WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Обгрунтування принципів гігієни порожнини рота в комплексі остеотропної терапії у хворих на генералізований пародонтит (автореферат) - Реферат

Обгрунтування принципів гігієни порожнини рота в комплексі остеотропної терапії у хворих на генералізований пародонтит (автореферат) - Реферат

Вперше обґрунтовано використання остеопатиту біологічного в складі зубної пасти. На моделі експериментального остеопорозу в щурів доведена виражена пародонтопротекторна дія зубної пасти „Гарант", обумовлена її вираженими остеотропними властивостями.

Доведена ефективність поєднаного використання розробленого комплексу раціональної гігієни порожнини рота і полімінерального препарату Кальцид-Магній при лікуванні хворих на генералізований пародонтит із супутньою системною патологією організму.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблено, обґрунтовано і впроваджено новий метод лікувально-профілактичної гігієни порожнини рота в хворих з різними клінічними варіантами перебігу генералізованого пародонтиту, що включає використання зубної пасти протизапальної дії серії "Восход" у період основного курсу лікування і зубної пасти "Гарант" з вираженими остеотропними властивостями в період ремісії захворювання. Показано, що проведення запропонованої раціональної гігієни порожнини рота закріплює досягнутий ефект основного курсу лікування пародонтиту, сприяє більш тривалій стабілізації патологічного процесу в тканинах пародонта і запобігає подальшому прогресуванню резорбції альвеолярної кістки.

У хворих на генералізований пародонтит із супутньою системною патологією, а також у жінок з гіпоестрогенією, обґрунтовано доповнення до запропонованого комплексу тривалого застосування полімінерального комплексу Кальцид-Магній.

Розроблена рецептура і проведено весь комплекс досліджень для промислового випуску нової лікувально-профілактичної зубної пасти „Гарант".

Розроблений метод лікувально-профілактичної гігієни порожнини рота в хворих на генералізований пародонтит впроваджено у клінічну практику кафедри терапевтичної стоматології Одеського державного медичного університету, відділу захворювань пародонта Інституту стоматології АМН України, терапевтичного відділення Одеської обласної клінічної стоматологічної поліклініки. Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі на стоматологічних кафедрах Одеського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто здійснено інформаційно-патентний пошук, проаналізована наукова література по темі дисертації, самостійно проведені всі клінічні та експериментальні дослідження, узагальнені і проаналізовані отримані результати, проведена їх статистична обробка, написана та оформлена дисертація. Разом з науковим керівником визначені мета і завдання дослідження, сформульовані основні висновки роботи.

Дисертант брала безпосередню участь у розробці рецептури і проведенні доклінічних випробувань зубної пасти "Гарант", створеної колективом авторів лабораторії гігієни порожнини рота Інституту стоматології АМН України під керівництвом докт. мед. наук Т.П. Терешиної, оформила науково-технічну документацію на нову зубну пасту.

Біофізичні і біохімічні дослідження проведені в лабораторії гігієни порожнини рота (зав. - д.мед.н. Терешина Т.П.), експериментальні на тваринах – у віварії (зав. – Ходаков І.В.) Інституту стоматології АМН України.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження повідомлені на ІІ (ІX) з'їзді Асоціації стоматологів України (Київ, 2005) і Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні питання дитячої стоматології та ортодонтії" (Одеса, 2005).

Публікації. Основні наукові і прикладні результати дисертації опубліковані в6 наукових працях, з них 4 статті в наукових фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, 1 деклараційний патент України і 1 тези в збірнику матеріалів з'їзду.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 184 сторінках і складається з вступу, огляду літератури, опису об'єктів і методів дослідження, 3-х розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, додатка. Фактичні дані приведені в 43 таблицях, ілюстровані 5 рентгенограмами. Список літератури включає 360 першоджерел, серед яких 122 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. Для досягнення поставленої мети і вирішення завдань дисертаційної роботи проведено експериментальні, клінічні і лабораторні дослідження. В експерименті використано 128 білих щурів, у клінічних дослідженнях взяли участь 110 осіб.

Експериментальні дослідження на тваринах проведені в 2 етапи. На першому етапі вивчали токсико-гігієнічні показники і специфічну ефективність нової зубної пасти "Гарант", на другому – ефективність комплексу зубна паста „Гарант"+ Кальцид-Магній на моделях експериментальної патології.

Токсикологічні дослідження зубної пасти "Гарант" проводили згідно вимог ДержСанПін (1999) і Фармкомітету МОЗ України (1994). Вивчали гостру і хронічну токсичність, шкірно-подразнюючу дію, подразнюючу дію при нанесенні на слизову оболонку порожнини рота, сенсибілізуючу дію і мікробну забрудненість зубної пасти.

Пародонтопротекторні ефекти зубної пасти були досліджені в експерименті на 48 білих щурах місячного віку. Було сформовано 4 групи тварин (по 12 у кожній групі): 2 контрольних і 2 дослідних. Щури 1-ої контрольної групи – інтактні тварин; у тварин 2-ої контрольної групи використовували зубну пасту-плацебо, яка не містить біологічно активних добавок; щурам 1-ої дослідної групи чистили зуби зубною пастою „Гарант" без сульфату магнію; 2-ої дослідної групи – зубною пастою „Гарант" з сульфатом магнію. Щурам 2-4 груп протягом 70 днів здійснювали щоденне ретельне чищення зубів.

