WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вульвовагініти у дівчат в різні вікові періоди статевого дозрівання ( етіологія, патогенез, діагностика, лікування та профілактика) (автореферат) - Реферат

Вульвовагініти у дівчат в різні вікові періоди статевого дозрівання ( етіологія, патогенез, діагностика, лікування та профілактика) (автореферат) - Реферат

4. При вивченні особливостей клінічного перебігу вульвовагінітів у дівчат різних вікових періодів встановлена пряма кореляційна залежність перебігу процесу та віку пацієнтки (r=0,72). Гострий вульвовагініт у дівчат в нейтральному періоді спостерігався в 1,2 рази частіше, ніж у дівчат препубертатного та в 2,8 рази частіше, ніж в пубертатному віці, в той час як хронічні захворювання більш характерні для пацієнток пубертатного періоду (81,9%). Перебіг захворювання характеризується високою частотою рецидивів (у нейтральному періоді – 38,3%, у препубертатному – 39,9%) та сезонною залежністю у весняний та осінній періоди.

5. Вивчення мікробіоценозу піхви у новонароджених дівчаток від матерів з екстрагенітальною патологією дозволило констатувати, що в сучасних умовах в стані повної стерильності перші 48 годин життя знаходилось тільки 6,25% обстежених, нормобіоценоз піхви був характерний для 54,15% дівчаток (Lactobacillus spp. висівались у 47,9%). У 45,85% новонароджених визначались умовно-патогенні автохтонні мікроорганізми у концентраціях в межах 102 – 103 КУО/мл, що може бути факторами реалізації виникнення вульвовагініту майже у кожної другої новонародженої дівчинки в будь якому віковому періоді життя.

6. Оцінка стану мікробіоценозу піхви показала, що вульвовагініти у дівчаток нейтрального періоду мали неспецифічну етіологію у 73,4%. Етіологічний спектр у переважній більшості хворих представлений неспецифічною умовно-патогенною флорою у вигляді монозбудника (56,0%) і основними представниками були автохтонні факультативні мікроорганізми: стафілококи (57,7 %), ентеробактерії (37,9 %) та гриби роду Candida (38,8 %). У 13,0% обстежених мав місце асоціативний тип контамінації з уреаплазмами - 3,4 %, хламідіями - 2,6 %, мікоплазмами – 0,9% та вірусом герпесу 2 типу - 0,9 %.

У дівчат препубертатного віку характерним є зростання контамінації слизової оболонки вульви та піхви вагінальними гарднерелами (19,4 %) та герпетичною інфекцією (17,9 %) в порівнянні з дівчатками нейтрального віку, в той час як для дівчат пубертатного віку властивий розвиток бактеріального вагінозу (23,3%) та кандидозного вульвовагініту (50,0%), які протікають на тлі асоціативних форм умовно–патогенної аеробної та анаеробної мікрофлори, що може бути наслідком негативного впливу попереднього медикаментозного лікування.

7. У дівчат хворих на вульвовагініт формуються різні за типом імунологічні реакції (відповіді) на інфекційні антигени з формуванням вторинного імунодефіциту.

Для дівчаток нейтрального періоду характерне значне зниження відносної кількості Т-лімфоцитів (CD3+), що призводить до функціонального дисбалансу її окремих субпопуляцій, а саме - зниження відносної кількості Т-хелперної популяції (CD4+), зменшення імунорегуляторного індексу при зростанні відносної кількості В-лімфоцитів на тлі розбалансованої імуноглобулінсекретуючої функції та зниження захоплюючої здатності фагоцитуючих клітин.

В препубертатному періоді знижується відносна кількість Т-лімфоцитів, зростають показники гуморальної ланки системи імунітету, відносна кількість В-лімфоцитів, імуноглобулін А та кількість циркулюючих імунних комплексів. В пубертатному періоді зростає абсолютна кількість загального пулу лімфоцитів (на 7,1%) за рахунок збільшення абсолютної кількості В-лімфоцитів (на 81,6%), О-лімфоцитів (на 63,7%) та концентрації циркулюючих імунних комплексів (на 84,0%) на фоні зменшення Т-лімфоцитів (на 98,2%), абсолютної та відносної кількості активних Т-лімфоцитів (на 18,1%), ефекторного індексу Т-системи комплементу (на 96,8%), Ig М і Ig G.

8. Вивчення цитокінового статусу у дівчат, хворих на вульвовагініти, свідчить про наявність його порушень в усіх вікових періодах і носить різнонаправлений характер. Не дивлячись на незрілість системи імунітету, у дівчаток нейтрального періоду (індекс кореляції між IL-2 та IL-1 r= -0,55), концентрація IL1- в збільшувалась на 53,0%, а IL-2 - на 36,0%. У дівчат препубертатного періоду перебіг захворювання супроводжувався значним зростанням концентрації TNF-б (у 2,5 рази), та рівня IL-6 (на 32,6%). В пубертатному періоді концентрація IL-1в зростала на 56,3%, IL -2 - на 88,2%, IL-6 - 57,7%, а TNF-б - в 6,8 разів. Це свідчать про супресивну регуляцію імунологічної реактивності в нейтральному періоді, неспроможність цієї ланки імунітету у періоді препубертату надавати першу лінію протиінфекційного захисту відносно більшості патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів і вірусів (індекс кореляції між IL-6 та IL1 r= 0,59) та наявність значної напруги імунної відповіді у дівчат періоду пубертату.

