WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вікові особливості віддалених наслідків резекції шлунка з приводу виразкової хвороби: стан кукси шлунка та анастомоза (терапевтичні аспекти) (авторефе - Реферат

Вікові особливості віддалених наслідків резекції шлунка з приводу виразкової хвороби: стан кукси шлунка та анастомоза (терапевтичні аспекти) (авторефе - Реферат

Зі збільшенням віку хворих із гіпоацидністю збільшується кількість хворих з нормальною концентрацією ґастрину (у віці 30-44 роки оперованих з нормальною концентрацію ґастрину немає, 45-59 років – у 11,8%, p≤0,05; 60-74 роки – у 28,6%, p≤0,05). Найбільша кількість оперованих з нормальною концентрацією ґастрину виявлена серед осіб зрілого віку з гіперацидністю (57,1%). Нормальна концентрація ґастрину в оперованих з анацидністю зустрічається у всіх вікових групах, але найменша їх кількість є в похилому віці (у віці 30-44 роки – 33,3%; 45-59 років – у 36,8%; 60-74 роки – у 23,1%, p≤0,05).

Аналіз цього матеріалу в оперованих із пониженим рівнем концентрації ґастрину в крові дозволяє констатувати його наявність у всіх вікових групах з усіма варіантами станів кислототвірної функції КШ, а в оперованих з анацидністю їх кількість у всіх вікових групах, порівняно із групами із нормальним та підвищеним рівнем концентрації ґастрину в крові, домінує (в осіб зрілого віку – 66,7% проти 33,3%, p≤0,05 - з нормальною, 0,0%, p≤0,05 - з підвищеною; середнього – 57,9% проти 36,8%, p≤0,05 та 5,3%, p≤0,05; похилого – 69,2% проти 23,1%, p≤0,05 та 7,7%, p≤0,05).

Під час розв'язання п'ятої задачі нами встановлено, що оперованих зі сповільненою евакуацією з КШ немає, переважають особи з нормальною (61,8%), а 38,2% властиве є пришвидшене покидання пробного сніданку та, відповідно, його попадання в тонку кишку.

Виявлена суттєва відмінність її залежно від віку оперованих. Так, зі збільшенням віку суттєво зменшується кількість оперованих з пришвидшеною евакуацією з КШ (у зрілому віці вона є у 47,6%; у середньому – у 40,5%, р≤0,05; у похилому – у 24,2%, р≤0,05).

Кількість хворих з нормальною евакуаторною функцією КШ з віком переконливо збільшується (в оперованих зрілого віку вона є у 52,4%; середнього – у 59,5%, р≤0,05; похилого – у 75,8%, р≤0,05).

У більшості оперованих високочутливим методом РНҐЄҐ виявлено порушення моторно – евакуаторної функції КШ, серед яких домінує ЄҐР, який, практично, є майже у всіх оперованих (у 97,1%), більше, ніж у 3/4 оперованих діаґностовано ҐЕР, а також ДС (відповідно, у 79,4% та 76,5%), які мають вікові особливості. Так, найбільш виражені розлади виявлені в осіб зрілого віку, у кожного з котрих діаґностовано всі вищезгадані порушення. Особливо виражена залежність від віку ҐЕР, частота якого зі збільшенням років оперованих на момент огляду переконливо зменшується (в осіб середнього віку зустрічається на 15,0% рідше, р≤0,05, ніж в оперованих зрілого віку, а в оперованих похилого віку – відповідно, на 44,4%, менше, р≤0,05). У той же час ЄҐР також найрідше діаґностовано в осіб похилого віку, а єюностаз найчастіше є проявом порушення моторно-евакуаторної функції КШ в оперованих зрілого віку.

Вирішення шостої задачі допомогло встановити, що більше, ніж половина оперованих (52,3%) мають ДС, серед яких переважає ДС легкого (І) ступеня (29,7%), а найменше є пацієнтів з важкою формою ДС (6,3%). Є чітка тенденція до зменшення кількості пацієнтів з ДС зі збільшенням віку оперованих за Б-ІI (у віці 30-44 років він є у 64,5%; 45-59 – у 53,8%, р<0,05; 60-74 – у 42,1%, р<0,05). Ця тенденція у великій мірі зумовлена зменшенням кількості хворих з важкою формою ДС – у зрілому віці важка форма ДС зустрічається у 16,1%; в середньому – у 5,3%, (р<0,05), а в осіб похилого віку – лише у 3,5%, (р<0,05).

