WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Фармакологічні властивості феназепаму при різних шляхах введення (автореферат) - Реферат

Фармакологічні властивості феназепаму при різних шляхах введення (автореферат) - Реферат

Практичне значення одержаних результатів. Експериментально доведено, що внутрішньовенний шлях введення доцільно використовувати для гальмування гострих психічних станів.Показані переваги трансдермального шляху введення феназепаму для забезпечення пролонгованої тривалої дії препарату відносно внутрішньовенного та перорального способів введення.Доведено, що тривалість дії феназепаму при трансдермальному шляху введення забезпечується збільшенням кількості феназепаму в аплікованій системі.Експериментально показано доцільність використання сумісного введення феназепаму та фенобарбіталу при внутрішньовенному та пероральному введенні, яке приводить до пролонгації фармакологічної дії, що є дуже важливим при фармакотерапії епілепсії. Результати дослідження науково обґрунтовують доцільність використання різних шляхів введення феназепаму в клінічній практиці для лікування різних захворювань центральної нервової системи; також результати роботи можуть бути використані у науковій роботі та навчальному процесі вузів.

Особистий внесок дисертанта. Автором особисто проведено патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури з обраної проблеми, виконано експериментальні дослідження, проведено аналіз отриманих даних, проведено статистична обробка, оформлені таблиці та графіки, сформульовані висновки. 14С-феназепам було синтезовано у відділі медичної хімії Фізико-хімічного інституту ім.

4

О. В. Богатського НАН України, старшим науковим співробітником, к.х.н. В. І. Павловським, за що автор висловлює щиру подяку.

Апробація матеріалів дисертації. Результати досліджень доповідались на V Національному з`їзді фармацевтів України (Харків, 1999), 59th International Congress of Pharmacy and Pharmaceutical Sciences (Barcelona, 1999), Millennial World of Pharmaceutical Sciences (San-Francisco, 2000), V конференції молодих учених та студентів хіміків Південного регіону України (Одеса, 2002), IV Української науково-практичної конференції з міжнародною участю з клінічної фармакології (Вінниця, 2004).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 друкованих робіт, з них 7 – наукових статей у фахових журналах (5 – у журналах, рекомендованих ВАК України), та 5 – тез доповідей на конференціях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 137 сторінках, містить вступ, огляд даних літератури, опис матеріалів та методів досліджень, 3 розділа власних досліджень, заключну частину та висновки. Робота містить 61 рисунок та 8 таблиць, 2 додатки, список використаної літератури нараховує 159 джерел, з яких іноземних - 111.

ОСНОВНІЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Досліди були проведені на 1200 безпородних мишах масою 18-22 г розведення віварію Одеського державного медичного університету. Дослідження проводили відповідно до вимог Комітету з біоетики Державного фармакологічного центру МОЗ України (Посвідчення № 20 від 20 вересня 2005 р.), протокол № 1, від 25.10.2005 р.

Феназепам вводили внутрішньовенно, перорально (у дозах 4-10 мг/кг) та трансдермально (у концентрації 0,08-1 мг/см2). Відповідні показники з фармакологічній активності реєстрували через визначені проміжки часу, залежно від шляху введення – в інтервалі від 10 хв до 48 год. Протисудомний ефект феназепаму оцінювали по антагонізму з коразолом (введення 1 % розчину коразолу у хвостову вену тварин через визначені проміжки часу) з реєстрацією мінімальних ефективних доз коразолу, який викликає клоніко-тонічні судоми (ДКТС) та тонічну екстензію (ДТЕ) у експериментальних тварин у порівнянні з контролем (Зіньковський В.Г. і спів., 1988). Також протисудомну дію вивчали за методом максимального електрошоку, який у найбільшій мері корелює з клінічними проявами grand mal (Toman J.T.P., 1946). Седативна та анксіолітична дія феназепаму оцінювалась за допомогаю метода норкової камери, відкритого полю (File S.E., 1975) та метода чорно-білої камери (Лапин И.П., 1999). Міорелаксантну дію препарату вивчали за методом обертового стрижня (Luisa de Angelis, 1979). У фармакокінетичних дослідженнях використовували 14С-феназепам, з хроматографічною чистотою 93,3-

5

95,7 %, та питомою активністю 0,1 Ки/моль. Для визначення кількості 14С-матеріалу у органах та тканинах експериментальних тварин, використовували сцінтілляційну фотометрію. Біологічний матеріал тварин гідролізували мурашиною кислотою, та визначали загальний вміст радіоактивного 14С-матеріалу на рідинному сцинтиляційному фотометрі TRI-CARB 2700 (Canberra PACKARD, США). Експериментальні результати були оброблені загальноприйнятими методами з обчислюванням середньої арифметичної величини, середнього відхилення середньої арифметичної, критерію Ст`юденту та коефіцієнту достовірності з використанням програми Excel 2003.

Результати дослідження та їх обговорення. Однією з особливостей дії феназепаму є його здатність оказувати протисудомну дію по антагонізму до судомних агентів (Андронати С.А., и др., 1985). Динаміка протисудомної дії феназепаму залежно від способу його введення, оцінювалася на підставі реєстрації мінімальних ефективних доз (МЕД) коразолу, що викликають клоніко-тонічні судоми (КТС) та тонічну екстензію (ТЕ) у експериментальних тварин відносно контрольних значень (рис. 1).

6

Максимальний протисудомний ефект, який визначається за клоніко-тонічними судомами і тонічною екстензією при внутрішньовенному введенні феназепаму, розвивається вже через 10 хв з моменту введення, потім відбувається зниження ефекту і через 25 год він виходить на рівень контрольних значень. При пероральному введенні максимальний протисудомний ефект реєструється через 3 год після введення, потім до 20 год він знижується і через 35 год виходить на рівень контрольних значень. При трансдермальному введенні протисудомний ефект виходить на стаціонарний рівень через 4 год з моменту аплікування ТТС і підтримується протягом 48 год.

Вивченням впливу концентрації феназепаму у складі ТТС на протисудомну активність тварин було встановлено, що використання мінімальної концентрації препарату призводить до зниження протисудомного ефекту на рівень контрольних значень через 48 год з моменту аплікації. Використання більш високої концентрації феназепаму забезпечує і більш пролонговану дію препарату у складі ТТС; так протисудомний ефект реєструється на протязі 48 год і лише через 72 год з моменту аплікації ТТС наближається до рівня контрольних значень (табл. 1).

Таблиця 1

Протисудомна активність феназепаму при його

трансдермальному введенні (1 мг/см2)

Час, год.

МЕД коразолу, мг/кг

клоніко-тонічні судоми

тонічна екстензія

контроль

75 2

98 2

0,5

79 3

113 2***

1

101 4**

132 5***

3

92 7

123 7**

6

100 3***

134 5***

8

102 5**

147 5***

12

120 1***

167 2***

24

109 5***

150 5***

48

111 2***

158 2***

72

79 3

113 2***

Примітка: * - p < 0,05, ** - p < 0,01, *** - р < 0,001 відносно контрольних значень

Збільшення концентрації феназепаму у складі ТТС призводить до нелінійного збільшення реєструємого протисудомного ефекту, що пов'язано із пропускною здатністю шкіри (рис. 2).

7

Протисудомна дія феназепаму залежно від шляху його введення оцінювалася також за методом максимального електрошоку.

Loading...

 
 

Цікаве