WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вульвовагініти у дівчат в різні вікові періоди статевого дозрівання ( етіологія, патогенез, діагностика, лікування та профілактика) (автореферат) - Реферат

Вульвовагініти у дівчат в різні вікові періоди статевого дозрівання ( етіологія, патогенез, діагностика, лікування та профілактика) (автореферат) - Реферат

Вперше встановлено, що у дівчат з вульвовагінітами формується вторинний імунодефіцитний стан з низькою абсолютною кількістю Т-лімфоцитів, відносним збільшенням В–лімфоцитів, зниженням імуноглобулінсекретуючої функції, концентрацій основних імуноглобулінів та активності системи комплементу на фоні збільшення концентрації циркулюючих імунних комплексів. Зміни з боку прозапальних цитокінів у сироватці крові дівчат з вульвовагінітами cвідчать про наявність порушень клітинних взаємовідношень у пацієнток усіх вікових періодів. Спостерігається активація місцевих факторів протиінфекційного захисту за рахунок збільшення у піхвовому середовищі індукторів прозапального цитокіну IL-1в на запальний процес.

Вперше встановлено, що в сучасних умовах мікробіоценоз піхви у новонароджених дівчаток від матерів з екстрагенітальною патологією повна стерильність в перші 48 годин життя відмічається тільки у 6,25% обстежених, а нормобіоценоз піхви був характерний для 54,15% дівчаток (Lactobacillus spp. висівались у 47,9%).

Вперше в практиці дитячої гінекології проведено комплексне цитологічне та імуноцитохімічне дослідження мазків з вульви та піхви у дівчат різних вікових груп, хворих на вульвовагініт та практично здорових дівчаток, що дозволило встановити особливості апоптозу.

У здорових дівчаток відмічалися фізіологічні зміни сплощеного епітелію вульви з невиразними поодинокими дистрофічно зміненими клітинами, а також низькими показниками нейтрофільної та лімфоцитарної інфільтрації та слабко вираженою макрофагальною реакцією, що можна вважати фізіологічною нормою. При імуноцитохімічному дослідженні експресія рецепторів апоптозу та антиапоптотичного фактору виявила корелювання їх у клітинах епітелію і вказувала на рівновагу між початковими процесами апоптозу і його регуляторами незалежно від віку.

У дівчаток нейтрального періоду, хворих на вульвовагініт, імуноцитохімічно виявлено зниження експресії рецептора апоптозу в епітеліальних клітинах на фоні вираженої експресії bcl-2 (індуктора апоптоза), що вказувало на порушення клітинної смерті і переважання її шляхом некрозу. В препубертатному періоді при запальних захворюваннях геніталій експресія рецепторів апоптозу і антиапоптотичного фактору вказували на дисбаланс цих механізмів, але спроможність на більш виражену імунологічну відповідь на інфекційні агенти. В пубертатному періоді експресія рецептора апоптозу незначна, в той час, як експресія bcl-2 в цитоплазмі епітелію вульви була вираженою, що вказує на рівновагу між початковими процесами апоптозу і його регуляторами у дівчат цього віку та може бути пов'язано із встановленням гормонального впливу на епітелій слизових оболонок зовнішніх статевих органів.

На підставі проведених досліджень створено алгоритм патогенетичних механізмів розвитку вульвовагініту у дівчат та представлені особливості загальної та місцевої імунної відповіді в залежності від вікового періоду.

Практичне значення одержаних результатів. Виявлені зміни імунного гомеостазу, порушення місцевого імунітету, особливості мікробіоценозу піхви та вульви відкривають шляхи до диференційованого проведення комплексу лікувально-профілактичних заходів.

Практичній охороні здоров'я запропоновано алгоритм патогенетичного розвитку та комплекс діагностичних критеріїв виникнення вульвовагінітів у дівчат від народження до 18 років.

Сформульовано принципи ранньої діагностики вульвовагінітів та профілактики їх виникнення на основі обов'язкового огляду дівчат усіх вікових періодів життя дитячим гінекологом і, в першу чергу, із екстрагенітальними захворюваннями, що дозволило формувати групи ризику, проводити профілактику їх виникнення та хронізації процесу.

Результати досліджень та практичні рекомендації впроваджені в практичну охорону здоров'я, роботу гінекологічного відділення клінічного пологового будинку №1 м. Чернівці, міської дитячої поліклініки м. Чернівці, центральних районних лікарень Чернівецької області, дитячих поліклінік та гінекологічних стаціонарів лікувальних закладів України, а саме в Хмельницькій обласній лікарні, Івано-Франківському обласному клінічному пологовому будинку, міському клінічному пологовому будинку м. Полтави, Рівненському обласному клінічному лікувально-діагностичному центрі ім. В.Поліщука, пологовому будинку м. Львова. Матеріали роботи використовуються в педагогічному процесі при викладанні курсу акушерства, гінекології, дитячої гінекології у Буковинському державному медичному університеті, Львівському державному медичному університеті ім. Д. Галицького та Вінницькому національному медичному університеті ім М.І.Пирогова.

