WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості біогенної міграції марганцю, заліза, нікелю, міді, цинку і свинцю у білоакацієвих (robinia pseudoacacia l.) культурбіогеоценозах степового - Реферат

Особливості біогенної міграції марганцю, заліза, нікелю, міді, цинку і свинцю у білоакацієвих (robinia pseudoacacia l.) культурбіогеоценозах степового - Реферат

Визначено кількісну оцінку показників біологічної продуктивності живої речовини, що дозволяє виявити особливості антропогенного впливу на білоакацієві культурбіогеоценози у місті у порівнянні з сільською місцевістю.

Виявлено зміни в характері розподілу марганцю, заліза, нікелю, міді, цинку і свинцю в органах білої акації, опаді та підстилці досліджуваних культурбіогеоценозів міста Дніпропетровська в порівнянні з контрольним культурбіогеоценозом.

Установлено відмінності в балансі біомаси та мертвої органо-мінеральної речовини білої акації і важких металів у досліджуваних білоакацієвих культурбіогеоценозах.

Систематизовано показники, що характеризують статику і динаміку біогенної міграції марганцю, заліза, нікелю, міді, цинку і свинцю.

Практичне значення отриманих результатів. Наукові результати, які отримані в дисертаційній роботі, спрямовані на удосконалення досліджень біогенної міграції важких металів і можуть бути використані під час проведення моніторингу біогеоценозів з іншими видами-едифікаторами, а конкретні дані – у процесі розробки планів регіональної екологічної політики та соціально-економічного розвитку адміністративних районів та України в цілому, для удосконалення та розвитку регіональної комплексної системи екологічного моніторингу, створення міської системи екомоніторингу. Отримані результати використані Управлінням екології і природних ресурсів у Дніпропетровській області при розробці плану регіональної екологічної політики і комплексної програми соціально-економічного розвитку Дніпропетровської області до 2010 року (довідка № 165/10-25 від 24.05.2003 р.). Запропоновані результати дисертаційної роботи були прийняті Управлінням з екології Дніпропетровської міської ради до практичного застосування для розробки єдиної територіально-функціональної системи екологічної мережі міста Дніпропетровська, удосконалення та розвитку регіональної комплексної системи екологічного моніторингу (довідка № 391-1/3 від 29.09.2004 р.). Наукові розробки дослідження прийняті для практичного застосування у зеленому господарстві міста при здійсненні санітарно-оздоровчих заходів і проведенні обліку у міських паркових культурбіогеоценозах (довідка № 17 від 30.08.2004 р.) та використовуються у Новомосковському державному лісовому господарстві (довідка № 15 від 25.03.2004 р.). Основні положення дисертаційної роботи використані при розробці програми, підготовці навчально-методичного забезпечення й викладанні навчальних курсів "Екологія" та "Безпека життєдіяльності" для студентів Дніпропетровської державної фінансової академії (довідка № 2 від 06.11.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням здобувача, у якій узагальнені оригінальні матеріали. Усі наукові результати, викладені в дисертаційному дослідженні, отримані автором особисто. З колективно опублікованих робіт у дисертації використані матеріали, що є результатом самостійної роботи здобувача. У роботі "Environmental impact assessment for Dnepropetrovsk region" (Екологія та ноосферологія. – 1999. – Т.8, №4. – С. 158-171; співавтори Н.П. Грицан, А.П. Бабій, В.В. Федотов, М.В. Шпак) автору належить збір матеріалу і його обробка, проведення експерименту. У роботі "Effects of human activities on black soils (chernozem)" (Екологія та ноосферологія. – 2000. – Т.9, №1-2. –– С. 43 –54; співавтори Н.П. Грицан, А.П. Бабій, В.В. Федотов, М.В. Шпак) автору належить збір частини фактичного матеріалу і його обробка, проведення експерименту. У роботі "Relationships between emission and concentrations of atmospheric pollutants " (Екологія та ноосферологія. – 2001. – Т.10, №1-2. –– С. 91-98; співавтори Н.П. Грицан, А.П. Бабій, В.В. Федотов, М.В. Шпак) автору належить збір фактичного матеріалу і його обробка, проведення експерименту і співавторство у формулюванні висновків. У роботі "Soil functions in biological circles of heavy metals" (Грунтознавство. – 2002. – Т.2, № 1-2. – С. 72-81; співавтори Н.П. Грицан, А.П. Бабій) автору належить збір фактичного матеріалу, проведення експерименту і співавторство у висновках.

