WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Етіопатогенетичні аспекти негемолітичної жовтяниці доношених новонароджених та шляхи оптимізації її лікування (автореферат) - Реферат

Етіопатогенетичні аспекти негемолітичної жовтяниці доношених новонароджених та шляхи оптимізації її лікування (автореферат) - Реферат

У дітей з перинатальним інфікуванням вірусами простого герпесу приєднується цитолітичний синдром з більш глибокою депресією білоксинтезуючої функції печінки.

Доведено ефективність патогенетично обґрунтованого комплексу терапії гіпербілірубінемії незалежно від наявності внутрішньоутробного інфікування вірусами простого герпесу у доношених дітей із включенням ентеросгелю, як основного препарату, що сприяє припиненню ентерогепатичної циркуляції білірубіну за рахунок підвищення евакуації непрямого білірубіну з кишечнику та відновлення моторики шлунково-кишкового тракту новонародженої дитини.

Практичне значення отриманих результатів. На підставі комплексного аналізу клініко-лабораторного обстеження доношених немовлят з вираженою гіпербілірубінемією в неонатальному періоді показано, що однією з основних причин розвитку жовтяниці в них є внутрішньоутробе інфікування плода вірусами сімейства Herpesviridae, якій сприяє ускладнений перебіг вагітності, хронічні і гострі інфекційні захворювання матері під час вагітності.

Доведено доцільність застосування патогенетично обґрунтованого комплексу терапії гіпербілірубінемії у доношених дітей в неонатальному періоді із включенням ентеросгелю, ессенціале і жовчогінних препаратів. Застосування даного комплексу дозволяє в багатьох випадках відмовитися від інвазивної інфузійної терапії у немовлят і зменшити термін перебування дитини в стаціонарі.

Результати дослідження використовуються в роботі відділення інтенсивної терапії новонароджених Полтавського клінічного міського пологового будинку і відділенні патології новонароджених Полтавської міської дитячої клінічної лікарні, у міських клінічних дитячих лікарнях міст Луганська, Чернівців, Одеси, Суми. Дані також включені до навчального процесу дисципліни "Неонатологія" для студентів 5 курсу медичного факультету і лікарів-інтернів Української медичної стоматологічної академії МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою працею автора, який провів самостійно клінічні спостереження. Здобувач брав участь у заборі лабораторного матеріалу та в інструментальному обстеженні дітей. Автором самостійно проведений аналіз клінічних і лабораторних досліджень із застосуванням сучасних статистичних і графічних комп'ютерних програм, сформульовані висновки, науково обґрунтовані практичні рекомендації, проведено впровадження результатів наукових досліджень в клінічну практику. Робота по написанню й оформленню дисертації виконана самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідалися на науково-практичній конференції "Актуальні проблеми організації медичної допомоги новонародженим" (Київ, 2003), на конгресі педіатрів України "Актуальні проблеми і напрями розвитку педіатрії на сучасному етапі" (м. Київ, 2003), на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Стан системи гемостазу в новонароджених: норма і патологія" (Полтава, 2003), на науково-практичній конференції "Актуальні питання профілактики ранньої інвалідизації дітей на сучасному етапі розвитку медицини" (Полтава, 2004), Всеукраїнської науково-практичної конференції "Актуальні питання медичної реабілітації дітей та підлітків" (Одеса, 2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових робіт: 4 статті у фахових медичних журналах, затверджених ВАК України і 4 тез доповідей у матеріалах конференцій і конгресів (2 статті й одні тези написані без співавторів).

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається із вступу, 6 розділів власних досліджень, висновків і практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 116 сторінок друкованого тексту. Робота ілюстрована 14 таблицями, 9 рисунками. Список літератури включає 206 джерел (151 – кирилицею, 55 – латиницею) і займає 20 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань було проведено клінічне спостереження і комплексне обстеження в динаміці неонатального періоду 98 новонароджених, які перебували на лікуванні у відділенні патології новонароджених дитячої міської клінічної лікарні м. Полтави. Основну групу склали 78 доношених новонароджених з вираженим синдромом негемолітичної гіпербілірубінемії; групу порівняння склали 20 доношених дітей без ознак жовтяниці при госпіталізації у відділення патології новонароджених. При госпіталізації у відділення (на 7–10 добу від народження) у більшості дітей основної групи і групи порівняння основним діагнозом було гіпоксичне ураження центральної нервової системи. У дітей з гіпербілірубінемією супутнім діагнозом була кон'югаційна жовтяниця.