Особистий внесок здобувача. Отримані дані є результатом самостійної роботи дисертанта. Внесок автора в отриманні наукових даних є основним. У процесі виконання наукової роботи автором проведено аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури за обраною проблемою, доведено пріоритетність, доцільність і необхідність виконання роботи, визначено мету, завдання, об'єм та методи дослідження, якими досконало оволоділа. У процесі виконання роботи дисертантом проведено формування груп хворих, самостійно виконано клініко–параклінічні обстеження 495 пацієнток, з них 441 хворої на вульвовагініт та 48 новонароджених дівчаток. Здійснено первинну обробку, інтерпретацію та статистичний аналіз отриманих результатів. Особисто дисертантом написано всі розділи дисертації, сформульовані висновки та науково обґрунтовано практичне значення, проведено формування основних теоретичних і практичних положень та забезпечено їх впровадження в медичну практику. В опублікованих наукових працях дисертантові належить основна частина внеску.

Апробація результатів роботи. Основні наукові положення, висновки і практичні рекомендації дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на: XI з'їзді акушерів-гінекологів України (Київ, 2001); Міжнародних конгресах (Берлін, Німеччина, 2002; Тернопіль, 2002; Кишинів, Республіка Молдова, 2004); Всеукраїнських науково-практичних конференціях лікарів гінекологів дитячого та підліткового віку і акушерів–гінекологів (м.м. Чернівці, 2000, 2001, 2002, 2003, 2004, 2005; Одеса, 2001; Харків, 2001; Тернопіль, 2001, 2005; Київ 2002; Івано-Франківськ, 2002).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 28 наукових робіт, в тому числі 23 в журналах та виданнях, затверджених ВАК України; отримано 2 деклараційних патенти на винахід, 1 деклараційний патент на корисну модель, 3 раціоналізаторських пропозиції. Видано навчальний посібник "Запальні захворювання зовнішніх статевих органів та піхви в ювенільному віці. (Частина перша)" та є автором розділу в роботі "Клінічні лабораторні дослідження", які рекомендовані ЦМК з вищої медичної освіти МОЗ України як навчальні посібники.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 277 сторінках машинопису, складається із вступу, огляду літератури, методів досліджень, 8 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків та практичних рекомендацій. Перелік використаної літератури налічує 546 джерел, що займають 50 сторінок. Робота ілюстрована 52 таблицями та 59 рисунками, які займають 19 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Матеріал та методи дослідження. Для досягнення поставленої мети нами проведено комплексне клініко–лабораторне обстеження 441 дівчинки, хворих на вульвовагініт, у тому числі 162 – нейтрального, 156 – препубертатного та 123 – пубертатного періодів. Контрольну групу склало 54 дівчини, з них 20 дівчаток віком 0 – 6 років, 16 – від 7 до 12 років і 18 дівчат 13 – 18 років. Крім цього, вивчено мікробіоценоз піхви у 48 новонароджених дівчаток з моменту народження та протягом перших 48 годин життя від матерів з екстрагенітальною патологією.

Проведено ретроспективний аналіз за період 1998 – 2003 рр. гінекологічної захворюваності у 19260 дівчаток і підлітків Буковини за звітними статистичними даними обласного управління охорони здоров'я в Чернівецькій області. В усій групі 8330 дівчат знаходились на диспансерному обліку з приводу запальних захворювань геніталій, а серед них - 5792 дівчаток та підлітків перебували на обліку з приводу запальних захворювань зовнішніх статевих органів та піхви.

Оцінка мікробіоценозу піхви проводилась комплексно за допомогою ряду мікробіологічних та мікроскопічних досліджень: мікроскопії (мікропрепарати фарбували за методами Грам-Синьова, Гімзе-Романовського та метиленовим синім і мікроскопували в імерсійному мікроскопі), бактеріологічного та мікологічного дослідження вмісту заднього склепіння піхви (мікроекологічні показники видового складу визначали за методом М.Бигон та співавт. (1989)), полімеразної ланцюгової реакції, цитологічного, морфометричного методу, імунофлуоресцентного з використанням діагностичних антитіл "Хламі-Скан", "Герпес-Скан", "Міко-Скан", "Уреа-Скан". Імуноцитохімічні методи включали: непрямий стрептовідин-пероксидазний метод виявлення рецептора CD-95 Apo-1/Fas (фірма DAKO, Данія) та антиапоптичного протеїну bcl-2.

Loading...

 
 

Цікаве