WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вульвовагініти у дівчат в різні вікові періоди статевого дозрівання ( етіологія, патогенез, діагностика, лікування та профілактика) (автореферат) - Реферат

Вульвовагініти у дівчат в різні вікові періоди статевого дозрівання ( етіологія, патогенез, діагностика, лікування та профілактика) (автореферат) - Реферат

Вивченні імунологічні показники місцевого імунітету при запальних процесах вульви та піхви у дівчаток та дівчат–підлітків віком від 0 до 18 років.

Так, у дівчаток нейтрального періоду, хворих на вульвовагініт, рівень sIgA (299,0+13,0мг/л) зростав на 30,4 %, показники IgA (31,2+1,3 мг/л) та IgG (313,7+7,2 мг/л) збільшувалися відповідно на 37,2 % і 32,6 % в порівнянні з групою контролю (208,1+18,1 г/л, 19,6+0,76 г/л та 211,3+6,3 г/л відповідно) з одночасною появою у секреті піхви IgM (240,3+2,5 мг/л). Такі ж зміни спостерігалися і в групі обстежених пубертатного віку, хворих на вульвовагініт. Рівні sIgA (262,0+10,1 мг/л), IgA (67,1+2,1 мг/л), IgG (264,8+3,07 мг/л) зростали відповідно на 21,2 %, 49,8 %, 23,4 % проти контрольної групи відповідного віку, де вказані показники відповідно склали 262,0+10,1 мг/л, 67,1+2,1 мг/л та 264,8+3,07 мг/л. Визначався IgM у вмісті піхви (307,2+4,2 мг/л) дівчат-підлітків з вульвовагінітами. Всі зазначені зміни є статистично значимими.

В основній групі дівчат препубертатного віку показники концентрації sIgA (217,8+10,6 мг/л) не відрізнялися від показників у контрольній групі (217,7+33,7 мг/л). Рівні ж IgA (33,8+1,1 мг/л) та IgG (229,8+2,6 мг/л) зростали відповідно на 19,8 % (р<0,01) і 5,0 % (р>0,05) проти рівня даних імуноглобулінів в контрольній групі, де склали 27,1+1,4 мг/л та 218,5+4,4 мг/л відповідно.

У дівчат основних груп всіх вікових періодів в порівнянні з відповідними контрольними групами виявлено статистично достовірне підвищення вмісту IL-1в в піхвовому секреті відповідно в 4,3, 3,7 та 3,5 рази (р<0,001).

В основній групі дівчаток нейтрального періоду встановлено помірні позитивні кореляційні зв'язки між показником IL-1в в периферійній крові та sIg A у вмісті піхви (r=0,49), а також між IL-1в (у периферійній крові) та Ig A (у вмісті піхви) (r=0,48). Тобто, IL-1в, як ключовий медіатор імунологічних захисних реакцій організму, який приймає участь в патогенезі багатьох патологічних процесів та є їхнім індикатором, може стимулювати утворення sIg A та Ig A в секреті піхви, які виступають в якості першої лінії захисту.

Для IL-2 периферійної крові встановлені значимі прямі кореляційні зв'язки з Ig M та IL-1в вмісту піхви, відповідно r=0,55 та r=0,49, а також значну обернену кореляційну залежність з sIgA (r=-0,56) та Ig A (r=-0,85). Позитивну значиму кореляційну залежність встановлено для IL-6 в периферійній крові та Ig A у вмісті піхви (r=0,58). Відмічено прямий значний кореляційний вплив між TNF- периферійної крові та Ig A вмісту піхви (r=0,62). Для інтерферону- в периферійній крові встановлено сильний позитивний кореляційний зв'язок з IL-1в вмісту піхви (r=0,79).

При вивченні кореляційних зв'язків у групі дівчат препубертатного віку для інтерферону- периферійної крові встановлено вірогідний позитивний кореляційний зв'язок з IL-1в (r=0,60), що є закономірним.

При аналізі кореляційних зв'язків в групі дівчат пубертатного віку між імунологічними показниками у вмісті піхви виявлено слабку пряму кореляційну залежність між sIgA - IgM (r=0,29) та IgM – IL-1в (r=0,29). Встановлений позитивний кореляційний зв'язок між IgM вмісту піхви та цитокінами периферійної крові, а саме з IL-2 (r=0,39), IL-6 (r=0,38), а також між IL-1в вмісту піхви з IL-6 периферійної крові (r=0,61) та TNF (r=0,41). Тобто, мікроорганізми та антигени, потрапляючи в організм, активують макрофаги, викликають секрецію ними ряду медіаторів, в тому числі і IL-1в, який є головним медіатором розвитку місцевої запальної реакції при будь-якому типові запалення. У всіх решти випадках коефіцієнт кореляції не мав статистично значимих показників.

Таким чином було встановлено, що у всіх вікових групах зберігаються позитивні кореляційні зв'язки між IL-2 в периферійній крові та IgM у вмісті піхви, інтерфероном -  у крові та IgG вмісту піхви та дуже слабкі кореляційні зв'язки між IL-6 крові та sIgA вмісту піхви, що є свідченням різної інтенсивності імунологічної відповіді на виникнення та прогресування запального процесу (вульвовагініту) у дівчат різних вікових періодів.