ВИСНОВКИ

Комплексна характеристика клініко-морфолоґічного та функціонального стану КШ та А у віддалені терміни після резекції 2/3 Ш за Б-ІІ в модифікації Г-Ф з приводу ускладненої ВХ ҐДЗ в оперованих зрілого, середнього та похилого віку дозволила встановити, що як структура, так і функція КШ – нового анатомо-фізіолоґічного утворення – має специфічні вікові особливості, зумовлені поєднанням впливу віку оперованих та хірурґічного втручання.

  1. Результати макро-, мікро- та ультрамікроскопічного дослідження СО КШ та А доводять, що інтактних оперованих немає, а їх ураження мають специфічні особливості:

    • зі збільшенням віку оперованих наростає частота атрофічних ХҐ та ХА, уражаючи 2/3 осіб похилого віку; найбільш виражені ультраструктурні зміни є в парієтальних клітинах та в мікроциркуляторному руслі, а з орґанел – в мітохондріях;

    • поверхневі, без атрофії залоз ХҐ та А є у кожного третього, а найменша їх кількість є в осіб похилого віку; серед клітин найбільш виражені ультраструктурні зміни виявлені в поверхнево-ямковому епітелії;

    • мета- та дисплазія є у всіх вікових групах, частіше, в СО А, ніж КШ;

    • виразкові дефекти СО в 14 разів частіше є в А, ніж КШ і вони не зустрічаються в осіб похилого віку;

    • поліпоз СО КШ та А зустрічається у всіх вікових групах, а рак не діаґностовано в оперованих зрілого віку.

  2. Вирішальним фактором впливу на рівень РЕА є особливості морфолоґічних змін СО КШ та А, а не вік оперованих.

  3. Інфікування Нр, яке виявлено у 56,0% оперованих:

    • частіше є в КШ ніж А і зростає зі збільшенням віку, що свідчить про його роль в патоґенезі виникнення атрофічного ґастрита;

    • не є єдиним фактором патоґенезу ульцерації СО, яка уражається в 12 разів частіше в А, ніж в КШ і лише в осіб зрілого та середнього віку, вагоме значення мають порушення мікроциркуляції, трофіки, ЄҐР тощо.

  4. Видалення антрального відділу Ш та атрофічний ґастрит призводять до:

    • зменшення з віком оперованих з гіперацидністю (гіперацидність у 27,6% зрілого віку проти 13,1% похилого), а найбільше хворих з анацидністю є в осіб похилого віку;

    • декомпенсації ґастринового гомеостазу, який характеризується вираженою гіпоґастринемією.

  5. РШ призводить до суттєвих порушень моторно-евакуаторної функції кукси шлунка, серед яких ЄҐР та ҐЕР, пришвидшений пасаж з КШ (38,2%), частота та вираженість яких зі збільшенням віку оперованих зменшується.

  6. ДС корелює зі швидкістю евакуації з КШ, зустрічається у 52,3% оперованих, а його частота та важкість мають оберненопропорційні вікові особливості – чим оперовані старші, тим рідше (64,5% в оперованих зрілого віку проти 42,1% у похилому) ДС є проявом ПҐРХ і тим менше хворих з його важким ступенем.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

  1. Діаґностична та лікувальна робота з оперованими зрілого, середнього та похилого віку у віддалені терміни після резекції шлунка зобов'язана передбачати, що КШ та А мають специфічні особливості, зумовлені поєднанням впливу віку оперованих та хірурґічного втручання, що не дозволяє екстраполювати закономірності вікових фізіолоґічних змін та інших захворювань на цю катеґорію хворих.

