WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вульвовагініти у дівчат в різні вікові періоди статевого дозрівання ( етіологія, патогенез, діагностика, лікування та профілактика) (автореферат) - Реферат

Вульвовагініти у дівчат в різні вікові періоди статевого дозрівання ( етіологія, патогенез, діагностика, лікування та профілактика) (автореферат) - Реферат

Популяційний рівень різних видів мікроорганізмів був у межах допустимої норми для умовно-патогенної мікрофлори: E.coli – lg 2,180,07 КУО/мл, S.epidermidis - lg 4,77 0,19 КУО/мл та у суттєво високих концентраціях для Lactobacillus spp. - lg 6,210,41 КУО/мл, що засвідчує наведені вище дані і відображає нормобіоценоз у піхві новонароджених дівчаток.

Таким чином, проведені дослідження по вивченню особливостей мікробіоценозу статевих шляхів новонародженої дівчинки свідчать про те, що на сьогоднішній день концепція стерильності піхви у дівчинки при народженні повинна переглядатись, так як, згідно наших даних, вміст піхви був стерильним тільки у 6,25% випадків і свідчив про наявність "перинатального сліду" в подальшому розвитку дівчинки.

У 116 дівчаток віком від 0 до 6 років хворих на вульвовагініт виділено та ідентифіковано 174 штами мікроорганізмів, що відносились до 8 різних таксономічних груп і основними збудниками були автохтонні факультативні мікроорганізми: стафілококи (57,7 %), ентеробактерії (37,9 %) та гриби роду Candida (38,8 %). Концентрація різних видів кокової мікрофлори перевищувала діагностичний рівень: стафілокок епідермальний з гемолізом – lg 3,170,19 КУО/мл, стафілокок золотистий – lg 3,710,36 КУО/мл, ентерокок – lg 4,910,34 КУО/мл. Серед ентеробактерій переважали кишкова паличка, концентрація якої також була суттєвою (lg 4,980,24 КУО/мл). Кількісні показники висіву грибів роду Candida складали lg 3,010,18 КУО/мл. Необхідно відмітити, що у більш ніж половини хворих дівчаток нейтрального періоду в етіологічному спектрі переважали монозбудники (56,0 %), а частота реєстрації асоціативних форм контамінації статевих шляхів аеробною та анаеробною мікрофлорою складала 44,0%. Таким чином, оцінка стану мікробіоценозу піхви показала, що вульвовагініти у дівчаток нейтрального періоду мали у більшості неспецифічну етіологію (73,4%).

Серед специфічної патогенної флори у 3 пацієнток (2,6 %) виявлена Neisseria gonorheae та Trichomonаs vaginalis у 14 хворих (12,1 %), що складає 13,8 % від усіх хворих та мікст-інфекції у 13,0% (індекс постійності гарднерельозу складав 5,2%, уреаплазмозу - 3,4%, хламідіозу - 2,6%, мікоплазмозу та вірусу герпесу 2 типу - 0,9%).

У препубертатному періоді вивчення видового стану мікрофлори вагінального секрету проведено у 135 дівчат, хворих на вульвовагініт. Із вмісту піхви виділено та ідентифіковано 199 штамів мікроорганізмів, що відносяться до 7 різних таксономічних груп. В етіологічному спектрі у переважній більшості хворих збудник представлений неспецифічною умовно-патогенною флорою і основними серед них були автохтонні факультативні мікроорганізми: стафілококи (54,1 %), ентеробактерії (32,6 %) та гриби роду Candida (45,6 %).

Концентрація різних видів кокової мікрофлори перевищувала діагностичний рівень: стафілокок епідермальний з гемолізом – lg 4,01 0,18 КУО/мл, стафілокок золотистий – lg 4,17 0,20 КУО/мл, ентерокок – lg 6,172,19 КУО/мл. Серед ентеробактерій переважали кишкова паличка, концентрація якої також була суттєвою (lg 4,71 0,17 КУО/мл ). Кількісні показники висіву грибів роду Candida складали lg 3,52 0,16 КУО/мл.

В етіологічному спектрі чинників запальних захворювань зовнішніх статевих органів у дівчат препубертатного періоду інфекції, що передаються статевим шляхом складали 25,9 % (уреаплазмоз – 3,7 %, хламідіоз – 1,5 %, мікоплазмоз – 2,2 % та вірусу герпесу 2 типу – 8,9 %) на тлі бактеріального вагінозу – 9,6 %.

У більшості (62,2 %) дівчаток препубертатного періоду, хворих на вульвовагініт, у вагінальному вмісті виявлялись асоціації патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів. Найбільш частими були асоціації, що складались із 2 видів мікроорганізмів (54,0 %), рідше з 3 – х видів (6,7 %) і лише у 2 (1,5%) дівчаток виявлена асоціація із 4-х видів мікроорганізмів. Монокультуру виявлено у 51 (37,8 %) дівчини. Це значно менший показник у порівнянні з групою дівчаток нейтрального періоду - 56,0 % (р<0,05), що вказує на ще більш виражену тенденцію до масивної контамінації статевих шляхів умовно-патогенною флорою. Таким чином, оцінка стану мікробіоценозу піхви показала, що вульвовагініти у дівчаток препубертатного періоду мали неспецифічну етіологію у 74,1%.

У 25,9 % дівчат цього віку із вульвовагінітами були виявлені вагінальні гарднерели, вірус герпесу тип 2, уреаплазми, мікоплазми та хламідії (індекс постійності склав 19,4 %, 17,9 %, 7,5%, 4,5 % та 3,0 % відповідно).