Підсумовуючи вище викладене, можна зробити висновок, що у дівчат нейтрального та пубертатного віку розвиток та прогресування запального процесу зовнішніх статевих органів та піхви відбувається із значною активацією локального протимікробного захисту, а у дівчат препубертатного віку - на фоні пригнічення місцевого імунітету, що можна пояснити змінами, які відбуваються насамперед в ендокринній системі на фоні ще не встановлених зв'язків взаємозалежності ендокринної та імунної систем організму (рис.1).

При вивченні вмісту в крові статевих гормонів у дівчат 13-14 років встановлено, що рівень естрадіолу на 7-8 день менструального циклу в основній групі становив 237,8919,08 пмоль/л, а у контрольній – 355,76,07 пмоль/л (р<0,05). Зростання рівню естрадіолу в периовуляторний період в основній та контрольній групах відбувалося практично однаково і становило відповідно 842,647,79 пмоль/л в основній та 1098,8 90,94 пмоль/л у контрольній групах із зменшенням його концентрації на 21-23 день циклу.

При визначенні рівня прогестерону в крові встановлено більш рівномірне його наростання і на 7-8 день менструального циклу концентрація його становила 6,621,01 нмоль/л в основній та 3,02 0,27 нмоль/л у контрольній групах (р<0,05). На 13-14 день циклу цей показник становив відповідно 4,350,29 нмоль/л і 4,220,64 нмоль/л (р<0,05), а в лютеінову фазу - 12,480,65 нмоль/л в основній групі і в контрольній – 9,822,72 нмоль/л (р<0,05).

Особливо цікавими є дані, що характеризують стероїдогенез у дівчат віком 15 – 16 років, де в основній групі обстежених дівчат рівень естрадіолу на 7-8 день менструального циклу становив 185,233,02 пмоль/л, до 13-14 днів циклу він зростав до 931,69103,08 пмоль/л (р<0,05), тобто у 5 разів, тоді, як у контрольній групі рівень естрадіолу на 7-8 день циклу становив 172,7320,49 пмоль/л, а на 13-14 день циклу він зростав до 1135,0366,09 пмоль/л, тобто у 6,6 рази. Падіння ж рівня естрадіолу на 21 – 23 день циклу більш вираженим виявилось у контрольній групі і становило 299,0619,38 пмоль/л, а в основній - 376,5754,54 пмоль/л.

Вивчаючи вміст прогестерону, можна відмітити, що як в основній, так і у контрольній групах він знаходився майже на однаковому рівні, причому секреція прогестерону по днях циклу була чітко виражена. Так, рівень прогестерону на 7-8 день циклу становив 1,610,16 нмоль/л і 1,710,17 нмоль/л відповідно в основній та контрольній групах і на 21-23 день циклу відбулося збільшення рівня прогестерону до 16,401,61 нмоль/л в основній і 15,441,38 нмоль/л в контрольній групах.

Таким чином, у здорових дівчаток віком 13 – 14 років характерним є настання першої фази встановлення менструального циклу, що характеризується підвищенням вмісту естрогенів без характерних циклічних виділень прогестерону. У хворих на вульвовагініт дівчат цієї вікової групи виявлялася тенденція до зростання рівня естрадіолу на 13-14 день менструального циклу на тлі монотонно низького рівня концентрації прогестерону, тоді як у дівчат віком 15 – 16 років характерним було формування двофазного менструального циклу з піком вмісту естрадіолу на 13-14 день менструального циклу і зростанням вмісту прогестерону на 21-23 день (16,401,61 нмоль/л).

З метою виявлення особливостей цитологічних змін слизової оболонки вульви та запальної інфільтрації були досліджені мазки з піхви дівчат нейтрального, препубертатного та пубертатного періодів з вульвовагінітами.

При дослідженні мазків із вульви дівчат нейтрального періоду, в порівнянні з контрольною, дистрофічні зміни епітелію були встановлені у 57 % випадків, при цьому переважала гідропічна дистрофія у 38,01,14 % випадків, що вказувало на більш значне пошкодження клітин епітелію в порівнянні з контрольною групою. Запальна інфільтрація виявлялась в середньому у 20,4 % випадків і була більш значною, в основному, за рахунок нейтрофілів (9,10,28 %). Лімфоцитарна інфільтрація складала 3,50,1%, а макрофаги були виявлені у 2,30,07% випадків.

При дослідженні мазків вульви дівчат з вульвовагінітами в препубертатному періоді відмічено, що дистрофічні зміни епітелію були досить виражені. При цьому переважала жирова дистрофія, яка в середньому становила 38,31,15 %, гідропічна дистрофія епітелію в мазках зустрічалась у 35,005% випадків. Запальна інфільтрація в мазках дівчат препубертатного періоду була представлена, в основному, нейрофілами (8,90,27%) і в меншій мірі лімфоцитами, які становили в середньому 3,20,1%. Макрофагальна реакція була більш вираженою (2,80,08%) в порівнянні з групою дівчаток нейтрального періоду, що вказувало на активацію імунної відповіді на запальний процес.

При цитологічному дослідженні мазків з вульвовагінітами у дівчат пубертатного періоду дистрофічні зміни сплощеного епітелію були досить виражені, переважала жирова дистрофія (38,5+1,15%), а гідропічна – 37,0+1,11%. Запальна інфільтрація мала свої особливості за рахунок значної лімфоцитарної інфільтрації, яка в середньому становила 3,9+0,12% у порівнянні з групою дівчат препубертатного періоду.

Loading...

 
 

Цікаве