WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Застосування методу біохемілюмінесценції в токсикологічних дослідженнях (автореферат) - Реферат

Застосування методу біохемілюмінесценції в токсикологічних дослідженнях (автореферат) - Реферат

Особистий внесок здобувача. Здобувачем самостійно виконані експериментальна частина досліджень, розрахунки та побудова усіх графіків динаміки інтенсивності біохемілюмінесценції, вперше запропоновані критерії динамічних кривих БХЛ, зроблені аналіз літератури і статистична обробка отриманих результатів. Вибір теми, обґрунтування мети, завдань, програми дослідження, аналіз одержаних результатів і формулювання висновків проведені за участю наукового керівника. Автор брав особисту участь у написанні праць за темою дисертації, три роботи написані особисто автором. Біохімічні дослідження проводились разом з к.б.н., с.н.с. Центральної науково-дослідної лабораторії Харківського державного медичного університету Г.О. Логіновою. Дослідження особливостей біологічної дії ксенобіотиків на організм робітників хімічних виробництв проводили разом з к.б.н., завідувачем ЦНДЛ ХДМУ М.Г. Щербанем. Дослідження на людях (забір біологічного матеріалу – сечі, клітин букального епітелію) проводилися відповідно до Гельсінської декларації з прав людини від 1975 р. з доповненнями Конвенції Ради Європи „Про права людини у біомедицині" (1996 р.) і вимог комітету з біоетики при НАН та АМН України. Експериментальні дослідження на тваринах виконувалися відповідно до „Міжнародних рекомендацій проведення біомедичних досліджень із використанням тварин" (1985 р.), національних „Загальних етичних принципів експериментів на тваринах" (Україна, 2001 р.). Особистий внесок здобувача у всіх експериментах і дослідженнях становить понад 80 %.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації повідомлені й обговорені на VIII; IX; X; XI, XII й XIII Міжнародній науково-технічній конференції "Екологія і здоров'я людини" (АР Крим, 2000 - 2005 р.р.); 1-му Євразійському конгресі медичних фізиків, (Москва, РФ, 2001 р.); IV, V та VI Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми науки та освіти" (АР Крим, Ялта, 2003 р.; Алушта, 2004; 2005 р.р.).

Публікації. За результатами досліджень, що ввійшли до дисертації, опубліковано 24 наукові праці, з них 1 монографія (у співавторстві); 7 статей у фахових журналах та 5 публікацій у збірниках наукових праць, затверджених ВАК України; 9 тез і матеріалів конференцій; 2 Деклараційні патенти України на винахід. Без співавторів написано 3 праці.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу; розділів - огляду літератури, матеріалів й методів дослідження, власних досліджень, аналізу і обговорення результатів досліджень; висновків, списку з 290 використаних джерел літератури, з них 58 джерел зарубіжних авторів. Дисертація викладена на 188 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 59 рисунками та містить 22 таблиці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, сформульовані мета й задачі досліджень, наведені наукова новизна та практична цінність отриманих результатів. Відзначається особистий внесок здобувача. Вказується, на яких конференціях апробовані результати досліджень і кількість опублікованих робіт із теми дисертації.

У першому розділі представлений короткий аналіз сучасних літературних даних про токсичний вплив ксенобіотиків на функціональний стан системи вільнорадикального окислення (ВРО) біологічних об'єктів. Розглянуто застосування БХЛ методів в оцінці функціонального стану системи ВРО організму експериментальних тварин і людини при патологічних станах.

У другому розділі наведені матеріали та методи досліджень. Як об'єкти впливу на живий організм були використані синтезовані хімічні речовини: макроциклічний ефір - 12 краун-4; неонол- АФ 9-12; метилцелозольв (МЦ); макроциклічні поліефіри - Лд-303, 503, 703; прості поліефіри - Л-402-2-100, Л-1505, надані НВО "СинтезПАВ", які знайшли широке застосування в хімічній промисловості. Експериментальні дослідження виконані на 1520 тваринах: 1280 білих щурів популяції Вістар з початковою масою тіла 0,18 – 0,21 кг; 132 білі миші масою 0,021 - 0,023 кг; 108 морських свинок масою 0,35 – 0,38 кг.