У 104 дівчат пубертатного віку, хворих на вульвовагініт, виділено та ідентифіковано 184 штами мікроорганізмів, які персистували у вагінальному ексудаті і відносились до 7 різних таксономічних груп. Етіологічний спектр у дівчат цього періоду у переважній більшості хворих представлений неспецифічною умовно-патогенною флорою і основними збудниками були автохтонні факультативні мікроорганізми: гриби роду Candida (50,0 %), стафілокок епідермальний з гемолізом (24,0 %), стафілокок золотистий (30,8 %) та ентеробактерії (20,2 %). Серед специфічної патогенної флори у 1 пацієнтки (0,9 %) виявлена Neisseria gonorheae та Trichomonаs vaginalis у 8 хворих (7,7 %), що складає 8,6 % від усієї групи. Концентрація різних видів кокової мікрофлори перевищувала діагностичний рівень: стафілокок епідермальний з гемолізом – lg 5,870,92 КУО/мл, стафілокок золотистий – lg 6,240,29 КУО/мл, ентерокок – lg 6,172,19 КУО/мл. Серед ентеробактерій переважали кишкова паличка, концентрація якої також була суттєвою (lg 4,620,31 КУО/мл). Кількісні показники висіву грибів роду Candida складали lg 3,510,23 КУО/мл.

У 26,0 % дівчат пубертатного віку збудниками вульвовагініту були представники мікст-інфекції - вагінальні гарднерели, мікоплазми, хламідії, уреаплазми та вірус герпесу тип ІІ (індекс постійності склав 23,3; 14,3; 5,4; 3,5 та 1,8 відповідно). Можна зазначити, що у всіх вікових групах вірус герпесу 2 типу мав найнижчі показники індексу постійності (2,3; 7,4 та 3,6 відповідно), тобто етіологічна роль цього збудника серед представників мікст-інфекцій у виникненні вульвовагінітів у дівчаток досить незначна.

У 42,4% хворих на вульвовагініти дівчат пубертатного віку виявлялися монозбудники, а у 57,6 % обстежених були виявлені асоціації мікроорганізмів. Найбільш частими були асоціації, що складались із 2-х видів мікроорганізмів - 49 (47,1 %), у 10 (9,6 %) хворих одночасно виявлялось 3 види різних таксономів і тільки в 0,96 % випадків виявлено асоціацію з 4 мікроорганізмів.

Вивчення видового та кількісного складу умовно-патогенних мікроорганізмів у вигляді монозбудника дозволило констатувати домінування грибів роду Candida над іншою флорою та стверджувати про їх значну роль як етіологічного чинника у виникненні вульвовагінітів у дівчат пубертатного віку (38,8 % у дівчаток 0-6 років, 45,9 % у дівчаток 7-12 років та 50, 0 % у дівчат віком 13-18 років). На цьому фоні зменшується роль умовно-патогенних ешеріхій. Вони беруть участь у запальному процесі слизової оболонки у дівчаток віком 0-6 років у 31,0 %, у дівчаток віком 7-12 років – у 27,4 випадків, а у дівчат віком 13-18 років – у 20,2% випадків.

З метою встановлення особливостей стану імунореактивності організму нами досліджено показники клітинної та гуморальної ланок системного імунітету, а також показників неспецифічної ефекторної системи протиінфекційного захисту у дівчаток та підлітків із запальними процесами зовнішніх статевих органів та піхви віком від 0 до 18 років.

У дівчаток нейтрального періоду звертає на себе увагу низька відносна кількість Т-лімфоцитів (38,01,9%) за рахунок Т-хелперної субпопуляції, яка складає 21,21,4% та зростання відносної кількості В-лімфоцитів (30,81,5 %). Разом з тим, їх імуноглобулінсекреторна функція знижена, а саме рівень Ig A склав 1,90,3 г/л, Ig M – 1,00,1 г/л, Ig G – 12,21,2 г/л. Захоплююча здатність фагоцитарних клітин знижена і становить 4,90,2 у.о., що свідчить про порушення А-системи імунітету у дівчаток віком 0-6 років хворих на вульвовагініт. Бактерицидна активність фагоцитуючих клітин за даними НСТ-тесту при цьому не змінювалась і складала 15,11,6 %. Таким чином, у дівчаток віком 0-6 років, хворих на запальні захворювання зовнішніх статевих органів та піхви, формується вторинний імунодефіцитний стан.

Імунний статус у дівчаток препубертатного віку характеризувався зниженням відносної кількості Т-лімфоцитів (38,61,4 %), Т-активних лімфоцитів (22,01,8%), а також ефекторного індексу (57,02,3). Мало місце порушення складу імунорегуляторних субпопуляцій Т-лімфоцитів, особливо Т-хелперів, рівень яких складав 23,71,8 %. Виявлено підвищення відносної кількості В-лімфоцитів (30,91,5 %), а також підвищену секреція імуноглобулінів класу А (2,60,2 г/л) і М (1,70,2 г/л), тенденцію до підвищення синтезу імуноглобулінів G (13,51,0 г/л). Зростання в крові циркулюючих імунних комплексів (131,115,4 у.о.) свідчить про хронізацію процесу з порушенням фагоцитозу на перших етапах його здійснення, що, можливо, пов'язано із зниженням активності системи комплемента, рівень якого складав 0,070,001 мг. Разом з тим, у дівчаток препубертатного періоду показники системи імунітету характеризувалися також зменшенням відносної кількості Т-цитолітичних клітин (14,90,5 %), що може бути ознакою розвитку алергічного або автоімунного синдромів на фоні зростання концентрації загального імуноглобуліну G.

Loading...

 
 

Цікаве