WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вікові особливості віддалених наслідків резекції шлунка з приводу виразкової хвороби: стан кукси шлунка та анастомоза (терапевтичні аспекти) (авторефе - Реферат

Вікові особливості віддалених наслідків резекції шлунка з приводу виразкової хвороби: стан кукси шлунка та анастомоза (терапевтичні аспекти) (авторефе - Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНАМЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ім. П. Л. ШУПИКА

АБРАГАМОВИЧ

М а р ' я н а О р е с т і в н а

УДК: 616.33–002.44–089.87–007.286–089.86–036.869–053.9

Вікові особливості віддалених наслідків резекції шлунка

з приводу виразкової хвороби:стан кукси шлунка та анастомоза(терапевтичні аспекти)

14.01.02 – внутрішні хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі шпитальної терапії

Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького

МОЗ України.

Науковий керівник: академік АМН України,

член-кор. НАН України, член-кор. АМН Росії,

доктор медичних наук, професор Коркушко Олег Васильович,

керівник відділу клінічної фізіолоґії та патолоґії внутрішніх орґанів

Інституту ґеронтології АМН України.

Офіційні опоненти:

-доктор медичних наук, професор Лисенко Григорій Іванович,

Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика,

завідувач кафедри сімейної медицини;

-доктор медичних наук, професор Скрипник Ігор Миколайович,

Українська медична стоматологічна академія,

професор кафедри післядипломної освіти лікарів-терапевтів.

Провідна установа: Інститут терапіі ім. Л.Т. Малої АМН України, м.Харків.

Захист відбудеться "16" травня 2006 року о 13 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.06 при Національній медичній академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика (04112, м.Київ, вул.Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий "14" квітня 2006 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради к.мед.н., доцент Бенца Т. М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Особливо складним розділом практичної ґастроентеролоґії є надання допомоги оперованим у віддалені терміни після резекції шлунка (РШ) з приводу ускладненої виразкової хвороби (ВХ) ґастродуоденальної зони (ҐДЗ), тобто оперативного втручання, класичні варіанти якого, залишаючись і сьогодні операціями вибору для хірурґічного лікування (29000–31000 хворих в Україні щорічно) важких ускладнень ульцерозного ураження [Дегтярёва И.И., Харченко Н.В., 1995], призводять відтак [Василенко В.Х., Гребенев А.Л., 1981; Павловський М.П., Абрагамович О.О., 1995] до виникнення у 78,3% оперованих постґастрорезекційної хвороби (ПҐРХ).

Зусиллями багатьох дослідників [Чеботарёв Д.Ф., Фролькис В.В., Коркушко О.В. та інші, 1995] доведено, що з віком виникають закономірні фізіолоґічні зміни структури і функції орґанів травної системи, врахування яких є визначальним фактором у наданні кваліфікованої медичної допомоги особам старших вікових груп.

Досліджень, які були б присвячені встановленню вікових особливостей кукси шлунка (КШ) та анастомоза (А) у віддалені терміни після РШ – принципово нового специфічного анатомо-фізіолоґічного комплексу, – не проводилися.

Зв'язок роботи з науковими проґрамами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано у межах наукової теми кафедри шпитальної терапії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького та плану науково-дослідницьких робіт Інституту ґеронтолоґії АМН України "Вікова динаміка показників моторної та секреторної функції шлунка за результатами довготривалих спостережень" [№ держреєстрації 0196U001310], співвиконавцем якої є здобувач.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження – виявити вікові особливості КШ та А у віддалені терміни після РШ з приводу ускладненої ВХ ҐДЗ в осіб зрілого, середнього та похилого віку.

Для досягнення вказаної мети було визначено наступні задачі:

  1. Вивчити вікові особливості морфолоґічних змін слизової оболонки (СО) КШ та А.

  2. Встановити вікові особливості корелятивних зв'язків між результатами гістолоґічного дослідження СО КШ та А і рівнем раковоембріонального антиґена (РЕА) в крові.

  3. Дослідити інфікованість Helicobacter pylori (Нр) СО КШ та А і її залежність від вікового цензу.

  4. З'ясувати вікові особливості кислототвірної функції КШ, співставити її з концентрацією ґастрину в крові.

  5. Виявити особливості моторно-евакуаторної функції КШ та А залежно від віку.

  6. Вивчити вікові особливості дампінґ-синдрому (ДС).

Об'єкт дослідження– оперовані зрілого, середнього та похилого віку у віддалені терміни після РШ з приводу ускладненої ВХ ҐДЗ.

Предмет дослідження– структура та функції КШ та А залежно від віку оперованих.

