WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-патогенетична характеристика та лікування хронічного панкреатиту на тлі атеросклерозу черевної аорти та мезентеріальних артерій (автореферат) - Реферат

Клініко-патогенетична характеристика та лікування хронічного панкреатиту на тлі атеросклерозу черевної аорти та мезентеріальних артерій (автореферат) - Реферат

У групі порівняння під впливом лікування виявлена позитивна достовірна динаміка тільки показників тригліцеридів крові, які знизилися з 2,72 0,10 ммоль/л до 1,65 0,07 ммоль/л (р<0,05), інші показники ліпідного спектра крові залишалися істотно зміненими.

У хворих основної групи під впливом лікування виявлене вірогідне збільшення вмісту нітратів/нітритів у крові — показник збільшився з 33,1 2,8 ммоль/л до 41,3 1,7 ммоль/л (р<0,05), тобто в 1,25 рази. У хворих групи порівняння динаміка рівня метаболітів NO у крові набувала недостовірної спрямованості до збільшення — від 33,6 2,3ммоль/л при першому дослідженні до 38,0 2,9 ммоль/л після лікування (р>0,05) (в 1,13 рази).

Суттєвої різниці між результатами двох варіантів лікування відносно ендокринної функції ПЗ, результатів її сонографії не виявлено.

Включення глутаргіну та есенціале Н до лікування хворих на ХІП на тлі АІС сприяло значному покращенню кровообігу в ЧВА та його гілках. Під впливом лікування хворих основної групи було досягнуто вірогідне збільшення Vps і PІ ВБА до навантаження. Так, Vps ВБА збільшилася з 0,86 0,06 м/с до 1,02 0,02 м/с (р<0,05), а PІ ВБА збільшився з 1,77 0,15 до 2,08 0,03 (р<0,05). Значним результатом лікування з'явилося вірогідне зниження ІR у всіх трьох судинах після навантаження. Так, ІR у ЧВА після навантаження знизився з 1,31 0,03 до 0,96 0,02 (р<0,05), у ЧС — з 0,79 0,01 до 0,65 0,03 (р<0,05), у ВБА — з 0,90 0,06 до 0,65 0,02 (р<0,05). Імовірно, у зв'язку зі зниженням ІR зменшився показник Vps після навантаження у ЧВА з 1,39 0,03 м/с до 1,23 0,01 м/с (р<0,05) і у ВБА — з 1,25 0,04 м/с до 1,12 0,03 м/с (р<0,05). У ЧС цей показник, як й інші дані доплерографії у хворих на ХІП на тлі АІС, під впливом лікування змінилися несуттєво. У хворих групи порівняння суттєвих змін жодного з показників доплерографії ЧВА та його гілках під впливом лікування не відбулося.

ВИСНОВКИ

  1. У дисертації наведені теоретичні узагальнення та практичне вирішення актуального наукового завдання — виявлення особливостей клінічних проявів, функціонального стану ПЗ, порушень кровообігу, ліпідного спектру крові, рівня метаболітів NO у хворих на ХІП в поєднанні з атеросклерозом ЧВА та його гілок. Розроблено метод лікування цієї патології з включенням комбінації глутаргіну та есенціале Н.

  2. Характерними ознаками больового синдрому при ХІП слід вважати: інтенсивні болі (в 72,2% випадків), поширені по всьому животу з переважанням їх виразності в лівому підребер'ї (в 56,7% випадків); залежність болю від об'єму їжі (в 56,7% випадків), зменшення болю після прийому нітратів (в 65,0% випадків). Диспепсичні явища у більшості хворих (71,7%) є вираженими.

