WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Системно-структурний аналіз психічних розладів і особливості військово-медичної експертизи у спів-робітників правоохоронних органів (автореферат) - Реферат

Системно-структурний аналіз психічних розладів і особливості військово-медичної експертизи у спів-робітників правоохоронних органів (автореферат) - Реферат

5. Оцінити особливості психічних розладів і якості життя у співробітників ОВС, що брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

6. Провести ретроспективний аналіз факторів, що предиспонують, аутоагресивного поводження (завершених суїцидів) серед співробітників ОВС.

7. Вивчити механізми і структурно-динамічні особливості невротичних і неврозоподібних розладів у співробітників міліції, що звільняються в запас.

8. Оцінити ефективність первинних психопрофілактичних заходів на етапах добору кандидатів на службу і навчання в установи і навчальні заклади системи МВС.

9. Розробити заходи щодо удосконалення організації і соціально-правових аспектів військово-медичної експертизи осіб із психічними розладами.

Об'єкт дослідження – психічні розлади і військово-медична експертиза співробітників правоохоронних органів.

Предмет дослідження – закономірності і причини формування психічних розладів на різних етапах професійної діяльності, багатогранний підхід до організації військово-лікарської експертизи.

Методи дослідження. Соціально-демографічний, клінічний, клініко-психопатологічний, клініко-патопсихологічний, клініко-динамічний і статистичний. Для оцінки клініко-динамічних особливостей психічних розладів використовувався метод структурованого клініко-психопатологічного дослідження, а також ретроспективного клінічного аналізу за допомогою формалізованої анкети. Для виявлення стійких змін особистості в рамках експериментально-психологічного дослідження використовувалися стандартизовані питальники: тест Ямпольского, тест Кетелла, а також тест Розенцвейга і метод рефлексометрії. Для оцінки рівня емоційного вигоряння застосовувалася методика В.В. Бойко, а з метою установлення факторів, що сприяють емоційному вигорянню і професійній деформації особистості – шкала реактивної й особистісної тривожності Спілберга – Ханіна, СМІЛ, метод діагностики міжособистісних відносин Т.Лірі і методика діагностики рівня суб'єктивного контролю Дж. Роттера. Рівень стресостійкості визначався за допомогою методики Холмса – Раге. Програма дослідження якості життя пацієнтів включала визначення індексу якості життя (С. Єліот Ретерт) і формалізований питальник А.И.Сердюка.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше проаналізований міжнародний досвід рішення проблем психічного здоров'я, психопрофілактики і військово-медичної експертизи у співробітників правоохоронних органів і намічені основні напрямки досліджень у цій області стосовно до великого промислового регіону України.

Уперше на основі комплексного багатофакторного дослідження вивчені і систематизовані порушення психічного здоров'я у співробітників ОВС на різних етапах їхньої професійної діяльності і розроблена концептуальна модель їх психопрофілактики і військово-медичної експертизи. Вивчено структуру і поширеність психічних розладів у співробітників ОВС, у тому числі роботи, що визначаються специфікою, у правоохоронних органах, тактика їхнього психіатричного огляду і військово-лікарської експертизи, проаналізовані дані про вплив тривалості роботи в умовах хронічного емоційного стресу і рівня стресостійкості співробітників міліції на ймовірність виникнення психічних розладів.

Уперше вивчені і систематизовані клінічні форми стійких змін особистості, типологізовані особливості їхніх динамічних проявів на клінічному і субклінічному рівні. Уперше на основі дискримінантного аналізу визначена діагностична значимість різних методів дослідження, а також діагностичні психолого-психофізіологічні критерії і механізми несприятливої динаміки ранніх проявів стійких змін особистості у співробітників ОВС, що працюють в умовах хронічного стресу, залежність ступеня їхньої компенсації від тривалості роботи в екстремальних умовах.

Уперше була вивчена структура і частота різних фаз емоційного вигоряння в залежності від стажу роботи в правоохоронних органах, проведений кореляційний аналіз залежності рівня емоційного вигоряння від клініко-соціальних характеристик пацієнтів, виділені фактори ризику формування синдрому вигоряння, проведена типологізація внутрішньоособистісних психологічних конфліктів при невротичних розладах.

