WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Фармакологічні властивості феназепаму при різних шляхах введення (автореферат) - Реферат

Фармакологічні властивості феназепаму при різних шляхах введення (автореферат) - Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ

Одеський Державний Медичний Університет

АЛЕКСАНДРОВА оЛЕКСАНДРА іГОРІВНА

удк 615.214:615.032

Фармакологічні властивості феназепаму при різних шляхах введення

14.03.05 – фармакологія

а В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

одеса – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Одеському національному університеті ім. І.І.Мечникова МОН України

Науковий керівник доктор біологічних наук, професор

Кравченко Ірина Анатоліївна,

Одеський національний університет

ім. І.І.Мечникова МОН України, м. Одеса,

професор кафедри фармацевтичної хімії

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Рожковський Ярослав Володимирович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, м. Одеса, завідувач кафедри фармакогнозії

доктор біологічних наук, професор Маслова Наталія Федорівна, Державний науковий центр лікарських засобів МОЗ України, м. Харків, завідуюча лабораторії біохімічної фармакології

Провідна установа:

Інститут фармакології татоксикології АМН України, відділ фармакокінетики, м. Київ

Захист дисертації відбудеться "19" квітня 2006 р. о 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.600.01 при Одеському державному медичному університеті МОЗ України (65082, Одеса, Валіхівський пров., 2).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Одеського державного медичного університету МОЗ України (65082, Одеса, Валіхівський пров., 3)

Автореферат розісланий "17" березня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

к.мед.н., доцент Годован В.В.

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Транквілізатори знайшли найбільш широке застосування в медичній практиці завдяки високій ефективності при лікуванні неврозів, неврозоподібних і психопатичних станів. Вони являють собою одне з найбільш значних досягнень фармакології за останні десятиліття (Харкевич Д.А., 2004 Машковский М.Д., 2004). Ефекти бенздіазепінів обумовлені їх впливом на різні відділи центральної нервової системи. З точки зору фармакокінетики, усі бенздіазепіни поділяються на 3 групи: швидкодіючі, середньодіючі та повільнодіючі. Кожна з груп препаратів має ряд своїх переваг і недоліків. Так, швидкодіючі препарати дозволяють досягти необхідного терапевтичного ефекту за мінімальний час, повільнодіючі препарати забезпечують пролонгований фармакотерапевтичний ефект. Однак, синтез окремих препаратів кожної групи, а також їх доклінічні та клінічні дослідження вимагають значних економічних витрат. Поєднати зазначені дії можна і в одному препараті шляхом зміни способу введення даного препарату, тобто шляхом варіювання його лікарської форми. Оптимальний вплив лікарських препаратів на організм у значній мірі залежить від способу введення. Шлях введення ліків є головним фактором, який відповідає за проявлення фармакологічної активності ліків, швидкість розподілу по органам і тканинам, за інтенсивність метаболізму та процес виведення ліків з організму (Фирсов А.А., Пиотровский В.К., 1994, Харкевич Д.А., 1996).

Основне призначення різноманітних лікарських форм, які мають застосування у медицині, полягає в забезпеченні певної кількості діючої речовини у крові для досягнення необхідного терапевтичного ефекту. Такі способи введення лікарських препаратів як пероральний, парентеральний, субкутальний та інші не завжди приводять до оптимального фармакотерапевтичного ефекту. Тому, у цей час, однією з важливих проблем є пошук і створення нових лікарських форм для оптимізації фармакотерапевтичного впливу на організм (Головенко М.Я., 2004).