Методи дослідженнязагальноклінічні; лабораторні: окрім рутинних, радіоімунолоґічне визначення в крові РЕА, цитолоґічне та біохімічне виявлення Hp, радіоімунолоґічна діагностика ґастрину; інструментальні: окрім рутинних, езофаґоґастроєюнофіброскопія (ЕҐЄФС) з прицільною біопсією, наступним гістолоґічним та ультрамікроскопічним їх дослідженням, інтраґастральна рН-метрія, рентґеноскопія шлунково-кишкового каналу, радіонуклідна ґастроєюноґрафія (РНҐЄҐ); статистичне опрацювання фактичного матеріалу.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлено, що як структура, так і функція КШ та А – нового анатомо-фізіолоґічного утворення, – має специфічні особливості, зумовлені поєднанням впливу віку оперованих та хірурґічного втручання.

Серед усіх уражень СО КШ та А домінують хронічний ґастрит (ХҐ) та хронічний анастомозит (ХА), з яких атрофічні їх форми мають тенденцію до зростання зі збільшенням віку оперованих; найбільш виражені ультраструктурні зміни проявляються мікроциркуляторному руслі та в парієтальних клітинах, а з орґанел – в мітохондріях; поверхневі, без атрофії залоз ХҐ та ХА є майже у кожного третього, а найменша їх кількість є в осіб похилого віку; серед клітин найбільш виражені ультраструктурні зміни виявлені в поверхнево-ямковому епітелії; мета- та дисплазія СО КШ та А є у всіх вікових групах; виразкові дефекти СО майже в частіше є в А, ніж в КШ і вони не зустрічаються в осіб похилого віку; поліпоз СО КШ та А зустрічається у всіх вікових групах, а рак не діаґностовано в оперованих зрілого віку.

Доведено, що рівень РЕА має певні вікові тенденції, але не сам по собі вік є вирішальним фактором впливу на концентрацію РЕА, а більше значення мають особливості морфолоґічних змін СО КШ та А.

Обсіменіння Нр є у 56,0% осіб, а частота інфікування СО КШ, переважаючи частоту інфікування СО А, має переконливу тенденцію до зростання зі збільшенням віку оперованих, що є підставою до висловлення думки про його роль в патоґенезі виникнення атрофічного ґастриту.

РШ призводить до суттєвих порушень кислототвірної функції КШ, які мають вікові особливості – зменшення з віком оперованих з гіперацидністю, а найбільше хворих з анацидністю серед осіб похилого віку зумовлене не тільки зменшенням секреторної поверхні видаленням антрального відділу Ш, але й структурними та функціональними змінами, внаслідок атрофічного ґастриту.

Виникає декомпенсація ґастринового гомеостазу – одного з компенсаторних механізмів збереження кислотності.

Частота та вираженість таких суттєвих порушень моторно-евакуаторної функції КШ, як єюноґастральний, ґастроезофаґальний рефлюкси (ҐЕР, ЄҐР), пришвидшений пасаж з КШ зі збільшенням віку оперованих зменшується.

ДС корелює зі швидкістю евакуації з КШ і чим оперовані старші, тим рідше ДС є проявом ПҐРХ і тим менше хворих з його важким ступенем.

Практичне значення одержаних результатів. Проведені дослідження дозволяють покращити діаґностичну та лікувальну роботу з оперованими у віддалені терміни після РШ з приводу ускладненої ВХ ҐДЗ з врахуванням віку.

Результати дослідження впроваджені в практику роботи Львівської обласної клінічної лікарні, Моршинської міської лікарні, в педаґоґічний процес підготовки студентів 6-го курсу медичного факультету, лікарів-інтернів факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною працею, у якій автор проаналізував сучасну літературу, провів патентний пошук, визначив мету і задачі дослідження, приймав участь у накопиченні фактичного матеріалу (239 оперованих), зробивши його аналіз і синтез, обґрунтував та сформулював висновки, практичні рекомендації, самостійно, використовуючи сучасні комп'ютерні технолоґії, підготовив та опублікував у вигляді наукових статей результати досліджень, власноручно написав, зверстав дисертацію, автореферат.

Запозичень ідей та розробок у співавторів публікацій не було.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були викладені на наступних форумах: Ювілейна науково-практична конференція, присвячена 25-річчю створення Львівської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги "Сучасні аспекти невідкладної медичної допомоги" (м.Львів, 27-28 лютого 1997 р.); XIV з'їзд терапевтів України (м.Київ, 1998); VII з'їзд Всеукраїнського лікарського товариства (м.Тернопіль, 16-17 травня 2003 р.); Х Конґрес Світової федерації Українських лікарських товариств (м.Чернівці, 26-28 серпня 2004 р.).

Loading...

 
 

Цікаве