Гігієнічні та біохімічні методи досліджень обрані відповідно до нормативних документів і рекомендацій з використання розрахункових й експериментальних методів при гігієнічному нормуванні хімічних сполук у воді водних об'єктів. При оцінці ступеня важкості токсифікації організму експериментальних тварин досліджуваними ксенобіотиками в дозах ДЛ100, ДЛ50, ДЛ50, а також у виявленні органів, систем і функцій організму, що найбільш ушкоджуються при їхній дії, застосовували метод БХЛ. Хемілюмінограми сироватки крові експериментальних тварин реєстрували на хемілюмінометрі ХЛМ1Ц-01. Для одержання посиленої БХЛ використовували 0,5 мл сироватки крові, 1,5 мл фізіологічного розчину, 50 мкл люміналу, 50 мкл 0,5% розчину Н2О2. Для визначення взаємозв'язку між ступенем кумуляції ксенобіотиків та параметрами динаміки інтенсивності біохемілюмінесценції будували динамічні криві інтенсивності БХЛ сироватки крові тварин, токсифікованих дозами 1/5 і 1/10 ДЛ50. Дослідження ЩРД ксенобіотиків проводили БХЛ і біохімічними методами. Для виявлення алергійної дії ксенобіотиків досліджували зв'язок між інтенсивністю БХЛ сироватки крові експериментальних тварин та показниками імунологічних тестів: реакції специфічної агломерації лейкоцитів (РСАЛ), реакції специфічного лізису лейкоцитів (РСЛЛ), реакції специфічного ушкодження базофілів (РСУБ) (Алексєєва О.Г., Дуєва Л.А., 1978). При дослідженні кореляційного зв'язку між інтенсивністю БХЛ водяних розчинів ксенобіотиків і їх стабільністю застосовували прямий інтерферометричний метод за допомогою інтерферометра ІТР-1 та непрямий метод (Гаршенін Є.Ф., 1968). Натурні дослідження дії ксенобіотиків на організм робітників хімічних виробництв проводили на об'єднаннях НВО "СинтезПАВ" (м. Шебекіно, Бєлгородська обл., Російська Федерація), ВО "Хімпром" (м. Первомайськ, Харківська обл., Україна), всього обстежено 296 робітників. Використовували методи біохемілюмінесценції та фосфоресценції (за допомогою фосфороскопа ФС-1) сечі робітників (Жуков В.І., Зайцева О.В., 1999). Для визначення токсичної дії ксенобіотиків на біологічний вік працівників хімічних виробництв використовувався цитобіофізичний метод внутрішньоклітинного мікроелектрофорезу ядер клітин букального епітелію людини (Шахбазов В.Г., 1996).

Статистична обробка результатів проведена за допомогою професійного пакету статистичного аналізу даних "STATISTICA 6,0 for Windows" з проведенням процедур кореляційного та регресійного аналізу. Вірогідність розходжень оцінювали за критерієм Ст'юдента при рівні значущості р < 0,05.

У третьому розділі наведені результатиособистихекспериментальних досліджень.

Ступінь інтоксикаціїлабораторних тварин оцінювали за показниками динаміки інтенсивності БХЛ. Виявлено чітку залежність параметрів динамічних кривих інтенсивності БХЛ від ступеня токсичності ксенобіотиків. Динамічні криві, побудовані для кожного виду ксенобіотика, являють собою часову залежність інтенсивності БХЛ I (імп/с) сироватки крові експериментальних тварин, токсифікованих різними дозами ксенобіотиків (ДЛ100, ДЛ50, ДЛ50, 1/5 ДЛ50, 1/10 ДЛ50), впродовж середньо-ефективного часу загибелі тварин ЕТ50 (рис. 1). Після токсифікації краун-ефіром 12 краун–4 інтенсивність світіння ХЛ реєстрували через 12; 24; 36; 48; 60 хвилин; неонолом АФ 9-12 - через 1; 3; 6; 9; 12 годин; метилцелозольвом (МЦ) – через 1,5; 3; 6; 9; 12; 15 годин; простим поліефіром Л-402 - через 5, 10, 15, 20, 25 годин.

Рис.1. Динаміка інтенсивності біохемілюмінесценції сироватки крові білих щурів при одноразовому введенні різних доз простого поліефіру Л-402

Уперше для визначення ступеня інтоксикації експериментальних тварин досліджені закономірності динаміки інтенсивності біохемілюмінесценції, її особливості залежно від виду ксенобіотиків та їхньої дози впливу. При цьому нами введені наступні параметри: Іеф – величина інтенсивності біохемілюмінесценції наприкінці середньо-ефективного часу загибелі тварин (ЕТ50); tm - час досягнення максимальної інтенсивності світіння; tg , tg * - тангенси кутів нахилу висхідних і спадних ділянок динамічних кривих до вісі часу; tк. - час досягнення контрольних значень інтенсивності; Sк - світлосума світіння за час tк.; к - коефіцієнт токсичності, що визначається для кожного із ксенобіотиків за формулою к = tк / tm2, де tm й tк – відповідно час досягнення максимального й контрольного значень інтенсивності біохемілюмінесценції. Причому, варто звернути особливу увагу на той факт, що при впливі певних доз досліджуваних ксенобіотиків, інтенсивність Іеф мала приблизно одне й теж значення для всіх ксенобіотиків, що дозволяє виділити цей параметр як критеріально значущий, за яким ми й визначали ступінь інтоксикації: 1) абсолютно смертельний (при одержанні дози ДЛ100) інтенсивність (Іеф) БХЛ  фоновим значенням інтенсивності (50100 імп/с); 2) дуже важкий (при одержанні дози ДЛ50) – інтенсивність світіння (Іеф 300 імп/с) приблизно в 2 рази менше інтенсивності світіння контрольної групи тварин (Ік); 3) важкий (при одержанні дози ДЛ50) інтенсивність світіння (Іеф 600 імп/с) приблизно дорівнює інтенсивності світіння Ік; 4) середній (при одержанні дози 1/5 ДЛ50) - інтенсивність світіння (Іеф 900 імп/с) більше інтенсивності Ік приблизно в 1,5 рази; 5) легкий ступінь (при одержанні дози 1/10 ДЛ50) - інтенсивність світіння (Іеф 1500 імп/с) більше Ік приблизно в 2,3 рази. Встановлено, що існує чітка залежність параметрів динамічних кривих від дози, тобто при збільшенні дози кожного із ксенобіотиків збільшується величина tg * і зменшуються величини Іеф,tк, к й Sк.

Loading...

 
 

Цікаве