Уперше уточнені мотиви, життєві обставини й індивідуально-психологічні фактори, що предиспонують, суіцидальній активності співробітників ОВС.

На контингенті осіб із психічними розладами, зв'язаними за участю в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, виділені основні механізми дестабілізуючого впливу системних соматичних захворювань і особливостей професійної діяльності на характер психічних порушень, соціальне функціонування і якість життя потерпілих.

Практичне значення отриманих результатів. Отримані в процесі дисертаційного дослідження дані дозволили поліпшити лікувально-діагностичну, психопрофілактичну й експертну допомогу співробітникам міліції з різними психічними розладами. Уперше в процесі дисертаційного дослідження були систематизовані основні проблеми, зв'язані з психічним здоров'ям співробітників різних підрозділів ОВС на різних етапах їхньої професійної діяльності.

Отримані дисертантом експериментальні дані істотно доповнюють сучасні уявлення щодо ролі хронічного емоційного стресу у формуванні психічних розладів.

На основі системно-структурного підходу до дослідження на концептуальному рівні запропонована удосконалена модель організації психіатричного огляду і психофізіологічного добору співробітників для роботи в системі МВС, дані рекомендації з внесення змін в існуючі нормативні акти, що стосуються ВМЄ цього контингенту осіб. У результаті формально-логічного аналізу отриманих даних і відомчих інструкцій запропонована удосконалена технологія рішення проблем, зв'язаних із психічним здоров'ям співробітників ОВС, система психопрофілактики, підвищення їхньої стресостійкості, багатогранного (біопсихосоціального) підходу до оцінки їхньої професійної придатності.

За результатами роботи підготовлені і видані методичні рекомендації. Сформульовані висновки і пропозиції використовуються в діяльності Центра психіатричної допомоги і професійного психофізіологічного добору, службах по психологічному забезпеченню органів і підрозділів внутрішніх справ.

У цілому, отримані в роботі дані можуть бути використані психіатрами, психотерапевтами і психологами, що працюють у МНС, МВС і інших правоохоронних органах і медичних установах МОЗ України.

Результати дослідження впроваджені в практику: військово-лікарських комісій УМВД України м.Донецька, м.Харкова, Київської області; Донецьких, Луганських, Полтавських і Дніпропетровської обласних психіатричних лікарень; а також у педагогічний процес кафедр психіатрії Луганських, Запорізького, Одеського, Донецького і Харківського медичних університетів.

Особистий внесок здобувача. Дисертант самостійно виконав аналітичний огляд джерел науково-медичної інформації відповідно до теми дисертації, систематизував відповідний інструментарій дослідження, особисто дослідив 1543 співробітника міліції з різними психічними розладами, проаналізував 160 свідчень про хворобу військово-лікарської комісії, 71 особиста справа і матеріали службового розслідування співробітників міліції, що покінчили життя самогубством.

Це дозволило дисертантові сформувати бази даних отриманих результатів дослідження, здійснити їхню статистичну обробку, аналіз, інтерпретацію і зробити висновки. Здобувач особисто розробив усі основні теоретичні положення дисертаційної роботи, здійснив заплановані дослідження і їхнє практичне впровадження. Йому також належить розробка організаційних і соціально-правових аспектів ВМЄ осіб із психічними розладами.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертації доповідалися й обговорювалися на засіданнях Ученої медичної Ради (протокол № 1 від 16.02.2005р.), апробаційної ради Українського НДІ соціальної і судової психіатрії і наркології МОЗ України (протокол № 10 від 06.09.2005р.), а також на наступних конференціях, симпозіумах і семінарах:

- міжнародної науково-практичної конференції "Актуальні питання соціальної і судової психіатрії та наркології" (2001, Київ),

- Національному конгресі неврологів, психіатрів та наркологів України (11-14 червня 2002р., м. Харьків),

- республіканської науково-практичної конференції "Проблеми екстремальної психіатрії" (11-13.05.2000р., м.Харків),

- пленумові та конференції науково-практичного товариства неврологів, психіатрів та наркологів України "Якість життя хворих на психоневрологічні захворювання та членів їх сімей" (23-25 березня 2005р., м. Донецьк),

- на конференціях "Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності" (1997р., 1999р., м. Донецьк),

Loading...

 
 

Цікаве