WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-патогенетична характеристика та лікування хронічного панкреатиту на тлі атеросклерозу черевної аорти та мезентеріальних артерій (автореферат) - Реферат

Клініко-патогенетична характеристика та лікування хронічного панкреатиту на тлі атеросклерозу черевної аорти та мезентеріальних артерій (автореферат) - Реферат

3

луганський ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АГАПОВА Наталя Геннадіївна

УДК 616.37–002.2:616.136.4/.5–004.6]–092–085

Клініко-патогенетична характеристика та лікування хронічного панкреатиту на тлі атеросклерозу черевної аорти та мезентеріальних артерій

14.01.02 – внутрішні хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Луганськ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. М.Горького Міністерства охорони здоров'я України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Губергріц Наталя Борисівна,

Донецький державний медичний університет ім. М.Горького, завідуюча кафедрою внутрішніх хвороб №1

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Іванова Лариса Миколаївна,

Луганський державний медичний університет, завідуюча кафедрою пропедевтики внутрішніх хвороб

доктор медичних наук, професор

Фуштей Іван Михайлович

Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідуючий кафедрою терапії №2

Провідна установа: Інститут терапії ім. Л.Т. Малої, відділ захворювань печінки і шлунково-кишкового тракту, АМН України, м. Харків

Захист відбудеться 27.10. 2006 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.600.01 в Луганському державному медичному університеті (91045, м. Луганськ, кв. 50-річчя Оборони Луганська, 1).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Луганського державного медичного університету (91045, м. Луганськ, кв. 50-річчя Оборони Луганська, 1).

Автореферат розісланий 25.09. 2006 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор В.І. Коломієць

(підпис)

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Захворювання органів травлення — одні з найчастіших у клініці внутрішніх хвороб. Діагностика й лікування захворювань травного тракту утруднені через часте сполучення патології різних органів, особливо в людей похилого віку. Так, у 70–90% хворих у віці 40–60 років виявляється в середньому 4,8 захворювань, що проходять одночасно (О.Я. Бабак, 2000; Н.В. Харченко, 2001; В.З. Свиридюк, 2005). У цей час в Україні зареєстровано близько 6 млн. хворих із захворюваннями органів травлення. Хвороби шлунково-кишкового тракту посідають друге місце за зверненням у медичні установи після серцево-судинної патології. Рівень їх поширеності з кожним роком зростає. Встановлено, що за 3 роки поширеність хвороб органів травлення зросла на 6,8% на 100 тис. населення (А.П. Картиш, 2000; А.В. Підаєв, 2003). Збільшується смертність унаслідок хвороб органів травлення. Так у 2002 р. цей показник становив 3,7 на 10 тис. населення, у 2003 р. — уже 8,6 на 10 тис. населення (А.В. Підаєв, 2002).

У структурі первинної інвалідизації дорослого населення України, обумовленої хворобами органів травлення, патологія печінки, жовчного міхура та підшлункової залози (ПЗ) становить 62,6% (А.В. Іпатов, 2004). Найбільший темп приросту в Україні за останні 7 років серед гастроентерологічної патології мають хвороби ПЗ, поширеність яких у 2004 р. перевищила показник 1997 р. на 118,6%. А за останній рік відбулося його зростання ще на 10,8% (Ю.О. Філіппов, 2006). Таким чином, збільшення темпу зростання хвороб органів травлення, у тому числі ПЗ, є не тільки медичною, але й медико-соціальною проблемою, яка вимагає докладного вивчення (С.В. Афанасьєв, 2003).

На сьогодні хронічні хвороби ПЗ є однією із важливих і складних проблем не тільки гастроентерології, але й усієї терапії. Частота хронічного панкреатиту (ХП) у різних країнах коливається в межах від 0,2% до 8,0% (Л.П. Хорошинина, 2004). У Європі поширеність ХП становить 25,0–26,4 випадків на 100 тис. населення, у Росії 27,4–50,0 випадків на 100 тис. населення (И.В. Маев, 2005). В Україні поширеність захворювань ПЗ — більше 1500 на 100 тис. населення (Л.Р. Коробка, 2005; Ю.О. Філіппов, 2005).

За даними Онопрієва В.І. і співавт. (2003) ХП стає одним із найпоширеніших захворювань органів черевної порожнини. За останні 25 років захворюваність збільшилася у 18 разів, і частка ХП у структурі хвороб органів травлення досягла близько 10% (Л.Б. Лазебник, 2003). Особливе місце серед хворих на ХП займають пацієнти похилого віку, а серед усіх випадків ХП в людей середнього й похилого віку відсоток складає 34% (Л.П. Хорошинина, 2004, 2006; Г.Е. Заика, 2005). ХП — фактор ризику раку ПЗ (М.И. Герасименко, 2005; И.В. Маев, 2005). Деякі автори вважають рак ПЗ кінцевим етапом клінічного розвитку ХП (D. Malka, 2002; A. Seicean, 2006).