  3. У переважній кількості хворих на ХІП (92,5%) знижена зовнішньосекреторна функція ПЗ за результатами вивчення показників фекальної еластази-1, а в 15,0% випадків виявляється стеаторея. Характерною для ХІП є гіпоферментемія (в 71,7% випадків), а „відхилення" ферментів у кров спостерігається значно рідше — (в 21,7% випадків). В більшості випадків ХІП на тлі АІС (81,5%) виявляється гіпосекреторний тип панкреатичної секреції. Сонографічні зміни ПЗ при ХІП є неспецифічними і типовими для ХП. Характерним є підвищення показника L ультразвукової гістограми в ділянці голівки ПЗ, зниження показника однорідності N та гістографічного коефіцієнту Kgst.

  4. У хворих на ХІП на тлі АІС в 63,3% випадків при сонографії ЧВА виявляються атеросклеротичні бляшки різного розміру. Характерними змінами показників доплерографії є підвищення PI в ЧВА до навантаження глюкозою, збільшення Vps, IR та PI після навантаження в ЧВА, ЧС та ВБА, а також зменшення Ved після навантаження в ЧС та ВБА порівняно із контролем.

  5. При ХІП в поєднанні з АІС порушується ліпідний спектр крові: він стає атерогенним. Характерним є зниження вмісту метаболітів NO у крові.

  6. Під впливом комплексної терапії ХІП на тлі АІС з включенням комбінації глутаргіну та есенціале Н біль зникає в 41,7%, стає мінімальним в 40,0% випадків; більш виражено, ніж при застосуванні тільки традиційної терапії, поліпшуються показники еластазного тесту. Тільки в результаті лікування з включенням глутаргіну та есенціале Н підвищуються показники панкреатоспецифічних ферментів (Р-ізоамілази крові та сечі, ІРТ крові), поліпшується довгострокова реакція зовнішньої секреції ПЗ на харчову стимуляцію, зменшується частота гіпосекреторного типу секреції ПЗ за даними прямого зондового дослідження. Лікування із застосуванням глутаргіну та есенціале Н суттєво позитивно впливає на функціональний стан печінки, ліпідний спектр крові, збільшує рівень метаболітів NO у крові, поліпшує показники кровообігу в черевній аорті та її непарних гілках.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

  1. У хворих віком за 50 років при наявності інтенсивного поширеного болю з максимальною виразністю в лівому підребер'ї з іррадіацією в поперек за типом лівого „напівпояса" або повного „пояса", який посилюється через 20–30 хвилин після їжі, залежить від її об'єму, зменшується після прийому нітратів, слід підозрювати ХІП на тлі АІС, особливо якщо у пацієнта є супутні ІХС, артеріальна гіпертензія, атеросклеротична енцефалопатія та/або прояви атеросклерозу судин нижніх кінцівок. Таким хворим доцільно досліджувати ліпідний профіль крові, проводити доплерографію ЧВА та його гілок, сонографію і функціональні дослідження ПЗ.

  2. Діагностичними критеріями АІС є наступні зміни показників доплерографії: збільшення PI в ЧВА до навантаження глюкозою більше 1,83; збільшення Vps в ЧВА більше 1,36 м/с, у ЧС — більше 1,33 м/с, у ВБА — більше 1,21 м/с після навантаження глюкозою. Характерними для АІС є також збільшення IR в ЧВА більше 1,28 м/с, в ЧС — більше 0,78 м/с, у ВБА — більше 1,84 м/с (після навантаження); збільшення PI вище 1,96 у ЧВА, 2,01 у ЧС і 2,37 у PI (після навантаження). Типовим для ХІП є також зростання IR та PI у всіх великих артеріях черевної порожнини після прийому розчину глюкози порівняно з показниками до навантаження (в нормі навантаження призводить до зниження цих показників).

