WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Неспецифічна реактивнiсть бронхів на фоні медикаментозного лікування дітей з бронхіальною астмою (автореферат) - Реферат

Неспецифічна реактивнiсть бронхів на фоні медикаментозного лікування дітей з бронхіальною астмою (автореферат) - Реферат

За умови значення РС20Н>5 мг/мл відносний ризик наявності легкої персистуючої бронхіальної астми становив 2,3 (95% ДІ 0,6-9,3), а співвідношення шансів – 23,1 (95% ДІ 5,3-99,5). При значеннях РС20Н<0,5мг/мл вказані показники клініко-епідеміологічного ризику наявності тяжкої персистуючої бронхіальної астми відповідно склали 2,7 (95% ДІ 1,8-3,8) та 7,4 (95% ДІ 3,9-13,7).

На підставі ранжування діагностичної та прогностичної значущості окремих результатів лабораторно-інструментального дослідження створений математичний „образ" легкої та тяжкої бронхіальної астми, наведений у вигляді діагностичної констеляційної таблиці. Аналіз діагностичних коефіцієнтів цієї таблиці та їх інформаційної значущості показав, що найбільшим значенням у верифікації легкої і тяжкої персистуючої бронхіальної астми мають наявність або відсутність вказівок на природний характер вигодовування, прояви ексудативно-катарального діатезу та обтяженість алергологічного анамнезу за родоводом батька чи матері. Найбільшою інформаційною цінністю в цьому відношенні володіли показники гіперсприйнятливості бронхів до гістаміну з урахуванням характеру дозозалежної відповіді та дозозалежної кривої. Значно менше інформаційне навантаження мав показник лабільності бронхів, особливо при виділенні легкої персистуючої бронхіальної астми. Серед імунологічних показників діагностичне значення у виявленні вказаного ступеня захворювання мали імунорегуляторний індекс, індекс стимуляції еозинофільних і нейтрофільних гранулоцитів крові, а також вміст у крові ІЛ-4 та імуноглобуліну Е у субпорогових концентраціях або таких, що значно перевищують популяційну норму.

Аналіз результатів комплексного обстеження дозволив обґрунтувати індивідуалізовані лікувально-профілактичні комплекси дітям у періоді ремісії та тактику дезобструктивної терапії приступу бронхіальної астми. Базис індивідуально скорегованих лікувально-профілактичних комплексів склали рекомендації GINA-2002, які доповнювалися лікувальними та профілактичними рекомендаціями, заснованими на показниках гіперреактивності бронхів, атопії, імунологічного дисбалансу та характеру активації нейтрофільних та еозинофільних гранулоцитів крові як ефекторних клітин запального процесу в бронхах.

Аналіз ефективності запропонованих індивідуалізованих лікувально-профілактичних комплексів дозволив відмітити їх переваги перед загальними рекомендаціями GINA-2002 та її наступних версій. Так, при середній тривалості спостереження за цими хворими 8,6 місяця відмічено, що в дітей, які використовували запропоноване лікування, зменшилася частота та тяжкість нападів, що знайшло відображення в зменшенні випадків звертання дітей до лікаря через погіршення стану, а також випадків госпіталізації та звертання за швидкою медичною допомогою. Ефективність індивідуалізованих лікувальних заходів під час нападу бронхіальної астми оцінювалася з урахуванням клінічних ознак обструкції бронхів (в балах) упродовж перших 7 днів лікування.

Показники ефективності індивідуалізованих лікувально-профілактичних заходів у вигляді зниження абсолютного (ЗАР) та відносного (ЗВР) ризику з урахуванням мінімальної кількості хворих для отримання позитивного результату (МКХ) наведені у таблиці 2.

Таблиця 2

Показники ефективності індивідуалізованих лікувально-профілактичних заходів

Період захворювання

ЗАР,%

ЗВР, %

МКХ

Ремісія

18

60

5,5 (95%ДІ 3,4-7,2)

Нападний період

30

50

3,3 (95% ДІ 1,3-7,8)

Одержані дані дають підстави вважати, що використання індивідуалізованих лікувально-профілактичних комплексів у хворих на бронхіальну астму, складених у відповідності до діагностичної цінності одержаних результатів комплексного обстеження, є більш ефективним як стосовно зниження атрибутивного, так і відносного ризику збереження тяжкості захворювання чи нападу. Окрім того, враховуючи кількість хворих, яку слід пролікувати для отримання позитивного результату, можна стверджувати, що ці комплекси володіють достатнім ступенем відтворюваності.