Відомо, що лише 20–30% випадків ХП є наслідком перенесеного раніше гострого панкреатиту (В.И. Симаненков, 2001; А.И. Хазанов, 2001). Існує велика кількість причин, здатних викликати розвиток ХП (Н.Б. Губергриц, 2004; М.Е. Нечитайло, 2006). Часті причини — зловживання алкоголем, захворювання жовчовивідних шляхів, гіперліпідемія та ін. (H. Duplain, 2001). Однак найчастішою причиною розвитку ХП у віці від 50 до 75 років є абдомінальний ішемічний синдром (АІС) (А.А. Заздранов, 2001; И.И. Каган, 2004).

АІС — діагноз, що украй рідко ставиться в гастроентерологічній практиці (Г.А. Анохіна, 2005). Хоча у 75,5% випадків при аутопсії померлих від ішемічної хвороби серця (ІХС), гіпертонічної хвороби (ГХ), атеросклерозу церебральних артерій, артерій нижніх кінцівок і від ускладнень цих захворювань виявляють атеросклероз черевного відділу аорти (ЧВА) та її непарних гілках (Е. Белоусова, 2002; Н.Б. Губергриц, 2004, 2006).

А.Л. М'ясников у 1960 р. відзначав у своїх роботах, присвячених атеросклерозу непарних вісцеральних судин, що навіть перша стадія хронічної абдомінальної ішемії (ХАІ) характеризується порушеннями функції органів травлення (Л.Б. Лазебник, 2003). Роботи А.В. Покровського, який одним із перших стояв біля джерел вивчення ХАІ, звертають увагу клініциста на необхідність виключати судинний генез абдомінального болю в пацієнтів із наявністю ІХС, ГХ, атеросклерозу артерій нижніх кінцівок (И.М. Фуштей, 2001; Л.Н. Иванова, 2003; Т.Б. Кендзерская, 2004, 2005).

Із проблемою ХАІ недостатньо знайомі практичні лікарі, тому що її діагностика донедавна була пов'язана із складним інвазивним дослідженням — ангіографією (Т.М. Христич, 2005). Ангіографічне дослідження гілок ЧВА у похилих виявляє АІС у 4,1–53,5% випадків. При ангіографії ураження черевного стовбура (ЧС) спостерігається у 20,0–60,0%, верхньої брижової артерії (ВБА) — в 18,0–35,0%, нижньої брижової артерії — в 4,0–27,0% випадків (А.В. Калинин, 2003).

Діагноз АІС дотепер не ставлять гастроентерологи, хоча зараз в арсеналі лікаря є доступний неінвазивний метод дослідження — доплерографія (В.Г. Лелюк, 2002). Лікарі внаслідок інертності рідко враховують судинний генез абдомінальної патології навіть при відсутності труднощів у діагностиці (А.В. Покровський, 1979).

У більшості опублікованих робіт, присвячених абдомінальному атеросклерозу, розглядаються переважно гострі розлади мезентеріального кровообігу. Рання діагностика, клінічні симптоми, профілактика й лікування початкових стадій АІС мало знайомі терапевтам і гастроентерологам (Д.М. Аронов, 2000). З огляду на велику практичну значущість, поширеність даної патології, одиничні роботи, частіше експериментального, ніж клінічного характеру, ми визнали за необхідне вивчити клінічні особливості ХП на тлі АІС.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до основного плану НДР Донецького державного медичного університету ім. М. Горького і є фрагментом НДР кафедри внутрішніх хвороб №1 "Оптимізація діагностики і лікування непухлинних захворювань шлунку, дванадцятипалої кишки та біліарно-панкреатичної зони на основі поглиблення знань про їх патогенез" (№ держреєстрації 0103U007867).

Метою роботи була розробка на основі вивчення клініко-патогенетичних особливостей ХП на тлі ХАІ розробити раціональний засіб лікування цієї патології з використанням есенціале Н і глутаргіну.

Відповідно до цієї мети були поставлені наступні задачі:

  1. Вивчити особливості клінічних проявів ХП у поєднанні с ХАІ.

  2. Визначити функціональний стан ПЗ, сонографічні ознаки її ураження при хронічному ішемічному панкреатиту (ХІП).

  3. Проаналізувати стан кровообігу в ЧВА та його непарних гілках у хворих на ХІП.

  4. Дослідити характер порушень показників ліпідного спектру крові і рівня метаболітів оксиду азоту (NO) у хворих на ХП на тлі атеросклерозу судин черевної порожнини.

  5. Оцінити вплив комплексної терапії з використанням есенціале Н і глутаргіну на клінічні, біохімічні, сонографічні показники у хворих на ХП у поєднанні з ХАІ.

Loading...

 
 

Цікаве