Права співавторів у публікаціях не порушені.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації доповідалися та обговорювалися на регіональних і міжнародних наукових конференціях: "Безпека життєдіяльності населення: проблеми та шляхи їх розв'язання" (Дніпропетровськ, 1998); "Проблеми раціонального використання і відтворення природно-ресурсного потенціалу України" (Чернівці, 2000); "Екологія і здоров'я людини. Охорона водного і повітряного басейнів. Утилізація відходів" (Щолкіно, АР Крим, 2000); "Екологія кризових регіонів України" (Дніпропетровськ, 2001); "Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів" (Дніпропетровськ, 2001, 2003); "Global Atmospheric Change and its Impact on Regional Air Quality" (Іркутськ, 2002); "Довкілля – ХХІ" (Дніпропетровськ, 2002, 2004); "Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних проблем екологічної безпеки" (Чернівці, 2003); "Природничі науки на межі століть" (Ніжин, 2004), "Environmental simulation chambers: application to atmospheric chemical processes" (Польща – Закопанє, 2004), а також щорічно доповідалися на засіданнях вченої ради Інституту проблем природокористування та екології НАН України, щорічних наукових конференціях за результатами науково-дослідної роботи Дніпропетровської державної фінансової академії.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 21 наукова робота, серед яких: 5 – статті в наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України (4 – у співавторстві), 5 – у збірниках наукових праць, 11 – у матеріалах і тезах конференцій.

Структура дисертації.Дисертація складається зі вступу, семи розділів, додатків. Дисертацію викладено на 351 сторінці: 139 сторінок основного тексту, 33 ілюстрації, 58 таблиць і 88 додатків. Список використаних літературних джерел включає 270 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

БІОГЕННА МІГРАЦІЯ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ У ПРИРОДІ

У розділі проаналізовано ряд фундаментальних робіт, у яких висвітлюється еволюція основного понятійного і категоріального апарату, який є необхідним для розуміння досліджуваної проблеми. Розглядається головна концепція, яка лежить в основі даної роботи. Незамкнутість є однією з основних властивостей процесів міграції хімічних елементів на рівні окремих біогеоценозів, тому концепція незамкнутості біогенного потоку атомів, що надходять у живу речовину, потребує подальшого вивчення. Як показує огляд останніх публікацій, на даний час є об'єктивна необхідність у застосуванні комплексного підходу до вивчення міграційних процесів хімічних елементів у біогеоценозах південного сходу степової зони України, але недостатньо досліджена циклічність потоку речовин як одного з ефективних механізмів чутливості реакції біосфери у відповідь на вплив несприятливих екологічних факторів. Недостатньо вивчений процес міграції важких металів у системі ґрунти – атмосфера.

ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕНЬ

У даному розділі надана коротка характеристика природних і екологічних умов Дніпропетровської області та міста Дніпропетровська, що включає опис геоморфологічних і гідрогеологічних особливостей, рельєфу території, клімату, погодних умов, ґрунтів, рослинного і тваринного світу, а також стан навколишнього середовища на території степового Придніпров'я.

ОБ'ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Об'єктами дослідження були білоакацієві культурбіогеоценози – парки міста Дніпропетровська й лісозахисні смуги сільської місцевості Дніпропетровської області, вибір яких обумовлений схожими умовами їх формування й функціонування. Предмет дослідження – особливості (теоретичні та прикладні аспекти) локальної річної (у період 1997 – 2003 рр.) біогенної міграції важких металів (марганцю (Mn), заліза (Fe), нікелю (Ni), міді (Cu), цинку (Zn) і свинцю (Pb)) у білоакацієвих культурбіогеоценозах степового Придніпров'я. Методи дослідження базувались на біогеоценологічних принципах з використанням класичних методик, загальноприйнятих у геоботаніці, фітоценології, ґрунтознавстві, метеорології та кліматології, дендрології та степовому лісознавстві. В основі математичної обробки отриманих результатів лежать загальноприйняті методи варіаційної статистики. Визначення важких металів здійснювалось методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії.

ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ БІОГЕННОЇ МІГРАЦІЇ МАРГАНЦЮ, ЗАЛІЗА, НІКЕЛЮ, МІДІ, ЦИНКУ І СВИНЦЮ У БІЛОАКАЦІЄВИХ (Robinia pseudoacacia L.) КУЛЬТУРБІОГЕОЦЕНОЗАХ СТЕПОВОГО ПРИДНІПРОВ'Я

Запропоновано оригінальні теоретичні підходи до вивчення процесів біогенної міграції елементів: представлено загальні схеми річного потоку біогенної міграції важких металів. Використано оригінальний підхід – виділений об'єм у культурбіогеоценозі з заданими параметрами: висота стовпа атмосферного повітря – 20 м (відповідає висоті модельних дерев); глибина ґрунтового шару – 1 м (глибина корененаселеного шару); одиниця площі – 1 га. Такий підхід дозволив нам розрахувати запаси досліджених хімічних елементів, які беруть участь у річній біогенній міграції в білоакацієвих культурбіогеоценозах, що розташовані в місті Дніпропетровськ і в сільській місцевості Дніпропетровської області, а також виявити принципову різницю у біогенній міграції важких металів в умовах різного ступеня впливу антропогенної діяльності. У біогенній міграції елементів у культурбіогеоценозах на територіях з більшим антропогенним навантаженням виявлені додаткові ланки – викиди в атмосферу від стаціонарних джерел і автомобільного транспорту, вміст елемента в атмосферному повітрі (що не є характерним для еталонної контрольної території). Специфічністю біогенної міграції металів у міському середовищі є надлишкове поглинання елементів рослинами із забрудненого навколишнього середовища (атмосфери й ґрунту). Збільшення виходу важких металів з біогенної міграції у місті здійснюється за рахунок видалення опаду і підстилки з території біогеоценозів.

Loading...

 
 

Цікаве