9. У дівчат нейтрального віку розвиток та прогресування запального процесу зовнішніх статевих органів та піхви відбувається із значною активацією локального протимікробного захисту (зростання концентрації Ig A, Ig G, sIg A, IL-1), а у дівчат препубертатного віку має місце пригнічення локальної імунної відповіді організму, яке проявляється відсутністю активації місцевого імунітету на мікробний фактор, підтвердженням чого було достовірне зменшення рівня sIgA (217,8 10,6 мг/л) на 27,7% (р< 0,001) в порівнянні з показником в нейтральному періоді та зворотна кореляційна залежність між ним та Ig G (r= - 0,54). В пубертатному віці відмічалась активація всіх показників місцевого імунітету, як наслідок становлення імунної відповіді на дію патогенних агентів.

10. Становлення стероїдогенезу в яєчниках у дівчат з вульвовагінітами раннього пубертатного періоду характеризується зростанням рівня естрадіолу в периовуляторний період на тлі монотонно низького рівня концентрації прогестерону, тоді, як для пізнього пубертату характерним є формування двофазного менструального циклу з піком вмісту естрадіолу на 13 – 14 дні менструального циклу із зростанням рівня прогестерону в лютеїнову фазу, що підтверджує вплив статевих гормонів на адекватну імунну відповідь, як загального так і місцевого імунітету у пубертатному періоді розвитку дівчини.

11. У дівчат із запальними захворюваннями зовнішніх статевих органів та піхви при імуноцитохімічному дослідженні мазків з вульви в нейтральному періоді виявлено зниження експресії рецептора апоптоза CD 95, Apo-1/Fas в епітеліальних клітинах на фоні значної експресії індуктора апоптоза bcl -2, що вказує на порушення запрограмованої клітинної смерті з переважанням її шляхом некрозу. В препубертатному періоді експресія Аро-1, а також рецептора bcl-2 була помірно виражена в епітелії вульви. В пубертатному періоді вогнищева експресія антигену CD95, Apo-1/Fas менш виражена, в той час як експресія bcl-2 в цитоплазмі епітелію вульви була значно виражена в поодиноких вогнищах, що вказує на рівновагу між початковими процесами апоптозу і його регуляторами та може бути пов'язано із встановленням гормонального впливу на епітелій слизових оболонок зовнішніх статевих органів.

12. Експериментально доведена доцільність використання озонованого 0,01% розчину Мірамістину для санації піхви у дівчат із вульвовагінітами. Шляхом мікробіологічних лабораторних досліджень встановлена найбільша зона затримки росту на м'ясо-пептоному агарі патогенних мікроорганізмів – ймовірних збудників вульвовагінітів як в монокультурі, так і в асоціаціях, порівняно із хлорофіліптом в 1,5 рази (р<0,01), мірамістином – 1,6 рази (р<0,01) та озонованим 0,9% NaCl в 1,7 рази (р<0,01).

13. Запропонований новий підхід до лікування вульвовагінітів у дівчат в різні періоди, оснований на обмеженні використання антибіотиків та застосуванні препаратів антиоксидантної та антикандидозної дій, імунокоректора з апоптозомодулюючою дією, еубіотиків і використання озонованого розчину мірамістину сприяло підвищенню клінічної ефективності (в нейтральному періоді в 1,4 рази, препубертатному – 1,5 і в пубертатному – в 1,6 разів) та мікробіологічної санації до нормалізації мікробіоценозу піхви та імунологічного статусу і зменшенню рецидивів захворювання в 2,3 рази.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою своєчасного проведення заходів щодо запобігання розвитку вульвовагініту є доцільним його прогнозування і формування груп підвищеного ризику виникнення з моменту народження дівчинки. Новонароджені дівчатка, матері яких страждали екстрагенітальними захворюваннями, а також дівчата із захворюваннями сечовивідної системи, хронічними захворюваннями органів дихання, травлення, гельмінтними інвазіями та гострими респіраторно-вірусними інфекціями відносяться до групи високого ризику по розвитку вульвовагініту.

2. При хронічних запальних захворюваннях зовнішніх статевих органів та піхви, їх частому рецидивуванні рекомендовано до комплексу методів діагностики включити визначення показників місцевого імунітету, а саме sIgA, IL-1в та цитокінового статусу організму (IL-1в, IL-2, IL-6, TNF-б).

3. Для впровадження в практичну діяльність рекомендовано патогенетично- обгрунтована терапія з використанням нових методичних підходів до лікування вульвовагініту: обмеження використання антибіотиків та призначення місцевого лікування, препаратів імунокорегуючої, антиоксидантної дії та антикандидозної терапії.

Loading...

 
 

Цікаве