  3. В лікування хворих на ХІП у поєднанні з атеросклерозом ЧВА та його гі- лок, особливо при наявності інтенсивного больового синдрому, порушення співвідношень між дебітами уроамілази (D3 > D2) і коефіцієнтами індукції панкреозиміну (К2 > К1), при наявності гіпосекреторного типу панкреатичної секреції, зниження показника фекальної еластази-1, зниження Vps, PI ВБА, збільшення IR у ЧВА, ЧС, ВБА, при наявності гіпер- і дисліпідемії доцільно включати есенціале Н по 5 мл внутрішньовенно повільно на аутокрові 1 раз на добу протягом 10 днів, а потім — есенціале форте Н — по 1800 мг на добу per os, кратність введення — 3 рази на добу (по 2 капсули тричі на день) протягом 30 днів. Паралельно необхідно призначати глутаргін 40% по 10,0 на 200 мл ізотонічного розчину натрію хлориду внутрішньовенно крапельно протягом 10 днів, а потім по 1500 мг на добу per os. Кратність введення 3 рази на добу (по 2 таблетці тричі на день) протягом 30 днів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1. Губергриц Н.Б., Агапова Н.Г. Патогенез боли при хроническом панкреатите // Панкреатическая боль. Как помочь больному (Монография) / Н.Б. Губергриц. — Киев : Экспресс, 2004. — С. 55–90. (Особисто дисертанткою проаналізовано варіанти патогенезу ішемічного ХП)

  2. Губергриц Н.Б., Агапова Н.Г. Купирование боли при хроническом панкреатите // Сучасна гастроентерологія. — 2004. — № 4. — С. 13–25. (Особисто дисертанткою розроблено засіб зменшення болю при хронічному ішемічному панкреатиті, проведено оцінку його ефективності)

  3. Губергриц Н.Б., Агапова Н.Г., Шкарбун Л.И. Клинико-патогенетическое обоснование эффективности комбинации Эссенциале Н и Глутаргина при лечении хронического абдоминального ишемического синдрома // Сучасна гастроентерологія. — 2005. — № 5. — С. 19–29. (Особисто дисертанткою проведено УЗД та доплерографію судин черевної порожнини та проаналізовано результати)

  4. Губергриц Н.Б., Агапова Н.Г. Клиническая эффективность комбинации Эссенциале Н и Глутаргина при хроническом абдоминальном ишемическом синдроме // Сучасна гастроентерологія. — 2005. — № 6. — С. 48–50. (Особисто дисертанткою проведені біохімічні дослідження з аналізом результатів)

  5. Губергриц Н.Б., Агапова Н.Г. Абдоминальный ишемический синдром // Doctor. — 2004. — № 3. — С. 7–11. (Особисто дисертанткою проведено опис патогенезу АІС та його функціональних класів)

  6. Губергриц Н.Б., Агапова Н.Г. Ишемическая болезнь органов пищеварения // Новости медицины и фармации. — 2004. — № 15. — С. 17–19. (Особисто дисертанткою проводилися сонографічні дослідження)

  7. Губергриц Н.Б., Агапова Н.Г., Момот Н.В. Сосудистые заболевания поджелудочной железы и сосудистые осложнения панкреатической патологии: лучевые, сонографические и морфологические сопоставления // Мед. визуализация. — 2005. — № 5. — С. 11–21. (Особисто дисертанткою описано результати доплерографії і патогенез ішемічного панкреатиту)

  8. Губергриц Н.Б., Агапова Н.Г., Зубов А.Д. Ишемическая панкреатопатия // Мистецтво лікування. — 2006. — № 4. — С. 21–27. (Особисто дисертанткою проаналізовано зміни показників доплерографії черевної аорти)

  9. Губергриц Н.Б., Агапова Н.Г. Эффективность комбинации Глутаргина и Эссенциале Н в лечении больных хроническим панкреатитом на фоне абдоминального ишемического синдрома // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. — Київ, Луганськ, Харків, 2004. — Вип. 10. — С. 139–147. (Особисто дисертанткою проведено дослідження ліпідного профілю крові, оцінка кровообігу в черевній аорті та її гілках, статистична обробка)

  10. Агапова Н.Г. Клинические особенности хронического панкреатита, протекающего на фоне абдоминального ишемического синдрома // Гастроентерологія: Міжвід. зб. — Дніпропетровськ, 2005. — Вип. 36. — С. 113–117.