Другий експеримент проведено на 80 білих щурах місячного віку, які були розділені на 8 груп (по 10 у кожній групі). Щури 1-4 груп утримувались на стандартному раціоні віварію (модель спонтанної атрофії альвеолярної кістки – Пешкова Л.В., 1997); щурам 5-8 груп моделювали системний остеопороз шляхом введення в харчовий раціон трилона Б (ЕДТА). Щури 1 і 5 груп – інтактні тварини, без лікувально-профілактичних заходів; щурам 2 і 6 груп щоденно чистили зуби зубною пастою „Гарант-2"; щурам 3 і 7 груп щоденно чистили зуби пастою „Гарант-2" і з першого дня експерименту уводили Кальцид-Магній у вигляді водної суспензії з розрахунку 250 мг/кг маси (оцінка профілактичного ефекту); щурам 4 і 8 груп щоденно чистили зуби пастою „Гарант-2" і з тридцятого дня експерименту уводили Кальцид-Магній аналогічно групам 3 і 7 (оцінка лікувального ефекту). Тривалість експерименту склала 56 днів (8 тижнів).

По закінченні експерименту у щурів збирали ротову рідину. Потім проводили евтаназію під рауш-наркозом методом тотального кровопускання, робили забір крові, виділяли блоки щелеп із зубами і стегнові кістки для подальших біохімічних і морфометричних досліджень.

У ротовій рідині, сироватці крові, гомогенатах альвеолярної і стегнової кісток визначали вміст кальцію і неорганічного фосфату (Леонтьев В.К., Петрович Ю.А., 1976).

Ступінь атрофії альвеолярного відростка щелеп визначали методом біометрії лінійних розмірів оголення коренів молярів (Николаева А.В., 1965) за допомогою бінокулярної лупи МБС-1.

У клінічних дослідженнях взяли участь 110 осіб: 12 практично здорових осіб з інтактним пародонтом (1 група порівняння) і 98 хворих на генералізований пародонтит (ГП) I-II ступеня, які за варіантом перебігу захворювання були розділені на 2 групи: 18 осіб з повільнопрогресуючим перебігом ГП (2 група порівняння) і 80 осіб з прогресуючим перебігом ГП (основна група).

Критеріями для виділення хворих в основну групу були активне зростання резорбтивних явищ в альвеолярній кістці, наявність виразної запальної реакції в яснах, часті (більше 2 на рік) періоди загострення. У хворих з повільнопрогресуючим ГП спостерігається в'ялий хронічний перебіг, помірно виражене прогрессування деструкції альвеолярної кістки і ясенних структур пародонта.

Стан тканин пародонта оцінювали на підставі анамнезу, клінічного огляду і визначення об'єктивних пародонтальних індексів: РМА, гігієни (ГІ) Грін-Вермільона (OHI-S), пародонтального (ПІ) Рассела (Rassel, 1956), проби на кровоточивість (J.Mulleman, 1971), а також середніх показників глибини пародонтальних кишень (у мм), утрати кісткової тканини (в балах), наявності гнійного ексудату з пародонтальних кишень, ступеня рухомості зубів.

Для оцінки ступеня і характеру деструкції кісткової тканини альвеолярного відростка проводили рентгенологічні дослідження. Контактні (внутрішньоротові) рентгенограми виконували на дентальному апараті "Siemens". Ортопантомографію щелеп проводили з використанням комп'ютерної діагностичної рентгенівської системи SIDEXIS з компонентом панорамної зйомки ORTHOPHOS–3 DS фірми SIRONA (Німеччина). Аналіз ортопантомограм здійснювали в програмі "Sidexis" у режимі Windows 98.

Рентгеноморфометричну оцінку стану альвеолярної кістки здійснювали двома методами: I – за ступенем деструкції альвеолярної кістки (Рабухина Н.А., Аржанцев А.П., 1999); II - за активністю остеопорозного процесу в альвеолярній кістці (Мащенко И.С., Самойленко А.В., 2002).

Лабораторні дослідження. В ранковий час натще у хворих робили забір ротової рідини. Визначали швидкість слиновиділення (мл/хв), рН і буферну ємність слини, далі проби заморожували для біохімічних досліджень.

Біохімічні дослідження проводили в надосадовій частині ротової рідини хворих, де визначали вміст кальцію, неорганічного фосфату і магнію (Леонтьев В.К., Петрович Ю.А., 1976), активність лужної фосфатази (Левицкий А.П. с соавт., 1973), активність малонового діальдегіду (МДА) (Стальная И.Д., Гаришвили Т.Г., 1977), активність антиоксидантних ферментів – супероксиддисмутази (СОД) (Чевару С. с соавт., 1985), глутатіонпероксидази (Ланкин В.З. с соавт., 1976) і глутатіонредуктази (Путилина Ф.Е., 1982).

Loading...

 
 

Цікаве