У роботі показано також, що нетривалі курси використання інгаляційних глюкокортикостероїдів (менше 2 місяців) у періоді ремісії та одноразове призначення системних кортикостероїдів при загостренні суттєво не впливають на вивчені нами показники гіперреактивності бронхів, атопії та метаболічну активність нейтрофільних і еозинофільних гранулоцитів крові як ефекторних клітин запалення в бронхах. У зв'язку з цим, при призначенні інгаляційних кортикостероїдів у комплексі базисної терапії необхідно орієнтуватися на триваліше лікування, а використання системних кортикостероїдів при лікуванні нападу обмежити виключно особливими ситуаціями, до яких можна віднести астматичний статус, недавню відміну системних кортикостероїдів при тривалому їх використанні.

Висновки

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального завдання сучасної педіатрії по оптимізації лікування дітей, хворих на бронхіальну астму, на підставі вивчення комплексу показників неспецифічної реактивності бронхів, атопічної реактивності та алергійного запалення.

1. Низька лабільність бронхів (менше 15%) у відповідь на дозоване фізичне навантаження та інгаляцію сальбутамолу відмічена у (36,04,6)% дітей, помірна (15-29%) – у (41,44,7)% випадків, а висока (більше 30%) – у (22,64,0)% спостережень.

2. При проведенні інгаляційної провокаційної проби з гістаміном (РС20Н), яка суттєво не відрізнялась у період ремісії та після нападу, високий ступінь гіперсприйнятливості до гістаміну (менше 0,5мг/мл) виявлений у (47,74,8)% дітей, помірна гіперчутливість (0,5-2,0 мг/мл) – у (28,04,3)% хворих, а відносно низька (більше 2,0 мг/мл) – у (24,34,2)% спостережень. Чутливість тесту в хворих на бронхіальну астму дітей становила 98%.

3. Виразні показники атопії відмічалися у (65,56,2)% дітей, а низькі - тільки у (22,45,5)% спостережень, що співпадало з частотою маргінально високих (69,05,1)% та низьких (19,74,7)% показників вмісту загального IgE в сироватці крові обстежених дітей, проте не інтерлейкіну-4.

4. Виснаження киснезалежного метаболізму нейтрофільних гранулоцитів крові у вигляді дворазового зниження показника індексу стимуляції, за даними НСТ-тесту, відмічене в (19,33,8)% дітей з бронхіальною астмою, а еозинофільних лейкоцитів крові - у (46,84,8)%. При цьому, у хворих в періоді ремісії спостерігається переважне пригнічення киснезалежної мікробіцидності еозинофілів крові, а у післянападному періоді – як нейтрофільних, так і еозинофільних гранулоцитів.

5. Для легкої персистуючої бронхіальної астми в дітей шкільного віку є характерною низька чутливість бронхів до гістаміну (специфічність 98%, позитивна передбачувана цінність 94%), а для тяжкої – висока гіперсприйнятливість (чутливість 71%, специфічність 75%), особливо за рахунок гіперреактивності дихальних шляхів (специфічність 96%, позитивна передбачувана цінність 82%). Виражена лабільність бронхів (індекс лабільності більше 30%) відображує наявність тяжкої персистуючої бронхіальної астми з чутливістю тесту 86% та позитивною передбачуваною цінністю 60%, а для запропонованого нами індексу тяжкості ці показники відповідно склали 94,3% та 76,9%.

6. Використання індивідуалізованих лікувально-профілактичних заходів хворим на бронхіальну астму дітям у періоді ремісії знижує атрибутивний ризик тяжкості захворювання на 18%, відносний ризик на 60%, а під час лікування нападів астми на 3-й день госпіталізації ці показники відповідно становили 30% та 50%. Короткотривалі курси (менше 2 місяців) інгаляційних кортикостероїдів та одноразове введення в нападному періоді системних глюкокортикостероїдів не впливає позитивно на показники гіперреактивності бронхів та імунологічно змінену реактивність організму.

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1. Софьян Б.А. Ажими Сравнительная характеристика методов выявления гиперреактивности бронхов у детей// Буковинський медичний вісник.- 2004.- Т.8, №3.- С. 121-124.