  11. Агапова Н.Г. Состояние кровотока в брюшной аорте и её непарных ветвях у больных с хроническим панкреатитом в сочетании с атеросклерозом // Проблеми військової охорони здоров'я: Зб. наук. праць Укр. військ.-мед. акад. — Київ, 2006. — Вип. 15. — С. 51–55.

  12. Губергріц Н.Б., Агапова Н.Г. Спосіб лікування хворих на хронічну ішемічну хворобу органів травлення // Патент 12711 України, МПК8 G01D15/16, A61K35/12, A61K36/00. — № 200508716; Заявлено 12.09.2005; Опубл. 15.02.2006, Бюл. № 2.

  13. Губергриц Н.Б., Агапова Н.Г. Клинические проявления ишемических панкреатопатий // Новітні технології в діагностиці та лікуванні внутрішніх хвороб: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. — Харків, 2004. — С. 32.

  14. Губергріц Н.Б., Агапова Н.Г. Клініко-патогенетичне обґрунтування доцільності включення Есенціале Н до комплексної терапії абдомінального ішемічного синдрому // X Конгрес світової федерації українських лікарських товариств. — Чернівці, Київ, Чикаго, 2004. — С. 280–281.

  15. Губергриц Н.Б., Агапова Н.Г. Современные возможности лечения абдоминального ишемического синдрома // Гастроэнтерология Санкт-Петербурга: Материалы 6-го Международного Славяно-Балтийского научного форума „Санкт-Петербург — Гастро-2004".— 2004.— №2–3.— С. М38.

  16. Губергриц Н.Б., Агапова Н.Г. Особенности клинических проявлений и функциональных нарушений при ишемической панкреатопатии // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии: Материалы Десятой Российской Гастроэнтерологической Недели — 2004. — №5, Прил. 23. — С. 66.

  17. Агапова Н.Г. Эффективность комбинированной терапии при лечении хронического панкреатита на фоне атеросклероза брюшной аорты // Від фундаментальних досліджень до медичної практики: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених і спеціалістів. — Харків, 2005. — С. 4.

  18. Губергриц Н.Б., Агапова Н.Г. Особенности клиники, диагностики и лечения ишемических панкреатопатий // Рос. журнал гастроэнтерологии, гематологии, колопроктологии: Материалы Одиннадцатой Российской Гастроэнтерологической Недели. — 2005. — Т. 15. — № 5, Прил. 26. — С. 59.

  19. Губергриц Н.Б., Агапова Н.Г. К вопросу о лечении абдоминального ишемического синдрома // Гастроэнтерология Санкт-Петербурга: Материалы 7-го Славяно-Балтийского научного форума "Санкт-Петербург — Гастро-2005". — 2005. — №1–2. — С. М36.

  20. Губергриц Н.Б., Агапова Н.Г. Морфологические изменения печени у больных с хроническим абдоминальным ишемическим синдромом // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологи: Материалы XI Российской конференции "Гепатология сегодня". — 2006. — № 1. — Прил. 27. — С. 81.

  21. Gubergrits N.B., Agapova N.G. Efficacy of the essential phospholipids (EPL) in treatment of chronic ischemic lesion of liver and pancreas // J. HPB: Abstracts of 6th Congress of the European Hepato-Pancreato-Biliary Association (Heidelberg, Germany). — 2005. — Vol. 7, Suppl. 1. — P. 107–108.

  22. Gubergrits N.B., Agapova N.G. Changes in nitric oxide (NO) system and their correction in pancreas pathology on the background of abdominal ischemic syndrome // Pancreatology: Abstracts of the 37th European Pancreatic Club Meeting (Graz, Austria). — 2005. — Vol. 5, Suppl. 1. — P. 94.

Loading...

 
 

Цікаве