WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вплив оксигенації кровозамісного розчину на оксидантний гомеостаз і стан серця щурів (автореферат) - Реферат

Вплив оксигенації кровозамісного розчину на оксидантний гомеостаз і стан серця щурів (автореферат) - Реферат

Зміна показників ВРС у щурів при замістній інфузії гострої крововтрати розчинами Рінгера-Локка (Мm)

Показники

ВРС

Час інфузії, хв

Група тварин

інтактна

з інфузєю

Рінгера-Локка

з інфузією Рінгера-Локка з румосолом

з інфузією оксигено-ваного

Рінгера-Локка

з інфузією оксигено-ваного

Рінгера-Локка з румослом

ЧСС, уд./хв

1-3

360,4

13,1

226,4

6,61

249,4

13,31

284,9

10,01

309,6

5,41

Мо, мс

124,5

3,2

218,3

33,91

221,0

15,51

174,4

7,51

150,4

6,6

АМо, %

59,75

6,64

31,5

3,201

25,0

4,571

45,13

6,38

47,38

2,63

ДХ, мс

2,82

0,14

4,47

0,141

4,23

0,131

3,23

0,061

3,00

0,08

ЧСС, уд./хв

4-6

-

187,4

28,11

225,8

9,11

267,3

13,81

297,9

23,2

Мо, мс

-

330,6

15,61

323,1

7,11

252,6

10,01

206,9

6,21

АМо, %

-

25,75

1,791

21,13

1,061

34,63

1,1

41,25

1,371

ДХ, мс

-

5,34

0,291

4,8

0,211

4,03

0,081

3,43

0,15

1 – різниця вірогідна порівняно з показниками інтактних тварин (р<0,05).

В проміжку між 4 і 6 хвилинами показники, що характеризують динаміку періодичності ритму серця, змінювалися у бік їх погіршення, але при використанні оксигенованих розчинів всі вони були значно ближчими до рівня інтактних тварин, ніж при інфузії стандартного розчину.

При застосуванні препаратів (обидва препарати впливали практично однаково, тому в табл. 1 для прикладу приведені результати дослідження румосолу) так само можна відзначити дещо краще збереження роботи серця, ніж при використанні лише одного розчину. Але поліпшення показників при цьому не було достовірним, так що можна говорити лише про тенденцію.

Застосування для інфузії оксигенованого розчину з препаратом краще всього зберігало функціональний стан серця. При цьому, принаймні, в перші 3 хвилини всі показники, що характеризують його, були найближчими до групи інтактних тварин.

Поза сумнівом, що внутрішньовенна інфузія розчину повністю не може замінити природного рівня доставки О2 для самого серця і особливо для головного мозку, в якому розташовані центри регуляції його функцій. Проте надходження в правий шлуночок розчину, рівень pО2 в якому зростає до 1500-2000 мм рт. ст., тобто вище звичайного рівня О2 в крові більше в 15-20 разів, не може не відобразитися як на стані структур провідної системи, розташованих тут, так і на рецепторах судин.

Виходячи з цього, особливий інтерес представляє визначення тих показників оцінки ВРС, які характеризують активність контурів системи регуляції серця. Зі всіх отриманих нами показників найбільший інтерес викликають ті, які відображають стан нейрогенного і гуморального контурів систем регуляції: HF, LF, LF/HF (табл. 2).

Таблиця 2

Зміна спектральних показників

ВРС щурів при замісній інфузії різними розчинами (Мм)

Спект-ральні показ-ники

ВРС

Час інфузії, хв

Група тварин

інтактна

з інфузією

Рінгера-Локка

з інфузією Рінгера-Локка з румосолом

з інфузією оксигено-ваного Рінгера-Локка

з інфузією оксигенованого Рінгера-Локка з румосолом

HF

1-3

23,18

1,42

67,64

2,931

69,42

3,371

45,46

6,911

27,86

3,84

LF

18,37

0,64

32,52

2,921

41,48

7,911

54,84

6,941

63,64

9,021

LF/HF

1,39

0,11

0,51

0,071

0,6

0,131

2,14

0,0441

2,86

0,551

HF

4-6

-

63,75

2,731

61,31

1,281

41,91

2,441

20,72

1,3

LF

-

41,54

1,321

44,14

2,01

60,82

1,331

65,54

1,231

LF/HF

-

0,63

0,011

0,72

0,041

1,52

0,081

2,12

0,11

1 – різниця вірогідна порівняно з показниками інтактних тварин (р<0,05).

Ці показники у тварин при заміщенні крововтрати розчинами істотно відрізнялися від рівня інтактних тварин. Представлені дані показують, що при інфузії стандартного розчину показник HF, який характеризує вираженність автономного контуру регуляції (превалювання парасимпатичного впливу) різко (р<0,05)зростав. При цьому одночасно збільшувався (р<0,05) показник LF, який характеризує напруженість центрального (симпатичного) контуру регуляції. Переважне збільшення показника HF призводило до зниження відношення LF/HF.

Порівнюючи показники ВРС груп тварин, яким інфузувався звичайний розчин Рінгера-Локка, з групою тварин, яким інфузувався оксигенований розчин можна бачити істотну відмінність їх динаміки. Так, показник HF, що характеризує вираженність автономного контуру регуляції (превалювання парасимпатичного впливу) при використанні оксигенованого розчину нижче, як в перші 3 хвилини інфузії (67,642,93 і 45,466,91, р<0,05), так і в подальший трихвилинний проміжок (63,752,73 і 41,912,44, р<0,05). В той же час показник LF, який характеризує напруженість центрального (симпатичного) контуру регуляції при використанні оксигенованого розчину, навпаки, значно збільшувався. В результаті відношення LF/HF, в цих групах набагато вище (в перші три хвилини - 0,510,07 і 2,140,044, р<0,05 і наступні – 0,630,01 і 1,520,08, р<0,05), що свідчить про значне превалювання контуру пристосовування регуляції при використовуванні оксигенованого розчину.

З огляду на отримані дані, додавання препаратів в стандартний розчин не змінювало стан систем регуляції, а застосування оксигенованого розчину з румосолом зберігало показник HF на рівні інтактних тварин.

Таким чином оксигенування розчину під тиском в 3 атм, що дозволяє доводити рівень О2 до 5 мл в 100 мл розчину, значно краще зберігає всі параметри, що характеризують стан серця. Про це ж свідчать результати дослідження одного з ключових ферментів – КФК, який забезпечує ресинтез АТФ з креатинфосфату. Численними дослідженнями (Биленко М.В., 1989) було показано, що в умовах гіпоксії, що розвивається, в міокарді активність цього ферменту різко зростає.

Loading...

 
 

Цікаве