  2. Ажімі Мухамед Соф′єн Б.А. Гіперреактивність бронхів у дітей, хворих на бронхіальну астму (імунологічна характеристика, клінічне значення)// Запорожский медицинский журнал.- 2005.- №5 (32).- С. 107-108.

  3. Соф′єн Б.А.Ажімі Виявлення неспецифічної гіперреактивності бронхів у дітей за допомогою індексу лабільності бронхів// Одеський медичний журнал.- 2004.- №6 (86).- С.78-80.

  4. Софьян Б.А.Ажими Диагностические возможности спирографических методов выявления гиперреактивности бронхов у детей в оценке тяжести течения бронхиальной астмы// Клінічна та експериментальна патологія.- 2005.- Т.4, №2.- С. 89-93.

  5. Безруков Л.А., Софьян Б.А.Ажими Диагностическая ценность методов выявления неспецифической гиперреактивности бронхов у детей// Современная педиатрия.- 2005.- №3 (8).- С. 127-129. Особистий внесок дисертанта: літературний пошук, підбір хворих, статистична обробка отриманих даних, їх аналіз та узагальнення.

  6. UA, Деклараційний патент № 11466, МПК7: А61В5/00, G01N33/53, А61Р11/06. "Спосіб виявлення тяжкого персистуючого перебігу бронхіальної астми у дітей шкільного віку" /Ажімі Мухамед Софьєн (Туніс), Прунчак С.І., Колоскова О.К., Власик Л.І. (Україна). – БДМУ. – Опубл. 15.12.2005. - Бюл. № 12. Заявка № u200507086 від 18.07.2005. Особистий внесок дисертанта: підбір хворих, опрацювання методик дослідження.

  7. Ажими Мухамед Софьян. Показатели неспецифической гиперреактивности бронхов у детей школьного возраста с бронхиальной астмой// Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі: Матеріали 11-го з′їзду педіатрів України. - Київ, 2004. – С. 218.

  8. Ажімі Соф′ян Б.А. Діагностичні можливості спірографічних методів у виявленні бронхіальної астми у дітей// Х Конгрес Світової Федерації Українських лікарських товариств. - Чернівці-Київ-Чикаго, 2004.- С. 173.

  9. Ажими Софьян Б.А. Выявление повышенной неспецифической реактивности бронхов методом РС20Н// Особливості бронхіальної астми у дітей раннього віку (проблеми супутньої патології): Матеріали науково-практичної конференції. - Чернівці, 2004.- С. 4-5.С20Н

  10. Соф′єн Ажімі Мухамед. Чи відображує неспецифічна гіперреактивність бронхів тяжкість перебігу бронхіальної астми в дітей?// Ювілейний VIII з′їзд ВУЛТ (Всеукраїнського Лікарського Товариства), присвяченої 15-річчю організації (1990-2005 рр.).- м.Івано-Франківськ, 2005.- К., 2005.- С.56-57.

  11. Діагностична цінність показників метаболічної активності еозинофільних гранулоцитів крові у дітей раннього та дошкільного віку, хворих на бронхіальну астму на тлі харчової алергії/ Е.В. Юрчишена, О.К.Колоскова, Ажімі Мухамед Софьян та співавт./ Метаболічні розлади у дітей та підлітків: діагностика, профілактика, лікування: Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 25-річчю створення кафедри дитячих і підліткових захворювань КМАПО ім. П.Л.Шупика.- К., 2005.- С. 91. Особистий внесок дисертанта: проведено інформаційний пошук, набір клінічного матеріалу та статистичну обробку отриманих даних, їх аналіз і узагальнення.

  12. Ажими Софьян (Тунис). Значение показателей неспецифической гиперреактивности бронхов в выборе активности стартовой дезобструктивной терапии у детей с приступом бронхиальной астмы// Актуальні проблеми ведення тяжкохворих дітей у стаціонарі: Матеріали науково-практичної конференції з мiжнародною участю. – Чернівці, 2005.- С. 73-75.

  13. Виявлення тяжкого персистуючого перебігу бронхіальної астми у дітей шкільного віку. Автори – Ажімі Мухамед Соф′єн, Колоскова О.К., Прунчак С.І., Власик Л.І. – Реєстр Галузевих нововведень. - № 121/25/06. - К., 2006. - С. 86.

Loading...

 
 

Цікаве