  2. Враховуючи те, що у 100,0% оперованих в КШ та А є зміни запального характеру, лікування спрямовувати на їх ліквідацію і профілактику загострень, яке, окрім комплексу протизапальних препаратів, зобов'язане включати у старших вікових групах препарати, які покращують мікроциркуляцію слизової оболонки кукси шлунка та посилюють енерґетичний обмін.

  3. Всіх оперованих, особливо починаючи з осіб середнього віку, в яких різко підвищена концентрація РЕА, необхідно включати в "групу ризику" за загрозою виникнення злоякісного ураження СО КШ та А з обов'язковим проведенням контрольних ендоскопічних обстежень з прицільною біопсією один раз в шість місяців з метою виявлення ранніх форм онкопроцесу.

  4. Виявлення у 56,0% оперованих Нр дає підставу у діаґностичному комплексі використовувати методи для його діагностики, а в Hp-позитивних хворих для ерадикації застосовувати потрійний або квадрокомплекс, найчастіше в осіб старших вікових груп.

  5. У діаґностично-лікувальному процесі слід брати до уваги оберненопропорційну залежність між віком оперованих та кислототвірною функцією КШ з врахуванням того, що гіперацидність є у 13,1% оперованих і у похилому віці; за необхідності застосування препаратів для регуляції секреції керуватися індивідуальними показниками після стимуляції її гістаміном; для зниження секреторної функції застосовувати блоківники, а для стимуляції – стимулятори ґастриноцитів або/та замісні препарати ґастрину.

  6. Виявлені закономірності порушень моторно-евакуаторної функції кукси шлунка зобов'язують використовувати методи їх діаґностики і в першу чергу РНҐЄҐ, а для лікування, особливо осіб зрілого віку, застосовувати прокінетики.

  7. У зв'язку з тим, що виникнення та важкість ДС характерне для хворих молодших вікових груп, планову РШ доцільніше проводити в осіб старших вікових груп.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1. Абрагамович М.О. Вікові особливості фізіологічних змін шлунка та дванадцятипалої кишки: сучасний погляд на проблему // Практична медицина. – 2003. – №3. – С.86-91.

  2. Абрагамович М.О. Вікові особливості постґастрорезекційної хвороби: стан слизової оболонки кукси шлунка та анастомозу і роль в її ураженні гелікобактерійної інфекції // Практична медицина. – 2003. – №5 (9). – С.65-71.

  3. Абрагамович М.О. Вікові аспекти постґастрорезекційної хвороби: стан кислототвірної функції кукси шлунка // Практична медицина. – 2004. – №1 (10). – С.48-55.

  4. Абрагамович М.О. Вікові особливості постґастрорезекційної хвороби: евакуаційна функція кукси шлунка та демпінґ-синдром // Практична медицина. – 2004. – №2 (10). – С.49-53.

  5. Абрагамович М.О., Обозний Д. Вікові особливості постгастрорезекційної хвороби (ПГРХ) (повідомлення перше) // Матеріали ювілейної наук.-практ. конф., присвяченої 25-річчю створення Львівської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги "Сучасні аспекти невідкладної медичної допомоги" (27-28 лютого 1997 р.). – Львів, 1997. – С.65-66.

  6. Абрагамович М.О. Вікові особливості постгастрорезекційної хвороби: стан гастродуоденальної зони // Матеріали XIV з'їзду терапевтів України. – К., 1998. – С.326-327.

  7. Абрагамович М.О. Вікові особливості кислотоутворювальної функції кукси шлунка у віддалені терміни після резекції з приводу ускладненої виразкової хвороби // Українські медичні вісті: тези доп. VII з'їзду Всеукраїнського лікарського товариства (м.Тернопіль, 16-17 травня 2003 р.). – 2003. – Т.5, № (63). – С.86.

  8. Коркушко О.В., Абрагамович М.О. Вікові особливості стану евакуаційної функції кукси шлунка та демпінґ-синдрому при постґастрорезекційній хворобі // Тези доп. Х Конґресу Світової федерації Українських Лікарських Товариств (26-28 серпня 2004 р.). – Чернівці – Київ – Чикаґо, 2004. – С.561.

Loading...

 
 

Цікаве