи розподілилися в такий спосіб: до 30 років — 67 чоловік (28,9%), 31-44 роки — 86 чоловік (37,0%), 45 років і більше — 79 чоловік (34,1%). Їхня професійна діяльність була пов'язана з постійним чеканням (переживанням) надзвичайних ситуацій, перебуванням у стані бойової готовності, непередбачуваністю наслідків травматичних подій. Специфіка їхньої роботи полягала в регулярних оперативних чергуваннях на об'єктах з підвищеною небезпекою нападу. Всі особи цієї групи позитивно характеризувалися на службі, мали гарні показники бойової підготовки, неодноразово брали участь у складних оперативних ситуаціях.

4. Співробітники ОВС із синдромом емоційного вигоряння — 132 особи. У цю групу ввійшли особи зі стажем роботи 10-15 років (68 чоловік) і більш 20 років (64 особи). Основну частину випробуваних склали особи чоловічої статі, що займаються за родом своєї діяльності безпосередніми контактами з людьми з високою ймовірністю виникнення професійної деформації (слідчі, співробітники карного розшуку, дознавачі).

5. Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС із психічними розладами, що працюють у системі ОВС — 132 особи. Вік переважної більшості пацієнтів цієї групи (112 чоловік — 84,8%) склав від 35 до 50 років. Були одружені на період обстеження 110 (83,3%) осіб. Середню освіту мала 31 (23,5%) людина, середню спеціальну — 83 (62,9%), вищу — 18 (13,6%). Усі хворі обстежилися через 13-15 років після аварії, як правило, перед звільненням у запас за вислугою років. Цей контингент характеризувався масовими і поєднуваними захворюваннями різних органів і систем.

6. Особи, що покінчили життя самогубством — 71 чоловік. У віці до 25 років було 22,5% людей, від 25 до 40 років — 63,4% і у віці 40 років і більше — 14,01% людей. Значна частина суіцидентів мала середню і середню фахову освіту (77,5%) і позитивно характеризувалася по службі. За стажем роботи в ОВС особи з аутодеструктивною поведінкою розподілилися в такий спосіб: 16,9% — до 1 року; 32,4% — від 2 до 5 років; 19,7% — від 5 до 10 років і 31,0% — більше 10 років.

7. Особи з невротичними і неврозоподібними розладами, звільнені в запас за вислугою років — 149 чоловік. Усі обстежені чоловіки у віці 45-55 років, що мають військове звання офіцера і стаж служби більш 20 років. За час служби при кількаразових психіатричних оглядах психічних розладів у них не було виявлено. У 45 чоловік (30,2%) був виявлений неврастенічний синдром (F 48.0), у 54 чоловік (36,2%) — розладу адаптації (F 43.2) і у 50 чоловік (33,6%) — неврозоподібні розлади (F 06.3-06.7).

Таким чином, у програму дослідження були включені 1543 особи із проблемами у сфері психічного здоров'я, виявленими на різних етапах їхньої службової діяльності в органах і підрозділах УМВС України в Донецькій області. Контрольну групу склали 120 співробітників міліції, що не мали психічних розладів. Групи, що представляють основний і контрольний контингенти були в кількісному, демографічному і професійному плані порівняні. Стосовно більшої частини з них приймалися експертні рішення про професійну придатність до служби в ОВС. Усі обстежені чоловіки у віці від 17 до 55 років.

Складність досліджуваної проблеми і її багатоаспектність визначили вибір наступних основних методів дослідження: клініко-психопатологічний, клініко-динамічний, експериментально-психологічний, психофізіологічний, електроенцефалографічний і математично-статистичний. Використані методи і розроблена автором процедура дослідження дозволили зробити структурно-динамічний аналіз психічних розладів і хронічних змін особистості у співробітників міліції і на цій основі розробити модель відомчої психіатричної допомоги, що передбачає теоретично і клінічно обґрунтовану багатогранну стратегію адекватного рішення лікувально-діагностичних і експертних питань у конкретно-специфічних умовах професійної діяльності. Ця модель враховує законодавчо сформульовані загальні принципи надання психіатричної допомоги і розглядає її з позиції гармонічного сполучення лікувально-оздоровчих заходів з необхідністю зміцнення правоохоронного потенціалу співробітників міліції.

Результати проведених досліджень

Поширеність виявлених психічних розладів склала 20,4% на 1000 вступаючих на службу і 16,2% на 1000 вступаючих на навчання в навчальні заклади МВС.

У групі осіб, що приходять на роботу, у 264 чоловік (50,5%) діагностовані органічні (симптоматичні) неврозоподібні розлади, у 208 (39,8%) – невротичні і соматоформні розлади, у 39 (7,5%) – розлади особистості й у 12 чоловік (2,2%) – розумова відсталість.

Loading...

 
 

Цікаве