Після встановлення у дітей наявності внутрішньоутробного інфікування вірусами сімейства Herpesviridae (герпесу 1-го і 2-го типу, цитомегаловірусом, вірусами Эпштейна-Барр), гепатиту В і С методом ПЛР крові, вони розподілялися на наступні групи: перша група (27 дітей) – внутрішньоутробно інфіковані, друга група (51 дитини) – інфікованості зазначеними вище вірусами не встановлено. В групу порівняння включали дітей без жовтяниці, з негативними показниками на наявність внутрішньоутробної інфікованості досліджуваними вірусами за даним ПЛР крові.

У всіх немовлят оцінювали результати стандартних і додаткових методів досліджень, включаючи рентгенографію органів грудної клітки, нейросонографію, ехокардіографію, електрокардіографію, загальні аналізи крові і сечі, біохімічні показники сироватки крові, а також стандартні бактеріологічні дослідження.

Статистичну обробку отриманих результатів проводили з використанням пакетів статистичних програм Microsoft Exel. Вірогідність отриманих величин визначалася за допомогою критерію Стьюдента (t). Для твердження про вірогідність відмінності використовувалися загальноприйняті в медико-біологічних дослідженнях величини рівня вірогідності p<0,05 при t=2; абсолютні величини оцінювали за критерієм t Стьюдент-Фішера (p<0,05), відмінність у відносних величинах (%) – за непараметричним критерієм кутового перетворення ц –Фішера.

Результати досліджень та їх обговорення. В результаті проведеного скрининг-дослідження методом ПЛР на наявність внутрішньоутробної інфікованості, у 27 дітей виявлена позитивна ПЛР на віруси сімейства Herpesviridae (простого герпесу – у 25 дітей і цитомегаловірус – у 6 дітей, у 4 – мікст інфекція), в однієї дитини встановлена позитивна ПЛР на вірус гепатиту С (з нашого спостереження пацієнт був виключений). Інфікованості вірусами Эпштейн-Бара в обстежених дітей не виявлено.

У першій групі, де діти були внутрішньоутробно інфіковані вірусами сімейства Herpesviridae, матерів старше 30 років було у два рази більше, ніж у другій групі і майже в три рази більше, ніж у групі порівняння (28% проти 14% і 10% відповідно). У матерів дітей першої групи майже у два рази частіше в анамнезі було штучне переривання вагітності та у п'ять разів частіше викиднів, у порівнянні із другою групою. Отже, внутрішньоутробна інфекція є однією з основних причин антенатальної загибелі плода, що відображують результати нашого дослідження.

На першому місці за частотою реєстрували ускладнення вагітності у матерів, чиї діти мали гіпербілірубінемію в неонатальному періоді (загроза переривання вагітності), а в матерів, чиї діти не мали жовтяниці, на першому місці була хронічна фетоплацентарна недостатність та анемія вагітних. Більш ніж у 80% випадків, у матерів першої й другої групи ускладнення були по'єднані.

Кількість хлопчиків і дівчаток у групах спостереження вірогідно не розрізнялася. Більша частина обстежених дітей, у яких в неонатальному періоді розвилася гіпербілірубінемія, народилися без ознак асфіксії з оцінкою по "Апгар" на 1 хвилині 7-9 балів: 80% – у першій групі і 78,9% – у другій групі, що було вірогідно більше, ніж у групі порівняння, де без асфіксії народилося 45% немовлят (р<0,05).

У 44% випадках, у дітей першої групи була діагностована внутрішньоутробна гіпотрофія, в основному це була гіпотрофія по гіпопластичному типу, коли були знижені і маса тіла і зріст. У дітей другої групи внутрішньоутробна гіпотрофія зафіксована у 28% випадків, а у групі порівняння – в 20% випадків. Отримані дані відповідають зазначеному вище характеру перинатального онтогенезу, що супроводжується в більшості спостережуваних випадків порушенням матково-плацентарного кровообігу і трофіки плода внаслідок ускладненого перебігу вагітності. Інфекційний процес істотно впливає на структуру і функцію плаценти з розвитком у ній дистрофічних і дегенеративних змін і фетоплацентарної недостатності. Хронічна фетоплацентарна недостатність є основним етіологічним фактором гіпоксії в антенатальному періоді. Зміни спричиняють порушення усмоктування поживних речовин через плаценту та їх засвоєння, дефіцит транспорту кисню й вуглеводів. Це, відповідно, проявляється ознаками гіпоксії та затримкою внутрішньоутробного розвитку плода.

Loading...

 
 

Цікаве