Найбільш поширеним шляхом введення транквілізаторів в повсякденній медичній практиці є пероральний спосіб, але використання багаторазових пероральних введень транквілізаторів при тривалому лікуванні хронічних неврологічних захворювань може привести до виникнення побічних ефектів (Лоуренс Д.Р., Бенитт П.Н., 1991, Александровский Ю.А., 1993, Мосолов С.Н., 1996); тому більш доцільно у цьому випадку використання трансдермального шляху введення препаратів, зокрема феназепаму (Андронати С.А., и др., 1985). Цей шлях введення здійснюється завдяки доставки препарату крізь неушкоджену шкіру за допомогою так званих трансдермальних терапевтичних систем (ТТС), які підтримують вміст препарату в організмі на необхідному стаціонарному терапевтичному рівні протягом 2-3 діб. За останні 10–15 років створено близько 30

2

трансдермальних лікарських препаратів, понад 50 перебувають у стадії розробки (Brown L., Langer R., 1998). В деяких екстрених випадках особливе значення має внутрішньовенне введення похідних 1,4-бенздіазепіну. Тому, при використанні феназепаму при різних шляхах введення та підборі необхідної лікарської форми необхідним є вивчення та проведення порівняльного аналізу фармакодинамічних та фармакокінетичних параметрів феназепаму залежно від шляху введення.

Зв`язок роботи з науковими програмами та темами. Дана робота була виконана на базі Хіміко-фармацевтичного навчально-науково-виробничого комплексу Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова МОН України та Фізико-хімічного інституту ім. О. В. Богатського НАН України в рамках НДР НАН України "Розробка фізико-хімічних основ створення трансдермальних систем доставки транквілізуючих, противірусних, антиагрегаційних засобів" (№ держреєстрації – 0100V001143) та "Синтез і структурно-функціональне вивчення лігандів рецепторів ЦНС, GP IIb/IIIa та нуклеїнових кислот" (№ держреєстрації – 0120001465). Дисертант є співвиконавцем.

Метою даної роботи було встановлення особливостей фармакологічних властивостей феназепаму при внутрішньовенному, пероральному та трансдермальному шляхах введення.

.Для досягнення цієї мети необхідно було вирішити наступні завдання:

  1. Провести порівняльний аналіз динаміки протисудомної дії по антагонізму з коразолом та за методом максимального електрошоку при різних шляхах введення.

  2. Вивчити особливості поведінкових реакцій тварин та прояву міорелаксації залежно від способу введення феназепаму.

  3. Визначити особливості процесів розподілу та накопичення феназепаму в організмі експериментальних тварин при внутрішньовенному, пероральному та трансдермальному шляхах введення.

  4. Визначити особливості біодоступністі феназепаму при трансдермальному введенні порівняно з пероральним та внутрішньовенним введенням.

  5. Вивчити особливості фармакологічної дії комбінованого введення феназепаму та фенобарбіталу при внутрішньовенному, пероральному та трансдермальному шляхах введення.

  6. Теоретично розрахувати на підставі ефекторного аналізу рівень вмісту феназепаму у біофазі дії при різних шляхах введення.

Об'єкт дослідження. Оптимізація фармакотерапевтичного впливу ліків на організм шляхом використання різних форм доставки діючої речовини до внутрішнього середовища організму.

3

Предмет дослідження.Особливості фармакологічної дії феназепаму та його фармакокінетики залежно від шляху його введення.

Методи дослідження. Фармакологічні, фізико-хімічні, радіоізотопні, математичні та статистичні методи дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше було проведено порівняльне вивчення фармакологічних властивостей феназепаму при різних шляхах його введення, яке показало, що можливо змінювати час його дії від швидкого до пролонгованого завдяки використанню різних шляхів введення. Було проведено порівняльний аналіз фармакокінетичних параметрів феназепаму та кінетики його розподілу по органах і тканинах експериментальних тварин при різних шляхах введення та було показано, що при трансдермальному введенні вдається уникнути метаболізму основної кількості препарату при його першому проходженні крізь печінку, а також уникнути різких коливань кількостей препарату в органах і тканинах тварин, які спостерігаються при внутрішньовенному введенні. Було показано, що біодоступність феназепаму при трансдермальному введенні, на відміну від внутрішньовенного, залежить від його концентрації у складі ТТС. Вперше було проведено порівняльну оцінку комбінованого введення феназепаму та фенобарбіталу при внутрішньовенному, пероральному та трансдермальному шляхах введення. Показано, що фенобарбітал значно потенціює дію феназепаму, що дає змогу зменшити його концентрацію при збереженні фармакологічної дії.

Loading...

 
 

Цікаве